Search

У статті проаналізовано міжнародний досвід державного регулювання регіональних ринків птахівництва. Узагальнено прояви негативного впливу COVID-19 на виробництво птиці, який спостері- гається в деяких країнах, що розвиваються. Систематизовані проблеми, з якими стикається ринок птахівництва в країнах, що розвиваються, причини та пропозиції для їх подолання. Визначені ринкові заходи та маркетингові стандарти для удосконалення державного регулювання регіональними ринка- ми птахівництва, які використовуються країнами ЄС. Визначені напрями адаптації позитивного міжна- родного досвіду щодо державного управління регіональними ринками птахівництва: покращення про- грам захисту, профілактики та контролю на птахофабриках; дотримання гігієни; забезпечення якості продукції; запровадження програм для запобігання передачі зоонозних захворювань; поліпшення вро- дженого імунітету птиці як першої лінії профілактики та контролю захворювань; уніфікація та регулю- вання глобального переміщення тварин і птиці під час торгівлі домашніми і дикими тваринами.

Стаття присвячена оцінці стану функціонування ринку продукції птахівництва в Україні та обґрунту- ванню стратегічних векторів щодо розвитку. Ідентифіковано, що не стабільний стан соціально- економічного розвитку України, низький рівень щодо концентрації капіталу в сільському господарстві, диспаритет цін між продукцією птахівництва та промисловості і його наслідки зумовили значні про- блеми у функціонуванні ринку продукції птахівництва. Обґрунтована необхідність формування системи управління розвитком ринку продукції птахівництва. Доведено необхідність вдосконалення концептуального базису стратегічного управління розвитком ринку продукції птахівництва в частині обґрунтування траєкторії для переходу від ресурсної моделі функціонування галузі до інноваційно орієнтованої. Актуалізовано пи- тання інтеграції просвітницької діяльності у виробничі процеси щодо доступних економічно ефектив- них технологій, які можна використовувати для підвищення продуктивності та зменшення наванта- ження на фермерів.

У статті визначені передумови забезпечення організаційної спроможності фермерських госпо- дарств України до цифрових інновацій у післявоєнний період. Визначено найбільш перспективні циф- рові технології, які варто впроваджувати на рівні фермерських господарств України у післявоєнний період: кібернетика, великі дані, датчики та робототехніка. Обґрунтовані фактори, що впливають на готовність до цифрових інновацій фермерських господарств в Україні: система управління власниками фермерських господарств; зовнішні можливості; стратегія; ресурсне забезпечення. Визначена необ- хідність забезпечення навчання серед фермерів, для переконання в тому, що фермерські господарст- ва інвестуючи в цифрові технології здатні використовувати їх переваги та підтримувати позитивне ставлення до таких технологій. Представлені заходи держави щодо отримання знань фермерськими господарствами у сфері цифрових інновацій та їх імплементації безпосередньо у виробничі процеси шляхом: проведення централізації знань про цифрові технології у відповідній базі даних та формуван- ня легко доступної для фермерських господарств інноваційної мережі; надання об’єктивного огляду інновацій за допомогою цифрових технологій для усвідомлення фермерами їх складності та пріорите- тності.

Запропоновано багаторівневу модель стратегічного управління витратами спеціалізованих птахівничих підприємств в умовах мінливого економічного середовища, як синтезовану і спрямовану на довгострокову перспективу сукупність взаємозалежних учасників і об'єктів управління, які певним чином взаємодіють з метою коректування параметрів діяльності спеціалізованих птахівничих підпри- ємств у відповідь на зміни соціально-економічного середовища, проявів ризиків і можливостей й за- безпечує підвищення результативності управління витратами спеціалізованих птахівничих підпри- ємств. Запропонована модель є допоміжним інструментом для розробки напрямків удосконалення стратегічного управління витратами спеціалізованих птахівничих підприємств з урахуванням мінливо- сті економічного середовища в країні. Визначено, що запорукою ефективності управління стратегічно- го управління витратами спеціалізованих птахівничих підприємств в умовах мінливого економічного середовища є здійснення комплексу організаційно-економічних заходів, та узгодження взаємодії між ними, орієнтованих на забезпечення ефективного функціонування стратегії розвитку ресурсного поте- нціалу спеціалізованих птахівничих підприємств в умовах мінливого економічного середовища.

Стратегічні напрямки розвитку України в умовах євроінтеграції потребує нового концептуаль- ного базису інституалізації влади, імплементації інноваційної моделі публічного управління. Узагаль- нено нормативно-правові умови, які є актуальними для проведення модернізації діючої в Україні сис- теми публічного управління у контексті проведення імплементації засад публічного управління. Пред- ставлено перспективні напрямки проведення децентралізації в Україні: 1) організація деконцентрації владних повноважень й ресурсів, їх законодавчо визначена передача від певних центральних органів публічного управління до необхідних місцевих органів публічного управління; 2) імплементація засад щодо деволюції влади; 3) визначені владні повноваження й ресурси певним чином розподілятимуться між державними органами публічної влади, самоврядними організаціями та ринковими й громадськи- ми структурами; 4) забезпечення дотримання новітніх моделей щодо публічного управління, сформо- ваних на засадах концепції Нового публічного управління.

