Search

Influenza and acute respiratory viral infections (ARVI) are one of the most urgent medical and socio-economic problems of the country. This is due to the high prevalence of these disease, their complexity, high mortality and severe complications. The authors carried out a statistical analysis of the morbidity and mortality of the influenza and ARVI in 2015–2016 epidemic season, provided etiological interpretation of fatal cases, identified vulnerable groups of population (by age, sex, or presence of risk factors) and assessed the vaccine status of the deceased. The issues of vaccination as the most effective mean of preventing severe course, complications and death from influenza were justified., Грипп и острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ) являются одной из наиболее актуальных медицинских и социально-экономических проблем страны. Это обусловлено значительной распространенностью заболеваний, высоким риском смертности и возникновением тяжелых осложнений. Авторами проведен статистический анализ заболеваемости и смертности от гриппа и ОРВИ в эпидемическом сезоне 2015–2016 гг., предоставлена этиологическая расшифровка летальных случаев, определены уязвимые группы населения (по возрасту, полу или наличию факторов риска), оценен вакцинальный статус умерших. Обоснованы вопросы вакцинопрофилактики как наиболее эффективного средства предотвращения тяжелого течения болезни, осложнений и смерти от гриппа., Грип і гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є однією з найбільш актуальних медичних та соціально-економічних проблем країни. Це обумовлено значною поширеністю захворювань, їх складним перебігом, високим ризиком смертності та виникненням тяжких ускладнень. Авторами проведено статистичний аналіз захворюваності та смертності від грипу і ГРВІ в епідемічному сезоні 2015–2016 рр., надано етіологічне розшифрування летальних випадків, визначено уразливі групи населення (за віком, статтю або наявністю факторів ризику), оцінено вакцинальний статус померлих. Обґрунтовано питання щодо вакцинопрофілактики як найбільш ефективного засобу запобігання тяжкому перебігу хвороби, ускладнень і смерті від грипу.

Колоректальному раку належить провідне місце в структурі захворюваності на злоякісні новоутворення населення України — 2-ге у чоловіків та 3-тє у жінок; у структурі смертності — 2-ге як у чоловіків, так і у жінок. Динамічні моделі захворюваності на злоякісні новоутворення товстої кишки населення України впродовж 20 останніх років свідчать про стабільне зростання показника як у чоловічого, так і у жіночого населення із переважанням рівня захворюваності в чоловіків. Пікових значень захворюваність на колоректальний рак набуває в старших вікових групах. Співвідношення показників смертності та захворюваності в середньому по Україні перебуває в межах 51,8–57,3 %, із підвищенням в окремих областях до 76,0 %. Суттєві недоліки в профілактиці, діагностиці та лікуванні хворих на колоректальний рак призводять до того, що 27,6–33,3 % хворих помирає протягом першого року після встановлення діагнозу, в окремих областях цей показник перевищує 40 %. Виживаність хворих на колоректальний рак безпосередньо залежить від своєчасності виявлення злоякісної пухлини, і тому показник відносної 5-річної виживаності хворих із ранніми стадіями раку у 8–10 разів вищий, ніж у хворих із занедбаними стадіями., Колоректальный рак занимает ведущее место в структуре заболеваемости злокачественными новообразованиями населения Украины — 2-е у мужчин и 3-е у женщин; в структуре смертности — 2-е как у мужчин, так и у женщин. Динамические модели заболеваемости злокачественными новообразованиями толстой кишки населения Украины за последние 20 лет свидетельствуют о стабильном росте заболеваемости как у мужского, так и у женского населения с преобладанием уровня заболеваемости у мужчин. Пиковых значений заболеваемость колоректальным раком достигает в старших возрастных группах. Соотношение смертности и заболеваемости в среднем по Украине находится в пределах 51,8–57,3 %, с повышением этой величины в отдельных областях до 76,0 %. Существенные недостатки в профилактике, диагностике и лечении больных колоректальным раком приводят к тому, что 27,6–33,3 % больных умирает в течение одного года от момента установления диагноза, в отдельных областях этот показатель превышает 40 %. Выживаемость больных колоректальным раком непосредственно зависит от своевременности выявления злокачественной опухоли, поэтому показатель относительной 5-летней выживаемости больных с ранними стадиями рака в 8–10 раз выше, чем у больных с запущенными стадиями., Colorectal cancer takes a leading place in the structure of cancer incidence in Ukraine — the second one among men and the third one among women; in the structure of morta­lity, it takes the second place in both men and women. Dynamic models of colorectal cancer incidence in Ukraine for the last 20 years show a steady increase in both male and female population, with the predominance in men. The peak incidence of colorectal cancer is registered in the older age groups. The average mortality-to-incidence ratio in Ukraine ranges from 51.8 to 57.3 %, with an increase of this value in some regions to 76.0 %. Significant shortcomings in the prevention, diagnosis and treatment of patients with colorectal cancer lead to the fact that 27.6–33.3 % of them died within one year since the time of diagnosis, and in some areas, this rate exceeds 40 %. Survival of persons with colorectal cancer directly depends on the timeliness of cancer detection; therefore, the 5-year relative survival rate of patients with early stages of the cancer is 8–10 times higher than of those with advanced stages.

