Search

Мета роботи: за допомогою математичного кінцево-елементного моделювання розрахувати напружено-деформований стан (НДС) фібрин-кров’яного згустку і окістя в навколовідламковій зоні за умов фіксації стегнової кістки накістковою пластиною, інтрамедулярним блокованим стрижнем і апаратом зовнішньої фіксації (АЗФ).Методи: модель являла собою два відламки стегна з поперечною площиною зламу, які з’єднувалися зазначеними пристроями і веретеноподібним фібрин-кров’яним згустком, обмеженим окістям. Використано наявні дані про модуль Юнга і коефіцієнт Пуассона всіх складових моделі. Розрахунки НДС згустку та окістя проводили за умов осьового навантаження 800 Н стегнової кістки і поперечного навантаження 200 Н на дистальний відділ стегна. Для кількісного порівняння величин напруження за різних умов фіксації відламків обрані контрольні точки на горизонтальному перетині згустку та окістя. Крім цього, порівнювали площі, на які поширювався максимальний рівень напруження.Результати: за однакового осьового навантаження моделі найменший рівень напружень окісно-фібринового веретена спостерігали у випадку фіксації відламків інтрамедулярним блокованим стрижнем, трохи більший — пластиною і найбільший — АЗФ. Співвідношення величин напружень становило 1 : 2 : 3–4. За однакового поперечного навантаження моделі найменший рівень напружень окісно-фібринового веретена відзначений у разі фіксації відламків пластиною, трохи більший — інтрамедулярним блокованим стрижнем і найбільший — АЗФ. Співвідношення величин напруження становило 1 : 6 : 10–12. Найбільша різниця в рівнях напруження проявлялася за умов дії на сегмент поперечного навантаження.Висновки: представлена інформація про НДС тканин у навколовідламковій зоні пояснює походження розмірів, форм і структур періостального кісткового регенерату під час лікування діафізарних переломів пристроями з різними режимами рухомості відламків., Цель работы: с помощью математического конечно-элементного моделирования рассчитать напряженно-деформированное состояние (НДС) фибрин-кровяного сгустка и надкостницы в околоотломковой зоне при фиксации бедренной кости накостной пластиной, интрамедуллярным блокированным стержнем и аппаратом внешней фиксации (АВФ).Методы: модель представляла собой два отломка бедра с поперечной плоскостью излома, которые соединялись указанными устройствами и веретенообразным фибрин-кровяным сгустком, заключенным в надкостницу. Использованы существующие данные о модуле Юнга и коэффициенте Пуассона всех составляющих модели. Расчеты НДС сгустка и надкостницы проводили при осевой нагрузке 800 Н бедренной кости и поперечной нагрузке 200 Н на дистальный отдел бедра. Для количественного сравнения величин напряжения при различных условиях фиксации отломков выбраны контрольные точки на горизонтальном сечении сгустка и надкостницы. Кроме этого, сравнивали площади, на которые распространялся максимальный уровень напряжения.Результаты: при одинаковой осевой нагрузке модели наименьший уровень напряжений надкостнично-фибринового веретена наблюдали при фиксации отломков интрамедуллярным блокированным стержнем, немного больший — пластиной и самый большой — АВФ. Соотношение величин напряжений составило 1 : 2 : 3–4. При одинаковой поперечной нагрузке модели наименьший уровень напряжений надкостнично-фибринового веретена отмечен при фиксации отломков пластиной, немного больший — интрамедуллярным блокированным стержнем и самый большой — АВФ. Соотношение величин напряжений составило 1 : 6 : 10–12. Наибольшая разница в уровнях напряжения проявляется при действии на сегмент поперечной нагрузки.Выводы: представленные данные о НДС тканей в околоотломковой зоне объясняют происхождение размеров, форм и структур периостального костного регенерата при лечении диафизарных переломов устройствами с разными режимами подвижности отломков., The goal: using mathematical finite-element modeling to calculate the stress-strain state (SSS) of fibrin-blood clot and periosteum around the fracture zone in the conditions of fixation of femur fragments with on-bone plate, intramedullary locking nail and ExFix.The methods: the model represents two fragments of femur with transverse fracture plane joined with spindly fibrin-blood clot enclosed in periosteum and devices mentioned above. The existing data on the Young's modulus and Poisson's ratio of all components of the model were used. The calculations of SSS of clot and periosteum were performed under axial load of 800 N on femur and transverse load of 200 N on the distal femur. The control points on the horizontal section of clot and periosteum were selected for a quantitative comparison of the voltage in various conditions of fragments fixation. Moreover, the area covered by the maximum stress level was compared.The results: The following patterns were revealed. At the same axial load of model the lowest level of stress in periosteal-fibrin spindle was observed when fragments were fixed with intra­medullary locking nail, a little more — with plate, and the biggest one — with ExFix. The ratio of the stress values was 1: 2: 3–4.At the same transverse load of model the lowest level of stress in periosteal-fibrin spindle was observed when fragments were fixed with plate, a little more – with intramedullary locking nail, and the biggest one — with ExFix. The ratio of the stress values was 1: 6: 10–12.The greatest difference in stress levels was noticed in the conditions of transverse load on the segment.Conclusion: The presented data on SSS in tissues around the fracture zone explain the origin of sizes, shapes and structures of periosteal bone regenerate in the treatment of diaphyseal fractures with devices with different modes of mobility of bone fragments.

