Search

Мета - визначити регіональні особливості рівня захворюваності на групу нозологій «Уроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення» (Q00-Q99) з урахуванням забезпеченості лікарями-генетиками та обстеження вагітних в Україні. Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані за період 2012-2021 рр. Розраховано показники захворюваності на 1000 новонароджених за групами нозологій: «Уроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення» (Q00-Q99), забезпеченості лікарями-генетиками на 1 млн населення, обстеження вагітних на 100 вагітних. Для математичного моделювання використано однофакторні моделі лінійної регресії, а якість моделей оцінено за коефіцієнтом детермінації R². Проведено кореляційний аналіз між показниками. Результати. В Україні значно зріс рівень захворюваності на групу нозологій «Уроджені аномалії, деформації та хромосомні порушення» (Q00-Q99) у період 2012-2021 рр. (з 22,64‰ до 28,49‰), прогнозується подальше його підвищення у 2026 р. (33,91‰). Виявлені регіональні коливання рівня захворюваності в Україні від 47,4‰ у Волинській області до 11,75‰ у Кіровоградській області. За досліджуваний період показник забезпеченості лікарями-генетиками зменшився на 17,35% (2,03 на 1 млн населення - у 2012 р., 2,46 - у 2021 р.). А також зменшилася кількість обстежених вагітних-жінок на 100 вагітних за 2012-2022 рр. на -8,62% (39,84 на 100 вагітних - у 2012 р., 36,41% - у 2021 р). Висновки. Сформований рейтинговий розподіл областей за показниками захворюваності, забезпеченості лікарями-генетиками, показником обстежених у медико-генетичний службі вагітних і за темпами приросту вказаних показників за 2012-2021 рр. свідчить про найкращий результат у Полтавській, Кіровоградській і Черкаській областях та про суттєві проблеми в організації медико-генетичного консультування в Закарпатській, Львівській і Волинській областях. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета - навести математичне прогнозування динаміки показників захворюваності та летальності новонароджених в Україні до 2026 р. Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані закладів охорони здоров’я України, які надавали перинатальну допомогу в період 2012-2022 рр., за форми 21 «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям за 20__ рік». Для математичного моделювання застосовано однофакторні моделі регресії, якість моделей оцінено за показником лінійної кореляції, r або коефіцієнтом детермінації R2. Результати прийнято статистично достовірними при значеннях р

