The object of research is HfB2, ZrB2 and ceramics composition HfB2-30 % SiC and ZrB2-20 % SiC, ZrB2-20 % SiC-4 % Si3N4 obtained under high pressure, their mechanical characteristics before and after heating to high temperatures and temperatures of beginning of melting. The research was conducted in order to create new effective refractory materials for use in the aerospace industry. Therefore, the melting temperatures of sintered materials and the effect of heating on their mechanical properties were also studied. Additives (ZrB2-20 % SiC and HfB2-30 % SiC) although led to a decrease in specific gravity. But increased hardness (by 17 % and 46 % in the case of ZrB2 and HfB2, respectively) and fracture toughness (by 40 % and 21 % in the case of ZrB2 and HfB2, respectively). However, significantly reduced the onset of melting temperature in vacuum to 2150–2160 °C. Materials sintered from ZrB2 and HfB2 was not melted after heating to 2970 °C. After heating to a melting point of 2150–2160 °C (in the case of materials with additives) and to temperatures of 2970 °C (in the case of materials sintered with ZrB2 or HfB2), the hardness and fracture toughness decreased. Thus, the hardness of the material prepared from ZrB2 decreased by 19 % and its fracture toughness – by 18 %, and of that prepared from ZrB2–20 % SiC – by 46 % and 32 %, respectively. The hardness of the material prepared from HfB2 decreased by 46 %, its fracture toughness – by 55 %, and of that prepared from HfB2-30 % SiC, after heating decreased by 40 %, but its fracture toughness increased by 15 %. The sintered HfB2 (with a density of 10.4 g/cm3) before heating showed a hardness of HV(9.8 N)=21.27±0.84 GPa, HV(49 N)=19.29±1.34 and HV(98 N)=19.17±0.5, and fracture toughness K1C(9.8 N)=0.47 MH·m0.5, and ZrB2 with a density of 6.2 g/cm3 was characterized by HV(9.8 N)=17.66±0.60 GPa, HV(49 N)=15.25±1.22 GPa and HV(98 N)=15.32±0.36 GPa, K1C(9.8 N)=4.3 MH·m0.5. Material sintered with HfB2-30 % SiC (density 6.21 g/cm3) had Hv(9.8 N)=38.1±1.4 GPa, HV(49 N)=27.7±2.8 GPa, and K1C(9.8 N)=8.1 MH·m0.5, K1C(49 H)=6.8 MH·m0.5. The sintered with ZrB2-20 % SiC material had density of 5.04 g/cm3, HV(9.8 N)=24.2±1.9 GPa, HV(49 N)=16.7±2.8 GPa, K1C(49 H)=7.1 MH·m0.5. The SiC addition to the initial mixture significantly reduces the elasticity of the materials., Объектом исследования является HfB2, ZrB2 и керамический состав HfB2-30%SiC и ZrB2-20%SiC, ZrB2-20%SiC-4%Si3N4, полученные под высоким давлением, их механические характеристики до и после нагрева до высоких температур и температур начала плавления. Исследования проводились с целью создания новых эффективных тугоплавких материалов для использования в аэрокосмической промышленности. Поэтому также были исследованы температуры плавления спеченных материалов и влияние нагрева на их механические характеристики. Добавки (ZrB2-20%SiC и HfB2-30%SiC) хотя и приводили к уменьшению удельной плотности, но увеличивали твердость (на 17% и 46% в случае ZrB2 и HfB2, соответственно) и трещиностойкость (на 40% и 21% в случае ZrB2 и HfB2, соответственно). Однако они существенно снижали температуру начала плавления в вакууме до 2150–2160°С. Материалы, спеченные только из ZrB2 и HfB2, не удалось расплавить и при нагреве до 