The goal: using mathematical finite-element modeling to calculate the stress-strain state (SSS) of fibrin-blood clot and periosteum around the fracture zone in the conditions of fixation of femur fragments with on-bone plate, intramedullary locking nail and ExFix. The methods: the model represents two fragments of femur with transverse fracture plane joined with spindly fibrin-blood clot enclosed in periosteum and devices mentioned above. The existing data on the Young's modulus and Poisson's ratio of all components of the model were used. The calculations of SSS of clot and periosteum were performed under axial load of 800 N on femur and transverse load of 200 N on the distal femur. The control points on the horizontal section of clot and periosteum were selected for a quantitative comparison of the voltage in various conditions of fragments fixation. Moreover, the area covered by the maximum stress level was compared. The results: The following patterns were revealed. At the same axial load of model the lowest level of stress in periosteal-fibrin spindle was observed when fragments were fixed with intra­medullary locking nail, a little more — with plate, and the biggest one — with ExFix. The ratio of the stress values was 1: 2: 3–4.At the same transverse load of model the lowest level of stress in periosteal-fibrin spindle was observed when fragments were fixed with plate, a little more – with intramedullary locking nail, and the biggest one — with ExFix. The ratio of the stress values was 1: 6: 10–12.The greatest difference in stress levels was noticed in the conditions of transverse load on the segment. Conclusion: The presented data on SSS in tissues around the fracture zone explain the origin of sizes, shapes and structures of periosteal bone regenerate in the treatment of diaphyseal fractures with devices with different modes of mobility of bone fragments.

Регенерація кістки — це каскад клітинних і молекулярних подій, що призводять до утворення в ділянці перелому кісткової тканини, яка ідентична початковій. Процес поділяють на стадії, між якими неможливо провести чітку межу.Мета: виділити ключові клінічні та морфологічні явища, які визначають стадійність процесу зрощення відламків після перелому кістки, уточнити сутність першої стадії, встановити терміни кожної стадії в людини.Методи: експерименти виконані на 8 дорослих вівцях породи каракульська курдючна масою 35–40 кг, яким виконували закритий перелом правої стегнової кістки. Ділянку перелому досліджували за допомогою методів гістології через 5 год, 1, 4 і 15 діб. Вивчено навколовідламковий простір у 43 постраждалих із закритими переломами довгих кісток кінцівок, яким виконували відкриту репозицію відламків. Ретроспективно оцінено клінічний матеріал 546 постраждалих з діафізарними переломами кісток кінцівок, накопичений за останні 30 років.Результати: доведено, що фібрин-кров’яний згусток є закономірно необхідною структурою для проліферації та диференціації клітин і утворення нової кісткової тканини. У результаті проведення УЗД встановлено, що форма та локалізація кісткового регенерату відповідає формі й локалізації фібрин-кров’яного згустку. На підставі дослідження кутової рухомості кісткових відламків та утворення кісткового регенерату встановили терміни загоєння переломів плечової кістки в період від 4 до 8 тижнів, стегнової — від 8 до 12, кісток гомілки — від 8 до 17.Висновок: як першу важливу стадію регенерації кістки запропоновано виділити формування фібрин-кров’яного згустку, що заповнює повністю або частково навколовідламковий простір. Приблизний термін утворення і стабілізації його структури становить від 12 до 24 год. Встановлені терміни стадій загоювання діафізарних переломів довгих кісток у людини., Регенерация кости — это каскад клеточных и молекулярных событий, которые приводят к образованию в области перелома костной ткани, идентичной первоначальной. Процесс разделяют на стадии, между которыми невозможно провести четкой границы.Цель: выделить ключевые клинические и морфологические явления, определяющие стадийность про­цесса сращения отломков после перелома кости, уточнить сущность первой стадии, установить сроки каждой стадии у человека.