Мета - виявити характерні тенденції і регіональні особливості захворюваності дітей першого року життя в Україні у ХХІ ст. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки захворюваності дітей першого року життя в Україні та її регіонах за період 2000-2021 рр. за даними державної і галузевої статистики. Застосовано методи системного підходу, епідеміологічного аналізу графічного зображення. Статистичну обробку матеріалів дослідження проведено з використанням методів біометричного аналізу. Результати. Зменшення чисельності новонароджених, що народилася в закладах МОЗ України, у 2000-2021 рр. супроводжувалося дестабілізацією здорового старту життя за показниками високої частоти народження маловагових і недоношених новонароджених за ті самі роки при стабільному перевищенні числа маловагових над недоношеними новонародженими. Негативний тренд маловагових і недоношених новонароджених утримувався в переважній більшості регіонів, за винятком Миколаївської та Одеської областей, при більш високому темпі приросту в Київській, Закарпатській та Кіровоградській областях. При позитивному тренді частоти народжених хворими і захворілих новонароджених у 2021 р. все ще кожне п’яте немовля в період новонародженості мало відхилення в стані здоров’я. Лідерами щодо частоти народжених хворими і захворілих новонароджених у 2021 р. були м. Київ, Полтавська та Київська області. Лише в Тернопільській, Черкаській, Миколаївській та Закарпатській областях цей показник становив менше 145‰. Оцінка динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя засвідчила стале її зниження в усіх регіонах. Надвисокими залишалися показники захворюваності немовлят у Запорізькій, Рівненській, Івано-Франківській, Хмельницькій і Одеській областях при відносно низьких показниках у Тернопільській, Луганській та Миколаївській областях. Позитивний тренд захворюваності дітей першого року життя зумовлений її зниженням при переважній більшості класів хвороб, за винятком хвороб нервової системи, хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини. У 2021 р. традиційно провідну позицію в рівні і структурі захворюваності дітей першого року життя посідали хвороби органів дихання, окремі стани, що виникли в перинатальному періоді, та хвороби шкіри і підшкірної клітковини. Висновки. Позитивний тренд захворюваності малюків, як мірила доступності медичної допомоги дітям і водночас дієвого показника діагностичної спроможності системи охорони здоров’я, на тлі дестабілізації здорового старту життя, як чинника неблагополуччя репродуктивного здоров’я жінок, може бути зумовлений підвищенням ефективності медичної допомоги новонародженим і дітям першого року життя. Отримані результати дослідження можуть бути основою для розроблення і прийняття додаткових управлінських рішень щодо забезпечення базових гарантій життєдіяльності та розвитку дітей раннього віку. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Здоров’я новонароджених створює умови для оптимального фізичного і розумового розвитку майбутнього покоління. Наявність будь-якої патології в неонатальний період може призвести в майбутньому до підвищення захворюваності, зниження працездатності, скорочення тривалості життя та до значних економічних втрат. Мета - виявити характерні тенденції стану здоров’я новонароджених України за даними показників їхнього фізичного розвитку, захворюваності та смертності. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки стану здоров’я новонароджених в Україні у ХХІ ст. за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX - BABIES». Застосовано методи системного підходу, статистичний, графічного зображення. Результати. Зменшення чисельності новонароджених, що народилися в закладах МОЗ України, з 387,9 тис. у 2000 р. до 283,6 тис. у 2020 р. супроводжувалося негативною тенденцією узагальненого об’єктивного критерію їхнього здоров’я - збільшенням частоти маловагових дітей з 5,39% до 5,66%, ВШ з 95% ДІ 1,19 (1,16-1,21) відповідно за стабільного перевищення кількості маловагових над недоношеними новонародженими на 20,2-9,2%. Водночас спостерігається позитивна тенденція виживання новонароджених у перші 168 годин життя (99,36% і 99,7%), яка передусім зумовлена збільшенням цього показника відповідно в новонароджених із масою тіла при народженні 500-999 г з 22,95% до 65,86%, ВШ з 95% ДІ 7,19 (5,9-8,7), та з масою тіла 1000-1499 г з 84,43% до 91,87%, ВШ з 95% ДІ 2,12 (1,5-2,8), і збільшення індексу здоров’я новонароджених із 72,0% у 2000 р. до 81,7% у 2020 р., ВШ з 95% ДІ 1,66 (1,64-1,58). Динамічний аналіз частоти хворих новонароджених засвідчив послідовне зниження її з 272,1‰ у 2000 р. до 183,3‰ у 2020 р., ВШ з 95% ДІ 0,6 (0,59-0,61), за рахунок зменшення таких патологій, як внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія (з 111,67‰ до 13,6‰), випадки сповільненого росту та недостатності живлення плода (з 72,67‰ до 18,3‰), пологові травми (з 34,75‰ до 20,79‰), природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (з 30,7‰ до 26,8‰). Водночас тривожною є негативна динаміка тяжких, що спричиняють інвалідизацію дітей, перинатальних станів - уроджених пневмоній (з 3,18‰ у 2000 р. до 5,82‰ у 2020 р.), сепсису новонароджених (з 0,09‰ до 1,21‰ відповідно), а за період з 2010 р. - інших порушень церебрального статусу новонародженого (з 18,5‰ до 33,86‰), а з 2015 р. - неонатальної жовтяниці (з 31,11‰ до 49,65‰). Ключові маркери стану здоров’я новонароджених - рівні неонатальної і ранньої неонатальної смертності мали позитивну динаміку і становили відповідно у 2000 р і 2020 р. 6,7‰ і 4,45‰, ВШ з 95% ДІ 0,68 (0,64-0,73), та 4,7‰ і 2,98‰, ВШ з 95% ДІ 0,65 (0,6-0,7). При цьому за даними перинатального аудиту виявлено заниження реального рівня ранньої неонатальної смертності в цілому у 2,1-2,3 раза та перевищення в 1,5 раза її пропорційного показника серед немовлят із масою тіла при народженні ≥1500 г. Висновки. Системний аналіз показників здоров’я новонароджених свідчить, що для його зміцнення доцільно оптимізувати якість медичної допомоги на всіх рівнях її надання на основі динамічного аналізу її стану. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Упродовж останніх десятиріч в Україні набули стійкого характеру сформовані в попередній період несприятливі показники відтворення населення, стану здоров'я жінок і дітей, одним із інтегративних показників яких є смертність дітей першого року життя. Показник малюкової смертності є чутливим індикатором загального санітарного та соціально-економічного благополуччя країни, стратегічним показником стану здоров'я і виживання дітей, рівня і якості медико$соціальної допомоги, ефективності роботи акушерської і педіатричної служб. Мета — вивчити, проаналізувати, визначити загальні й регіональні особливості стану, динаміки малюкової смертності та її складових в Україні. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки малюкової смертності в Україні за період 1990–2019 рр. у розрізі регіонів та окремих станів за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту відповідно до методики ВООЗ «MATRIX-BABIES». Застосовано методи системного підходу, статистичний, графічного зображення. Результати. Встановлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується все ще високим при позитивній тенденції рівнем смертності дітей першого року життя — 12,8‰ у 1990 р. і 7,0‰ у 2019 р.(темп убутку — 30,9%), виявлена пряма залежність коефіцієнтів малюкової смертності від показників загальної народжуваності (r=0,340) та захворюваності дітей першого року життя (r=0,888) при перевищенні смертності до 1 року серед хлопчиків порівняно з дівчатками (ВШ з 95% ДІ 1,1 (1,0–1,2). Відносно низькі, нижчі за середні по Україні, утримуються показники малюкової смертності у Вінницькій, Волинській, Київській, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій областях і м. Києві, а вищі за середні — у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській і Харківській областях. Зниження загального показника малюкової смертності відбулося за рахунок позитивної динаміки усіх її компонентів — ранньої неонатальної (5,8‰ — у 1990 р., 3,04‰ — у 2019 р.), неонатальної (7,3‰ і 4,57‰) та постнеонатальної смертності (5,7‰ і 2,52‰ відповідно) при інтенсивному зниженні постнеонатальної смертності (темп убутку — 55,8%). Проте існують сумніви, що зареєстровані дані неонатальної смертності, як і в цілому малюкової, реальні, оскільки, за даними перинатального аудиту відповідно до методики «MATRIX-BABIES» виявлено недооблік ранньої неонатальної смертності — заниження її реального рівня в цілому у 2,1–2,3 раза. Показано, що коефіцієнт малюкової смертності знизився від усіх основних причин смертності при більш прискорених темпах зменшення малюкових втрат від екзогенних, керованих причин — хвороб органів дихання (темп убутку — 83,7%), інфекційних та паразитарних хвороб (темп убутку — 80,7%). При цьому ключовими причинами смертності дітей першого року життя упродовж усього періоду спостереження залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді (52,8–38,4 на 10000 народжених живими), а також природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії (38,6–17,2 на 10000 народжених живими). Встановлено, що на тлі зменшення малюкових втрат у структурі малюкової смертності на 43,2% збільшилася частка смертності від окремих станів перинатального періоду при суттєвому зменшенні частки втрат від екзогенних причин смертності — хвороб органів дихання (на 66,7%), деяких інфекційних та паразитарних хвороб (на 57,8%). Висновки. У цілому, незважаючи на позитивну динаміку усіх складових малюкової смертності, рівень її характеризує виражене відставання від розвинених країн. За даними рейтингу країн світу станом на 2018 р., Україна посідає 61-ше місце серед 193 країн світу і адміністративних територій без державного статусу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: малюкова смертність,захворюваність новонароджені, діти першого року життя.