У статті представлено стратегічні аспекти державного регулювання розвитку вітчизняної вино- робної галузі: соціально-економічна політика: методи державного регулювання розвитку виноробної галузі, безпосередньо не пов'язані з даною сферою, однак впливають на ефективність його функціо- нування; захист інтересів суб’єктів виноробної галузі на внутрішньому ринку, постійне стимулювання експорту продукції виноробної галузі, сприяння формування єдиного на рівні країни ринку виноробної продукції, формування сприятливих умов для імпорту техніки та технологій, які забезпечують підви- щення рівня конкурентоспроможності внутрішніх виробників продукції виноробної галузі; модернізація нормативно-правової бази функціонування виноробної галузі країни та її адаптація до європейських стандартів; удосконалення суспільно-політичних відносин; забезпечення розвитку виробничої інфра- структури, що припускає виділення державних коштів на проведення заходів саме довгострокового характеру (субсидій на будівництво необхідних господарських приміщень, сприяння створенню об'єд- нань та кластерних структур); розвиток інтеграційних процесів у виноробній галузі; сприяння активіза- ції інвестиційних процесів у виноробній галузі; регулювання раціонального використання природних ресурсів; регулювання й підтримка науково-дослідної діяльності.

У статті розглянуто систему надання адміністративних послуг на основі імплементації систем- ного підходу, за допомогою якого ідентифіковано її структуру і функції, надано класифікацію, визначе- но соціально-економічні зв’язки із зовнішнім середовищем, представлено недоліки у реалізації органі- заційної, законодавчої, інформаційної функціях представленої системи. Обґрунтовано підходи до інте- грації сучасних інформаційно-комунікаційних технологій із процесами надання адміністративних пос- луг, передбачаючи вжиття на загальнодержавному рівні дієвих заходів у напрямку розробки держав- них програм для безкоштовного навчання населення, використання універсальних програмних проду- ктів для представників органів місцевого самоврядування й інших суб’єктів щодо надання адміністра- тивних послуг Одеської міської ради із метою спрощення їх існуючих процедур, активізація обміну від- повідною інформацією між залученими суб’єктами й оптимізації відповідних витрат бюджету. Особли- ву увагу варто приділяти узагальненню позитивної практики імплементації реформи на рівні Одеської міської ради та вироблення на цих засадах позитивного досвіду щодо реалізації такої реформи.

Індустрія гостинності є однією з найактивніших у світі, тому завжди змінюється та перебуває у пошуках нового. У статті досліджено стан сучасного ринку готельних послуг, проаналізовано сучасні світові тенденції індустрії гостинності. Окреслено питому вагу ночівлі туристів в закладах розміщення Європейського регіону, для детального аналізу були використані показники Євростату. Так більшість припадає на готелі та схожі заклади розміщення, а найменша кількість на кемпінги та трейлери. Про- ведено аналіз динаміки показників кількості ночівель, які провели туристи в закладах розміщення в Європейському регіоні, в результаті, в період з 2010 по 2019 роки, спостерігається позитивна динамі- ка. Визначено, що під впливом пандемії COVID-19, змінились побажання, щодо споживання готельних послуг, більшість клієнтів закладів розміщення бажають бачити збільшення кількості прибирань та дезінфекції приміщення, дотримання соціальної дистанції та тимчасове припинення деяких видів го- тельного сервіс: СПА, казино, ресторан. Розглянуто, що сьогодні велика кількість мандрівників під час бронювання віддає перевагу мобільним додаткам готелю, а левова частка бронювань здійснюється через мобільні пристрої. Прогнозується, що скоро третина замовлень турів буде здійснюватися також через мобільні пристрої. Обрані шляхи для покрашення функціонування ринку готельних послуг

У статті сформульовано універсальні теоретико-методологічні засади логістичного підходу, який використовується для вирішення різних завдань стратегічного управління підприємствами. За- пропоновано засади теорії кадрової логістики, насамперед концептуальні й науково-методичні поло- ження щодо забезпечення організації і підвищення результативності використання персоналу підпри- ємств на відповідних методологічних засадах імплементації логістичного підходу. Визначено, що логі- стичний підхід є важливою складовою у забезпеченні адаптивності підприємств до зовнішнього сере- довища. Встановлено, що формування логістичних систем в комерції передбачає інтеграцію систем руху товарно-матеріальних потоків на основі координації всіх процесів товаропросування, починаючи від закупівель товарів і закінчуючи поставкою їх споживачам, інтеграції управління товарними потока- ми, єдиної технології матеріального потоку, разом із комплексом послуг, що надаються клієнтам тор- говельного підприємства, адаптації логістичних систем до зміни зовнішнього та внутрішнього середо- вища комерційної логістики, раціональної організації всіх елементів комерційної логістики, забезпе- чення їх сумісності в організаційному і технологічному плані та інше.

