Основні тенденції стану здоров’я новонароджених України

Здоров’я новонароджених створює умови для оптимального фізичного і розумового розвитку майбутнього покоління. Наявність будь-якої патології в неонатальний період може призвести в майбутньому до підвищення захворюваності, зниження працездатності, скорочення тривалості життя та до значних економічних втрат. Мета - виявити характерні тенденції стану здоров’я новонароджених України за даними показників їхнього фізичного розвитку, захворюваності та смертності. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки стану здоров’я новонароджених в Україні у ХХІ ст. за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX - BABIES». Застосовано методи системного підходу, статистичний, графічного зображення. Результати. Зменшення чисельності новонароджених, що народилися в закладах МОЗ України, з 387,9 тис. у 2000 р. до 283,6 тис. у 2020 р. супроводжувалося негативною тенденцією узагальненого об’єктивного критерію їхнього здоров’я - збільшенням частоти маловагових дітей з 5,39% до 5,66%, ВШ з 95% ДІ 1,19 (1,16-1,21) відповідно за стабільного перевищення кількості маловагових над недоношеними новонародженими на 20,2-9,2%. Водночас спостерігається позитивна тенденція виживання новонароджених у перші 168 годин життя (99,36% і 99,7%), яка передусім зумовлена збільшенням цього показника відповідно в новонароджених із масою тіла при народженні 500-999 г з 22,95% до 65,86%, ВШ з 95% ДІ 7,19 (5,9-8,7), та з масою тіла 1000-1499 г з 84,43% до 91,87%, ВШ з 95% ДІ 2,12 (1,5-2,8), і збільшення індексу здоров’я новонароджених із 72,0% у 2000 р. до 81,7% у 2020 р., ВШ з 95% ДІ 1,66 (1,64-1,58). Динамічний аналіз частоти хворих новонароджених засвідчив послідовне зниження її з 272,1‰ у 2000 р. до 183,3‰ у 2020 р., ВШ з 95% ДІ 0,6 (0,59-0,61), за рахунок зменшення таких патологій, як внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія (з 111,67‰ до 13,6‰), випадки сповільненого росту та недостатності живлення плода (з 72,67‰ до 18,3‰), пологові травми (з 34,75‰ до 20,79‰), природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (з 30,7‰ до 26,8‰). Водночас тривожною є негативна динаміка тяжких, що спричиняють інвалідизацію дітей, перинатальних станів - уроджених пневмоній (з 3,18‰ у 2000 р. до 5,82‰ у 2020 р.), сепсису новонароджених (з 0,09‰ до 1,21‰ відповідно), а за період з 2010 р. - інших порушень церебрального статусу новонародженого (з 18,5‰ до 33,86‰), а з 2015 р. - неонатальної жовтяниці (з 31,11‰ до 49,65‰). Ключові маркери стану здоров’я новонароджених - рівні неонатальної і ранньої неонатальної смертності мали позитивну динаміку і становили відповідно у 2000 р і 2020 р. 6,7‰ і 4,45‰, ВШ з 95% ДІ 0,68 (0,64-0,73), та 4,7‰ і 2,98‰, ВШ з 95% ДІ 0,65 (0,6-0,7). При цьому за даними перинатального аудиту виявлено заниження реального рівня ранньої неонатальної смертності в цілому у 2,1-2,3 раза та перевищення в 1,5 раза її пропорційного показника серед немовлят із масою тіла при народженні ≥1500 г. Висновки. Системний аналіз показників здоров’я новонароджених свідчить, що для його зміцнення доцільно оптимізувати якість медичної допомоги на всіх рівнях її надання на основі динамічного аналізу її стану. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.