Search

Introduction. The article provides a constructive analysis of the self-esteem of the individual as an important criterion in the formation of an individual. The author’s definition of self-esteem is presented: giving an assessment of one’s actions, abilities, talents, mistakes, shortcomings, opportunities, understanding one’s personal individuality, originality and uniqueness. The work of modern scientists on the subject of research is presented, in particular, I.Levytska, E.Yakusheva, O.Malykhina, I.Stepanenko, O.Sudun, Yu.Panfilova, V.Tokareva, D.Polishchuk, O.Penkova, L.Papitchenko, I.Mostova, K.Kushnirenko. It is proved that the self-esteem of the individual is the defining criterion of its individuality, which carries out its formation under the influence and influence of various factors (I-real and I-ideal). I-real is how a person sees and evaluates himself/herself realistically, and I-ideal is how a person is seen by his/her social environment. Purpose – to analyze and highlight the issue of self-esteem of the individual as a problem of the theory of psychology in the context of its significance for the development and formation of the individual. Methods. Theoretical methods were used to reveal the stated topic, in particular, analysis, synthesis of scientific literature on personality psychology, systematization, deductive method, and generalization of theoretical assets in the field of psychology. Originality. The scientific novelty of the given topic consists in the author's interpretation of the understanding of the self-esteem of the individual, based on the scientific research of modern scientists. Practical significance of the research. The triad of self-esteem is revealed: overestimated, underestimated and adequate. It is noted that different aspects of self-esteem have a constructive effect on the life of an individual. When an individual is confident in his value, he/she has an adequate view, and therefore a positive attitude towards life with a harmonious psychological resource, so it is setting goals and achieving them, these are filled and emotionally colored relationships with others, etc. However, when an individual overestimates his/her potential, it borders on narcissism, self-centeredness, arrogance, and manipulation. This category of people does not want to analyze their mistakes and is not able to learn from them. And, conversely, if self-esteem borders on low self-esteem, this leads to depressive states, to an inadequate assessment of one’s potential, to the tolerance of cruel treatment of oneself with the use of manipulative techniques, etc. It is stated that an individual is not born with high or low self-esteem, it is formed by the surrounding environment. Conclusion. Summing up, we state that the individual is not born with high or low self-esteem, it forms the environment. Throughout life, self-assessment is variable, everything depends on the circumstances. However, there is a sense of self-worth as a person who has gained his or her status in the children's years, together with self-confidence and self-confidence. Confidence is a measure of trust, that is, how much personal confidence is trusted to feel confident in the team, whether to carry out its activity confidently, and therefore self-esteem will be in the norm. Further scientific research is planned to be carried out in the context of the influence of the appearance on the self-evaluation of the woman's personality., У статті здійснено конструктивний аналіз самооцінки особистості, як важливого критерію становлення індивіда. Аргументовано, що самооцінка особистості є визначальним критерієм її індивідуальності, яка здійснює своє формування під дією та впливом різних чинників (Я-реальне і Я-ідеальне). Розкрито тріаду самооцінки: завищена, занижена та адекватна. Констатовано, що індивід не народжується із високою чи низькою самооцінкою, її формує оточуюче середовище.

На сьогоднішній день самооцінка є важливим і актуальним розділом психологічних досліджень. Даний феномен має значний вплив на життєдіяльність особистості у всіх сферах її життя. Самооцінка є одним з ключових факторів, який вирішує як людина буде взаємодіяти із оточуючим її соціумом. Відомо, що від впевненості особистості в своїх власних силах залежить її психологічне здоров’я та успішність у всіх галузях життєдіяльності. Крім того існує багато підходів, згідно яких самооцінка має різне трактування і методи дослідження. Феномен самооцінки досліджували багато вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: А. Адлер, З. Фрейд, К. Левін, А. Маслоу, Ф. Франкл, Д. Уотсон, С. Кросс, М. Кляйн, Р. Ленг, Р. Берис, Б. Ананьєв, С. Рубіншейн та ін. Однак попри велику кількість досліджень феномену самооцінки вплив конформної поведінки на її формування досліджений недостатньо, що і зумовило вибір даної теми дослідження. Метою дослідження є визначення рівня самооцінки та конформності осіб юнацького вікового періоду з подальшим аналізом отриманої інформації, ціллю якого є виявлення тенденції до змін в самооцінці в залежності від рівня конформності.

The purpose of this study is to study the individual psychological qualities of a teenager as a component that affects various aspects of an individual's activity and interaction with others. A special issue is the study of the socio-psychological status among teenagers and the assessment of individual-psychological qualities that contribute to this. The following methods were used: Kettel's questionnaire for adolescents 14PF; the method "Definition of general self-esteem" by G.N. Kazantseva; test of interpersonal relations T. Leary; socio-psychological test "Sociometry" by J. Moreno.; the method of mathematical data processing - Spearman's rank correlation coefficient. The results. In the course of empirical research, it was established that this sample of teenagers is characterized by extroversion, a balanced level of emotional stability, shyness, energy, an average level of self-control, and weak motivational activity. At the same time, it was established that the largest number of respondents has an adequate self-esteem, followed by respondents with a low level of self-esteem, and the smallest number of respondents has a high level of self-esteem. According to the results of T. Leary's method of identifying the level of interpersonal relations, it was established that teenagers are characterized by such traits as dominance and friendliness. According to the results of the "Sociometry" method by J. Moreno, it was established that according to the results of group elections, the largest number of respondents is a positive choice of the group, and there are no respondents who do not have any choice in the group. Conclusions. Thus, the existence of two-way correlations between the scales of the specificity of the mutual relations of team members and the levels of interpersonal relations was established (р ≤ 0.05). It was also established the existence of two-way correlations between the "friendliness" scales and the number of positive group choices in sociometry (р ≤ 0.05), and between individual properties and character traits and the specifics of team members' relationships (р ≤ 0.05). Thus, it was concluded that the individual and psychological characteristics of adolescents have an impact on their status in the group Метою цього дослідження є вивчення індивідуально-психологічних якостей підлітка як складової, що впливає на різні аспекти діяльності особистості та взаємодії з оточуючими. Особливим постає питання дослідження соціально-психологічного статусу серед підлітків та оцінка індивідуально-психологічних якостей, які сприяють цьому. Застосовано такі методи: опитувальник Кеттела для підлітків 14PF; методика «Визначення загальної самооцінки» Г.НКазанцевої; тест міжособистісних відносин Т. Лірі; соціально-психологічний тест «Соціометрія» Дж. Морено; метод математичної обробки даних – коефіцієнту рангової кореляції Спірмена. Результати. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що для даної вибірки підлітків характерні екстравертованість, врівноважений рівень емоційної стійкості, сором’язливість, енергійність, середній рівень самоконтролю, слабка мотиваційна діяльність. В той же час було встановлено той факт, що найбільша кількість респондентів має адекватну самооцінку, далі за кількістю йдуть респонденти з низьким рівнем самооцінки, і найменша кількість респондентів має високий рівень самооцінки. За результатами методики виявлення рівня міжособистісних відносин Т. Лірі було встановлено, що для підлітків характерні такі риси, як домінантність та дружелюбність. За результатами методики «Соціометрія» Дж. Морено було встановлено, що за результатами групових виборів найбільша кількість респондентів є позитивним вибором групи, а респондентів, які не мають жодного вибору у групі немає. Висновки. Так, було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами специфіки взаємовідносин членів колективу та рівнями міжособистісних відносин (р ≤ 0,05). Також було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами «дружелюбність» та кількістю позитивних виборів групи в соціометрії (р ≤ 0,05), та між індивідуальними властивостями і рисами характеру та специфікою взаємовідносин членів колективу (р ≤ 0,05). Таким чином, було зроблено висновок, що індивідуально-психологічні особливості підлітків мають вплив на їх статус в групі

