Kovalchuk, D.Yu.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Borzykh, A.V.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Oprishchenko, A.A.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Kravchenko, A.V.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Varin, V.V.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Kovalchuk, D.Yu.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Borzykh, A.V.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Oprishchenko, A.A.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, Kravchenko, A.V.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine, and Varin, V.V.; Regional Clinical Trauma Hospital, Donetsk, Ukraine
The article presents the results of the analysis of electroneuromyography carried out in 56 patients with trigger finger, who were treated at the department of hand microsurgery at Regional clinical trauma hospital of Donetsk in 2008–2012. The objective of the study was to investigate the options of electroneuromyography for the diagnosis, staging and/or confirmation of trigger finger, evaluation of treatment outcomes. The results were compared by Student’s t-test and Mann — Whitney — Wilcoxon test. As a result of this work we have concluded that patients with the second stage of trigger finger are characterized by decrease in the amplitude motor unit potentials (MUP) to the level of 700–800 mV, and duration — up to 7.5–8.0 ms, patients with the third stage — 500–600 mV and 5.5–7.4 ms, respectively. Thus, patients with second and third stages of trigger finger have significant differences in the basic neurometric indicators: the duration and amplitude of MUP. Electroneuromyography is objective and reliable method for diagnosing the stage of trigger finger., В статье изложены результаты анализа электронейромиографического обследования 56 пациентов со стенозирующими лигаментитами пальцев кисти, которые находились на лечении в отделении микрохирургии кисти ОКТБ г. Донецка в период 2008–2012 гг. Целью исследования стало изучение возможностей электронейромиографии для диагностики, определения и/или подтверждения стадии процесса стенозирующих лигаментитов пальцев кисти, оценки результатов лечения. Полученные результаты сравнивались по критерию Стьюдента и Манна — Уитни — Уилкоксона. В результате проведенной работы сделаны выводы, что для пациентов со второй стадией стенозирующего лигаментита характерно снижение амплитуды потенциалов двигательных единиц (ПДЕ) до уровня 700–800 мV, а длительности — до 7,5–8,0 мс, для пациентов с третьей стадией — 500–600 мV и 5,5–7,4 мс соответственно. Таким образом, у пациентов со второй и третьей стадиями стенозирующего лигаментита имеются достоверные отличия в основных нейрометрических показателях: длительности и амплитуде ПДЕ. Электронейромиография является объективным и достоверным методом диагностики стадии стенозирующего лигаментита., У статті викладено результати аналізу електронейроміографічного обстеження 56 пацієнтів зі стенозуючими лігаментитами пальців кисті, які знаходилися на лікуванні у відділенні мікрохірургії кисті ОКТЛ м. Донецька в період 2008–2012 рр. Метою дослідження стало вивчення можливостей електронейроміографії для діагностики, установлення та/або підтвердження стадії процесу захворювання, оцінки результатів лікування. Отримані дані порівнювалися за допомогою критеріїв Стьюдента та Манна — Уітні — Уілкоксона. У результаті роботи зроблено висновки, що для пацієнтів із другою стадією стенозуючого лігаментиту характерне зниження амплітуди потенціалу рухової одиниці (ПРО) до рівня 700–800 мV, а тривалості — до 7,5–8,0 мс, для пацієнтів із третьою стадією — 500–600 мV і 5,5–7,4 мс відповідно. Таким чином, у пацієнтів із другою та третьою стадіями захворювання є вірогідні відмінності в основних показниках — амплітуді та тривалості ПРО. Електронейроміографія є об’єктивним і вірогідним методом діагностики стадії стенозуючого лігаментиту.