НЕСУМІСНІСТЬ ЧИ КОНВЕРГЕНЦІЯ: ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ ЯК КАПІТАЛ

The purpose of the study is to identify a common theoretical basis for the study of human life as capital and unconditional higher value. Theoretical basis is based on the value-laden and revised structural constructivism, provided by the French philosopher and sociologist Pierre Bourdieu, critical analysis of the concepts of capital as the embodiment of social expectations, the biological concept of the value of human life, as well as the concepts of its sanctity. Originality. It is proved that one should not consider the value of human life as capital only but instead takes into account its different value interpretations, especially when forming the social identity of a person. Moreover, in each of the value systems, the value of human life can be recognized as unconditional, which does not prevent the coexistence of such different value interpretations within the framework of one social identity, which then inevitably becomes a multiple social identity. Conclusions. Human life cannot be considered as a result of integrating economic expectations into the concept of "advertising" capital: first, expectations may well be inadequate; second, expectations by themselves are not directly related to capital; third, expectations do not necessarily lead to development; fourth, one should clearly distinguish between the spontaneous "expectations" and the values that express people’s strong motivation as members of social communities. The multiplicity of possible cultural conditions that affirm the unconditional value of life indicates that this unconditionality is always relevant rather than absolute. The multiple social identities could be used to add value to the protection of human life, the affirmation of multiple social identities is a means of affirming the unconditional value of human life – it is unconditional in several alternative ways.
Целью исследования является выявление общей теоретической основы для изучения человеческой жизни как капитала и безусловной высшей ценности. Теоретический базис исследования базируется на ценностно-пересмотренном структурном конструктивизме, предоставленном французским философом и социологом Пьером Бурдье, критическом анализе концепций капитала как воплощении социальных ожиданий, биологистической концепции ценности человеческой жизни, а также концепций его святости. Научная новизна. Доказано, что не стоит рассматривать ценность человеческой жизни только как капитал, взамен следует учитывать различные его ценностные интерпретации, особенно – при формировании социальной идентичности личности. Причем в каждой из ценностных систем ценность человеческой жизни может быть признана как безусловная, что не препятствует сосуществованию таких разных ее ценностных интерпретаций в рамках одной социальной идентичности, которая тогда неизбежно становится множественной социальной идентичностью. Выводы. Человеческую жизнь нельзя рассматривать как результат интегрирования экономических ожиданий в концепт "рекламного" капитала: во-первых, ожидания вполне могут быть неадекватными; во-вторых, сами по себе ожидания не имеют прямого отношения к капиталу; в-третьих, ожидания совсем не обязательно ведут к развитию; в-четвертых, следует четко отличать стихийные "ожидания" от ценностей, которые выражают устойчивую мотивацию людей как членов социальных сообществ. Множественность возможных культурных условий, утверждающих безусловность ценности жизни, свидетельствует о том, что эта безусловность всегда является релевантной, а не абсолютной. Множественную социальную идентичность можно использовать для того, чтобы лучше защитить человеческую жизнь, придать ей ценность, а утверждение множественной социальной идентичности выступает как способ подтверждения безусловной ценности человеческой жизни вариативными способами.
Метою дослідження є виявлення спільної теоретичної основи для вивчення людського життя як капіталу і безумовної вищої цінності. Теоретичний базис дослідження базується на ціннісно-переглянутому структурному конструктивізмі, наданому французьким філософом та соціологом П’єром Бурдьє, критичному аналізі концепцій капіталу як втілення соціальних очікувань, біологістичної концепції цінності людського життя, а також концепцій його святості. Наукова новизна. Доведено, що не варто розглядати цінність людського життя лише як капіталу, натомість слід враховувати різні його ціннісні інтерпретації, особливо – під час формування соціальної ідентичності особистості. Причому в кожній з ціннісних систем цінність людського життя може бути визнана як безумовна, що не перешкоджає співіснуванню таких різних її ціннісних інтерпретацій в рамках однієї соціальної ідентичності, яка тоді неминуче стає множинною соціальною ідентичністю. Висновки. Людське життя не можна розглядати як результат інтегрування економічних очікувань у концепт "рекламного" капіталу: по-перше, очікування цілком можуть бути неадекватними; по-друге, самі по собі очікування не мають прямого стосунку до капіталу; по-третє, очікування зовсім не обов’язково ведуть до розвитку; по-четверте, слід чітко відрізняти стихійні "очікування" від цінностей, які виражають стійку мотивацію людей як членів соціальних спільнот. Множинність можливих культурних умов, які утверджують безумовність цінності життя, свідчить про те, що ця безумовність завжди є релевантною, а не абсолютною. Множинну соціальну ідентичність можна використовувати для того, щоб краще захистити людське життя, додати йому цінності, а утвердження множинної соціальної ідентичності постає як спосіб підтвердження безумовної цінності людського життя у варіативні способи.