Background. Currently, measures to prevent ophthalmic pathology in the coal mining industry are fragmentary, do not have systematic and organizational unity, which reduces the effectiveness of the preventive health care and increases the risks of professional-related, occupational morbidity, disability due to a low vision and blindness of the working population. The purpose of the work is to substantiate scientifically the system for the prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers. Materials and methods. Using the results of previous researches and the fundamental principles of the modern theory of medical prevention, the organizational structure, content and the levels of prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers were developed. Results. A qualitatively new differentiated organizational system for the prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers has been created. The proposed system allows us: at the primary level of prevention — to improve sanitary and hygienic supervision of the working conditions of the staff, to optimize the lighting of the working area, to use more rationally personal protective equipment for the eyes, to introduce a system of preventive irrigation of the eye, to provide adequate conditions for the provision of first (pre-hospital) medical care at the mine; at the secondary level — to unify the program, to optimize volumes, to improve the organizational algorithm for conducting medical examinations of people working in underground conditions, to improve routing of patients in order to provide ophthalmological care and access to work in underground conditions; at the tertiary level — to justify the medical criteria for the detection of a professional origin of ophthalmic diseases among people working in underground conditions, to improve the organization of providing integrated medical and social rehabilitation care to patients. Conclusions. The widespread introduction of the proposed organizational system for the prevention of ophthalmic pathology in underground coal mining workers will improve the provision of medical and rehabilitation assistance to workers, reduce the risk of acute and chronic professional-related diseases and occupational ophthalmic pathology in them., Актуальность. В настоящее время мероприятия по профилактике офтальмологической патологии в угледобывающей отрасли являются фрагментарными, не имеют системности и организационного единства, что снижает эффективность профилактического звена здравоохранения и увеличивает риски возникновения производственно-­обусловленной, профессиональной заболеваемости, инвалидизации вследствие слабовидения и слепоты работающего населения. Цель работы: научно обосновать систему профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли. Материалы и методы. С использованием результатов проведенных ранее научных исследований и основополагающих принципов современной теории медицинской профилактики разрабатывались организационная структура, содержание и объемы профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли на разных уровнях. Результаты. Создана качественно новая дифференцированная организационная система профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли. Предложенная система позволяет: на первичном уровне профилактики — улучшить санитарно-гигиенический надзор за условиями труда работников, оптимизировать освещение рабочей зоны, более рационально использовать средства индивидуальной защиты органов зрения, внедрить систему профилактической ирригации глаза, обеспечить надлежащие условия оказания первой (доврачебной) медицинской помощи в условиях шахты; на вторичном уровне — унифицировать программу, оптимизировать объемы, усовершенствовать организационный алгоритм проведения медицинских осмотров работающих в подземных условиях, улучшить маршруты пациентов для обеспечения офтальмологической помощью и допуска к работе в подземных условиях; на третичном уровне — обосновать медицинские критерии для установления профессионального генеза офтальмологической патологии среди работающих в подземных условиях, улучшить организацию предоставления комплексной медико-социальной реабилитационной помощи больным. Выводы. Широкое внедрение предложенной организационной системы профилактики офтальмологической патологии у подземных работников угледобывающей отрасли позволит улучшить оказание медицинской и реабилитационной помощи работающим, снизит риск