The article examines the significance of the formation of schoolchildren’s ability to self-assess the results of educational activities. Self-assessment is an important component of the educational process, which determines the child’s personality. According to the results of the survey of research participants, it is shown that teachers support the use of self-assessment of learning outcomes by schoolchildren. If the evaluation system is limited only to checking knowledge and skills in the subject, it does not provide an opportunity to develop critical thinking skills, form motivation for learning, and develop the ability of students to objectively evaluate their results. Regarding the negative results of using the student self-assessment method in the educational process, teachers say that students may have difficulties in self-assessment of their learning results and may not be ready for self-determination and self-recognition of their assessment. Attention was paid to students’ understanding of the importance of self-assessment of educational activities.The results of the survey indicate a difference in the views of teachers and students on the formation of the ability to self- assess. Further research can be aimed at developing the internal system of quality assurance in educational institutions, evaluating its effectiveness, using methods of self-assessment of educational and management processes., У статті розглянуто значення сформованості в школярів здатності до самооцінювання результатів навчальної діяльності. Самооцінювання є важливим компонентом освітнього процесу, який визначає особистість дитини. За результатами опитування учасників дослідження показано, що вчителі підтримують використання школярами самооцінювання результатів навчання. Якщо систему оцінювання обмежити тільки перевіркою знань та умінь з предмету, то це не дає можливості розвивати навички критичного мислення, формувати мотивацію до навчання та розвивати уміння учнів об’єктивно оцінювати свої результати. Негативними результатами використання методу самооцінювання учнів в освітньому процесі педагогічні працівники називають те, що учні можуть мати труднощі в самооцінюванні своїх результатів навчання і бути не готовими до самовизначення та самовизнання своєї оцінки. Звернено увагу на розуміння учнями важливості самооцінювання навчальної діяльності, Результати опитування свідчать про різницю в поглядах педагогів та учнів на сформованість здатності до самооцінювання. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розвиток внутрішньої системи забезпечення якості в закладах освіти, оцінювання її ефективності, використовуючи методи самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

Introduction. The problem of the phenomenon of self-esteem, as the most important component of self-awareness, in recent decades has attracted the attention of clinical psychologists, psychiatrists, specialists in various fields, including teachers and parents. The problem of forming self-esteem can be considered one of the key topics in psychology, because self-esteem, formed in childhood, is the foundation of personal development. Purpose. The purpose of the article: to carry out a theoretical analysis and conduct an empirical study of adolescent self-esteem. Methods. To solve this goal, the following methods were used: analysis of scientific psychological literature, comparison, generalization, systematization of information and its interpretation, observation and 3 psychodiagnostic techniques. The study was conducted on the basis of Sribnyanska Secondary School of 1-3 grades, Sribne village (Chernihiv region). The sample was made by pupils of 5-7 classes. The total number of respondents is 52 students. The study was conducted using "Methods for diagnosing interpersonal relationships and human perceptions of themselves" created by T. Leary, G. Leforge, R. Sazek, as well as to study relationships in small groups and the method "Scale for measuring self-esteem" T. Dembo, S. Ya Rubinstein. Methods of diagnosis of Dembo-Rubinstein self-assessment modified by AM Parafiyan. Methods for diagnosing the confidence of S. Reitus "Self-confidence". Originality. The practical significance of the article is that the results of the study can be used in further research and analysis of the results of self-esteem. Conclusion. The article analyzes the concept of personal self-esteem in domestic and foreign psychology, analyzes the features, types and functions of adolescent self-esteem, gender and age characteristics of self-esteem. The prospect of further research is expected in the continuation of the study of self-esteem of adolescents in wartime., Мета статті полягає у здійсненні теоретичного аналізу та проведенні емпіричного дослідження щодо проблеми самооцінки підлітків. Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз наукової психологічної літератури, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація, спостереження та 3 психодіагностичні методики. Досліджувану вибірку складало 52 учня 5-7 класів.

Transformational processes inherent in the economic and political life of Ukrainian society significantly affect the employment process of young people. Today, the main factor of social mobility of young people is the profession, because in a post-industrial society, where the development of advanced technologies leads to serious changes in the organization of work, graduates of higher education institutions need a high level of training and skills. As a result, the problem of career guidance work with young people becomes relevant and acute. Previous research has shown that only 10 % of high school students adequately assess their capabilities and are serious about choosing a future specialty. In most cases, the motives for choosing a profession were as follows: 25 % of students choose a profession on the advice of friends; 17 % on the advice of parents; 10 % of students choose a profession under the influence of the media; others are guided by interest in thecontent of labor The aim of the study is to determine the influence of social-psychological and personal factors on the process of professional adaptation of students majoring in “Social Work” and “Psychology” at the Faculty of Pedagogy, Psychology and Social Work of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University and prospects for further research. So, as we can see from the above results, the number of students with low adaptive abilities is close to the number of freshmen who answered that their choice of futureprofession was random. We were also able to partially confirm the hypothesis that individuals who have chosen a profession, guided by interest in the content of work and careful analysis of their capabilities, adapt much faster to the environment and learning conditions., Розглянуто проблему професійного самовизначення молодих людей у контексті вибору майбутньої професії. Результати дослідження дали змогу оцінити рівень адаптованості першокурсників до нових умов навчальної діяльності та нового колективу, також вдалось визначити, які фактори сприяли вибору майбутньої професії. З’ясовано проблему соціальних факторів як важливого чинника кар’єрних орієнтацій. Розглянуто ключові підходи до питання вибору майбутньої сфери професійної діяльності на базі особистісних характеристик студентів-першокурсників.

