ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, ТУРЕЦЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)

The purpose of this article is to describe the methodology for identifying types of phraseological units by the translation of cultural rhemes available in the languages involved, and the classification of these phraseological units. The object of study is Ukrainian, Turkish and English phraseological units with various scenarios of origin and functioning. The material was obtained by a continuous selection of several phraseological and explanatory dictionaries. The subject of the study is linguocultural typification and classification of phraseological units according to the features of derivation, interpretation and translation. The result of a comparative analysis of Turkish, English and Ukrainian correspondences of several phraseological units groups was their classification by types. Phraseologisms are also considered in the linguo-pragmatic aspect as a socially, culturally, nationally marked phenomenon of language nature. Conclusions: the choice of translating way of phraseological units into another language takes into account the uniqueness of their lexical composition, structure and semantics. Three types of phraseological units are identified by cultural rhemes translation: 1) with the exact translation of phraseological units and complete preservation of their structure; 2) with a partial change in the meaning or form of phraseological units of the original; 3) with the complete replacement of keywords with possible replacement of the structure by selecting semantic equivalents for translated phraseological units.
Целью данной статьи является описание методики выявления типов фразеологизмов по куль- туремам перевода, имеющимся в задействованных языках, и классификация этих фразеологизмов. Объектом из- учения служат фразеологизмы украинского, турецкого и английского языков с различными сценариями про- исхождения и функционирования. Материал получен путем сплошной выборки из нескольких фразеологических и толковых словарей. Предмет исследования — лингвокультурная типизация и классификация фразеологических единиц по особенностям образования, трактовки и перевода. Результатом проведения сопоставительного ана- лиза турецких, английских и украинских соответствий нескольких групп фразеологических единиц стала их классификация по типам. Фразеологизмы рассмотрены также в лингвопрагматическом аспекте как социально, культурно, национально маркированный феномен языковой природы. Выводы: выбор перевода фразеологических единиц на другой язык учитывает своеобразие их лексического состава, структуры и семантики. Выделены три типа фразеологизмов по культуремам перевода: 1) с точным переводом фразеологизмов и полным сохранением их структуры; 2) с частичным изменением значения или формы фразеологических единиц оригинала; 3) с полной заменой ключевых слов при возможной замене структуры путём подбора семантических эквивалентов переводимым фразеологизмам.
Метою цієї статті є опис методики виявлення типів фразеологізмів за культуремами перекладу, наявними в задіяних мовах, і класифікація цих фразеологізмів. Об’єктом вивчення служать фразеологізми укра- їнського, турецького та англійської мов з різними сценаріями походження і функціонування. Матеріал отримано шляхом суцільної вибірки з декількох фразеологічних і тлумачних словників. Предмет дослідження — лінгвокультурна типізація і класифікація фразеологічних одиниць за особливостями утворення, трактування та перекладу. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за типами. Фразеологізми розглянуто також у лінгвопрагматичному аспекті як соціально, культурно, національно маркований феномен мовної природи. Висновки: вибір перекладу фразеологічних одиниць на іншу мову враховує своєрідність їхнього лексичного складу, структури і семантики. Виокремлено три типи фразеологізмів за культуремами перекладу: 1) з точним перекладом фразеологізмів і повним збереженням їхньої структури; 2) з частковою зміною значення або форми фразеологічних одиниць оригіналу; 3) з повною заміною ключових слів за умови можливої заміни структури шляхом підбору оригіналам семантичних еквівалентів у мові перекладу.