возникновения у них острой и хронической производственно-обусловленной и профессиональной офтальмологической патологии., Актуальність. У даний час заходи з профілактики офтальмологічної патології у вугледобувній галузі є фрагментарними, не мають системності й організаційної єдності, що знижує ефективність профілактичної ланки охорони здоров’я і збільшує ризики виникнення виробничо зумовленої, професійної захворюваності, інвалідизації внаслідок слабозорості й сліпоти працюючого населення. Мета роботи: наукове обґрунтування системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Матеріали та методи. З використанням результатів раніше проведених наукових досліджень і основоположних принципів сучасної теорії медичної профілактики розроблялися організаційна структура, зміст та обсяги профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі на різних рівнях. Результати. Створено якісно нову диференційовану організаційну систему профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Запропонована система дозволяє: на первинному рівні профілактики — покращити санітарно-гігієнічний нагляд за умовами праці працівників, оптимізувати освітлення робочої зони, більш раціонально використовувати засоби індивідуального захисту органа зору, упровадити систему профілактичної іригації ока, забезпечити належні умови надання першої (долікарської) медичної допомоги в умовах шахти; на вторинному рівні — уніфікувати програму, оптимізувати обсяги, удосконалити організаційний алгоритм проведення медичних оглядів працюючих у підземних умовах, покращити маршрути пацієнтів для встановлення офтальмологічної допомоги й допуску до роботи в підземних умовах; на третинному рівні — обґрунтувати медичні критерії щодо встановлення професійного генезу офтальмологічної патології серед працюючих у підземних умовах, покращити організацію надання комплексної медико-соціальної реабілітаційної допомоги хворим. Висновки. Широке впровадження запропонованої організаційної системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі дозволить покращити надання медичної та реабілітаційної допомоги працюючим, знизить ризик виникнення в них гострої і хронічної виробничо зумовленої і професійної офтальмологічної патології.

Background. Esophageal cancer remains a major medical challenge since it belongs to the most aggressive malignant neoplasms, usually diagnosed at a late stage of the disease. Purpose – Studying the general patterns of time course of esophageal cancer epidemiological status in terms of morbidity and mortality among the adult population of Ukraine within the period from 2014 to 2019. Materials and Methods. General and standardized morbidity and mortality rates resulting from esophageal cancer from 2014 to 2019 throughout Ukraine and in terms of administrative territories per 100 thousand adult population have been researched along with calculating the growth rate. The study was carried out based on the data of National Cancer Registry of Ukraine. Statistical processing of the obtained data was performed by means of generally accepted statistical methods. Results and discussion. The all-Ukrainian incidence of esophageal cancer averaged 4.5 per 100 thousand population. Zhytomyr, Sumy and Chernihiv regions can be considered as the regions with the highest incidence of esophageal cancer. The lowest number of esophageal cancer cases was found in Chernivtsi and Odesa regions of Ukraine. Esophageal cancer mortality rates ranged slightly from 3.3 to 3.6 per 100 thousand population, but it reduced by 8.3% within six years. Monitoring changes of esophageal cancer mortality rate over time, in 2014 and 2019 in Ivano-Frankivsk, Mykolaiv and Rivne regions and in Kyiv it increased by more than 20%. A 30% reduction in mortality was observed in Kirovohrad, Odesa, Kharkiv and Zhytomyr regions. In 2019, Odessa and Kirovograd could be considered the regions with a low mortality rate showing 2.1 per 100 thousand population. In 2018, 88% of esophageal cancer cases were diagnosed in men and only 12% in women. The vast majority of cancer patients were aged 50 to 80 years. Mortality from esophageal cancer was significantly higher in men (91.2%) compared to women. Conclusions. The consistency of morbidity and mortality levels of esophageal cancer among the population of Ukraine during 2014-2019 has been established with insignificant regional disparities., Актуальність. Рак стравоходу залишається актуальною медичною проблемою. Це