Modern requirements for the development of personality in the earlystages of ontogenesis provide for its diverse enrichment: spiritual, moral,intellectual, social and communicative, and others. A significant place inthis process is occupied by the child’s speech development, which in preparationfor the reform of preschool education is formed into a holisticeffective system that should successfully solve the problem of combiningspeech development and stimulating cognitive activity in different socialand psychological-pedagogical situations.But, despite the sufficient number of studies of the speech sphere ofpersonality in the Ukrainian psychological science, the issues of studyingthe cognitive activity of children with speech disorders remain out of theattention of scientists. This direction is especially important because anumber of scientists emphasize that the development of speech is closelylinked with the formation of the most important mental functions: sensation,perception, memory, attention, imagination, and through the stimulationof speech develops thinking and such important competencies asthe ability to awareness and expression of the perceived, etc.Thus, the importance of the problem of development of cognitive activityof children with speech disorders at different stages of preschoolage is relevant and practically significant.The purpose of the article: to identify the level of development ofcognitive activity of children with speech disorders and different stagesof preschool age.The objectives of the study at the ascertaining stage were: to investigatethe levels of development of cognitive activity of children of junior,middle and senior preschool age with speech disorders; identify levels ofcognitive activity of children with speech disorders.Object of research: the personality of a preschool child with speechdisorders. Subject of research: features of cognitive activity of preschoolchildren with speech disorders. The results of empirical research haveshown that preschool children with speech disorders have a low level ofcognitive activity (for all tasks assigned to children).Based on the results, we assume that special attention on the backgroundof the correction of speech disorders should be paid to the formationof the emotional component of cognitive activity of children; to formperception; expand the range of external and internal cognitive actions., Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку із системними порушеннями мовлення. Показано, що особливого значення ця проблема набуває в умовах підготовки реформи дошкільної освіти. Результати емпіричного дослідження довели, що діти дошкільного віку із системними порушеннями мовлення мають низький рівень пізнавальної активності (за всіма завданнями, які надавалися дітям). Виходячи з отриманих результатів, припускаємо, що особливу увагу на тлі корекції порушень мовленнєвого розвитку необхідно приділити формуванню емоційної складової пізнавальної активності дітей; формувати сприймання; розширювати спектр зовнішніх та внутрішніх пізнавальних дій.

Responsibility as a social phenomenon has powerful levers of influenceon the regulation of the subject’s behavior. This influence is especiallyimportant in the modern social space, because any transformationsand challenges of Ukrainian society are always most pronounced in thepersonal characteristics of young people, who often find themselves ina situation of moral choice and action, and the result of its activity acquiresa certain significance for others. on personal responsibility.For a modern young person to be responsible means to understandthe needs of others as their own, to be tolerant and respectful of thepersonal manifestations of others, to be able to manage their own actionsand desires, aligning them with moral norms. This problem becomes especiallyimportant in adolescence, when the child is most sensitive to theprocesses taking place in society.Purpose of the article: theoretical substantiation and empirical researchof personal determinants of responsibility in adolescence. Objectof research: responsibility of the individual. Subject of research: personaldeterminants of responsibility in adolescence. The results of the empiricalstudy confirmed that the value orientations of the individual areimportant for the formation of his psychological readiness to take moralresponsibility.An essential factor that determines the psychological readiness of theadolescent to take responsibility are self-esteem and the desire to maintainits positive value., Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку особистості у підлітковому віці — виявленню особистісних детермінант відповідальності у цьому періоді. Показано, що особливого значення ця властивість особистості набуває у сучасному соціальному просторі серед молоді, яка часто потрапляє у ситуації морального вибору та вчинку. Емпірично доведено, що основними особистісними детермінантами, що визначають готовність підлітків до прийняття на себе відповідальності, є ціннісні орієнтації та самооцінка власних моральних якостей (відповідальність, чесність, чуйність, дбайливість).

Introduction. The results of theoretical and empirical research on the concept of self-esteem and motivation of students receiving psychological education. The structure and types of self-esteem, as well as factors influencing the formation of self-esteem are analyzed. The scientific value of personal characteristics in the profession of future psychologists is determined. The relevance of the influence of self-esteem on the motivational readiness of students for professional activity is substantiated. Features of professional self-assessment of future psychologists are outlined. Purpose. Thus, the pandemic and the war that affected Ukraine make clear the importance of psychological care and the impact of this profession on millions of people. It is also important to understand that the formation of self-esteem and motivation of modern youth is influenced by socio-cultural and political-economic processes in Ukraine. The demands placed on the new generation will have an impact on the future of society. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental) research methods are used. Originality. The efficiency and quality of work of any specialist, including a psychologist, largely depends on the established system of self-esteem and motivation . Because psychologists are in constant contact with people, it is very important to be guided by socially significant motives for their behavior. Сonsidering the economic orientation of the modern world, which is more self-centered, we were interested in how it affects the modern psychologist motivation system. The empirical study, which was conducted in two stages: in January 2022 and February 2022, allows us to determine the impact of war, as a socio-economic and political factor, on changing the hierarchy of professional motivation and self-esteem in students. Conclusion. Empirical research has shown what the respondents have an adequate level of self-esteem and low level of frustration. These are motivations about a high level of stress, a positive focus on success and average indicators of the need to achieve the goal. The majority of respondents showed a sufficient level of formation of all components of motivation. The need for professional activity is expressed stably, without sharp fluctuations. Average self-esteem is observed in the rest of the respondents and indicates overestimated or underestimated self-esteem. This, in turn, manifests itself in dissatisfaction with themselves, a categorical perception of the world around them, escape from trouble, refusal to fight. In this category of respondents, the motivational pole is not pronounced, or is aimed at waiting for the fear of failure, respectively, there is no stability and the need for professional activity ranges from too high to very low., У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження поняття самооцінки та мотивації студентів, котрі здобувають психологічну освіту. Проаналізовано структуру та види самооцінки, а також фактори, що впливають на формування самооцінки. Визначено наукову цінність особистісних характеристик в професії майбутніх психологів. Обґрунтовано актуальність впливу самооцінки на мотиваційну готовність студентів до професійної діяльності. Окреслено особливості професійної самооцінки майбутніх психологів.