Методы: эксперименты выполнены на 8 взрослых овцах породы каракульская курдючная массой 35–40 кг, которым выполняли закрытый перелом правой бедренной кости. Участок перелома исследовали с помощью методов гистологии через 5 ч, 1, 4 и 15 суток. Изучено околоотломковое пространство у 43 пострадавших с закрытыми переломами длинных костей конечностей, которым выполняли открытую репозицию отломков. Ретроспективно оценен клинический материал 546 пострадавших с диафизарными переломами костей конечностей, накопленный за последние 30 лет.Результаты: доказано, что фибрин-кровяной сгусток является закономерно необходимой структурой для пролиферации и дифференциации клеток и образования новой костной ткани. В результате проведения УЗИ установлено, что форма и локализация костного регенерата соответствует форме и локализации фибрин-кровяного сгустка. На основе исследования угловой подвижности костных отломков и образования костного регенерата установили сроки заживления переломов плечевой кости в период от 4 до 8 недель, бедренной — от 8 до 12, костей голени — от 8 до 17.Вывод: предложено как первую важную стадию регенерации кости выделить формирование фибрин-кровяного сгустка, который заполняет полностью или частично околоотломковое пространство. Примерный срок образования и стабилизации его структуры составляет от 12 до 24 часов. Установлены сроки стадий заживления диафизарных переломов длинных костей у человека., Bone regeneration is a cascade of cellular and molecular phe­nomena leading in the fracture region to the formation of bone tissue which is identical to the original one. The process is divided into stages between which it is impossible to draw a clear line. Objective: To identify key clinical and morphological phenomena that define the staging process of fragments fusion after the bone fracture, to clarify the essence of the first stage, to set the dates of each stage in humans. Methods: Experiments were performed in 8 adult Karakul breed sheep weighing 35–40 kg underwent a closed fracture of the right femur. Plot fracture examined by histological methods after 5 hours, 1, 4 and 15 days. Near fragmental space studied in 43 patients with closed fractures of long bones which was performed open reduction of bone fragments in. Retrospectively we evaluated clinical data in 546 patients with diaphyseal fractures of the extremities accumulated over the past 30 years. Results: it is proved that the fibrin blood clot is naturally necessary structure for proliferation and differentiation of cells and for the formation of new bone tissue. After ultrasound examination it was found that the shape and location of bone regenerate conforms to the shape and location of the fibrin blood clot. Based on the study of angular mobility of bone fragments and bone regenerate forma­tion we established terms of healing of fractures in humerus in the period from 4 to 8 weeks, in femur — from 8 to 12, and in shin bones — from 8 to 17 weeks. Conclusion: There were proposed to highlight formation of a fibrin blood clot as the first important step of bone regeneration which completely or partially fills near fragmental space. Approximate lifetime formation and stabiliza­tion of its structure is from 12 to 24 hours. There were established terms of the stages of healing of diaphyseal fractures in human long bones.

Для лечения диафизарных переломов используют методы фиксации, при которых образуются конструкции «отломки – фиксатор» с различными механическими свойствами и диапазоном перемещений отломков.Цель: обосновать концепцию влияния перемещений отломков на процесс формообразования регенерата при лечении диафизарных переломов ортезом или стержневым аппаратом (АВФ).Методы: перемещение отломков с помощью ультрасонографии оценено у 18 больных с диафизарными переломами плечевой (9), бедренной (5) и большеберцовой (5) костей. Среди них 8 пострадавших со свежими переломами плечевой кости лечили консервативно с использованием ортеза, у 5 со свежими переломами бедренной кости и костей голени использовали АВФ, 6 пациентов были с несросшимися переломами после металлоостеосинтеза.