Забруднення атмосферного повітря є одним із вагомих факторів ризику, що негативно впливає на стан здоров'я дитячого населення України, обтяжує перебіг поширених хвороб і погіршує якість життя дітей та їхніх родин у подальшому. Мета — визначити кореляційний ранговий зв'язок між показниками захворюваності й поширеності хвороб серед дітей України у 2015 р. та обсягами викидів забруднювачів у атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення на одну особу залежно від області проживання. Матеріали та методи. Під час аналізу використано дані ДУ «Центр медичної статистики МОЗ України» та Державної служби статистики України за 2015 рік. Застосовано методи системного підходу, епідеміологічного, кореляційного та кластерного аналізу. Результати. Встановлено, що обсяги викидів забруднювачів від стаціонарних та пересувних джерел в атмосферне повітря у розрахунку на одну особу мали прямий вплив помітної сили на показник захворюваності на усі хвороби серед дітей України, особливо віком 0–6 років (р

У ХХІ століття Україна вступила з одними з найгірших в Європі показників життєдіяльності і тягарем багатьох соціально-економічних та демографічних проблем. Набули стійкого характеру несприятливі кількісні й особливо якісні показники відтворення населення. Тому найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямів діяльності МОЗ України є формування і збереження здоров'я населення. Визначальним етапом у формуванні здоров'я людини є перший рік життя. Мета – вивчити стан і тенденції змін основних показників здоров'я дітей першого року життя за період 2000–2019 рр. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності дітей першого року життя, малюкової смертності протягом останніх 20 років у розрізі окремих патологічних станів. Інформаційною базою дослідження стали дані державної й галузевої статистики за 2000–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу графічного зображення. Результати. Виявлено, що несприятлива демографічна ситуація в Україні супроводжується незадовільним станом основних предикторів здорового старту життя немовлят, формування і збереження їхнього здоров'я. Упродовж останніх двох десятиріч відмічається високий рівень при негативній тенденції хвороб репродуктивної системи жінок, зберігається висока частота поєднання вагітності й екстрагенітальних захворювань. Спостерігається негативна тенденція до збільшення узагальненого об'єктивного критерію здоров'я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення — частоти недоношених, маловагових новонароджених, у тому числі з дуже малою масою тіла при народженні. Лише завдяки впровадженню сучасних медико-організаційних технологій з доведеною ефективністю в діяльність служби охорони здоров'я матері і дитини вдалося досягти зниження рівня захворюваності новонароджених із 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. Водночас викликає занепокоєння збільшення рівня захворюваності новонароджених на хвороби, що безпосередньо впливають на розвиток хронічних та інвалідизуючих захворювань на всіх етапах життя, — вроджені пневмонії, сепсис новонароджених, інші порушення церебрального статусу новонародженого, неонатальну жовтяницю. За даними оцінки динаміки загальної захворюваності дітей першого року життя, утримується все ще високий її рівень при позитивній динаміці — 2018,8 на 1000 дітей першого року життя у 2000 р. і 1393,1 у 2019 р., темп приросту -30,9% при традиційно лідируючій позиції в рівнях та структурі захворюваності на хвороби органів дихання — 810,2 на 1000 дітей першого року життя і 58,15%, окремих станів, що виникають у перинатальному періоді, — 126,7‰ і 9,06%, хвороб шкіри і підшкірної клітковини — 63,9‰ і 4,59%, хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму — 63,0‰ і 4,52%, відповідно. Висновки. Позитивна динаміка захворюваності дітей першого року життя підтверджується зниженням малюкової смертності від максимального її рівня 11,9 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 7,0 у 2019 р., темп приросту -41,2% за рахунок усіх її складових при інтенсивнішому скороченні постнеонатальної смертності з 5,28‰ до 2,57‰, темп приросту -51,3% на тлі збільшення концентрації смертності в неонатальному періоді з 55,9% до 64,5%, відповідно.

Мета — визначити спрямованість багаторічної динаміки показників неонатального здоров'я недоношених дітей у Республіці Білорусь. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз епідеміологічних показників за період 2002–2018 рр. на основі даних державної статистичної звітності. Результати. Частка недоношених дітей у Республіці Білорусь стабілізувалася на рівні 4,2–4,5%. Виживаність до 1 року немовлят із масою тіла 500–999 г збільшилася в 2 рази до максимального рівня в 2018 р. (81,5%). Відзначалося зростання загальної захворюваності недоношених за 2002–2010 рр. (p

