UKRAINIAN COMPLEX-ABBREVIATED ERGONYMS OF THE 1920–1930S IN THE SOCIOLINGUISTIC ASPECT

The purpose of this study is to research the sociolinguistic features of the emergence and functioning of complex-abbreviated ergonyms in the era of revolutionary socio-political and economic transformations of the 1920–1930s. The object of study is ergonyms that functioned in the Ukrainian language of this period and had full and abbreviated forms. The subject of study is the sociolinguistic aspect of the emergence and evolution of such names. The material for study was selected from the reference book “All Odessa on 1930». The catalog of selected and analyzed ergonyms has 775 units. In the course of the study, methods of linguoculturological, semantic, word-formation, component analysis, descriptive and quantitative methods, sociolinguistic research methods were used. The result of the analysis of these ergonyms is the identification of the formation and functioning features of the language of revolutionary restructuring era on the socio-economic life.Conclusions. In the Ukrainian language of the 1920–1930s, there was a sharp increase of ergonyms, the components of which recorded a radical change in ideological and political-economic priorities. Each multicomponent ergonym has a full and abbreviated forms. The tendency to the mandatory use of elements from the key components of full forms in complex abbreviated forms was leading in the formation of different abbreviated models. The component composition of ergonyms, naming institutions and enterprises, indicates the dominance of the state monopoly on humanitarian policy and industrial production in the country and the situation of a negative attitude of society towards private ownership of the production means. Changing official full names does not always require changing abbreviated names of institutions and enterprises. This leads to the so-called “hieroglyphization» of such names and their transformation into traditional ones.
Целью данного исследования является изучение социолингвистических особенностей возникновения и функционирования сложносокращённых эргонимов в эпоху революционных общественно-политических и экономических преобразований 1920–1930-х годов. Объектом изучения являются эргонимы, которые функционировали в украинском языке того периода и имели полные и сложносокращённые формы. Предмет изучения — социолингвистический аспект возникновения или изменения таких названий. Материал для изучения выбран из справочника «Вся Одеса на 1930 рік». Картотека избранных и проанализированных эргонимов составляет 775 единиц. В процессе исследования были использованы методы лингвокультурологического, семантического, словообразовательного, компонентного анализа, описательный и количественный методы, методика социолингвистических исследований. Результатом анализа сложносокращённых эргонимов, представленных в указанном справочнике, является выявление ряда особенностей образования и функционирования языка эпохи революционной перестройки социально-экономической жизни общества.Выводы. В украинском языке 1920–1930-х годов произошло резкое увеличение эргонимов, компоненты которых фиксировали коренное изменение идеологических и политико-экономических приоритетов. Каждый многокомпонентный эргоним имел полную и сокращённую формы. Ведущей в процессе образования сложносокращённых форм по различным моделям была тенденция к обязательному использованию ключевых компонентов. Компонентный состав эргонимов, именующих учреждения, свидетельствует о доминировании государственной монополии на гуманитарную политику и промышленное производство в стране и о ситуации негативного отношения общества к частной собственности на средства производства. Изменение официальных полных названий не всегда требует изменения сложносокращенных названий предприятий. Это приводит к так называемой «иероглифизации» таких названий, превращению их в традиционные.
Метою цього дослідження є вивчення соціолінгвістичних особливостей виникнення й функціювання складноскорочених ергонімів у добу революційних суспільно-політичних і економічних перетворень 1920–1930-х років. Об’єктом вивчення є ергоніми, які функціювали в українській мові 1920–1930-х років і мали не лише повні, а й складноскорочені форми. Предмет вивчення — соціолінгвістичний аспект виникнення або зміни таких назв. Матеріал для вивчення вибрано з довідника «Вся Одеса на 1930 рік». Картотека вибраних і проаналізованих ергонімів складає 775 одиниць. У процесі дослідження було використано методику соціолінгвістичних досліджень, методи семантичного, словотвірного, компонентного та лінгвокультурологічного аналізу, описовий та кількісний методи. Результатом аналізу складноскорочених ергонімів, представлених у довіднику «Вся Одеса на 1930 рік», є виявлення низки особливостей утворення та функціювання мови епохи революційної перебудови соціально-економічного життя суспільства.Висновки. В українській мові 1920–1930-х років відбулося різке збільшення ергонімів, компоненти яких фіксували докорінну зміну ідеологічних і політико-економічних пріоритетів. Кожний багатокомпонентний ергонім мав повну та скорочену форми. Провідною в процесі утворення складноскорочених ергонімів за різними моделями була тенденція до обов’язкового використання ключових компонентів. Компонентний склад ергонімів на позначення установ свідчить про домінування державної монополії на гуманітарну політику та промислове виробництво в країні і про ситуацію негативного ставлення суспільства до приватної власності на засоби виробництва. Зміна офіційної повної назви не завжди вимагала зміни складноскороченої назви підприємства. Це приводило до так званої «ієрогліфізації» таких назв, перетворення їх на традиційні.