Результаты: установлено, что отломки имеют многовекторную траекторию перемещений в пространстве. У больных со свежими переломами плечевой кости, которым применяли ортез, линейные перемещения концов отломков были в пределах 1,1–6 мм (10–40 % от исходного расстояния), амплитуда угловых составила 2°–8°. При фиксации АВФ линейные перемещения отломков до 2 мм (13 %) выявлены только у больных с переломом бедренной кости. В случае несросшихся переломов под действием осевой нагрузки появлялась или увеличивалась (на вершине деформации на 37–61 %) угловая деформация сегмента.Выводы: механические свойства фибрин-клеточно-коллагеновой бластемы позволяют ей деформироваться на растяжение без негативных последствий в пределах 13–40 %. Подвижность отломков в первые три недели после диафизарного перелома вызывает деформацию и напряжение бластемы, что обуславливает в дальнейшем структуру полноценного периостального костного регенерата. При несращении диафизарного перелома подвижность отломков не оказывает стимулирующего и формообразующего эффекта., Для лікування діафізарних переломів використовують методи фіксації, за яких утворюються конструкції «відламки – фіксатор» з різними механічними властивостями і діапазоном переміщень відламків.Мета: обґрунтувати концепцію впливу переміщень відламків на процес формоутворення регенерату під час лікування діафізарних переломів ортезом або стрижневим апаратом (АЗФ).Методи: переміщення відламків за допомогою ультрасонографії оцінено у 18 хворих з діафізарними переломами плечової (9), стегнової (5) і великогомілкової (5) кісток. Серед них 8 постраждалих зі свіжими переломами плечової кістки лікували консервативно з використанням ортеза, у 5 зі свіжими переломами стегнової кістки та кісток гомілки використовували АЗФ, 6 пацієнтів були з переломами, які не зрослися після металлоостеосинтезу.Результати: встановлено, що відламки мають багатовекторну траєкторію переміщеньу просторі. У хворих із нещодавно отриманими переломами плечової кістки, яким застосовували ортез, лінійні переміщення кінців відламків були в межах 1,1–6 мм (10–40 % від вихідної відстані), амплітуда кутових склала 2°–8°. Після фіксації АЗФ лінійні переміщення відламків до 2 мм (13 %) виявлені тільки у хворих із переломами стегнової кістки. Після переломів, які не зрослися, під дією осьового навантаження з’являлася або збільшувалася (на вершині деформації на 37–61%) кутова деформація сегмента.Висновки: механічні властивості фібрин-клітинно-колагенової бластеми дають змогу їй деформуватися на розтягнення без негативних наслідків у межах 13–40 %. Рухливість відламків у перші три тижні після діафізарного перелому призводить до деформації і напруження бластеми, що обумовлює в подальшому структуру повноцінного періостального кісткового регенерату. У разі незрощення діафізарного перелому рухливість відламків не сприяє стимулювальному і формоутворювальному ефекту., Methods of fixation are used for the treatment of diaphyseal fractures, which produce structure «fragments – fixation device» with various mechanical properties and the displacement range of fragments. Purpose: to justify the concept of the effect of the displacement of bone fragments in the process of formation of the regenerate in the treatment of diaphyseal fractures with orthosis or external rod device (ARD). Methods: dislocation of the bone fragments using ultrasonography studied in 18 patients with diaphyseal fractures of humerus (9), femur (5) and tibia (5). Eight patients out of them with acute humeral fractures were treated conservatively with orthosis, in 5 patients with acute femoral and tibial fractures ARD was used, 6 patients had nonunion after osteosynthesis. Results:it is found that bone fragments have a multidirectional path of movement in space. In patients with acute humeral fractures treated with orthosis, linear displacement of the fragments end ranged 1.1–6 mm (10–40 % of initial distance), angular amplitude was 2°–8°. In ARD fixation linear fragment displacement (2 mm — 13 %) found only in patients with femoral fractures. In a cases of nonunion angular skeletal deformation appeared and increased under the axial load (apical deformity angel 13–40 %). The mobility of bone fragments in the first three weeks after diaphyseal fracture causes deformation and strain blastema, which results in the future structure of the high-grade periosteal bone regenerate. Nonunion of diaphyseal fracture fragments mobility does not provide a stimulating and shaping effect.