У статті обґрунтовано напрями удосконалення системи публічного управління розвитком сфери охорони здоров’я України. Визначено, що перспективним напрямком вдосконалення системи публічного управління розвитком сфери охорони здоров’я є використання механізму державно- приватного партнерства. Запровадження ефективних інститутів взаємодії держави і приватного сектору сприяє розподілу повноважень на право власності, засоби виробництва й сприятиме розвитку сфери охорони здоров’я України. Метою трансформації системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров’я варто вважати, перш за все, становлення ефективних механізмів публічного управління якості надаваної медичної допомоги, шляхом проведення системної перебудови такої галузі, формування комплексного нормативно-правового простору й інформаційно-методологічної доктрини щодо розвитку сфери охорони здоров’я. Формування протоколів щодо надання медичної допомоги повинно проводитись Міністерством охорони здоров’я разом із Академією медичних наук України та із залученням до їх опрацювання провідних експертів, науково-дослідних установ тощо. Обґрунтовано актуальність та перспективність формування єдиної публічної системи стандартизації в сфері охорони здоров’я, яка має орієнтуватись на: забезпечення її цілісності шляхом імплементації єдиних підходів до проведення нормування, акредитації, ліцензування та сертифікації; сприяти підвищенню якості, доступності і безпеки медичних послуг, лікарських засобів та різних виробів медичного призначення; оптимальне й результативне використання фінансових, кадрових та матеріальних ресурсів; динамічність впровадження інноваційних медичних технологій та інформаційних технологій; інтеграцію сфери охорони здоров’я України у глобальне медичне співтовариство.

У статті визначені наукові положення щодо формування структури системи забезпечення еколо- гічної безпеки промислових підприємств в умовах сталого розвитку економіки за рахунок її декомпозиції на підсистеми, яким притаманні відповідні властивості, принципи, завдання та інструменти функціону- вання. У результаті дослідження встановлено, що екологічна безпека промислових підприємств в умо- вах сталого розвитку економіки і його суб’єкти формують складну систему, стан якої багато в чому ви- значає рівень забезпеченості екологічною безпекою продукції промислового виробництва. Виокремлен- ня складових системи забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств в умовах сталого ро- звитку економіки дозволило сформувати власне бачення її природи як процесу, що орієнтується на ви- користання різноманітних методів та основних способів національного господарювання, що одночасно запобігають виникненню негативних екологічно безпечних явищ у промисловому виробництві через вті- лення новітніх екологічно безпечних, ресурсо- та енергоощадних техніки і технологій, інноваційних роз- робок у поєднанні з розвитком еколого-економічної освіти, суспільного мислення й об’єктивної поведінки.

