Search

У статті визначені передумови забезпечення організаційної спроможності фермерських госпо- дарств України до цифрових інновацій у післявоєнний період. Визначено найбільш перспективні циф- рові технології, які варто впроваджувати на рівні фермерських господарств України у післявоєнний період: кібернетика, великі дані, датчики та робототехніка. Обґрунтовані фактори, що впливають на готовність до цифрових інновацій фермерських господарств в Україні: система управління власниками фермерських господарств; зовнішні можливості; стратегія; ресурсне забезпечення. Визначена необ- хідність забезпечення навчання серед фермерів, для переконання в тому, що фермерські господарст- ва інвестуючи в цифрові технології здатні використовувати їх переваги та підтримувати позитивне ставлення до таких технологій. Представлені заходи держави щодо отримання знань фермерськими господарствами у сфері цифрових інновацій та їх імплементації безпосередньо у виробничі процеси шляхом: проведення централізації знань про цифрові технології у відповідній базі даних та формуван- ня легко доступної для фермерських господарств інноваційної мережі; надання об’єктивного огляду інновацій за допомогою цифрових технологій для усвідомлення фермерами їх складності та пріорите- тності.

Запропоновано багаторівневу модель стратегічного управління витратами спеціалізованих птахівничих підприємств в умовах мінливого економічного середовища, як синтезовану і спрямовану на довгострокову перспективу сукупність взаємозалежних учасників і об'єктів управління, які певним чином взаємодіють з метою коректування параметрів діяльності спеціалізованих птахівничих підпри- ємств у відповідь на зміни соціально-економічного середовища, проявів ризиків і можливостей й за- безпечує підвищення результативності управління витратами спеціалізованих птахівничих підпри- ємств. Запропонована модель є допоміжним інструментом для розробки напрямків удосконалення стратегічного управління витратами спеціалізованих птахівничих підприємств з урахуванням мінливо- сті економічного середовища в країні. Визначено, що запорукою ефективності управління стратегічно- го управління витратами спеціалізованих птахівничих підприємств в умовах мінливого економічного середовища є здійснення комплексу організаційно-економічних заходів, та узгодження взаємодії між ними, орієнтованих на забезпечення ефективного функціонування стратегії розвитку ресурсного поте- нціалу спеціалізованих птахівничих підприємств в умовах мінливого економічного середовища.

Стратегічні напрямки розвитку України в умовах євроінтеграції потребує нового концептуаль- ного базису інституалізації влади, імплементації інноваційної моделі публічного управління. Узагаль- нено нормативно-правові умови, які є актуальними для проведення модернізації діючої в Україні сис- теми публічного управління у контексті проведення імплементації засад публічного управління. Пред- ставлено перспективні напрямки проведення децентралізації в Україні: 1) організація деконцентрації владних повноважень й ресурсів, їх законодавчо визначена передача від певних центральних органів публічного управління до необхідних місцевих органів публічного управління; 2) імплементація засад щодо деволюції влади; 3) визначені владні повноваження й ресурси певним чином розподілятимуться між державними органами публічної влади, самоврядними організаціями та ринковими й громадськи- ми структурами; 4) забезпечення дотримання новітніх моделей щодо публічного управління, сформо- ваних на засадах концепції Нового публічного управління.

У статті представлено стратегічні аспекти державного регулювання розвитку вітчизняної вино- робної галузі: соціально-економічна політика: методи державного регулювання розвитку виноробної галузі, безпосередньо не пов'язані з даною сферою, однак впливають на ефективність його функціо- нування; захист інтересів суб’єктів виноробної галузі на внутрішньому ринку, постійне стимулювання експорту продукції виноробної галузі, сприяння формування єдиного на рівні країни ринку виноробної продукції, формування сприятливих умов для імпорту техніки та технологій, які забезпечують підви- щення рівня конкурентоспроможності внутрішніх виробників продукції виноробної галузі; модернізація нормативно-правової бази функціонування виноробної галузі країни та її адаптація до європейських стандартів; удосконалення суспільно-політичних відносин; забезпечення розвитку виробничої інфра- структури, що припускає виділення державних коштів на проведення заходів саме довгострокового характеру (субсидій на будівництво необхідних господарських приміщень, сприяння створенню об'єд- нань та кластерних структур); розвиток інтеграційних процесів у виноробній галузі; сприяння активіза- ції інвестиційних процесів у виноробній галузі; регулювання раціонального використання природних ресурсів; регулювання й підтримка науково-дослідної діяльності.

У статті обґрунтовано напрями удосконалення системи публічного управління розвитком сфери охорони здоров’я України. Визначено, що перспективним напрямком вдосконалення системи публічного управління розвитком сфери охорони здоров’я є використання механізму державно- приватного партнерства. Запровадження ефективних інститутів взаємодії держави і приватного сектору сприяє розподілу повноважень на право власності, засоби виробництва й сприятиме розвитку сфери охорони здоров’я України. Метою трансформації системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров’я варто вважати, перш за все, становлення ефективних механізмів публічного управління якості надаваної медичної допомоги, шляхом проведення системної перебудови такої галузі, формування комплексного нормативно-правового простору й інформаційно-методологічної доктрини щодо розвитку сфери охорони здоров’я. Формування протоколів щодо надання медичної допомоги повинно проводитись Міністерством охорони здоров’я разом із Академією медичних наук України та із залученням до їх опрацювання провідних експертів, науково-дослідних установ тощо. Обґрунтовано актуальність та перспективність формування єдиної публічної системи стандартизації в сфері охорони здоров’я, яка має орієнтуватись на: забезпечення її цілісності шляхом імплементації єдиних підходів до проведення нормування, акредитації, ліцензування та сертифікації; сприяти підвищенню якості, доступності і безпеки медичних послуг, лікарських засобів та різних виробів медичного призначення; оптимальне й результативне використання фінансових, кадрових та матеріальних ресурсів; динамічність впровадження інноваційних медичних технологій та інформаційних технологій; інтеграцію сфери охорони здоров’я України у глобальне медичне співтовариство.