обумовлено його приналежністю до найбільш агресивних злоякісних новоутворень людини та діагностикою, зазвичай, на пізній стадії недуги. Мета роботи – дослідити загальні закономірності динаміки епідеміоло- гічного стану раку стравоходу за показниками захворюваності та смертності серед дорослого населення України за період 2014–2019 рр. Матеріали та методи. Опрацьовані загальні та стандартизовані показники захворюваності та смертності від раку стравоходу за період 2014–2019 рр. по Україні загалом та в розрізі адміністративних територій на 100 тис. дорослого населення. Розраховано показник темпу приросту. Дослідження здійснювалося за матеріалами Національного канцер-реєстру України. Статистичну обробку отриманих даних проведено із застосуванням загальноприйнятих статистичних методів. Результати та їх обговорення. Загальноукраїнський показник захворю- ваності на рак стравоходу в середньому становив 4,5 на 100 тис. населення. Регіонами, що мають найвищу захворюваність на рак стравоходу можна вважати Житомирську, Сумську та Чернігівську області. Найменшу кількість випадків виявлення раку стравоходу констатовано в Чернівецькій та Одеській областях України. Показник смертності від раку стравоходу мав незначні коливання від 3,3 до 3,6 на 100 тис. населення, проте загалом за шість років знизився на 8,3%. За динамікою змін показника смертності від раку стравоходу у 2014 та 2019 роках в Івано-Франківській, Миколаївській і Рівненській областях і у м. Київ відзначено збільшення його понад 20%. У Кіровоградській, Одеській, Харківській і Житомирській областях спостерігали зниження смертності на 30%. 2019 року регіонами, що мали низький поріг смерт- ності, можна вважати Одеську та Кіровоградську області, де цей показник становив 2,1 на 100 тис. населення. 2018 року 88% випадків раку стравоходу діагностовано у чоловіків і лише 12% – у жінок. Переважна більшість хворих на рак зафіксовано осіб віком 50–80 років. Смертність від раку стравоходу значно вища у чоловіків (91,2%) порівняно з жінками. Висновки. Встановлена стабільність рівня показників захворюваності та смертності на рак стравоходу серед населення України у період 2014–2019 рр. з незначними регіональними диспропорціями.

The paper presents the results of a ten-year (2008–2017) analysis of morbidity, prevalence of chronic cystitis among both sexes of the adult population of the Western region in terms of regions, as well as in terms of all-Ukrainian data. The primary material was the official statistical reports of medical institutions of the Ministry of Health of Ukraine. Two five-year periods were allocated to clarify the dynamics and nature of its changes. It was found that in contrast to the increase in registered patients in Ukraine as a whole at the expense of women, in the region there is a steady decrease in both women and men with a stable preservation of third place in the overall structure. The number of newly diagnosed patients in the region increased by 5.4% in 2013–2017 (by 11.6 and 5,7% among women and men, respectively), while in Ukraine by 2.1% only among women (by 12.4%) to 2992 and 15112 in 2017, respectively. Interregional peculiarities in the region have been traced and it has been established that the situation in it is formed by Lviv, Ivano-Frankivsk and Chernivtsi regions. The nature of changes in absolute values †and intensity is similar., У роботі представлені результати десятирічного (2008–2017 рр.) аналізу показників захворюваності, поширеності хронічного циститу серед обох статей дорослого населення Західного регіону в розрізі областей, а також в аспекті загальноукраїнських даних. Первинним матеріалом були офіційні статистичні звіти медичних закладів МОЗ України. Для уточнення динаміки, характеру її змін виділялось два п’ятирічних періоди. Виявлено, що, на відміну від збільшення зареєстрованих хворих у цілому по Україні, за рахунок жінок, у регіоні спостерігалося стійке зменшення як жінок, так і чоловіків при стабільному збереженні третього місця в загальній структурі. За 2013–2017 рр. вперше виявлених хворих у регіоні стало більше на 5,4% (на 11,6 та 5,7% серед жінок та чоловіків відповідно), тоді як в Україні на 2,1% лише серед жінок (на 12,4%) до 2992 та 15 112 у 2017 р. відповідно. Простежені міжобласні особливості в регіоні і встановлено, що ситуацію в ньому формують Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області. Характер змін абсолютних величин та інтенсивних показників подібний.