The article examines the relationship between the socio-economic state of the regions and the dynamics of the development of regional markets for poultry products. The key factors that can affect the growth or decline of this industry have been identified, including the standard of living of the population, availability of resources, quality of infrastructure and government policy in the agricultural sector. The main purpose of the study is to analyze and evaluate these dependencies, as well as to formulate recommendations for management decisions to optimize activities in the poultry sector in different regions. The results of the study can be useful for regional management structures, producers of poultry products and other interested parties when planning strategies for the development of the industry. The article pays special attention to the influence of cultural and traditional aspects of consumption on the formation of demand for poultry products. Additionally, taking into account globalization processes and changes in climatic conditions, the possible impact of these factors on regional poultry markets has been considered. The article concludes with an analysis of potential challenges and opportunities for poultry farming in the future, as well as recommendations for ensuring the sustainable development of the industry at the regional level. Based on the analysis of factors such as consumer demand, technological development, infrastructural capabilities, the availability of qualified personnel and environmental initiatives, it has been proven that regions with a high level of socio-economic development have a tendency to increase investment in the poultry industry. This trend opens up new prospects for entrepreneurs and investors and stimulates the sustainable development of the agro-industrial complex of the region. It was found that support of the innovations in the field of poultry farming contributes to the improvement of the product quality, its competitiveness on international markets and stimulates local production. This, in turn, can be a catalyst for creating new jobs and raising the general standard of living of the region's population, creating a positive environment for attracting foreign capital and supporting local businesses. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article analyzes the current state of development of the regional market of poultry products in Ukraine. The article provides general statistics on the number of birds of all species, the production of eggs and bird meat. It also mentions the impact of the COVID-19 pandemic on the poultry market and import dependence on feed. It has been noted that despite these difficulties, the poultry market remains an important branch of agriculture in Ukraine. The data on state support for the development of poultry farming is also given. In general, the article contains useful information for those interested in the state and prospects of the development of poultry farming in Ukraine. This article is devoted to the strategic advantages of the development of the regional fruit growing market. It has been noted that infrastructure development, product quality improvement, export development, scientific research activities and support of small and medium-sized poultry farms are key advantages for ensuring stable and effective development of the regional market for poultry products. Challenges facing the industry have also been highlighted and recommendations for overcoming them have been given. The article contains important recommendations for producers, government bodies and investors who are interested in the development of the regional market for poultry products. The article suggests the possibility of strategic advantages that can maximize production efficiency, improve product quality, develop marketing strategies, support small and medium-sized producers, develop innovative projects and ensure the protection of bird health. The proposed strategies ensure food security and economic growth of regions engaged in the production of poultry products. To achieve success in this field, it is also important to improve the qualifications of workers and provide modern equipment and technologies, transport access to the market, places for storage and processing of products. In general, consideration of these strategic priorities will help create a competitive and sustainable regional market for poultry products in Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article substantiates the conceptual principles for determining directions for ensuring food security of Ukraine in the conditions of modern global socio-economic transformations. The number of people facing acute food insecurity and in need of urgent life-saving food assistance and livelihood support has been identified as continuing to grow at an alarming rate. The war in Ukraine has negative consequences for global food systems, as well as higher food and fertilizer prices. It has been proven that since the combined short-term impact of food and energy prices continues to grow, food insecurity, exacerbated by Ukraine's growing debt burden, will have devastating consequences for a significant part of the population. It has been justified that alleviating the manifestation of the crisis factors of food security requires, first of all, coordinated and immediate emergency humanitarian assistance by all interested parties - the government, development institutions and banks, nongovernmental organizations and private companies in order to meet the most urgent needs of people through the provision of humanitarian assistance, including food, financial support, seeds, resources, tools and technical assistance to support sustainable intensification in Ukraine and other crop substitution actions. The need to develop the solution that concerns both globally traded and domestically produced goods has been substantiated to prevent the continuation or worsening of the global food crisis. Any solution must include preventive actions aimed at giving the most vulnerable people the means to ensure their own food security in the medium term. The preventive measures to ensure food security in Ukraine in terms of levers (consumption, agricultural potential, financial support, policy) and institutions for their implementation (donor countries and exporters; countries that have experienced a food crisis; multilateral organizations and development institutes; public organizations and social sector; private sector) have been presented. It has been determined that the further implementation of innovative technologies, business models and data exchange mechanisms will make it possible to make the production of food products in Ukraine more effective on the basis of establishing cooperation between the branches of the national economy and the government for the exchange of data on production, accumulation, supply chain and other relevant data through information centers. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article considers the system of administrative services based on the implementation of a systematic approach, which identifies its structure and functions, provides classification, identifies socioeconomic relations with the environment, presents shortcomings in the implementation of organizational, legislative, informational functions of the system. On the basis of domestic decentralization of power, local governments are one of the key elements of the modern system of administrative services of the Odessa City Council, which interact with other elements of such system (government officials, relevant individuals and legal entities) to meet the socio-economic interests of citizens. preparation, acceptance and issuance of documents, as well as other administrative acts certifying their legal status or the fact that confirms the acquisition, change or termination of the relevant rights or obligations of a natural or legal person in accordance with the law. Approaches to the integration of modern information and communication technologies with the processes of providing administrative services have been substantiated, providing for taking effective measures at the national level to develop state programs for free education, use of universal software products for local governments and other entities to provide administrative services of Odessa City Council in order to simplify their existing procedures, intensify the exchange of relevant information between the entities involved and optimize the relevant budget expenditures. It has been proved that the level of satisfaction of socio-economic interests and needs of consumers of such services, which are directly a system-forming structural element in such a system, specifically depends on the established level of developing the process of interaction between public authorities in a dynamic system of administrative services. In order to provide feedback from representatives of society and government institutions on the implementation of the reform, it is important to conduct monitoring, which includes the assessment of changes in the system of administrative services by citizens, relevant NGOs (non-governmental organizations), various representatives of the business community. Particular attention should be paid to generalizing the positive practice of implementing the reform at the level of the Odessa City Council and developing on this basis a positive experience in implementing such a reform. The main condition for ensuring the effectiveness of such administrative reform is the presence of internal (government officials at various levels) and external (business environment, population, NGOs, the international community, etc.) interest and support for decisions, which are possible only with the support of the authorities of various communicative relations with the public. [ABSTRACT FROM AUTHOR]