Didactics of school education and practice confirm that learning becomes successful if the student has a positive attitude. The strength of the effort and productivity, and hence success, depends mainly on motivation for learning activities. A range of motives is influencing the student in learning. The dominant motive for learning motivation is the desire for knowledge and interest in obtaining them, and low motivation can lead to acquired helplessness., В статье представлены результаты которые подтверждают, что обучение становится успешным при положительном отношении школьника к обучению. От силы побуждения к учебной деятельности в значительной степени зависит сила приложенных усилий и производительность, а значит, и успеваемость. В процессе обучения на учащегося влияет целый комплекс мотивов, в котором доминирующим мотивом побуждения к обучению является стремление к знаниям и интерес к процессу их получения, а низкий уровень мотивации может привести к появлению приобретенной беспомощности., У статті подані результати які підтверджують, що навчання стає успішним за умови позитивного ставлення школяра до навчання. Від сили спонукання до навчальної діяльності значною мірою залежить сила прикладених зусиль та продуктивність, а отже, і успішність. У процесі навчання на учня впливає цілий комплекс мотивів, в якому домінуючим мотивом спонукання до навчання є прагнення до знань та цікавість до процесу їх отримання, а низький рівень мотивації може призвести до появи набутої безпорадності. Головною метою статті є вивчення мотивів навчання, що відіграють провідну роль у формування набутої безпорадності школярів, та встановлення відсоткового співвідношення їх рівнів серед учнів початкової школи. Аналіз наукових джерел. Проблема вивчення та дослідження мотивації та мотивів діяльності – одна з вагомих у галузі психологічних знань. Даній проблемі присвячено велика кількість досліджень як радянських (В. Вілюнас, Л. Виготський, В. Ковальов, К. Платонов, Д. Узнадзе, П. Якобсон та ін.), зарубіжних (Дж. Аткінсон, Г. Холл, К. Мадсен, А. Маслоу, X. Хекхаузен та ін.) та вітчизняних учених (М. Боришевський, П. Гончаренко, М. Дригус, С. Занюк, Г. Костюк, С. Максименко, Д. Ніколенко, Н. Пророк, Л. Проколієнко, О. Скрипченко, Ю. Швалб та ін.). Учені вважають, що саме у молодшому шкільному віці формуються основи мотивації навчальної діяльності і тому цей вік має важливі резерви розвитку мотиваційної сфери учнів. Педагоги наголошують, що у молодшому шкільному віці можна сформувати новий тип ставлення до навчання, наприклад, інтерес до способу набуття знань (В. Давидов, В. Рєпкін, Н. Бібік), зорієнтувати учнів на спосіб пізнання, що має безпосереднє відношення до оволодіння навичками XXI століття, зокрема, до готовності навчатися впродовж життя. Теоретичною основою дослідження безпорадності стала теорія вивченої (набутої, прищепленої) безпорадності, розроблена професором Пенсільванського Університету Мартіном Селігманом у 70-х роках минулого століття; підходи до її вивчення у зарубіжній та вітчизняній психології (Л. Абрамсон, Х. Хекхаузен, Д. Хірото, М. Батурін, Д. Цирінг, К. Вєдєнєєва, Т. Дучимінська, Л. Малімон, І. Зарубінська, В. Попов та інші). Виклад основного матеріалу. Серед мотивів навчальної діяльності є такі, які найбільш адекватні навчальним задачам. Якщо вони формуються у школяра, то його навчання стає осмисленим і адекватним. Д. Ельконін називає їх навчально-пізнавальними мотивами, в основі них є пізнавальна потреба і потреба у саморозвитку. Школяр повинен бути мотивований не лише результатом, а й самим процесом учіння. Якщо вчитель навчить молодшого школяра виконувати всі компоненти навчальної діяльності, то він сформує у них уміння самостійно вчитися – сформує навчальну діяльність. Мотив досягнення є стійкою характеристикою особистості та результатом когнітивного розвитку, дає можливість структурувати взаємодію особистості з середовищем, співвіднести результат діяльності з «Я». Прагнення якнайкраще виконати свою соціальну роль (роль учня) актуалізує мотивацію досягнення, в якій імпліцитно представлена «Я-концепція» школяра щодо своїх здібностей, умінь, установок не лише до себе та оточення, а й до того, як сприймає його оточення, що сприятиме попередженню та запобіганню появі набутої безпорадності. Висновки. Отже, результати нашої діагностики показали прямий причинно-наслідковай зв’язок академічної успішності з рівнем сформованості шкільної мотивації, у навчанні велика роль належить як соціальним, так і пізнавальним мотивам. Ми спрямуємо свої подальші дослідження на діагностику факторів, які впливають на формування позитивної мотивації до шкільного навчання. Проведене дослідження дозволило проаналізувати мотиви навчальної діяльності з точки зору набутої безпорадності. Отож, мотиви навчальної діяльності, як складова мотиваційного компоненту безпорадності, взаємозалежні з провідною діяльністю молодшого школяра та впливають на її успішність.

Introduction. The results of theoretical and empirical research of psychological phenomena of perfectionism and procrastination in student youth are presented in the article. The main approaches to understanding the essence of the phenomenon of procrastination are analyzed: psychodynamic, behavioral, cognitive. The main reasons for perfectionism are substantiated. The relationship between the level of perfectionism and the level of procrastination has been established. Purpose. The purpose of the article is theoretically analyze and on the basis of empirical research to determine the features of the relationship between perfectionism and procrastination in student youth. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental and statistical) research methods are used. Originality. The phenomenon of perfectionism has a complex nature, the development of which is determined by a group of factors: personal (needs, motives), family, society, culture. At the personal level, the needs for comfort, recognition, fear of being neglected, desire to appear perfect, attitude towards results, conservatism and conformism are important. It was found, as a result of an empirical study that more higher the level of perfectionism characteristic of the individual, the more likely it is that the individual is prone to procrastination. There is a clear feedback: the more prone to procrastination a person is, the more likely he or she is to be very diligent when it comes to performing his or her duties, and to strive for the best possible task. Conclusion. In modern psychology, perfectionism is understood as the psychological quality of individual and collective social subjects, which is manifested in the pursuit of excellence in personal and social life (high standards and requirements for themselves and others, their activities, the desire to bring the results of any activity to ideal , in need of constant development and improvement of themselves, the people around them, the world in general. To eliminate the external causes of procrastination, first of all, we need to learn to manage your own time, if you need to learn to have time to do in the shortest possible time the maximum number of the most important things to advance to vital goals. In the case of effective time management, a person will receive undeniable benefits and may even force time to work for themselves: to achieve more in less time; become more organized, which will reduce the time spent on distractions and trifles; learn to focus on the most important issues, which will increase the effectiveness of decisions, there will be more space for creativity and free time for yourself., В статье представлены результаты теоретического и эмпирического исследования психологических феноменов перфекционизма и прокрастинации у молодежи. Проанализированы основные подходы к пониманию сущности феномена о крастинации: психодинамический, поведенческий, когнитивный. Обоснованы основные причины перфекционизма. Установлена взаимосвязь между уровнем перфекционизма и уровнем прокрастинации., У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічних феноменів перфекціонізму та прокрастинації у студентської молоді. Проаналізовано основні підходи до розуміння суті феномену прокрастинації: психодинамічний, поведінковий, когнітивний. Обґрунтовано основні причини перфекціонізму. Встановлено взаємозвязок між рівнем перфекціонізму та рівнем прокрастинації. &nbsp

In modern conditions, when the process of integration of Ukrainian higher education into the European system takes place, and this is associated with improving the quality of training, of particular importance is the psychological adaptation of freshmen to the new conditions of learning. Adaptation of freshmen to the new conditions of higher education is associated with increased activity of the individual, with the formation of his new qualities, with a different attitude to the new world, and self-awareness in this world. Thus, this process will be successful if the student in the initial period of study can quickly and correctly understand the new requirements of learning, acquire the knowledge and skills necessary to function in a student environment, as well as hi focuses on the necessary values of his future professional and social activities. With the development of self-awareness, as a result of self-knowledge, during communication and activity, it appeares a self-concept in a person, which gradually improves and becomes an important structural element of his psychological state. Scientists distinguish two types of I-concept: positive and negative. Positive self-concept is regarded as positive attitude towards oneself, self-esteem, self-acceptance, and negative – as negative attitude towards oneself, rejection of oneself, feelings of inferiority. At discrepancy between a real situation and personal ideals various emotional reactions are possible. Differences between the real and the ideal, as well as between the real and the appropriate give rise to qualitatively different types of impaired adaptation of the individual to the conditions of activity. Self-awareness plays a significant role in the process of psychological adaptation of freshmen in the early stages of learning. And the correspondence of the real self to the ideal self, which forms a positive self-concept, is one of the important factors that help to optimize the process of adaptation of freshmen to study in higher educational institution., Рассмотрен один из аспектов адаптаци первокурсников к учебной деятельности в высшем учебном заведении. Определены понятия «самосознание» и «Я-концепция». Отмечено, что самосознание может влиять на адаптацию первокурсников к обучению. Выявлено, что соответствие Я-реального Я-идеальному формирует положительную Я-концепцию, а также способствует оптимизации процесса адаптации первокурсников к обучению в высшем учебном заведении., Розглянуто один із аспектів адаптації пешокурсників до навчальної діяльності у закладі вищої освіти. Визначено поняття «самосвідомість» та «Я-концепція». Зазначено, що самосвідомість може впливати на адаптацію перокурсників до навчання. Виявлено, що відповідність реального Я ідеальному Я формує позитивну Я-концепцію, а також сприяє оптимізації процесу адаптації першокурсників до навчання у вищому закладі освіти.