Objective — to investigate the trend of tuberculosis incidence of medical workers of Sumy region during the period of reforming medical institutions of anti­tuberculosis type during 2010—2019.Materials and methods. A total of 87 medical workers fell ill with tuberculosis in Sumy region. Among the sick 15 (17.2 %) people are employees of anti­tuberculosis institutions, and 72 (82.8 %) are employees of the general medical network.Results and discussion. A total of 6,149 patients with newly diagnosed tuberculosis have been registered in the region over the years. 1.4 % of them (87 patients) are medical workers. That is, two out of 100 patients with tuberculosis are medical workers. Among all patients with tuberculosis, only 0.2 % (15 people) are employees of anti­tuberculosis institutions, and 1.2 % (72 people) are employees of the general treatment network. The incidence of TB staff was 15.5 per 10,000 employees, and the incidence of general treatment was 3.6. The disease mainly affects women due to the gender composition of health workers. The average number of nurses is more frequent (53.3 % in anti­tuberculosis institutions and 47.2 % in the general treatment network) and paramedics (20.0 and 27.8 %, respectively). With age, the risk of developing tuberculosis decreases, as the most common patients are under the age of 40.Conclusions. The share of employees of the general treatment network is 4.8 times higher than the number of employees of anti­tuberculosis institutions with tuberculosis, which is especially important during the reform of the tuberculosis service, when the main functions of treating tuberculosis patients are transferred to general practitioners — family medicine. General treatment network workers have more common and extrapulmonary forms of tuberculosis, which may indicate a lack of vigilance of general treatment network staff, formal attitude to preventive medical examinations and lack of awareness of infection control in tuberculosis against the background of increasing time with TB patients., Цель работы — изучить тенденции заболеваемости туберкулезом медицинских работников Сумской области в период реформирования медицинских учреждений противотуберкулезного типа в течение 2010—2019 гг.Материалы и методы. В целом в Сумской области туберкулезом заболели 87 медицинских работников. Среди заболевших 15 (17,2%) лиц — работники противотуберкулезных учреждений (ПТУ), а 72 (82,8%) — работники общелечебной сети (ОЛС).Результаты и обсуждение. Всего за эти годы в области зарегистрировано 6149 больных с впервые диагностированным туберкулезом. Из них 1,4 % (87 больных) — медицинские работники. То есть двое из 100 заболевших туберкулезом — медицинские работники. Из всех заболевших туберкулезом только 0,2 % (15 человек) являются работниками ПТУ, а 1,2 % (72 человека) — работниками ОЛС. Заболеваемость работников ПТУ в среднем составила 15,5 на 10 тыс. соответствующих работников, а заболеваемость работников ОЛС — 3,6 на 10 тыс. Болеют преимущественно женщины, что связано с гендерным составом медицинских работников. Чаще болеет средний медицинский персонал (53,3 % в ПТУ и 47,2 % в ОЛС) и младший медицинский персонал (20,0 и 27,8 % соответственно). С возрастом риск заболевания туберкулезом уменьшается, поскольку наиболее часто болеют в возрасте до 40 лет.Выводы. Удельный вес работников ОЛС в 4,8 раза превышает количество работников ПТУ, заболевших туберкулезом, что особенно актуально в период реформирования фтизиатрической службы, когда основные функции по лечению больных туберкулезом перекладываются на плечи врачей общей практики — семейной медицины. У работников ОЛС зафиксированы более распространенные и внелегочные формы туберкулеза, что может свидетельствовать о недостаточной настороженности работников ОЛС, формальном отношении к профилактическим медицинским осмотрам и недостаточной осведомленности в вопросах инфекционного контроля при туберкулезе на фоне увеличения времени работы с больными туберкулезом., Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз медичних працівників Сумської області в період реформування медичних закладів протитуберкульозного типу протягом 2010—2019 рр.Матеріали та методи. Усього в Сумській області на туберкульоз захворіли 87 медичних працівників. Поміж захворілих 15 (17,2 %) осіб — працівники протитуберкульозних закладів (ПТЗ), а 72 (82,8 %) — працівники загально-лікувальної мережі (ЗЛМ).