2970°С. После нагрева до начала температуры плавления 2150–2160°С (в случае материалов с добавками) и до температур 2970°С (в случае материалов, спеченных из ZrB2 или HfB2) твердость и трещиностойкость снижались. Так, твердость материала из ZrB2 уменьшалась на 19%, трещиностойкость – на 18%, а, изготовленного из ZrB2-20%SiC – на 46% и 32%, соответственно. Твердость материала из HfB2 уменьшалась на 46%, трещиностойкость – на 55%, изготовленного из HfB2-30%SiC, после нагрева уменьшалась на 40%, однако трещиностойкость росла на 15%. Спеченный HfB2 (с плотностью 10,4г/см3) до нагрева демонстрировал твердость HV(9,8Н)=21,27±0,84ГПа, HV(49Н)=19,29±1,34 и HV(98Н)=19,17±0,5, и трещиностойкость K1C(9,8Н)=6,47MН·м0.5, а ZrB2 плотностью 6,2г/см3 характеризовался HV(9,8Н)=17,66±0,60ГПа, HV(49Н)=15,25±1,22ГПа и HV(98Н)=15,32±0,36ГПа, K1C(9,8Н)=4,3MН·м0.5. Материал, спеченный из HfB2-30%SiC (плотностью 6,21г/см3), имел HV(9,8Н)=38,1±1,4ГПа, HV(49Н)=27,7±2,8ГПа, а K1C(9,8Н)=8,1MН·м0.5, K1C(49Н)=6,8MН·м0.5. Cпеченный из ZrB2-20%SiC материал имел плотность 5,04г/см3, HV(9,8Н)=24,2±1,9ГПа, HV(49Н)=16,7±2,8ГПа, K1C(49Н)=7,1MН·м0.5. Добавление SiC в исходную смесь значительно снижает эластичность материалов., Об'єктом дослідження є HfB2, ZrB2 та керамічний склад HfB2-30%SiC та ZrB2-20%SiC, ZrB2-20%SiC-4%Si3N4, отримані під високим тиском, їх механічні характеристики до та після нагріву до високих температур та температур початку плавлення. Дослідження направлене на створення нових ефективних тугоплавких матеріалів для використання в аерокосмічній промисловості. Тому також були досліджені температури плавлення спечених матеріалів і вплив нагріву на їх механічні характеристики. Добавки (ZrB2-20%SiC та HfB2-30%SiC) хоча і приводили до зменшення питомої густини, але збільшували твердість (на 17% і 46% у випадку ZrB2 та HfB2, відповідно) та тріщиностійкість (на 40% і 21% у випадку ZrB2 та HfB2, відповідно). Однак вони істотно знижували температуру початку плавлення у вакуумі до 2150–2160°С. Матеріали, спечені тільки з ZrB2 та HfB2, не вдалося розплавити і при нагріві до 2970°С. Після нагріву до початку температури плавлення 2150–2160°С (у випадку матеріалів з добавками) і до температур 2970°С (у випадку матеріалів, спечених з ZrB2 або HfB2) твердість і тріщиностійкість зменшувались. Так, твердість матеріалу з ZrB2 зменшувалась на 19%, тріщиностійкість – на 18%, а, виготовленого з ZrB2-20%SiC, – на 46% і 32%, відповідно. Твердість матеріалу з HfB2 зменшувалась на 46%, тріщиностійкість – на 55%, а виготовленого з HfB2-30%SiC після нагріву зменшувалась на 40%, однак тріщиностійкість зростала на 15%. Спечений HfB2 (з густиною 10,42г/см3) до нагріву демонстрував твердість HV(9,8Н)=21,27±0,84ГПа, HV(49Н)=19,29±1,34 і HV(98Н)=19,17±0,5, і тріщиностійкість K1C(9,8Н)=6,47MН·м0.5, а ZrB2 густиною 6,2г/см3 характеризувався HV(9,8Н)=17,66±0,60ГПа, HV(49Н)=15,25±1,22ГПа і HV(98Н)=15,32±0,36ГПа, K1C(9,8Н)=4,3MН·м0.5. Матеріал, спечений з HfB2-30%SiC (густиною 6,21г/см3), мав Hv(9,8Н)=38,1±1,4ГПа, HV(49Н)=27,7±2,8ГПа, а K1C(9,8Н)=8,1MН·м0.5, K1C(49Н)=6,8MН·м0.5. Спечений з ZrB2–20% SiC матеріал мав густину 5,04г/см3, HV(9,8Н)=24,2±1,9ГПа, HV(49Н)=16,7±2,8ГПа, K1C(49Н)=7,1MН·м0.5. Додавання SiC до вихідної суміші значно знижує еластичність матеріалів