У статті розглянуто поняття «емоційної сфери», було досліджено вплив самооцінки на формування емоційної сфери осіб дорослого віку та сформовано групи самооцінки, що притаманні відповідним типам емоційної сфери. The article considers the concept of «affection», analyzed the influence of self-appraisal on the formation of the affection of teen-ager and determinated the types of affection inherent in the relevant types of emotional sphere.

Аналізуються три важливі аспекти творчої діяльності Лесі Українки: динаміка творчого процесу, реакція на критичні зауваження, оцінка творів інших авторів, вплив стилю життя на втомлюваність нервової системи. Особлива увага звертається на зміст епістолярної спадщини поетеси. Підкреслюється висока самооцінка як один з аспектів творчої особистості. Як перспективні напрямки біографічних досліджень видатних особистостей, вивчення закономірностей творчого процесу виокремлено тему здорового способу життя людини, яка займається творчою діяльністю, психологічний захист, профілактику перевтоми і професійного вигорання. Для вирішення проблеми необхідна інтеграція зусиль представників провідних психологічних шкіл, медицини, а також філології, адже аналіз текстів, епістолярної спадщини, дозволить наблизитися до розуміння особливостей творчого процесу, розвинути здібності молодих людей, попередити ризики і загрози. Вивчення творчості видатних людей, почесне місце серед яких займає Леся Українка, сприятиме розвитку сучасної науки. It has been analyzed three important aspects of Lesya Ukrainka's creative activity i.e. the dynamics of the creative process, the reaction to critical remarks and evaluation of the works of other authors, the influence of lifestyle on the fatigue of the nervous system. Particular attention has been paid to the significance of the poet's epistolary legacy. Iit has also been emphasized the high self-esteem as one of the aspects of creative personality. As perspective directions of biographical researches of outstanding personalities, studying of laws of creative process the theme of a healthy way of life of the person who is engaged in creative activity it has been allocated the psychological protection, prevention of overfatigue and professional burnout. To solve the problem it is necessary to integrate the efforts of leading psychological schools, medicine and philology, as the analysis of texts and epistolary heritage will bring closer to understanding the features of the creative process, develop the abilities of young people, prevent risks and threats. One of the ways to solve the problem is to study the work of prominent people, among whom Lesya Ukrainka is one of the outstading.

Introduction. Person cannot be in complete control of his or her environment, he or she may be prone to unexpected decisions. Experimental research method refers to the basic research methods in psychology. At the same time, experimental research in itself is a complex system that reveals specific manifestations of synergetic orientation.Purpose. The purpose of this experimental study was to analyze the impact of environmental stimuli on the manifestations of self-esteem and risk-taking of adolescents. Hypothetically, we assume that watching videos with different content components has an impact on a person's propensity to take risks: videos with dynamic and intense content will increase a person's propensity to risk and reduce individual self-esteem, videos with calm content, on the contrary, determine risk and increased self-esteem of adolescents.Methods. The task of our experiment was to determine the impact of watching videos with different content on the risk appetite and self-esteem of adolescents. The essence of the experiment was to simulate risky life situations, which cannot be achieved only by testing. In parallel, the relationship between an individual's self-esteem and risk behaviour. In the course of the experiment, the methods of diagnostics of the degree of readiness for risk of Schubert and "Self-assessment of personality" were used. Motkova in the modification of BA Sosnowski. Originality. Thus, the experimental study is a synergetic system, in the process of its implementation there are transformations of the initial hypothetical assumptions, the expansion of the study area. The experiment allows not only to collect and analyze data, as in conventional testing, but also has an impact on the subjects, which, in turn, allowed to stimulate a sense of risk, ie better analyze the condition and risk propensity of student youth.Thus, the assumption of the impact of watching videos with different content on the individual's propensity to risk has not been confirmed. Despite the lack of statistically significant differences between boys and girls when watching intense videos, there are tendentious weighted group differences in risk propensity by gender.Conclusion. It was found that intense environmental influences can reduce the overall self-esteem, self-esteem, and extraversion in adolescents. The experimental study revealed the prospect of further studies of the hypothesis that young people are more likely to experience changes in self-esteem under the influence of external stimuli, but these assumptions are the prospect of further research., Рассмотрено влияние внешних факторов на склонность личности к риску и самооценку. Экспериментально определено взаимное внешних стимулов различной эмоциональной сущности на проявление склонности к риску и отдельные проявления самооценки лиц юношеского возраста. Проанализированы различия психической реакции на аудиовизуальные стимулы разного эмоционального содержания по гендерному признаку., Розглянуто вплив зовнішніх факторів на схильність особистості до ризику та самооцінку. Експериментально визначено взаємовпливи зовнішніх стимулів різної емоційної сутності на прояв схильності до ризику та окремі прояви самооцінки осіб юнацького віку. Проаналізовані відмінності психічних реакцій на аудіовізуальні стимули різного емоційного наповнення осіб юнацького віку за статтю.

Стаття присвячена аспектам креативної трансформації та модернізації сучасної вищої освіти через прищеплення студентам умінь та навичок для здобуття психічного здоров'я під час професійної підготовки та в майбутній професійній діяльності. Ключові слова: акцентуації, психічнє здоров’я, креативна трансформація.

У ході дослідження встановлено пріоритети в мотивах та інтересах студентської молоді при заняттях фізичним вихованням. Визначено рівень фізичної підготовленості студентів за результатами рухових тестів. Визначено індивідуальний профіль фізичного «Я» особистості за допомогою теста-опитувальника Є.М. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку», який представляє собою модифікований варіант відомої методики А.М.Прихожан. Встановлено, що при низькому рівні «самооцінки» студенти загалом високо оцінюють «координацію рухів», «витривалість», «гнучкість». При низькій самооцінці «спортивних здібностей» та «фізичної активності» досліджені студенти високо оцінюють «зовнішній вигляд» і вважають себе досить привабливими. Загалом рівень самооцінки за деякими шкалами з віком зростає («глобальне фізичне Я», «сила», «витривалість»). Для формування індивідуальної культури здоров’я студентів потрібне засвоєння учасниками освітнього простору еталонів самозбережувальної поведінки і культури здорового способу життя, підвищення здоров’язберігаючої активності. Показано, що студенти із високим рівнем фізичної підготовленості мають вищі бали за всіма показниками шкали і у них вищий загальний рівень самооцінки. При цьому студенти із низьким рівнем фізичної підготовленості мають завищену самооцінку щодо «зовнішнього вигляду». Relevance. In the physical education of students during the formation of individual physical culture is relevant to the issue of self-assessment of physical development, the study of motivation to engage in various types of physical activity among students. The purpose of the work is to study the self-assessment of physical development and motivation in physical education among student youth in the process of formation of individual physical culture. Methods: analysis and generalization of data of scientific and methodical literature and sources of the Internet; sociological methods; psychological and diagnostic methods; pedagogical methods; methods of statistical data processing. Experimental studies were conducted at Borys Grinchenko Kyiv University. The study involved students of 1-3 grades, 105 people (58 boys and 47 girls). Results. In the course of the research, priorities were established in the motives and interests of student youth during physical education classes. The level of physical conditions of students according to the results of motor tests is determined. The individual profile of the physical «I» of the individual is determined with the help of the test-questionnaire EM Bochenkova «Self-description of physical development», which is a modified version of the known method of A.M. Parishioners. It is established that at a low level of «self-esteem» students generally rate «coordination of movements», «endurance», «flexibility». With a low self-esteem of «sports abilities» and «physical activity», the studied students rate the «appearance» and consider themselves quite attractive. In general, the level of self-esteem on some scales increases with age («global physical self», «strength», «endurance»). In order to form an individual culture of students’ health, it is necessary for the participants of the educational space to master the standards of self-preserving behavior and the culture of a healthy lifestyle to increase healthy activity. It is shown that students with a high level of physical fitness have higher scores on all indicators of the scale and they have a higher overall level of self-esteem. At the same time, students with a low level of physical fitness have an inflated self-esteem in relation to "appearance".

