Search

Актуальність. Наведені дані аналітичного огляду токсикологічних наслідків застосування прохлороперазину. Прохлороперазин є досить часто вживаним лікарським препаратом з нейролептичною та антиеметичною активністю, який виробляється як генеричний засіб у багатьох країнах світу у вигляді таблеток, супозиторіїв та ін’єкційних форм.Мета роботи. Проведення аналітичного огляду побічних дій та гострих отруєнь прохлороперазином при контрольованому та неконтрольованому застосуванні.Результати та їх обговорення. Відповідно до даних інформаційних джерел у період з 2010 по 2016 рр. у світі зареєстровано 258 випадків гострого отруєння прохлороперазином. Серед головних причин отруєнь визначені побічні дії препарату під час лікування у терапевтичних дозах. Прохлороперазин несумісний з препаратами,що пригнічують ЦНС, підвищує ризик неонатальних ускладнень при вживанні вагітними. До 10 % від загальної кількості гострих отруєнь прохлороперазином – це летальні випадки через передозування з суїцидальною метою. Визначені лікарські препарати, що застосовувались одночасно з прохлороперазином при суїцидах: клоназепам, лоразепам, апразолам, ібупрофен, напроксен, діазепам, сероквель, депакот тощо.Висновки. Показано, що за умов наявності в установах проведення судово-медичної експертизи методів хімікотоксикологічного аналізу на прохлороперазин кількість зареєстрованих випадків отруєнь препаратом, зокрема в Україні, може бути значно більшою., Topicality. The article presents the analytical review data of the toxicological effects of prochlorperazine usage. Prochlorperazine is a sufficiently used drug with neuroleptic and antiemetic activity. It’s produced as a generic drug in many countries in the world in the form of tablets, suppositories and injection.Aim. To conduct an analytical review of prochlorperazine side effects and acute poisonings of controlled and uncontrolled usage.Results and discussion. According to information sources, in the period from 2010 till 2016 year were registered 258 cases of prochlorperazine acute poisoning in the world. The main causes of acute prochlorperazine poisoning noted with side effects of the treatment of it in therapeutic doses. Prochlorperazine is incompatible with drugs that suppress the central nervous system and increases the risk of neonatal complications if pregnant women use. Approximately 10 % of prochlorperazine numbers of acute poisonings are lethal cases of overdose. They are often due to suicide drug overdose. The drugs that were used simultaneously with prochlorperazine for suicide were defined: clonazepam, lorazepam, aprazolam, ibuprofen, naproxen, diazepam, seroquel, depacote, etc.Conclusions. It is shown that if the methods of chemical-toxicological analysis of prochlorperazine will be presented in corresponding institutions of forensic medical expertise the number of registered cases of poisoning significantly increase, particularly in Ukraine., Актуальность. Приведены данные аналитического обзора токсикологических последствий применения прохлорперазина. Прохлорперазин достаточно часто применяемый лекарственный препарат с нейролептической и антиэметической активностью, который производится как генерическое средство во многих странах мира в виде таблеток, суппозиториев и инъекционных форм.Цель работы. Проведение аналитического обзора побочных эффектов и острых отравлений прохлорперазином при контролируемом и неконтролируемом применении.Результаты и их обсуждение. Согласно данным информационных источников в период с 2010 по 2016 гг. в мире зарегистрировано 258 случаев острого отравления прохлорперазином. Среди главных причин отравлений определены побочные действия препарата при лечении в терапевтических дозах. Прохлорперазин несовместим с препаратами, угнетающими ЦНС, повышает риск неонатальных осложнений при применении беременными. До 10 % от общего количества острых отравлений прохлорперазином – это летальные случаи вследствие передозировки с суицидальной целью. Определены лекарственные препараты, которые применялись одновременно с прохлорперазином при суицидах: клоназепам, лоразепам, апразолам, ибупрофен, напроксен, диазепам, сероквель, депакот и др.Выводы. Показано, что при наличии в учреждениях проведения судебно-медицинской экспертизы методов химико-токсикологического анализа на прохлорперазин количество зарегистрированных случаев отравлений препаратом, в том числе в Украине, может быть значительно выше.