Мета: проаналізувати структуру захворюваності, особливості клінічних проявів та ендоскопічної картини захворювань органів травлення у дітей. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 230 історій хвороб дітей (96 хлопчиків (40,5%) та 134 дівчинки (59,5%)), які пройшли стаціонарне обстеження та лікування у педіатричному відділенні №1 ВОДКЛ та у педіатричному відділенні №2 ЖОДКЛ у період 2018–2019 рр. Результати. У структурі захворюваності дітей, що перебували на лікуванні з гастроентерологічними захворюваннями, перше місце з ураженням верхніх відділів ШКТ посідає гастродуоденіт (ГД) — 35,2%, функціональна диспепсія — 19,5%, виразкова хвороба шлунка і ДПК — 7,7%, ГЕРХ — 2,7%, езофагіт — 1,8% випадків; інші захворювання ШКТ склали 51,1%. За допомогою ФЕГДС було виділено ендоскопічні форми ГД, що посідає перше місце у структурі захворюваності обстежуваних дітей: еритематозний — 61,2%, нодулярний — 22,6%, ерозивний — 16,2% випадків. У обстежених дітей переважав больовий синдром — понад 90,0% випадків. Диспептичний синдром виявлено у понад 50,0% випадків, астеновегетативний — у третині випадків. Висновки. Встановлено, що захворювання органів травлення частіше зустрічаються у дітей віком від 12 до 17 років (62,7%). Серед синдромів ураження ШКТ у дітей домінує больовий синдром — понад 90,0% випадків, а захворювання у них часто асоційовані з Н. pylori-інфекцією (56,0% випадків), у понад 15,9% випадків виявляли повторне інфікування. Подальше вивчення особливостей клінічного перебігу захворювань органів травлення у дітей різних вікових груп сприятиме удосконаленню профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів у педіатрії. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).

Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3-х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3-х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи. Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).

Стаття присвячена аналізу стан охорони здоров’я в Україні за основними соціально-демографічними показниками функціонування медичної системи. Виявлено скорочення кількісних показників діяльності системи охорони здоров’я та погіршення демографічних показників в Україні, зокрема загальної кількості населення й рівня народжуваності. Відзначено динаміку зростання середньої очікуваної тривалості життя населення та зниження рівня смертності, що спричинено у тому числі й зростанням доступності та ефективності надання медичної допомоги. Виявлено, що попри зниження летальності основних захворювань, основну загрозу несуть захворювання системи кровообігу та розвиток онкології, які спричиняють загибель у 66% і 13% випадків. З метою покращення існуючого стану охорони здоров’я запропоновано посилити державне управління медичною системою країни на ринкових засадах.

Вступ. В умовах депопуляції, що зберігається, низького рівня народжуваності, найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямків діяльності МОЗ України та закладів охорони здоров'я на місцях є формування і збереження здоров’я нових народжених поколінь. Метою дослідження було здійснення аналізу і оцінки ефективності медичної допомоги новонародженим в Україні та її впливу на основні показники здоров’я новонароджених. Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки неонатологічної допомоги в Україні за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX – BABIES» за період 2001-2019 рр., моніторингу і оцінки регіоналізації перинатальної допомоги (за 2014-2017 рр.). Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, статистичної обробки даних, графічного зображення. Результати дослідження: дані проведеного дослідження засвідчили, що за період дослідження чисельність новонароджених, що народилася в закладах МОЗ України, скоротилася з 387,9 тис. у 2000 р. до 294,1 тис. у 2019 р. при негативній тенденції до збільшення узагальненого об’єктивного критерію здоров’я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення – частоти недоношених, маловагових новонароджених, у т.ч. з дуже малою масою тіла при народженні. При цьому частота народжених хворими і захворілих новонароджених зменшилася з 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. при хвилеподібному характеру її динаміки. Сформована державна система інтегрованої в перинатальну службу трирівневої неонатальної допомоги дозволяє забезпечити базову, кваліфіковану і висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу новонародженим на всіх етапах її надання. За період спостереження збільшено забезпеченість новонароджених лікарями педіатрами-неонатологами з 4,58 на 1000 народжених живими до 5,34, ліжками для недоношених і хворих новонароджених – з 5,62 до 6,91 відповідно. Досягнута незначна тенденція до збільшення – 99,36% у 2001 р. і 99,7%у 2019 р., вагомого критерію як стану здоров’я новонароджених, так і діяльності неонатологічної служби – виживання новонароджених у перші 168 годин життя в основному за рахунок збільшення у 2,6 разу виживання новонароджених з масою тіла при народженні 500-999 г. Достатня ефективність медичної допомоги новонародженим підтверджується позитивною тенденцією ранньої неонатальної смертності з 4,71 ‰ у 2000 р. до 3,04 ‰ у 2019 р. та неонатальної смертності з 6,65 ‰ до 4,57 ‰ відповідно. Водночас викликає занепокоєння збільшення захворюваності новонароджених на хвороби, що мають безпосередній вплив на розвиток хронічних і інвалідизуючих захворювань – уроджені пневмонії з 3,18 ‰ у 2000 р. до 5,46 ‰ у 2019 р., сепсис новонароджених з 0,09 ‰ до 0,74 ‰ відповідно, а за період з 2010 р. – інші порушення церебрального статусу новонародженого з 18,5 ‰ до 28,5 ‰, з 2015 р. – неонатальну жовтяницю з 31,11 ‰ до 43,65 ‰. Виявлено перевищення у 1,5 разу рекомендованого ВООЗ стандарту пропорційного показника ранньої неонатальної смертності серед немовлят з масою тіла при народженні більше 1500 г. Установлено перевищення реального показника ранньої неонатальної смертності над фактичним у 2,2-2,3 разу, що приводить до заниження загального показника неонатальної і малюкової смертності. Висновки. Подальше підвищення ефективності неонатологічної допомоги і зниження рівня ранньої неонатальної та неонатальної смертності потребує продовження регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості, впровадження катамнестичного спостереження за новонародженими з малою масою тіла при народженні, формування єдиної системи моніторингу діяльності служби охорони здоров'я матері і дитини.