У статті визначені наукові положення щодо формування структури системи забезпечення еколо- гічної безпеки промислових підприємств в умовах сталого розвитку економіки за рахунок її декомпозиції на підсистеми, яким притаманні відповідні властивості, принципи, завдання та інструменти функціону- вання. У результаті дослідження встановлено, що екологічна безпека промислових підприємств в умо- вах сталого розвитку економіки і його суб’єкти формують складну систему, стан якої багато в чому ви- значає рівень забезпеченості екологічною безпекою продукції промислового виробництва. Виокремлен- ня складових системи забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств в умовах сталого ро- звитку економіки дозволило сформувати власне бачення її природи як процесу, що орієнтується на ви- користання різноманітних методів та основних способів національного господарювання, що одночасно запобігають виникненню негативних екологічно безпечних явищ у промисловому виробництві через вті- лення новітніх екологічно безпечних, ресурсо- та енергоощадних техніки і технологій, інноваційних роз- робок у поєднанні з розвитком еколого-економічної освіти, суспільного мислення й об’єктивної поведінки.

У статті представлено основні стратегічні імперативи управління змінами інвестиційних проце- сів у харчовій промисловості. Обґрунтовано концептуальні підходи до формування стратегічних імпе- ративів управління змінами інвестиційних процесів у харчовій промисловості. Успішна реалізація стра- тегічних завдань залежить від забезпечення стійкого розвитку харчової промисловості на основі нау- комістких підходів й інноваційних рішень. Основними напрямками в цій сфері є: розробка принципово нових технологій й устаткування; створення на основі новітніх досягнень генетики, мікробіології, нан о- технологій й інформатики, сучасних принципів харчової комбінаторики технологій виробництва; удо- сконалювання біотехнологічних процесів переробки сільськогосподарської сировини; створення біока- талітичних і біосинтетичних технологій виробництва функціональних продуктів харчування з викорис- танням біологічно активних добавок імуномоделюючої, антиоксидантної й біокорегувальної дії; розро- бка наукових основ прижиттєвого формування заданих якісних і функціональних характеристик сиро- вини тваринного й рослинного походження; розробка інтегральної системи моніторингу, управління, контролю, моніторингу безпеки і якості сировини й готових продуктів. Оцінку результативності реалі- зації визначених стратегічних заходів варто проводити на основі використання цільових індикаторів, які дозволяють відслідковувати динаміку інвестиційних процесів розвитку харчової промисловості.

В статті здійснено дослідження особливостей управління системою логістичних бізнес- процесів зернового господарства. Удосконалено методичний підхід до формування та реалізації інно- ваційного механізму управління системою логістичних бізнес-процесів зернового господарства, оцінки впливу логістичної інтеграції на результативність функціонування сільськогосподарських підприємств та реалізації функції контролінгу шляхом використання контрольно-логістичного хронографу субконт- рактних відносин. Визначено, що реалізація запропонованого інноваційного механізму управління сис- темою логістичних бізнес-процесів зернового господарства досягаються за такими організаційно- функціональними напрямами: формуючи координаційні логістичні групи з метою оптимізації логістич- них бізнес-процесів, посилюючи цим самим інтеграційну функцію субконтрактації на рівні галузі, роз- виваючи систему «експорту інновацій» та нейтралізуючи негативні фактори; утворенням координацій- ної ради зернового господарства, яка функціонує на постійній основі та є ініціатором формування ло- гістичних систем, що сприяє фінансовій і законодавчій підтримці, залученню до логістичної системи органів державної влади, науково-освітніх та фінансових установ, розробці і впровадженню єдиного інформаційного ресурсу, підтримці логістичної системи на основі шерінг-платформи.

The article analyzes the current state of development of the regional market of poultry products in Ukraine. The article provides general statistics on the number of birds of all species, the production of eggs and bird meat. It also mentions the impact of the COVID-19 pandemic on the poultry market and import dependence on feed. It has been noted that despite these difficulties, the poultry market remains an important branch of agriculture in Ukraine. The data on state support for the development of poultry farming is also given. In general, the article contains useful information for those interested in the state and prospects of the development of poultry farming in Ukraine. This article is devoted to the strategic advantages of the development of the regional fruit growing market. It has been noted that infrastructure development, product quality improvement, export development, scientific research activities and support of small and medium-sized poultry farms are key advantages for ensuring stable and effective development of the regional market for poultry products. Challenges facing the industry have also been highlighted and recommendations for overcoming them have been given. The article contains important recommendations for producers, government bodies and investors who are interested in the development of the regional market for poultry products. The article suggests the possibility of strategic advantages that can maximize production efficiency, improve product quality, develop marketing strategies, support small and medium-sized producers, develop innovative projects and ensure the protection of bird health. The proposed strategies ensure food security and economic growth of regions engaged in the production of poultry products. To achieve success in this field, it is also important to improve the qualifications of workers and provide modern equipment and technologies, transport access to the market, places for storage and processing of products. In general, consideration of these strategic priorities will help create a competitive and sustainable regional market for poultry products in Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]