ADVERSE EFFECTS OF ANTIEMETICS IN ADOLESCENTS

Results of investigation of neurotransmitter pathways, practical approaches to the antiemetic use and frequency of side effects are present in the article. The study evaluated the prevalence of extrapyramidal disorders which may be possible in case of using antiemetics. Understanding of neurotransmitter pathways, physicians awareness about neurological disorders which may be possible in case of using antiemetics help clinicians to improve the effectiveness of treatment of different diseases with nausea and vomiting, it makes treatment safeness and cost-effectiveness.
Цель — изучить частоту возникновения экстрапирамидных нарушений у детей при применении метоклопрамида.Пациенты и методы. Проанализированы случаи побочных действий метоклопрамида в виде экстрапирамидных нарушений, зафиксированные в документации разных отделений Винницкой областной детской клинической больницы и амбулаторных картах больных за 2016 г. Всего — 6 эпизодов побочных действий метоклопрамида у детей старшего возраста (10–15 лет). При сборе анамнеза обращено внимание на кратность назначения, дозировку, путь введения метоклопрамида, дату и форму выпуска, а также показания, которыми руководствовались врачи при выборе данного препарата. Проведены комплексные обследования детей: общеклинические анализы крови и мочи, биохимическое исследование с определением общего, прямого и непрямого билирубина, трансаминаз, белкового и электролитного спектра, глюкозы в плазме крови, исследования копроцитограми, анализ кала на наличие яиц гельминтов, анализ испражнений на скрытую кровь. Среди инструментальных методов — УЗИ сердца, органов брюшной болости и внебрюшного пространства, ЭКГ, МРТ для исключения объемно-очаговых заболеваний головного мозга. Дети консультованы смежными специалистами, в частности, нейрохирургом, неврологом и окулистом.Результаты. Учитывая частое возникновение экстрапирамидных нарушений у детей старшего возраста, целесообразно снизить частоту приема метоклопрамида в амбулаторных условиях и применять альтернативные препараты согласно рекомендациям протоколов МЗ Украины при лечении заболеваний, сопровождающихся тошнотой и рвотой.Выводы. Понимание работы нейротрансмиттеров, повышение информированности врачей о неврологических нарушениях, которые могут возникать при приеме антиэметических средств, поможет клиницистам повысить эффективность терапии заболеваний сопровождающихся тошнотой и рвотой, сделать лечение безопасным и экономически выгодным.
Мета — вивчити частоту виникнення екстрапірамідних порушень у дітей при застосуванні метоклопраміду.Пацієнти та методи. Проаналізовано випадки побічних дій метоклопраміду у вигляді екстрапірамідних порушень, зафіксовані в документації різних відділень Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та амбулаторних картах хворих за 2016 р. Усього — 6 епізодів побічних дій метоклопраміду в дітей старшого віку (10–15 років). Під час збору анамнезу звернуто увагу на кратність призначення, дозування, шлях введення метоклопраміду, дату та форму випуску, а також показання, якими керувалися лікарі при виборі даного препарату. Проведено комплексні обстеження дітей: загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження з визначенням загального, прямого та непрямого білірубіну, трансаміназ, білкового та електролітного спектру, глюкози в плазмі крові, дослідження копроцитограми, аналіз калу на наявність яєць гельмінтів, аналіз випорожнень на приховану кров. Серед інструментальних методів — УЗД серця, органів черевної порожнини та заочеревинного простору, ЕКГ, МРТ для виключення об'ємно-вогнищевих захворювань головного мозку. Дітей консультовано суміжними спеціалістами, зокрема, нейрохірургом, неврологом та окулістом.Результати. Враховуючи часті виникнення екстрапірамідних порушень у дітей старшого віку, доцільно зменшити частоту застосування метоклопраміду в амбулаторних умовах та застосовувати альтернативні препарати відповідно до рекомендацій протоколів МОЗ України при лікуванні захворювань, які супроводжуються нудотою та блюванням.Висновки. Розуміння особливостей роботи нейротрансмітерів, втягнутих у різні типи нудоти, підвищення інформованості лікарів про неврологічні порушення, пов'язані із застосуванням метоклопраміду, мають життєво важливе значення та можуть вплинути на частоту призначень даного препарату в дітей, зробити лікування безпечним та ефективним.