The introduction of biotechnologies into the practice of land use, the reduction or replacement of chemicals by bioformulations, including microbial, are relevant for modern crop production. To date, a wide range of biological products based on soil bacteria has been developed, they are used to increase plant productivity and crop quality, protect plants from harmful organisms, and reduce the rate of mineral fertilizers and pesticides application. Aim. To study the effect of the complex use of microbial preparations Azotobacterin and Biophosphorin together with fungicides on the tomatoes, cucumbers, white cabbage diseases development and their productivity under field cultivation. Methods. Microbiological methods of micromycetes isolation from infected plants tissues; morphological and physiological methods of identification of phytopathogenic micromycetes of Alternaria, Pseudoperonospora and Fusarium genus; methods of field studies; methods of determination of diseases development and the effectiveness of protective action of biopreparations Azotobacterin (based on Azotobacter chroococcum ІМВ В-7171), Biophosphorin (based on Bacillus megaterium ІМВ В-7168) and fungicides Acrobat MC, Quadris 250 SC, Infinito 61 SC, Ridomil Gold MC 68 WG; statistical methods. Results. The bioformulation Azotobacterin and its composition with Biophosphorin in the mixtures with such fungicides as Acrobat MC, Quadris 250 SC, Infinito 61 SC, Ridomil Gold MC 68 WG with reduced consumption rates have provided a protective effect against pathogens at the level of fungicides with full consumption rates and the increase in yield of vegetable crops by 11–39% compared to control. Conclusions. Application of nitrogen-fixing and phosphate-mobilizing bacteria together with fungicides with the reduced consumption rates contributed to decrease of the tomatoes, cucumbers, white cabbage diseases control and increase in their yield, which makes possible to reduce the pesticide load on agrocenosis by an average of 17-33% and has significant environmental and economic importance.

Вступ. Гострий апендицит (ГА) є найбільш поширеним хірургічним захворюванням. Деталізація загальної захворюваності, залежно від адміністративно-територіального поділу України та демографічної складової, є актуальним завданням для організації кваліфікованої медичної допомоги. Мета дослідження. Порівняння захворюваності на ГА населення двох районів України з огляду на демографічний спад та щомісячну статистику. Матеріали і методи. У дослідження включені хворі, оперовані з приводу ГА з 2012 по 2016 р. Проведено вибірку населення за даними Державної статистичної служби України. Результати. Достовірно значущий кореляційний зв’язок між кількістю населення та захворюваністю на ГА не встановлений (r = 0,15, p > 0,05). З статистичною вірогідністю у Глухівському районі можливо очікувати коливання захворюваності від 2 до 2,7 на 10 000 населення (р < 0,05), в Охтирському районі – удвічі більше - від 4,4 до 5,5 на 10 000 населення (р < 0,05). Висновки. Незважаючи на зменшення кількості населення в досліджуваних місцевостях України, захворюваність не пов’язана з цим спадом, що потребує організаційної готовності хірургічної служби. Виявлений епідеміологічний контраст в різних місцевостях дає привід для подальшого дослідження й аналізу.

Мета: проаналізувати причини гідронефрозу у дітей різних вікових груп, методи лікування, наявність змін при бактеріологічному дослідженні аналізу сечі; оцінити зміни з боку ниркової миски в післяопераційному періоді за даними УЗД, наявність ускладнень у післяопераційному періоді у дітей Вінницької області протягом 10 років. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарних хворих, які перебували на обстеженні та лікуванні у відділеннях обласної лікарні у 2007–2017 рр. Проаналізовано 548 медичних карт (362 хлопчики – 66,05%, 183 дівчинки– 33,39%). Результати. Серед хворих на гідронефроз хлопчики переважали над дівчатками (362 (66,05%) і 183 (33,39%) відповідно), жителі міста – над жителями села (315 (57,48%) і 232 (42,33%) відповідно). Лівобічний гідронефроз виявлено у 261 хворого, правобічний – у 69 хворих. Було прооперовано 83 хворих: 50 з приводу лівобічного і 33 правобічного гідронефрозу. Причинами гідронефрозу виявились: абберантна судина – 11, ембріональні злуки – 3, міхурово-сечовідний рефлюкс – 6, стриктура сечоводу – 49 випадків. Проводилися наступні оперативні втручання: Хайнса–Андерсена – 43; з приводу абберантних судин – 11; накладання нефростоми – 7; резекція ембріональних злук – 3; операція Коена – 5; Т-кутанеостомія – 3; гемінефректомія – 2; операція Фолея – 2; люмботомія за Федоровим, деліберація сечоводу – 2; резекція сечоводу – 2; Політанно–Лідбеттера – 1; нефректомія – 1; Хайнса–Андерсена–Кучера – 1. Післяопераційних ускладнень не було. Серед збудників інфекції переважала кишкова паличка – 19; золотистий стафілокок – 7; синьогнійна паличка – 6; ентеробактерії – 5; протей – 3; стрептокок – 2; по одному висіву епідермальний стафілокок, цитробактер, клебсієла. Серед хворих на гідронефроз переважають діти від 10 до 16 років – 159 (29%). Дітей віком 4–9 років було 148 (27%), 1–3 роки – 129 (23%), до року – 73 (13,3%), до 1 міс. – 22 (4,01%), старше 16 років – 17 (3,1%). Висновки. Вчасна та правильна діагностика гідронефрозу дає змогу провести корекцію обструктивної уропатії, виконати оперативне втручання, що дозволить зберегти нирку.

