Search

In order to create a personalized approach in sports nutrition, an overview of molecular genetic markers, suitable for use in the field of physical education and sport has been made; the list of polymorphisms that can be used as molecular genetic (nutrigenetic) markers of the effectiveness of dietary supplement action in sport has been expanded; a scientific basis for the application of molecular genetic methods in the process of athletes’ preparation, which will help to increase physical work capacity in sport has been created. Results. The results of generalization of mechanisms of «gene-nutrient» interaction have been presented. A list of molecular genetic markers of the risk of metabolic disorders development; markers that allow to adjust the diet of rational nutrition and the use of dietary supplements by athletes in accordance with individual genetic features, nutrients, the effects of which on the genome, and especially on metabolic processes and processes of adaptation to muscular work, has now been proven, was created. Conclusion. Taking into account nutrigenetic peculiarities of nutrition will improve the training of athletes by increasing the effectiveness of using dietary supplements, improving physical work capacity, and reducing the side effects of drugs used. Methodical recommendations for nutrition of athletes, created on the basis of results of nutrigenetic studies, allow dosage of dietary supplements in accordance with the metabolic response of the body at the gene level., С целью создания персонализированного подхода в спортивной диетологии осуществлен обзор молекулярно-генетических маркеров, пригодных к использованию в сфере физического воспитания и спорта; расширен список полиморфизмов, которые могут использоваться в качестве молекулярно-генетических (нутригенетичних) маркеров эффективности действия диетических добавок в спорте; создан научный базис для применения молекулярно-генетических методов в процессе подготовки спортсменов, который будет способствовать повышению физической работоспособности в спорте. Результаты. Представлены результаты обобщения механизмов взаимодействия «ген– нутриент». Создан перечень молекулярно-генетических маркеров риска развития нарушений метаболизма; маркеров, позволяющих корректировать рацион рационального питания и употребление диетических добавок спортсменами согласно индивидуальных генетических особенностей; перечень нутриентов, действие которых на геном и, особенно, на метаболические процессы и процессы адаптации к мышечной работе, на сегодня доказано. Вывод. Учет нутригенетических особенностей питания позволяет улучшить подготовку спортсменов путем повышения эффективности использования диетических добавок в питании, повышения физической работоспособности, снизить побочное действие применяемых препаратов. Методические рекомендации по питанию спортсменов, созданные с учетом нутригенетических исследований, позволяют дозировать диетические добавки в соответствии с метаболическим ответом организма на генном уровне., З метою створення персоналізованого підходу у спортивній дієтології здійснено огляд молекулярно-генетичних маркерів, придатних до застосування у сфері фізичного виховання і спорту; розширено список поліморфізмів, що можуть бути використані як молекулярно-генетичні (нутрігенетичні) маркери ефективності дії дієтичних добавок у спорті; створено науковий базис для застосування молекулярно-генетичних методів у процесі підготовки спортсменів, що сприятиме підвищенню фізичної працездатності у спорті. Результати. Наведено результати узагальнення механізмів взаємодії «ген–нутрієнт». Створено перелік молекулярно-генетичних маркерів ризику розвитку порушень метаболізму; маркерів, що дозволяють коригувати раціон раціонального харчування та вживання дієтичних добавок спортсменами відповідно до індивідуальних генетичних особливостей, нутрієнтів, дія яких на геном і, особливо, на метаболічні процеси та процеси адаптації до м’язової роботи, на сьогодні доведено. Висновок. Урахування нутрігенетичних особливостей харчування дозволить покращити підготовку спортсменів шляхом підвищення ефективності використання дієтичних добавок у харчуванні, підвищення фізичної працездатності, знизити побічну дію вживаних препаратів. Методичні рекомендації з харчування спортсменів, створені з урахуванням результатів нутрігенетичних досліджень, дозволяють дозувати дієтичні добавки відповідно до метаболічної відповіді організму на генному рівні.