The scientific researches of the staff of the Psychology and Pedagogy Department of the National University of Physical Education and Sport of Ukraine devoted to solving the important task of sports psychology – the transition in the work of coaches from the instruction to achieve the maximum result to determination of the development and stabilization of the psychological qualities of the athlete necessary for each sports event, which ensures his formation in sport as a personality and a subject have been addressed. Objective. To determine the specifics of manifestating psychological features of the personality of the athlete and coach as subjects of sports activities. Methods. Analysis of scientific and methodological literature and data of the Internet, questionnaires, expert assessment, methods of psychological diagnosis, content analysis, semantic differential method. Results. The study found that the psychological characteristics of manifesting the personality of athletes and coaches as subjects of sports activities will contribute to the purposeful formation of athletes’ psychological qualities that will help to achieve success in training and competitive activities. Coaches will get the opportunity to successfully manage the training process with account for the required level of development of scientifically sound professional qualities of athletes., Розглянуто наукові дослідження співробітників кафедри психології і педагогіки Національного університету фізичного виховання і спорту України, присвячені вирішенню важливого завдання психології спорту – переходу в роботі тренерів від настанови на досягнення максимального результату до визначення розвитку і стабілізації необхідних для кожного виду спорту психологічних якостей спортсмена, що забезпечує його становлення в спорті як особистості і суб’єкта. Мета. Визначити специфіку прояву психологічних особливостей особистості спортсмена і тренера як суб’єктів спортивної діяльності. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, анкетування, експертна оцінка, методи психологічної діагностики, контент-аналіз, метод семантичного диференціалу. Результати. У ході дослідження виявлено, що психологічні особливості проявів особистості спортсменів та тренерів як суб’єктів спортивної діяльності сприятимуть цілеспрямованому формуванню у спортсменів психологічних якостей, які допоможуть досягненню успіхів у тренувальній і змагальній діяльності. Тренерам дадуть можливість успішно управляти процесом підготовки, враховуючи необхідний рівень розвитку науково обґрунтованих професійних якостей спортсменів.

In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyearstudents-psychologists. The aim of the article is to highlight the resultsof empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists,taking into account the indicators of professional formation:professional identity, motivation of professional activity and specificity ofprofessional self-realization and activity of the profession of psychologist.A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the followingmethods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientationand readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique«Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean),the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test«Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods isconditioned by the concept of E. Zeer about four components of professionalformation.Thirty first-year students-psychologists of Kherson State Universityparticipated in the study. According to the results of the study, the correlationswere formed between indices of individual typological characteristics withpronounced motivational component to professional activity, level of professionalidentity and self-esteem of the individual.Conclusions. The first-year students tend to be approved in a social group;social relations, position in the team and relationships with teachers aresignificant at this stage of age development; the achieved professional identityis formed in only one third of the respondents. The first-year students have thebest motivation complexes, at this age period the professional achievement isnot a priority, but the formation of one’s identity is significant., У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуально-типологічних особливостей студентів-психологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуально-типологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуально-типологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студенти-першокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервово-психічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності.

Стаття присвячена проблемі профілактики девіантної поведінки підлітків. У ході дослідження висвітлено вікові особливості підлітків та з’ясовано специфіку самовиховання в цьому віці. Доведено, що одним із засобів попередження девіантної поведінки є організація науково обґрунтованої роботи з формування в підлітків здатності до само-виховання. Установлено, що процес самовиховання в підлітковому віці потребує кваліфікованого педагогічного керівництва.Статья посвящена проблеме профилактики девиантного поведения подростков. В ходе исследования освещены возрастные особенности подростков и выяснено специфику самовоспитания в этом возрасте. Доказано, что одним из средств предупреждения девиантного поведения является организация научно обоснованной работы по формированию у подростков способности к самовоспитанию. Установлено, что процесс самовоспитания в подростковом возрасте требует квалифицированного педагогического руководства.The article deals with the problem of prevention of deviant behavior of adolescents. The aim of the article is the disclosure of the nature and characteristics of self-education as a means of prevention of deviant behavior among adolescents. The study highlights the age characteristics of adolescents and found self-education specifics at this age. Proved that one means of preventing deviant behavior is a science-based organization working to build a teen’s ability to self-education. Namely, the self-education activates all types of teenager’s activity and encourages identify meeting efforts in relation to the studies, education and development, helps better to understand itself, estimate the possibilities, overcome bad habits, learn the rules and regulations of life, directing at independent and informed choice of the future life. It’s established, that efficiency of work organization with self-education of teenagers depends on system, structure and qualified teacher leadership.

The article contains the results of evaluating of the qualities necessary for successful professional activity by auditors and future auditors. The structure of the questionnaire "Evaluation of the main qualities of the auditor" has been considered. The Questionnaire "Evaluation of the main qualities of the auditor" is aimed at studying the assessment of key qualities of the future auditor or professional auditor. The results of the research on the ranking of the average indicators of self-assessment of the auditor's qualities have been analyzed. The results of the frequency analysis of self-assessment of individual and professional qualities of respondents have been presented. The results of the comparative analysis of the assessment of the individual level of development of the qualities of auditors and future auditors necessary for successful professional activity have been presented. The results in accordance with the distribution of psychological properties: individual and professional qualities, knowledge, skills and abilities have been considered. It hаs been revealed that the level of self-rating of auditors is higher than that of masters. The slight difference between the levels of evaluation of individual development of properties by respondents has been found. The dominance of a sufficient level of assessments of respondents' qualities has been revealed., статье представлены результаты оценки аудиторами и будущими аудиторами качеств, необходимых для успешной профессиональной деятельности. Рассмотрено структуру разработанной анкеты «Оценка ключевых качеств аудитора». Проанализировано результаты исследования по ранжированию средних показателей самооценки качеств аудитора. Представлено результаты частотного анализа самооценки индивидуальных и профессиональных качеств, предоставленных респондентами., У статті представлено результати оцінювання аудиторами та майбутніми аудиторами якостей, необхідних для успішної професійної діяльності. Розглянуто структуру розробленої анкети «Оцінка ключових якостей аудитора». Проаналізовано результати дослідження за ранжуванням середніх показників самооцінки якостей аудитора. Представлено результати частотного аналізу самооцінки індивідуальних та професійних якостей, наданих респондентами.