Авторы исследовали венозную кровь трех добровольцев и определили время формирования (45-60 мин) фибрин-кровяного сгустка в замкнутом пространстве in vitro, а также изучили влияние на скорость его формирования механических факторов (сдавливания и перемешивания). Установлена зависимость структуры и механических свойств сформированного фибрина от указанных факторов. Изучены гистоморфологические особенности фибрин-кровяных сгустков, полученных из околоотломковых зон 12 пострадавших с закрытыми переломами конечностей, в сроки от 2 ч до 12 суток после травмы. Выявлено, что через 2–4 ч после перелома в сформированную фибриновую сеть по периферии проникают малодифференцированные клетки и фибробласты, начинается врастание кровеносных капилляров. Через 6–12 суток отмечена реорганизация сгустка., The authors examined venous blood of three volunteers and determined the time of the formation (45-60 minutes) of a fibrin-blood clot in closed space in vitro, as well as they studied the effects of mechanical factors (pressure and mixing) on the rate of this formation. Dependence of the structure and mechanical properties of the formed fibrin upon the above factors was revealed. Histomorphological peculiarities of fibrin-blood clots, obtained from perifragmental regions in 12 cases with closed fractures of their extremities from 2 hours to 12 days after the injury, were studied. It was found out that poorly differentiated cells and fibroblasts entered the formed fibrin mesh on its periphery 2-4 hours after the fracture, and ingrowth of blood capillaries began. Reorganization of the clot was observed after 6-12 days., Автори дослідили венозну кров трьох добровольців та визначили час утворення (45–60 хв) фібрин-кров’яного згустку в замкненому просторі in vitro, а також вивчили вплив на швидкість його формування механічних факторів (тиску та перемішування). Встановлено залежність структури та механічних властивостей сформованого фібрину від зазначених факторів. Вивчені гістоморфологічні особливості фібрин-кров’яних згустків, отриманих із навколовідламкових зон 12 постраждалих із закритими переломами кінцівок, у терміни від 2 год до 12 діб після травми. Виявлено, що через 2–4 год після перелому в утворену фібринову сітку по периферії проникають малодиференційовані клітини і фібробласти, починається вростання кровоносних капілярів. Через 6–12 діб відмічена реорганізація згустку.

Регенерація кістки — це каскад клітинних і молекулярних подій, що призводять до утворення в ділянці перелому кісткової тканини, яка ідентична початковій. Процес поділяють на стадії, між якими неможливо провести чітку межу. Мета : виділити ключові клінічні та морфологічні явища, які визначають стадійність процесу зрощення відламків після перелому кістки, уточнити сутність першої стадії, встановити терміни кожної стадії в людини. Методи : експерименти виконані на 8 дорослих вівцях породи каракульська курдючна масою 35–40 кг, яким виконували закритий перелом правої стегнової кістки. Ділянку перелому досліджували за допомогою методів гістології через 5 год, 1, 4 і 15 діб. Вивчено навколовідламковий простір у 43 постраждалих із закритими переломами довгих кісток кінцівок, яким виконували відкриту репозицію відламків. Ретроспективно оцінено клінічний матеріал 546 постраждалих з діафізарними переломами кісток кінцівок, накопичений за останні 30 років. Результати : доведено, що фібрин-кров’яний згусток є закономірно необхідною структурою для проліферації та диференціації клітин і утворення нової кісткової тканини. У результаті проведення УЗД встановлено, що форма та локалізація кісткового регенерату відповідає формі й локалізації фібрин-кров’яного згустку. На підставі дослідження кутової рухомості кісткових відламків та утворення кісткового регенерату встановили терміни загоєння переломів плечової кістки в період від 4 до 8 тижнів, стегнової — від 8 до 12, кісток гомілки — від 8 до 17. Висновок : як першу важливу стадію регенерації кістки запропоновано виділити формування фібрин-кров’яного згустку, що заповнює повністю або частково навколовідламковий простір. Приблизний термін утворення і стабілізації його структури становить від 12 до 24 год. Встановлені терміни стадій загоювання діафізарних переломів довгих кісток у людини.

For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective : on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods : for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results : in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with forma­tion of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions : osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastema.

