Immune features of the bone remodelling after the hip arthroplasty in elderly and senile patients with proximal femur fractures

Objective: find correlation between results of operative treatment elderly and senile patients with proximal femur fracture of cytokines.Methods: were studied 74 senile and elderly patients with proximal femur fracture after cemented bipolar hemi arthroplasty with spoke or wire augmentation. After 12 months of operation patients were divided in two groups depending on results evaluated by Harris hip score. First group (37 patients) — Harris hip score more than median, II (37) — Harris hip score lower median. Control group include 37 patients represented by sex, age, and somatic status. In serum blood were studied RANKL, OPG, TGF-β1, IL-6.Results: RANKL level were the same in all groups. Concentration of OPG was lower in second group than in control and was comparable in first group with control. Index OPG/RANKL was severe lower in both group: I — in 2.6 times, II — in 3.0. Quantity of TGF-β1 and IL-6 were hire in both group compare to control, and were much higher in the first group then in second. We found direct correlations between OPG and RANKL (r = 0.88; p = 0.000), TGF-β1 and OPG/RANKL (r = 0.66; p = 0.000), OPG and OPG/RANKL (r = 0.44; p = 0.006), IL-6 and OPG/RANKL (r = 0.39; p = 0.016). In second group we found direct correlations between OPG and OPG/RANKL (r = 0.72; p = 0.000) and opposite between RANKL level and OPG/RANKL (r = –0.53; p = 0.0007).Conclusions: good clinical results of PFF corelated with high level of TGF-β1 and OPG, associated with TGF-β1 and OPG/RANKL, IL-6 and RANKL, OPG and RANKL.
Цель: установить зависимость результатов хирургического лечения больных пожилого и старческого возраста с переломами проксимального отдела бедренной кости (ППОБК) от особенностей цитокинового статуса.Методы: обследовано 74 пациента пожилого и старческого возраста с ППОБК после цементной биполярной гемиартропластики с аугментацией и фиксацией спицами и/или серкляжем. Через 12 мес. после операции пациентов разделили на две группы на основе показателей шкалы Harris: I (37 человек) — количество баллов выше значения медианы (результаты лучше), II (37) — ниже (хуже). В контрольную группу (КГ) вошли 37 человек, репрезентативных по возрасту, полу и наличию сопутствующих заболеваний. В сыворотке крови определяли содержание лиганда рецептора активатора ядерного фактора-kB (RANKL), остеопротегерина (OPG), трансформирующего фактора роста-β1 (TGF-β1), интерлейкина-6 (IL-6).Результаты: уровень RANKL существенно не отличался у пациентов обеих групп от показателей контроля. Уровень OPG по сравнению с КГ у больных II группы был значимо меньше, I — не отличался. Соотношение OPG/RANKL по сравнению с КГ было существенно ниже у больных обеих групп: I — в 2,6 раза, II — в 3,0. Содержание TGF-β1 и IL-6 относительно КГ повысилось у пациентов обеих групп, при этом уровень был существенно большим в I группе, чем во II. У пациентов I группы установлена прямая связь между OPG и RANKL (r = 0,88; p = 0,000), TGF-β1 и OPG/RANKL (r = 0,66; p = 0,000), OPG и OPG/RANKL (r = 0,44; p = 0,006), IL-6 и OPG/RANKL (r = 0,39; p = 0,016). Во ІІ группе определена прямая связь между уровнем OPG и OPG/RANKL (r = 0,72; p = 0,000) и обратная — между уровнем RANKL и OPG/RANKL (r = –0,53; p = 0,0007).Выводы: маркером благоприятного прогноза результатов лечения ППОБК является повышение уровня TGF-β1 и OPG, наличие корреляции между TGF-β1 и OPG/RANKL, IL-6 и RANKL, OPG и RANKL.
Мета: встановити залежність результатів хірургічного лікування хворих похилого та старечого віку з переломами проксимального відділу стегнової кістки (ППВСК) від особливостей цитокінового статусу.Методи: обстежено 74 пацієнти похилого та старечого віку з ППВСК після цементної біполярної геміартропластики з аугментацією та фіксацією спицями та/або серкляжем. Через 12 міс. після операції пацієнтів розділили на дві групи на підставі показників шкали Harris: I (37 осіб) — кількість балів вища за значення медіани (результати кращі), II (37) — нижча (гірші). До контрольної групи (КГ) увійшли 37 осіб, репрезентативних за віком, статтю та наявністю супутніх захворювань. У сироватці крові визначали вміст ліганда рецептора активатора ядерного фактора-kB (RANKL), остеопротегерину (OPG), трансформувального фактора росту-β1 (TGF-β1), інтерлейкіну-6 (IL-6).Результати: рівень RANKL істотно не відрізнявся в пацієнтів обох груп від показників контролю. Рівень OPG порівняно з КГ у хворих II групи був суттєво меншим, I — не відрізнявся. Співвідношення OPG/RANKL порівняно з КГ було істотно нижчим у хворих обох груп: I — у 2,6 разу, II — в 3,0. Вміст TGF-β1 і IL-6 щодо КГ підвищився в пацієнтів обох груп, при цьому рівень був суттєво більшим у I групі, ніж у II. У хворих I групи встановлено прямий зв’язок між OPG і RANKL (r = 0,88; p = 0,000), TGF-β1 і OPG/RANKL (r = 0,66; p = 0,000), OPG і OPG/RANKL (r = 0,44; p = 0,006), IL-6 і OPG/RANKL (r = 0,39; p = 0,016). У ІІ групі визначено прямий зв’язок між рівнем OPG і OPG/RANKL (r = 0,72; p = 0,000) і зворотний — між рівнем RANKL і OPG/RANKL (r = –0,53; p = 0,0007).Висновки: маркером сприятливого прогнозу результатів лікування ППВСК є підвищення рівня TGF-β1 і OPG, наявність кореляції між TGF-β1 і OPG/RANKL, IL-6 і RANKL, OPG і RANKL.