У світовому землеробстві соя займає одне з перших місць серед сільськогосподарських культур за масштабами виробництва. На сьогодні значно збагатився сортовий спектр і підвищився валовий збір зерна сої, проте реалізація генетичного потенціалу сучасних сортів залишається доволі низькою. Мета. Вивчити вплив iнокулянтiв на розвиток рослин, формування симбіотичних систем, захворюваність та продуктивність сучасних сортів сої, що належать до різних груп стиглості. Методи. Мікробіологічні, газово-хроматографічний, польових досліджень, статистичної обробки. Результати. Встановлено позитивний вплив обробки насіння моно- та комплексним інокулянтами на розвиток рослин, формування симбіотичних систем, зменшення ураженості хворобами та продуктивність сої сортів Медея, Моравія та Медісон, що належать до різних груп стиглості. Показано стимулювальну дію цих інокулянтів на схожість, ріст, формування та нiтрогеназну активність нодуляційного апарату, а також урожай сої досліджуваних сортів. Висновки. Інокуляція препаратами азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій сприяла зниженню захворюваності рослин мікозами та бактеріозами, а також підвищенню урожаю зерна на 18,4–120,0% порівняно з контролем. Найбільший приріст урожаю отримано на ранньостиглому сорті Медея за комплексної інокуляції.

Віддалені наслідки та зниження якості життя дітей, народжених передчасно, визначає хронічна патологія, яка виникає у даної категорії дітей в результаті перенесених у перші місяці життя захворювань. Система медико-соціального супроводу є запорукою забезпечення оптимального стану здоров'я та розвитку передчасно народжених дітей, а також дає можливість оцінити подальші показники здоров’я дітей високого перинатального ризику у медичному, соціальному та економічному аспектах. У статті представлені становлення, розвиток та досвід роботи катамнестичної служби Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, наведені основні показники роботи кабінету катамнезу за останні роки. Проведені заходи щодо реорганізації катамнестичної служби, зокрема розширення площі, проведення ремонтних робіт, дооснащення устаткуванням, а також відокремлення кабінету катамнестичного спостереження від поліклініки, які дали можливість наблизити медичну послугу до пацієнта, зменшити ймовірність перетину потоків немовлят групи перинатального ризику та дітей старшого віку. Підвищення ефективності катамнестичного спостереження реалізується завдяки впровадженню практик та технологій з високим рівнем доказовості, зокрема методики раннього втручання, яка забезпечує вчасне виявлення несприятливих наслідків передчасного народження та проведення їх корекції відповідно до сучасних стандартів.

У роботі висвітлено особливості формування показників здоров'я дітей на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення (ПРРЗ) і умовно чистих (УЧ) територіях Житомирської області в післячорнобильський період. Розглянуто питання відмінності рівнів захворюваності, пріоритетів в нозологічному складі у дітей віком до одного року на різних етапах післячорнобильського періоду. Встановлено, що за аналізований період у дітей до одного року реєструвалися більш висока захворюваність в районах УЧ і, навпаки, більш висока смертність в районах ПРРЗ. Виявлено, що більшість захворювань пройшла максимум свого кількісного розвитку до 2006 року. У числі семи нозологічних груп, які зберігали свою динамічну активність до 2014 року, зафіксовані на територіях ПРРЗ хвороби органів дихання і травлення, на територіях УЧ – хвороби органів кровообігу, група неточно визначених станів, новоутворень, і на обох територіях – хвороби ока, вроджені вади розвитку. За аналізований період певні групи захворювань на територіях УЧ сформували показники, по рівню більші за показники на територіях ПРРЗ, що дозволило зробити висновки як про територіальне розширення дії післячорнобильських чинників, так і існуванні умов, що підтримують відсутність у населення цілеспрямованої настороженості і контрольованої поведінки.

According to the WHO , the costs associated with controlling chronic diseases and overcoming the risk factors make up a significant share of the gross domestic product of each country. In this case, patients and their relatives often face significant costs of treatment, lower incomes due to illness, disability, early retirement and increased dependence on social support services. The aim of the study – to learn and analyze the incidence rate of chronic viral hepatitis C in the structure of other chronic viral hepatitis in the long-term dynamics for 2010–2017 in the Dnipropetrovsk region in comparison with the indicators in Ukraine, and to determine the trends and further forecast of the development of the epidemic process. Materials and Methods. The morbidity analysis was conducted using the epidemiological method. Methods for calculating chain growth rates, smoothing of time series by means of moving (variable) averages, and also constructing regression models were used to determine the main trends and predict the incidence of HV and HCV. Results and Discussion. The specific weight of chronic viral hepatitis C annually in the structure of the incidence of chronic viral hepatitis (B, C, D) in the Dnepropetrovsk region is (82.83±1.15) %, in Ukraine – (75.76±0.79) %. The dynamics of the incidence of chronic viral hepatitis C in Ukraine and in the Dnipropetrovsk region is undulating, with a more pronounced tendency to increase in Ukraine. The average incidence rate in the region was (16.31±0.91) per 100 thousand people compared to (12.94±0.31) per 100 thousand population in Ukraine (p