In the article essence of display of the psychological phenomenon of the anxious experiencing of children of midchildhood is investigated from incomplete families, influence of the anxious experiencing of children of midchildhood on their behavior. The analysis of reasons that result in the increase of amount of incomplete families and authorial determination to the psychological phenomenon of the anxious experiencing of children of midchildhood is formed is carried out. In particular, marked, that essence of display of the psychological phenomenon of the anxious experiencing of children of midchildhood from incomplete families consists in psychological disharmonity of perception of the world, inwardly-domestic life of child after converting of family into incomplete, that is characterized the displays of increase fierceness, to the aggressiveness, experiencing, problems sense of loss, anxiety, fear, decline of self-appraisal in relations between persons, violations of behavior.Reasons of increase of number of incomplete families in modern life much. The height of incomplete families is directly related to the sphere of marriage-domestic relations: change of moral norms in area of sexual mutual relations; distribution of pre-marital connections, change of traditional roles (domestic) of men and women; loss by family the productive function; unpreparedness of young people is to marriage; the overpriced requirements are in relation to a marriage partner; alcoholism and drug addiction.Swingeing majority of psychological and social descriptions of children that experience the divorce of parents testify, unfortunately, about negative character of his consequences on personality of child. The high level of anxiety, peculiar to the children of divorce, is marked, because: - firstly, anxiety of children as reaction on objective difficulties of functioning of incomplete family and, secondly, personal problems of children as a result of domestic trouble.Numerous foreign and home researches show that risk of violations of the psychological state of children that is brought up in incomplete families, considerably higher than for children from undivorcee families. Most differences between children from complete and incomplete families are in the field of behavioral problems. To the remote negative consequences a residence in incomplete family is: decline of self-appraisal, problem in relations between persons, violation of behavior, difficulties in establishment of relationships with opposite the article and creation of the family, less close relations with the parents, large frequency of broad patterns in own families et cetera.Psychological disharmonity of inwardly-domestic life after converting of family into incomplete, inability of parents to put right structural intercommunications in the conditions of divorce negatively influence on the emotional state of child. Swingeing majority of parents that remained to bring up children in incomplete families does not discuss with children neither it nor their experiencing, considering that the child of midchildhood is not able to understand such thorny problems, or consciously hide them, not to injure a child., В статье исследуется сущность проявления психологического феномена тревожных переживаний детей младшего школьного возраста из неполных семей, влияние тревожных переживаний детей младшего школьного возраста на их поведение. Осуществлен анализ причин, которые приводят к увеличению количества неполных семей и сформировано авторское определение психологического феномена тревожных переживаний детей младшего школьного возраста. В частности, отмечается, что сущность проявления психологического феномена тревожных переживаний детей младшего школьного возраста из неполных семей заключается в психологической дисгармоничности мировосприятия, внутренне-семейной жизни ребенка после превращения семьи в неполную, что характеризуется проявлениями повышенной гневности, агрессивности, переживанием чувства потери, тревожности, страха, снижения самооценки, проблемами в межличностных отношениях, нарушениях поведения.Психологическая дисгармоничность внутренне-семейной жизни после превращения семьи в неполную, неспособность родителей наладить конструктивные взаимосвязи в условиях развода негативно влияют на эмоциональное состояние ребенка. Подавляющее большинство родителей, которые остались воспитывать детей в неполных семьях, не обсуждают с детьми ни своих, ни их переживаний, считая, что ребенок младшего школьного возраста не способен понимать такие сложные проблемы, или сознательно скрывают их, чтобы не травмировать ребенка., У статті досліджується сутність прояву психологічного феномену тривожних переживань дітей молодшого шкільного віку з неповних сімей, вплив тривожних переживань дітей молодшого шкільного віку на їх поведінку. Здійснено аналіз причин, що призводять до збільшення кількості неповних сімей та сформовано авторське визначення психологічному феномену тривожних переживань дітей молодшого шкільного віку. Зокрема, зазначається, що сутність прояву психологічного феномену тривожних переживань дітей молодшого шкільного віку з неповних сімей полягає у психологічній дисгармонійністі світосприйняття, внутрішньо-сімейного життя дитини після перетворення сім’ї у неповну, що характеризується проявами підвищеної гнівливості, агресивності, переживанням почуттям втрати, тривожності, страху, зниження самооцінки, проблемами в міжособистісних відносинах, порушеннях поведінки.Психологічна дисгармонійність внутрішньо-сімейного життя після перетворення сім’ї у неповну, нездатність батьків налагодити конструктивні взаємозв’язки в умовах розлучення негативно впливають на емоційний стан дитини. Переважна більшість батьків, які залишилися виховувати дітей у неповних сім’ях, не обговорюють з дітьми ні своїх, ні їхніх переживань, вважаючи, що дитина молодшого шкільного віку не здатна розуміти такі складні проблеми, або свідомо приховують їх, щоб не травмувати дитину.

The article presents the results of theoretical analysis and experimental research of the emotional-evaluative component of pedagogue’s professional self-consciousness. The main directions of scientific research in the field of personal self-consciousness and professional self-consciousness in particular are distinguished. The analysis of theoretical approaches to definition of self-consciousness and professional self-consciousness, as well as the highlighting of their structure are presented. In addition, the article addresses the problem of self-esteem as a leading phenomenon that affects the development of professional self-consciousness of the personality. It was found that self-esteem serves as the foundation upon which all purposeful activity of the personality is built and which determines the result of that activity largely.The data of the experimental research of the peculiarities of the development of the emotional-evaluative component of educators’ professional self-consciousness are analyzed. We reached a conclusion that the vast majority of pedagogues have a positive general self-attitude and high self-esteem, feel self-sympathy, are in harmony with internal motivations. Educators accept themselves in general, but are critical to their own achievements. They are active and sociable, but are prone to impulsive behavior, lack of self-control, and dependence on external circumstances and assessments.The nature of the relationship between the self-sympathy of educators and the peculiarities of their self-esteem, including self-respect as one of the components of a specialist’s professional self-consciousness, is analyzed. It was found that high self-sympathy, credibility and positive self-esteem of pedagogical staff correlate with their general acceptance of themselves, self-satisfaction, critical evaluation of own capabilities and level of achievement., У статті представлено результати теоретичного аналізу та експериментального дослідження емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості педагогів. Виділено основні напрямки розвідок вчених у сфері самосвідомості особистості та професійної самосвідомості зокрема, подано аналіз теоретичних підходів до визначення самосвідомості та професійної самосвідомості, а також виділення їх структури. Крім того, у статті порушена проблема самооцінки як провідного феномену, що впливає на становлення професійної самосвідомості особистості. Було виявлено, що самооцінка виконує роль фундаменту, на якому будується вся цілеспрямована діяльність особистості і який значною мірою визначає результат цієї діяльності.Проаналізовано дані експериментального дослідження особливостей розвитку емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості працівників освіти. Ми дійшли висновку, що переважна більшість педагогів мають позитивне загальне самоставлення та високий рівень самооцінки, почувають до себе симпатію, перебувають у гармонії із внутрішніми спонуканнями. Досліджувані працівники освіти загалом приймають себе, проте критично ставляться до власних досягнень. Вони активні та товариські, але схильні до прояву імпульсивності у поведінці, недостатнього самоконтролю та залежності від зовнішніх обставин і оцінок.Проаналізований характер зв’язку між аутосимпатією працівників освіти та особливостями їх оцінного ставлення до самих себе, зокрема самоповагою як однією зі складових професійної самосвідомості фахівця. Було виявлено, що висока аутосимпатія, довіра до себе і позитивна самооцінка педагогічних працівників співвідносяться із загальним прийняттям ними самих себе, задоволенням собою, критичною оцінкою власних можливостей та рівня досягнень.