Результати та обговорення. Загалом за ці роки в області зареєстровано 6149 хворих на вперше діаг­ностований туберкульоз. З них 1,4 % (87 хворих) — медичні працівники. Тобто двоє зі 100 захворілих на туберкульоз — медичні працівники. Поміж усіх захворілих на туберкульоз лише 0,2 % (15 осіб) є працівниками ПТЗ, а 1,2 % (72 особи) — працівниками ЗЛМ. Захворюваність працівників ПТЗ загалом становила 15,5 на 10 тис. відповідних працівників, а захворюваність працівників ЗЛМ — 3,6 на 10 тис. Хворіють переважно жінки, що пов’язано з гендерним складом медичних працівників. Частіше хворіє середній медичний персонал (53,3 % у ПТЗ та 47,2 % у ЗЛМ) та молодший медичний персонал (20,0 та 27,8 % відповідно). З віком ризик захворювання на туберкульоз зменшується, оскільки найчастіше хворіють у віці до 40 років.Висновки. Питома вага працівників ЗЛМ у 4,8 разу перевищує кількість працівників ПТЗ, що захворіли на туберкульоз, що особливо актуально в період реформування фтизіатричної служби, коли основ­ні функції з лікування хворих на туберкульоз перекладаються на плечі лікарів загальної практики — сімейної медицини. У працівників ЗЛМ зафіксовано більш поширені та позалегеневі форми туберкульозу, що може свідчити про недостатню настороженість працівників ЗЛМ, формальне ставлення до профілактичних медичних оглядів та недостатню обізнаність з питань інфекційного контролю при туберкульозі на тлі збільшення часу роботи з хворими на туберкульоз.

Objective — to determine the scope and algorithm of cooperation between dermatovenereologists and family medicine doctors in providing medical services for skin diseases and sexually transmitted infections (STIs).Materials and methods. Analysis of the dynamics of the incidence of skin and sexually transmitted diseases in Ukraine and the virtual creation of an epidemiological situation in the absence of integration relations between individual health services.Results and discussion. The algorithm, scope and rational approaches to provision of services to patients at the primary and specialized level are offered. Diagnosis and treatment of patients with severe and infectious dermatoses, like STIs, should be carried out at a specialized level. Permanent monitoring of patients with chronically recurring and common dermatoses in the inter-relapse periods is carried out by family medicine doctors.Сonclusions. The provision of medical services to patients with a dermato-profile should be carried out with the preservation and use of significant positive experience of the domestic industry. The practical neglect of the well-organized dermatovenereological service may prove to be a fatal mistake of the health authorities. The mechanical transfer of the European experience of the activities of their primary care workers, the so-called «goalkeepers» of medicine, to our socio-economic soil and the specific conditions of personnel and material support may not be justified at all. The effectiveness of the provision of medical services to patients with a dermatological profile at the present stage will largely depend on clearly coordinated actions of the primary and specialized units. Previously well-planned and implemented quality training for primary care physicians is necessary. The proposed algorithm, integrated volume and rational approaches can become the key to a successful fight against dermatovenereological problems. The development of effective cooperation between primary and specialized dermatovenereological units can serve as material for summarizing best practices in the form of guidelines or medical recommendations for its further successful application., Цель работы — определение объемов и алгоритма сотрудничества врачей-дерматовенерологов и врачей семейной медицины по оказанию врачебных услуг при болезнях кожи и инфекциях, передающихся половым путем (ИППП).Материалы и методы. Анализ динамики заболеваемости на кожные и венерические болезни в Украине и виртуальное создание эпидемиологической ситуации при отсутствии интеграционных отношений между отдельными службами здравоохранения.Результаты и обсуждение. Предложенные алгоритм, объем и рациональные подходы к предоставлению услуг пациентам на первичном и специализированном уровне. Диагностика и лечение больных тяжелыми и инфекцион­ными дерматозами, как и ИППП, должны проводиться на специализированном уровне. Перманентное наблюдение за пациентами с хронически-рецидивирующими и распространенными дерматозами в межрецидивные периоды осуществляется врачами семейной медицины.