Luchynskyy M. A. Стан загальносоматичного здоровя дітей Прикарпаття = State of Precarpathian children’s somatic health. Journal of Education, Health and Sport. 2015;5(10):91-97. ISSN 2391-8306. DOIhttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.32503 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/2015%3B5%2810%29%3A91-97 https://pbn.nauka.gov.pl/works/659791 Formerly Journal of Health Sciences. ISSN 1429-9623 / 2300-665X. Archives 2011–2014http://journal.rsw.edu.pl/index.php/JHS/issue/archive Deklaracja. Specyfika i zawartość merytoryczna czasopisma nie ulega zmianie. Zgodnie z informacją MNiSW z dnia 2 czerwca 2014 r., że w roku 2014 nie będzie przeprowadzana ocena czasopism naukowych; czasopismo o zmienionym tytule otrzymuje tyle samo punktów co na wykazie czasopism naukowych z dnia 31 grudnia 2014 r. The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education of Poland parametric evaluation. Part B item 1089. (31.12.2014). © The Author (s) 2015; This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland and Radom University in Radom, Poland Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper. Received: 02.08.2015. Revised 05.09.2015. Accepted: 29.09.2015. УДК 613.95 Стан загальносоматичного здоровя дітей Прикарпаття State of Precarpathian children’s somatic health Лучинський М. А. M. A. Luchynskyy ДВНЗ «Тернопільський державний медичний Університет імені І. Я. Горбачевского МОЗ України», SHEI "I Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine" Лучинський М.А. завідуючий кафедрою терапевтичної стоматології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевского МОЗ України», д-р мед. наук, доцент, Україна, м. Тернопіль Резюме В даній статті приведений аналіз рівня загальносоматичної патології у дітей, які проживають у різних клімато-географічних регіонах Прикарпаття, з різним антропогенним навантаженням на організм дитини. Доведено, що у дітей антропогенно несприятливих регіонів проживання знижена резистентність організму, що підтверджується збільшенням частоти скарг та частоти загально соматичних захворювань. Ключові слова: діти, захворюваність, клімато-географічний регіон. STATE OF PRECARPATHIAN CHILDREN’S SOMATIC HEALTH M. A. Luchynskyy (Ternopil) SHEI "I Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine" Summary This article analyzes the level of somatic diseases in children living in various climato-geographical regions of the Precarpathians, with varying anthropogenic load on the organism of the child. It has been proved that organism resistance of children from anthropogenic unfavorable regions is reduced, that is approved by increased frequency of complaints and the frequency of somatic diseases. Tags: children, morbidity, climato-geographical region.

Масікевич Ю., Мислицький В., Ткачук С., Масікевич А. Безпечне середовище – запорука популяційного здоров'я горян. У повідомленні І були наведені результати аналізу основних викликів екологічної та технічної безпеки для жителів Покутсько-Буковинського гірського регіону Карпат. У цьому повідомленні викладені результати вивчення взаємозв'язку встановлених змін зі станом медичного благополуччя його мешканців. Досліджено популяційне здоров'я за показниками: народжуваності, смертності, приріст населення, демографічна навантаження, середній вік. Зроблено висновок про те, що стан популяційного здоров'я горян у багатьох випадках є обмежуючим фактором соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. Ключові слова: гірські території, захворюваність, популяційне здоров'я. Масикевич Ю., Мыслицкий В., Ткачук С., Масикевич А. Безопасная среда – залог популяционного здоровья горян. В сообщении І были приведены результаты анализа основных вызовов экологической и технической безопасности для жителей Покутско-Буковинского горного региона Карпат. В настоящем сообщении изложены результаты изучения взаимосвязи установленных изменений с состоянием медицинского благополучия его жителей. Исследовано популяционное здоровье по показателям: рождаемости, смертности, прирост населения, демографическая нагрузка, средний возраст. Сделан вывод о том, что состояние популяционного здоровья горян во многих случаях есть лимитирущем фактором социально-экономического развития Карпатського региона. Ключевые слова: горные территории, заболеваемость, популяционное здоровье.

The paper presents a study of morbidity and mortality of the female population of Ukraine resulting from gynecologic cancers. The incidence of malignancies of the reproductive system in women has increased. The study shows that the main trends of morbidity and mortality have age and regional differences. The aim of the study – to determine the main changes in morbidity due to gynecologic cancers in Ukraine and evaluates the state of cancer care structure aimed to female population. Materials and Methods. The study analyzed data from the National Cancer Registry of Ukraine for 2008–2016 using statistical and literature methods. Results and Discussion. The epidemiological study of morbidity and mortality of the female population of Ukraine caused gynecologic malignancies determined that over the past decade significant changes has occurred in the structure of incidence and prevalence of these diseases. The predominate cancer in the overall structure of malignancy incidence is uterine cancer, which is more common than cervical cancer by 34.4 %. Compared to uterine and cervical cancers, ovarian malignant tumors are significantly less in female population of Ukraine. They comprise 4.9 % of all malignancies. However, mortality caused by malignant tumors of the ovaries is significantly higher compared with the mortality of cervical and uterine cancers. Different regions of Ukraine have characteristic differences in morbidity and mortality due to gynecologic cancers. For each specific malignant neoplasm localization there is an increased incidence in a particular age period. For instance, childhood is characterized by malignant tumors of the ovaries. Conclusions. The incidence of malignancies of the reproductive system in women is on the increase. The high ratios of mortality / morbidity in gynecologic cancers require developing new approaches to diagnosis, treatment and prevention of malignant tumors of the female reproductive system. Individuals of working and childbearing age have high level of morbidity and mortality resulting from malignant tumors of the cervix, uterine body, and ovaries. Timely detection of ovarian malignancies during child development requires developing multifaceted approach to oncological awareness.

The article presents the medical and statistical characterization of morbidity and mortality in Ukraine of cancer diseases. It was established that dynamic growth of cancer occurs mainly due to increase in incidence among female population. The aim of the study – to give medical and statistical evaluation of morbidity and mortality in Ukraine for 2005–2015 from cancer pathology and define their basic dynamic changes. Materials and Methods. The material for the study were data from the National Cancer Registry of Ukraine for the period 2005–2015. The study used statistical and bibliosemantic methods. Results and Discussion. Over the last 10 years the population of Ukraine has increased significantly as the incidence and prevalence of cancer. Analyzing the prevalence of cancer pathology can be obtained based on calculations confidently say that the incidence of cancer is increasing year in year growth rate of expressive, despite the decrease in population of Ukrainian. The incidence of male and female population in different regions is characterized by different parameters of dynamic performance. The number of deaths in the age group 30–54 years prevails among men, and the age period after 65 years among the female population. Conclusions. A statistically significant difference in the age structure of mortality for men and women from cancer pathology is not installed. In the period of 30–54 years age specific percentage of deaths among the male population dominates similar parameters established among the female population – in 0.73 % and in the age between 65–74 years prevails in the specific percentage of 1.95 % of the male population mortality, aged 75 years and older – 1.3 % of the female population mortality.