У статті висвітлено проблему розвитку іміджу майбутніх практичних психологів. Представлено аналіз теоретичних підходів щодо розуміння поняття імідж, його ролі у структурі професії практичного психолога. Значна увага приділяється порівнянню визначення поняття імідж з точки зору синонімічного, класифікаційного, функціонального, комунікативного, проективного підходів. Розглянуто психологічні особливості які є підґрунтям розвитку іміджу майбутніх практичних психологів, як комунікативні здібності, рівень самореалізації та її тип. Обґрунтовано важливість розвитку професійного іміджу як вагомого чинника конкурентоздатності фахівця на сучасному ринку праці. У статті описано результати емпіричного дослідження рівня комунікації, тип самореалізації та її рівень у студентів спеціальності «Практична психологія». З метою емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості студентів практичних психологів було використано ряд психодіагностичних методик, а саме: для визначення рівня комунікативних здібностей – методика діагностування комунікативних та організаторських здібностей В.В.Синявского и Б.О.Федоришина; для визначення рівня самореалізації - багатовимірний опитувальник самореалізації особистості С.І. Кудинова; для визначення рівня самооцінки – методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейна. Для реалізації поставлених завдань було застосовано методи дослідження: аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, порівняння теоретичних та експериментальних даних дослідження; а також емпіричний метод: тестування. Отримані результати свідчать про наявність у студентів - практичних психологів з високим рівнем комунікативних здібностей, гармонійного рівня самореалізації, переважно високого та середнього рівня самооцінки домінуючих індивідулально-психологічних особливостей, а саме: комунікативні здібності, самооцінка, самореалізація The article deals with the problem of psychological features of the development the image future practical psychologists. Theoretical approaches to understanding the concept of image analised, its role in the structure of the profession of a practical psychologist is presented. Much attention is paid to comparing the definition of the concept of image in terms of synonymous, classification, functional, communicative, projective approaches. The psychological features that underlie the development of the image future practical psychologists, such as communicative abilities, level of self-realization are considered. Also, the importance of building a professional image and using it to be a competitive professional and a topical specialist in the labor market is substantiated. The article describes the results of the empirical study of the level of communication, the level of self-realization and level of self-confidence from students of the direction "Practical psychology", for which was initiated the diagnostics of the level of communicative abilities by the method of V.V. Sinyavsky and B.O. Fedoryshyn, the level of self-realization of personality by the method of S.I. Kudinov and the level of self-esteem by the method of Dembo-Rubinstein. The results obtained indicate that practical psychologists have high level of communicative abilities, harmonious level of self-realization, mainly high and medium level of self-esteem of dominant individual-psychological characteristics: communicative abilities, self-esteem, self-realization . The article presents the analysis of psychological features of forming the image of practical psychologists from the point of view of psychological substantiation of the level of their formation and concludes the prevailing level

Стаття має на меті представити проблему «прийняття самотності» в період після розлучення. Розлучення належить до кризових життєвих подій, і розглядається як припинення шлюбних взаємин людей, що певний час функціонували у статусі сім’ї. Наслідками розлучення є порушення емоційної, особистісної сфери та виникнення самотності. Віднайти впевненість у собі, підвищити самооцінку, знизити рівень почуття тривоги та самотності жінкам у період розлучення може психотерапевтична допомога та психологічне консультування. Психотерапевтична допомога спрямована на пошук внутрішніх ресурсів, подолання травматичного впливу стресових ситуацій, підвищення стресостійкості, впевненості в собі та віднайдення емоційного балансу та гармонії. Самосприйняття жінок після розлучення впливає на «Я концепцію», професійну самореалізацію, налагодження нових взаємин у майбутньому. Основними факторами, що забезпечують особистісне благополуччя є: позитивна «Я-концепція», наявність однодумців, реалізованість в особистому та професійному житті. Системна психотерапія спрямована на лікування пацієнта в сім'ї і за допомогою сім'ї, а також на оптимізацію сімейних взаємовідносин. У цьому методі клієнтом і об'єктом психотерапевтичного впливу є не лише одна людина, а ціла сім'я як єдина система. Методи позитивної та системної психотерапії є ефективними в роботі з емоційними та когнітивними порушеннями, спрямовані на пошук можливостей та ресурсів особистості. З метою визначити особливостей прийняття самотності після розлучення було проведене психологічне дослідження. Згідно із результатів дослідження виявлено, що у розлучених жінок до проходження психотерапевтичного тренінгу спостерігався високий рівень невротичності, депресивності та емоційної лабільності. Після проведення психотерапевтичного тренінгу у жінок знизився рівень самотності, депресивності та емоційної лабільності, що свідчить про ефективність застосування даних психотерапевтичних підходів. The article aims to present the problem of "acceptance of loneliness" in the period after divorce. Divorce is a life-threatening crisis and is seen as the termination of a marital relationship between people who have functioned as families for some time. The consequences of divorce are a violation of the emotional, personal sphere and the emergence of loneliness. Psychotherapeutic help and psychological counseling can find self-confidence, increase self-esteem, reduce the level of anxiety and loneliness in women during divorce. Psychotherapeutic care is aimed at finding internal resources, overcoming the traumatic effects of stressful situations, increasing stress resistance, self-confidence and finding emotional balance and harmony. Women's self-perception after divorce affects the "I concept", professional self-realization, establishing new relationships in the future. The main factors that ensure personal well-being are: a positive "I-concept", the presence of like-minded people, realization in personal and professional life. Systemic psychotherapy is aimed at treating the patient in the family and with the help of the family, as well as optimizing family relationships. In this method, the client and the object of psychotherapeutic influence is not just one person, but the whole family as a single system. Methods of positive and systemic psychotherapy are effective in working with emotional and cognitive disorders, aimed at finding opportunities and resources of the individual. In order to determine the features of acceptance of loneliness after divorce, a psychological study was conducted. According to the results of the study, it was found that divorced women before psychotherapy training had a high level of neuroticism, depression and emotional lability. After psychotherapy training in women decreased levels of loneliness, depression and emotional lability, indicating the effectiveness of these psychotherapeutic approaches.