Objective: to consider molecular-genetic mechanisms of myocardial hypertrophy development as a result of systemic physical exercise and to determine the key factors contributing to boundary forms of hypertrophy development and the hereditary factors contributing to its development. Меthods: аnalysis of scientific and scientific-methodical literature. Rеsults. It has been established that the propensity to develop myocardial hypertrophy under the influence of intense physical loads has hereditary features, which depend on the polymorphisms of the genes and their level of expression. The list of such genes includes the genes of the protein regulators of the metabolic networks, the renin-angiotensin system, the heart muscle structural proteins, the growth factors, and the non-coding RNA genes (micro and long non-coding RNA). Conclusions. Study of the polymorphisms of the genes of protein regulators of metabolic networks, the renin-angiotensin system, structural proteins of the heart muscle, non-coding RNA and their level of expression in response to physical loads will reveal the molecular-genetic mechanisms of regulation of cardiovascular system adaptation response and serve as the basis for the creation of the method of noninvasive diagnostics of the liability to pathological forms of myocardial hypertrophy development. Expression of non-coding RNA genes is a potential information marker for adaptation processes to physical loads., Цель: рассмотреть молекулярно-генетические механизмы развития гипертрофиимиокарда в ответ на физические нагрузки и установить ключевые факторы, способствующиеразвитию крайних форм гипертрофии, определить наследственные факторы,способствующие ее развитию. Методы: анализ научной и научно-методической литературы.Результаты. Установлено, что предрасположенность к развитию гипертрофии миокарда подвлиянием интенсивных физических нагрузок имеет наследственные особенности, зависящиеот полиморфизмов генов и уровня их экспрессии. К перечню таких генов относят геныбелков–регуляторов метаболических сетей, ренин-ангиотензиновой системы, структурныхбелков сердечной мышцы, факторов роста и гены некодирующих РНК (микро- и длинныхнекодирующих). Выводы. Исследования полиморфизмов генов белков–регуляторовметаболических сетей, ренин-ангиотензиновой системы, структурных белков сердечноймышцы и уровня експрессии этих генов в ответ на физические нагрузки позволят раскрытьмолекулярно-генетические аспекты механизма регуляции адаптационного ответа сердечно-сосудистой системы и послужат основой для создания метода неинвазивной диагностикипредрасположенности к развитию патологических форм гипертрофии миокарда. Экспрессиянекодирующих РНК является потенциальным информационным маркером протеканияадаптационых процессов к физическим нагрузкам., Мета: розглянути молекулярно-генетичні механізми розвитку гіпертрофії міокарда у відповідь на систематичні фізичні навантаження та встановити ключові фактори, що сприяють розвитку крайніх форм гіпертрофії, виявити спадкові фактори, які сприяють її розвитку. Методи: аналіз наукової та науково-методичної літератури. Результати. Встановлено, що схильність до розвитку гіпертрофії міокарда під впливом інтенсивних фізичних навантажень має спадкові особливості, які залежать від поліморфізмів генів та рівня їх експресії. До переліку таких генів належать гени білків–регуляторів метаболічних мереж, ренін-ангіотензинової системи, структурних білків серцевого м’яза, факторів росту та гени некодуючих РНК (мікрота довгих некодуючих РНК). Висновки. Дослідження поліморфізмів генів білків–регуляторів метаболічних мереж, ренін-ангіотензинової системи, структурних білків серцевого м’яза, некодуючих РНК та рівня їх експресії у відповідь на фізичні навантаження дозволять розкрити молекулярногенетичні механізми регуляції адаптаційної відповіді серцево-судинної системи та слугуватимуть основою створення методу неінвазивної діагностики схильності до розвитку патологічних форм гіпертрофії міокарда. Експресія генів некодуючих РНК є потенційним інформаційним маркером перебігу адаптаційних процесів до фізичних навантажень.

The paper deals with possibilities of using molecular-genetic markers for exercise prescription, for individualization and construction an effective training in the health fitness. Problems of modern approaches to programming fitness are discussed. The contemporary scientific sources that contain information about the application of molecular-genetic markers for fitness were analyzed. It is stated that correction methods of training including genetic characteristics will contribute to better health effect fitness, Розглянуто можливість використання молекулярно-генетичних маркерів для індивідуалізації та ефективної побудови занять в оздоровчому фітнесі. Обговорено дискусійні питання щодо наукових підходів до програмування занять з оздоровчого фітнесу. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, що містять інформацію про застосування молекулярно-генетичних маркерів у практиці використання оздоровчих технологій. Зазначено, що корекція методики тренувань з урахуванням спадкових особливостей буде сприяти покращенню оздоровчого ефекту занять фітнесом

The aim of the study was to elucidate the possibility of using molecular­genetic analysis to determine the risk of sports injuries. Polymorphisms that are associated with changes in the structure and functional state of the connective tissue and indirectly, increase the risk of sports injuries in athletes, were determined by analysis of the scientific literature and theoretical generalization. Among candidate genes were classified collagen genes; genes of matrix and disintegrin metalloproteinases, their inhibitors; genes proteoglycans; local regulators of genes (cytokines); genes of angiogenesis., З’ясовано можливості використання молекулярно-генетичного аналізу з метою визначення ризику виникнення спортивного травматизму. Встановлено гени, поліморфізми яких асоційовані зі змінами морфофункціонального стану опорно-рухового апарату і, опосередковано, можуть бути факторами, що сприяють підвищенню ризику виникнення спортивних травм у спортсменів. До генів-кандидатів віднесено гени колагенів; гени матриксних і дизінтегрінподібних металопротеїназ та їхніх інгібіторів; гени протеогліканів; гени місцевих регуляторів (цитокіни); гени ангіогенезу.