Выводы. Предоставление медицинских услуг пациентам дерматовенерологического профиля должно осуществляться с сохранением и использованием значительного положительного отечественного опыта отрасли. Практическое пренебрежение хорошо организованной дерматовенерологической службой может оказаться фатальной ошибкой руководства здравоохранения. Механическое перенесение европейского опыта деятельности их работников первичного звена, так называемых «вратарей» медицины, на нашу социально-экономическую почву и специфические условия кадрового и материального обеспечения может стать вовсе не оправданным. Результативность предоставления медицинских услуг пациентам дерматовенерологического профиля на современном этапе в значительной степени будет зависеть от четко согласованных действий первичного и специализированного звеньев. Необходима предварительно хорошо спланированная и внедрена качественная подготовка врачей первичного звена. Предложенные алгоритм, интегрированный объем и рациональные подходы способны стать залогом в успешной борьбе с дерматовенерологическими проблемами. Наработки эффективного сотрудничества первичного и специализированного дерматовене­рологического звеньев может послужить материалом для обобщения передового опыта в виде установок или медицинских рекомендаций для дальнейшего успешного его применения., Мета роботи — визначення об’ємів і алгоритму співпраці лікарів-дерматовенерологів та лікарів сімейної медицини по наданню лікарських послуг при хворобах шкіри та інфекціях, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Матеріали та методи. Аналіз динаміки захворюваності на шкірні та венеричні хвороби в Україні та віртуальне створення епідеміологічної ситуації за умови відсутності інтегративних стосунків між окремими службами охорони здоров’я.Результати та обговорення. Запропоновано алгоритм, об’єм і раціональні підходи до надання послуг пацієнтам на первинному і спеціалізованому рівні. Діагностика і лікування хворих на тяжкі і інфекційні дерматози, як і ІПСШ, повинні проводитись на спеціалізованому рівні. Перманентне спостереження за пацієнтами з хронічно-рецидивуючими і поширеними дерматозами в міжрецидивні періоди здійснюється лікарями сімейної медицини. Висновки. Надання медичних послуг пацієнтам дерматовенерологічного профілю повинне здійснюватись зі збереженням і використанням значного позитивного вітчизняного досвіду галузі. Практичне нехтування добре організованою дерматовенерологічною службою може виявитись фатальною помилкою керівництва охорони здоров’я. Механічне перенесення європейського досвіду діяльності їхніх працівників первинної ланки, так званих «воротарів» медицини, на наш соціально-економічний ґрунт та специфічні умови кадрового і матеріального забезпечення може стати зовсім не виправданим. Результативність надання медичних послуг пацієнтам дерматовенерологічного профілю на сучасному етапі значною мірою буде залежати від чітко узгоджених дій первинної і спеціалізованої ланок. Необхідна попередньо добре спланована і впроваджена якісна підготовка лікарів первинної ланки. Запропоновані алгоритм, інтегрований об’єм і раціональні підходи спроможні стати запорукою в успішній боротьбі з дерматовенерологічними проблемами. Напрацювання ефективної співпраці первинної і спеціалізованої дерматовенерологічної ланок може послужити матеріалом для узагальнення передового досвіду у вигляді настанов або медичних рекомендацій для подальшого успішного його впровадження.

Мета дослідження – оцінити основні показники діяльності неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз динаміки основних показників роботи відділення інтенсивної терапії новонароджених Рівненського обласного перинатального центру, таких, як народжуваність, захворюваність, неонатальна смертність, за період 2016–2018 рр. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз народжуваності в Рівненському обласному перинатальному центрі свідчить про зниження її рівня в області, при цьому кількість передчасно народжених дітей не зменшується, становлячи 8,7–8,9 %. Показники неонатальної смертності як в області, так і в перинатальному центрі знижуються. У структурі смертності переважають гіпоксично-ішемічні ураження нервової системи, уроджені вади розвитку, внутрішньоутробні інфекції, глибока морфофункціональна незрілість. Уроджені вади серця, не сумісні з життям або в поєднанні з множинними вадами розвитку, переважають у структурі смертності від уроджених вад розвитку. В Рівненському обласному перинатальному центрі рівень виживання немовлят, народжених з екстремально малою масою тіла, має стабільну тенденцію до збільшення – від 25 % у 2016 р. до 40 % у 2018 р. У структурі захворюваності переважають неонатальна енцефалопатія, уроджені вади розвитку, інфекційна патологія. Висновок. Оцінка основних показників роботи неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років розкриває переваги і труднощі в діяльності неонатологічної служби в області.