У звʼязку із соціально-економічною перебудовою суспільства, незадовільними умовами життя великої частини населення, екологічного несприятливого стану навколишнього середовища значно знижені компенсаторно-пристосувальні можливості дитячого організму та його опірності до дії різних шкідливих факторів. На особливу увагу в наш час заслуговують діти шкільного віку, стан здоров’я яких значно погіршується протягом шкільного навчання.

Як стверджують науковці, процес формування потреб є ступеневим. Доцільно для розвитку різних потреб, зокрема формування потреби займатися фізичними вправами, дітей середнього шкільного віку використовувати п’ять етапів формування. Формування потреби займатися фізичними вправами є цілісним педагогічним процесом, який проходить через такі етапи: створення мотиву до занять фізичними вправами через вплив біогенних потреб дитини й зовнішнє спонукання, формування знань про фізичні вправи, формування інтересу займатися фізичними вправами через виконання з використанням стимулів, формування звички займатися фізичними вправами через багаторазове їх виконання на фоні емоційного задоволення, формування потреби займатися фізичними вправами через здійснення багаторазового прояву звички їх виконувати. Отже, потреба займатися фізичними вправами в дітей середнього шкільного віку як вид спонукання формується на базі біогенних (природних) потреб через інші види спонукання до занять фізичними вправами, а саме: мотив, інтерес, стимул і звичку. Вони відрізняються своїми особливостями та взаємопов’язані. Потреба, інтерес і звичка є видами внутрішнього, а мотив та стимул – видами зовнішнього спонукання.

Luchynskyy M. A. Стан загальносоматичного здоровя дітей Прикарпаття = State of Precarpathian children’s somatic health. Journal of Education, Health and Sport. 2015;5(10):91-97. ISSN 2391-8306. DOIhttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.32503 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/2015%3B5%2810%29%3A91-97 https://pbn.nauka.gov.pl/works/659791 Formerly Journal of Health Sciences. ISSN 1429-9623 / 2300-665X. Archives 2011–2014http://journal.rsw.edu.pl/index.php/JHS/issue/archive Deklaracja. Specyfika i zawartość merytoryczna czasopisma nie ulega zmianie. Zgodnie z informacją MNiSW z dnia 2 czerwca 2014 r., że w roku 2014 nie będzie przeprowadzana ocena czasopism naukowych; czasopismo o zmienionym tytule otrzymuje tyle samo punktów co na wykazie czasopism naukowych z dnia 31 grudnia 2014 r. The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education of Poland parametric evaluation. Part B item 1089. (31.12.2014). © The Author (s) 2015; This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland and Radom University in Radom, Poland Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper. Received: 02.08.2015. Revised 05.09.2015. Accepted: 29.09.2015. УДК 613.95 Стан загальносоматичного здоровя дітей Прикарпаття State of Precarpathian children’s somatic health Лучинський М. А. M. A. Luchynskyy ДВНЗ «Тернопільський державний медичний Університет імені І. Я. Горбачевского МОЗ України», SHEI "I Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine" Лучинський М.А. завідуючий кафедрою терапевтичної стоматології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевского МОЗ України», д-р мед. наук, доцент, Україна, м. Тернопіль Резюме В даній статті приведений аналіз рівня загальносоматичної патології у дітей, які проживають у різних клімато-географічних регіонах Прикарпаття, з різним антропогенним навантаженням на організм дитини. Доведено, що у дітей антропогенно несприятливих регіонів проживання знижена резистентність організму, що підтверджується збільшенням частоти скарг та частоти загально соматичних захворювань. Ключові слова: діти, захворюваність, клімато-географічний регіон. STATE OF PRECARPATHIAN CHILDREN’S SOMATIC HEALTH M. A. Luchynskyy (Ternopil) SHEI "I Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine" Summary This article analyzes the level of somatic diseases in children living in various climato-geographical regions of the Precarpathians, with varying anthropogenic load on the organism of the child. It has been proved that organism resistance of children from anthropogenic unfavorable regions is reduced, that is approved by increased frequency of complaints and the frequency of somatic diseases. Tags: children, morbidity, climato-geographical region.

У статті висвітлюються сутність і особливості картографування захворюваності населення. Доведено необхідність використання картографічної інформації, що показує рівень захворюваності населення на різні нозології в розрізі адміністративних районів. Наведено приклади медико-географічних карт, побудованих з використанням різних способів зображення. У процесі дослідження створено серію медико-географічних карт: «Рівень захворюваності населення Сумської області на онкологічні хвороби», «Групування районів Сумської області за рівнем захворюваності школярів 2-8 класів на сколіоз та порушення постави» та інші.

У статті проаналізовано рівень захворюваності населення Сумської області за основними нозологіями та поширеність хвороб серед населення. Вивчено регіональну диференціацію окремих видів захворювань та дано її картографічне вираження. Охарактеризовано фактори, що впливають на розвиток та поширення хвороб. Здійснено ранжування та групування адміністративних районів регіону за рівнем захворюваності. Розглянуто пріоритетні заходи реформування медичної системи в Сумській області.