The article is prepared for practical traumatologists. Three main conditions required for the natural process of bone healing with the forming of periosteal bone regenerate are identified and substantiated by the authors. They are following: the presence of intact area with periosteum and muscle that were peeled off the fragments; the forming of fibrin-blood clot near the fragments; the presence of internal intention of fibrin-cell blastema on the stage of proliferation and differentiation of mesenchyme cells. These conditions should be taken into consideration while choosing the methods of reduction of tibia fragments, method of their fixation and regimen of functional activity of injured extremity. Moreover, before choosing the fixation method the grade of fragments fixity in periosteum-muscle envelope should be analyzed. The author proposed the classification of fixity, based on the severity of initial displacement according to radiographic findings: I grade — initial displacement of tibia fragments does not exceed 1/3 of its cross-section; II grade - initial displacement of fragments exceeds 1/3 of its cross-section, but does not exceed the bounds of cross-section, fibula is damaged approximately on the same level, periosteum-muscle envelope is damaged on ½ approximately; III grade – displacement of tibia and fibula exceed their cross-section with shortening, severe damage of periosteum and muscles. The techniques of functional treatment of acute fractures using plaster bandage and original external fixator are described in details., Статья подготовлена для практикующих врачей-травматологов. Авторы выделили и обосновали три основных условия, необходимых для естественного течения процесса регенерации кости с образованием периостального костного регенерата: наличие уцелевших участков надкостницы с мышцами, которые отслоились от отломков; образование фибрин-кровяного сгустка в околоотломковой зоне; наличие внутренних напряжений фибрин-клеточной бластемы на этапе пролиферации и дифференциации мезенхимальных клеток. Данные условия необходимо учитывать при выборе способа вправления отломков костей голени, способа их фиксации и режима функциональной активности поврежденной конечности. Кроме этого, при выборе способа фиксации отломков необходимо анализировать степень фиксированности отломков надкостнично-мышечным футляром. Для этого авторы предложили классификацию фиксированности отломков, основанную на величине первичного смещения отломков, выявляемого рентгенологически: I степень — первичное смещение отломков большеберцовой кости не превышает 1/3 ее поперечного сечения, приблизительно в трети случаев малоберцовая кость не повреждается или ломается на другом уровне, повреждение надкостнично-мышечного футляра незначительно; II — первичное смещение отломков большеберцовой кости превышает 1/3, но не выходит за пределы ее поперечного сечения, малоберцовая кость повреждается примерно на том же уровне, надкостнично-мышечный футляр разрушается приблизительно на 1/2; III — смещение отломков обеих костей голени на полный поперечник и по длине, значительный разрыв надкостницы и мышц. Подробно изложены методики функционального лечения свежих переломов голени с использованием гипсовой повязки и авторских стержневых аппаратов внешней фиксации., Стаття підготовлена для лікарів-травматологів. Автори виокремили та обґрунтували три основних умови, необхідні для природного перебігу процесу регенерації кістки з утворенням періостального кісткового регенерату: наявність уцілілих ділянок окістя з м’язами, які відшарувалися від відламків; утворення фібрин-кров’яного згустку в навколовідламковій зоні; наявність внутрішніх напружень фібрин-клітинної бластеми на етапі проліферації та диференціації мезенхімальних клітин. Зазначені умови необхідно враховувати під час вибору способу вправлення відламків кісток гомілки, способу їх фіксації і режиму функціональної активності ушкодженої кінцівки. Крім цього, обираючи спосіб фіксації відламків, необхідно аналізувати ступінь їх фіксованості окістно-м’язовим футляром. Для цього автори запропонували класифікацію фіксованості відламків, засновану на величині первинного їх зміщення, виявленої рентгенологічно: I ступінь — первинне зміщення відламків великогомілкової кістки не перевищує 1/3 її поперечного перерізу, приблизно в третині випадків малогомілкова кістка не ушкоджується або ламається на іншому рівні, ушкодження окісно-м’язового футляра незначне; II — первинне зміщення відламків великогомілкової кістки перевищує 1/3, але не виходить за межі її поперечного перерізу, малогомілкова кістка ушкоджується приблизно на тому ж рівні, окісно-м’язовий футляр руйнується приблизно на 1/2; III — зміщення відламків обох кісток гомілки на повний поперечник і по довжині, значний розрив окістя і м’язів. Докладно описані методики функціонального лікування свіжих переломів гомілки з використанням гіпсової пов’язки і авторських стрижневих апаратів зовнішньої фіксації.

The article is prepared for practical traumatologists. Three main conditions required for the natural process of bone healing with the forming of periosteal bone regenerate are identified and substantiated by the authors. They are following: the presence of intact area with periosteum and muscle that were peeled off the fragments; the forming of fibrin-blood clot near the fragments; the presence of internal intention of fibrin-cell blastema on the stage of proliferation and differentiation of mesenchyme cells. These conditions should be taken into consideration while choosing the methods of reduction of tibia fragments, method of their fixation and regimen of functional activity of injured extremity. Moreover, before choosing the fixation method the grade of fragments fixity in periosteum-muscle envelope should be analyzed. The author proposed the classification of fixity, based on the severity of initial displacement according to radiographic findings: I grade — initial displacement of tibia fragments does not exceed 1/3 of its cross-section; II grade - initial displacement of fragments exceeds 1/3 of its cross-section, but does not exceed the bounds of cross-section, fibula is damaged approximately on the same level, periosteum-muscle envelope is damaged on ½ approximately; III grade – displacement of tibia and fibula exceed their cross-section with shortening, severe damage of periosteum and muscles. The techniques of functional treatment of acute fractures using plaster bandage and original external fixator are described in details.