Luchynskyy M. A. Стан загальносоматичного здоровя дітей Прикарпаття = State of Precarpathian children’s somatic health. Journal of Education, Health and Sport. 2015;5(10):91-97. ISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.32503 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/2015%3B5%2810%29%3A91-97 https://pbn.nauka.gov.pl/works/659791 Formerly Journal of Health Sciences. ISSN 1429-9623 / 2300-665X. Archives 2011–2014 http://journal.rsw.edu.pl/index.php/JHS/issue/archive Deklaracja. Specyfika i zawartość merytoryczna czasopisma nie ulega zmianie. Zgodnie z informacją MNiSW z dnia 2 czerwca 2014 r., że w roku 2014 nie będzie przeprowadzana ocena czasopism naukowych; czasopismo o zmienionym tytule otrzymuje tyle samo punktów co na wykazie czasopism naukowych z dnia 31 grudnia 2014 r. The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education of Poland parametric evaluation. Part B item 1089. (31.12.2014). © The Author (s) 2015; This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland and Radom University in Radom, Poland Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/3.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper. Received: 02.08.2015. Revised 05.09.2015. Accepted: 29.09.2015. УДК 613.95 Стан загальносоматичного здоровя дітей Прикарпаття State of Precarpathian children’s somatic health Лучинський М. А. M. A. Luchynskyy ДВНЗ «Тернопільський державний медичний Університет імені І. Я. Горбачевского МОЗ України», SHEI "I Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine" Лучинський М.А. завідуючий кафедрою терапевтичної стоматології ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевского МОЗ України», д-р мед. наук, доцент, Україна, м. Тернопіль Резюме В даній статті приведений аналіз рівня загальносоматичної патології у дітей, які проживають у різних клімато-географічних регіонах Прикарпаття, з різним антропогенним навантаженням на організм дитини. Доведено, що у дітей антропогенно несприятливих регіонів проживання знижена резистентність організму, що підтверджується збільшенням частоти скарг та частоти загально соматичних захворювань. Ключові слова: діти, захворюваність, клімато-географічний регіон. STATE OF PRECARPATHIAN CHILDREN’S SOMATIC HEALTH M. A. Luchynskyy (Ternopil) SHEI "I Horbachevsky Ternopil State Medical University Healthcare Ministry of Ukraine" Summary This article analyzes the level of somatic diseases in children living in various climato-geographical regions of the Precarpathians, with varying anthropogenic load on the organism of the child. It has been proved that organism resistance of children from anthropogenic unfavorable regions is reduced, that is approved by increased frequency of complaints and the frequency of somatic diseases. Tags: children, morbidity, climato-geographical region.

Introduction. An acute appendicitis constitutes a mostly spread surgical disease. Detailed description of general incidence, depending on administrative-territorial division of Ukraine and demographic component, is an actual task for organization of qualified medical aid. Objective. Comparison of incidence for an acute appendicitis in population of two regions of Ukraine, taking into account a demographic fall and monthly statistics. Маterials and methods. The patients, operated for an acute appendicitis in 2012-2016 yrs, were included in the investigation. Statistical sampling of population was made, basing on data of the State Statistical Service of Ukraine. Results. Trustworthily significant correlation connection between quantity of population and incidence for an acute appendicitis was not established (r = 0.15, p> 0.05). With statistical probability the incidence of the disease in Glukhiv Region is expedient in range from 2 tо 2.7 on 10 000 of population (р < 0.05), and in Okhtyrka Region – twice as many - from 4.4 tо 5.5 on 10 000 of population (р < 0.05). Conclusion. Not depending on the population reduction in the Ukraine provinces investigated, the incidence is not connected with this fall, necessitating support for organizational readiness of Surgical Service. Epidemiological contrast in different provinces revealed serves for further investigation and analysis of the issue.

Висвітлено окремі результати дослідження стану трудового потенціалу Кіровоградської області. Визначено існуючі проблеми у збереженні та розвитку трудового потенціалу області. Розроблено рекомендації щодо збереження та розвитку трудового потенціалу Кіровоградської області. The separate results of research of the state of labour potential of the Kirovohrad region are reflected. Certainly existent problems are in a maintainance and development of labour potential of region. Recommendations are developed in relation to a maintainance and development of labour potential of the Kirovohrad region.