Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні

Автором здійснено аналіз аналіз існуючої нормативно-правової бази та стану реалізації реформи у сфері охорони здоров’я в Україні за період до 2020 року, формування нових аспектів державної політики у сфері охорони здоров’я та визначення пріоритетів при розробці положень Стратегії реформування системи охорони здоров’я до 2030 року. Встановлено, що необхідність реформування системи охорони здоров’я в Україні та пошук правових шляхів подолання проблеми надання неякісної медичної допомоги, що порушує права громадян згідно ст. 3, 48, 49 Конституції України, призвели до формування основних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я. Початком активного реформування сфери охорони здоров’я можна вважати 2014-2015 роки, коли було прийнято Програму діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», де було прописано мету державної політики у сфері охорони здоров’я та означено основні стратегічні цілі реформи. Під час аналізу низки нормативно-правових актів, які складають основу реформування сфери охорони здоров’я встановлено, що на формування Стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні вплинули такі фактори як: необхідність визначення основних стратегічних цілей державної політики у сфері охорони здоров’я; пошук правових шляхів подолання проблеми надання неякісної медичної допомоги населенню та захист прав пацієнтів; протидія та запобігання корупції у галузі охорони здоров’я, зокрема у сфері публічних державних закупівель; створення єдиної трирівневої системи медичних закладів; регулювання фармацевтичного ринку; необхідність впровадження «е-медицини»; фінансування за системою «гроші йдуть за пацієнтом». Автором узагальнено основні шляхи реалізації реформи системи охорони здоров’я за період до 2020 року: започаткування Програми медичних гарантій на рівні вторинної медичної допомоги за допомогою договорів з НСЗУ; налагодження системи укладення декларацій з лікарями первинної ланки; використання програми «Доступні ліки» для пацієнтів; забезпечення роботи «eHealth» в режимі 24/7 та ін. Доцільність законодавчого закріплення положень стратегії пов’язана з актуальністю питання реформування системи охорони здоров’я в Україні. Констатовано, що передбачені заходи з розробки і прийняття Стратегії розвитку системи охорони здоров’я не було проведено у намічені строки через низку факторів, зокрема ускладнені ситуацією з пандемією COVID-19. Визначено, що серед пріоритетів та очікувань від реформування системи охорони здоров’я завдяки практичному впровадженню положень «Стратегії-2030» є наступні: пацієнтоориєнтованість (пріоритет прав пацієнта, підвищений рівень життя, зменшення власних витрат пацієнта на медицину); доступність і якість медичних послуг (запровдження принципу безпеки медичних послуг, системи контролю за якістю, максимальне охоплення медичними послугами, удосконалення законодавства у сфері обігу лікарських засобів); оптимізація структури медичних закладів та захисту персоналу (розробленням правил поведінки працівників сфери охорони здоров’я, запровадження нової моделі інтернатури і лікарської резидентури).