Topicality. Increase in the use of antipsychotics and antidepressants in many countries led to augmentation of acute poisoning amount with lethal cases. Among them, the main part is combined poisoning, including combination with other medicines, which significantly complicates the conduction of chemical-toxicological analysis.Aim. To conduct the analytical review of side effects and lethal cases of acute poisoning by antipsychotics and antidepressants, including combination with other medicines.Materials and methods. Analysis of websites and online literature sources such as: ehealthme.com, patientsville.com, Academia.edu, PubMed, ResearchGate, Scopus etc.Results and discussion. According to the results of sources analysis, in the period from 2013 to 2018, there were registered 5094 cases of side effects and 56 lethal poisonings with the use of the most commonly used antipsychotics of phenothiazine derivatives. Also 6013 cases of side effects and 675 lethal poisonings were registered with the use of tricyclic antidepressants. The main side effects and causes of fatalities have been identified. The combined use of antipsychotics and antidepressants and its simultaneous application with medicines from other pharmacological groups, increases the risk of poisoning. It greatly complicates the chemical and toxicological searches to determine the cause of poisoning.Conclusions. The conducted research determined the factors of deterioration the toxicological situation recently which has developed with the use of antipsychotics and antidepressants and substantiated feasibility of the development of methods of chemical-toxicological analysis for drugs that caused fatal poisoning., Актуальность. Рост потребления нейролептиков и антидепрессантов во многих странах мира приводит к увеличению количества острых отравлений с летальным исходом. Среди них значительная часть приходится на комбинированные отравления, в том числе в сочетании с другими лекарственными средствами, что значительно осложняет проведение химико-токсикологического анализа.Цель работы. Проведение аналитического обзора побочных действий и летальных последствий острых отравлений нейролептиками и антидепрессантами, в том числе в комбинации с другими препаратами.Материалы и методы. Анализ сайтов ehealthme.com и patientsville.com и научных баз источников литературы в сети Интернет, таких как: Academia.edu, PubMed, ResearchGate, Scopus и др.Результаты и их обсуждение. По результатам анализа источников установлено, что в период с 2013 по 2018 гг. в мире зарегистрировано 5094 случаев побочных действий и 56 летальных отравлений при применении наиболее употребляемых нейролептиков производных фенотиазинового ряда, а также 6013 случаев побочных действий и 675 летальных отравлений при применении трициклических антидепрессантов. Определены их основные побочные эффекты и причины смертельных случаев. Повышает риск отравлений нейролептиками и антидепрессантами их комбинированное применение и одновременный прием лекарственных средств других фармакологических групп, что в значительной мере осложняет проведение химико-токсикологических исследований для установления причины отравления.Выводы. Проведенными исследованиями определены факторы повышения токсикологической ситуации, которая сложилась в последнее время при применении нейролептиков и антидепрессантов, и обоснована разработка методов химико-токсикологического анализа средств, вызвавших смертельное отравление., Актуальність. Зростання вживання нейролептиків та антидепресантів у багатьох країнах світу призводить до збільшення кількості гострих отруєнь з летальними наслідками. Серед них значна частина припадає на комбіновані отруєння, у тому числі в поєднанні з іншими лікарськими засобами, що значно ускладнює проведення хіміко-токсикологічного аналізу.Мета роботи. Проведення аналітичного огляду побічних дій та летальних наслідків гострих отруєнь нейролептиками та антидепресантами, у тому числі при комбінації з іншими препаратами.Матеріали та методи. Аналіз сайтів ehealthme.com і patientsville.com та наукових баз джерел літератури у мережі Інтернет, таких як: Academia.edu, PubMed, ResearchGate, Scopus тощо.Результати та їх обговорення. За результатами аналізу джерел встановлено, що у період з 2013 по 2018 рр. у світі зареєстровано 5094 випадків побічних дій та 56 летальних отруєнь при застосуванні найбільш вживаних нейролептиків похідних фенотіазинового ряду, а також 6013 випадків побічних дій та 675 летальних отруєнь при застосуванні трициклічних антидепресантів. Визначені їх основні побічні ефекти та причини смертельних випадків. Підвищує ризик отруєнь нейролептиками та антидепресантами їх комбіноване застосування та одночасний прийом лікарських засобів інших фармакологічних груп, що у значній мірі ускладнює проведення хіміко-токсикологічних досліджень для встановлення причини отруєння.Висновки. Проведені дослідження визначили фактори підвищення токсикологічної ситуації, що склалася останнім часом при застосуванні нейролептиків та антидепресантів, та обґрунтували розробку методів хіміко-токсикологічного аналізу засобів, які спричинили смертельне отруєння.

Вступ. Ризик материнської захворюваності та смертності при абдомінальному розродженні перевищує такий в групі природних пологів приблизно в п’ять разів. Летальність, яка пов’язана з наданням анестезіологічного забезпечення, залишається на високому рівні – до 1,6% від загальної материнської.Мета дослідження. Порівняльна оцінка безпеки різних методів анестезії при операції кесарів розтин (КР).Матеріали та методи. 127 породіль розділені на 2 групи. Група 1 – КР в умовах загальної анестезії, група 2 – в умовах спінальної анестезії (СА). Кожна група розділена на дві підгрупи: 1а (n = 31) – використовувався кетамін,‘!б (n = 31) – тіопентал натрій, 2а (n = 31) – спінальна пункція виконана центральним доступом, 2б (n = 34) – за 5 хвилин до спінальної пункції, яка виконана парамедіанним доступом, внутрішньовенно вводилось 8 мг ондансетрону. Оцінювалися побічні дії, ускладнення в інтраопераційний (ІП) і післяопераційний періоди (ПП).Результати та обговорення. У ‘! групі частота ускладнень і побічних ефектів в ІП (артеріальна гіпертензія, тахікардія, важка інтубація) досягала 71,0 ± 5,8%, у a! – 81,5 ± 4,8% (артеріальна гіпотензія, озноб, нудота, блювота, парестезії, біль в правому плечі). У ПП в ‘! групі зафіксовані небажані явища і побічні ефекти (озноб, нудота, блювота, тахікардія) в 59,7 ± 6,2% випадків, у a! групі – в 41,5 ± 6,1 % (озноб, нудота, біль в попереку, постпункційний головний біль).Висновки. Всі види анестезіологічної допомоги супроводжуються ускладненнями і побічними ефектами. Артеріальна гіпертензія і тахікардія в ІП, створюють несприятливий фон для пацієнток з прееклампсією і / або хронічною артеріальною гіпертензією. Артеріальна гіпотензія при СА вимагає корекції введенням вазопресорів, які негативно впливають на стан жінки і плоду. Внутрішньовенне введення ондансетрону в більшості випадків забезпечує нормодінаміческій тип гемодинаміки. Аналіз небажаних ефектів, сприяє своєчасному попередженню їх виникнення., Introduction. The risk of maternal morbidity and mortality in case of caesarean section (CS) is approximately in five times higher in case of natural delivery. The mortality associated with anesthesia makes 1,6% of that, caused by maternal death.Objective. Comparative evaluation of the safety of different methods of anesthesia for CS.Materials and methods. There were 127 puerperas, who were divided into 2 groups. In patietns of group 1 – CS was performed under general anesthesia (OA), in patients of group 2 – under conditions of spinal anesthesia (SA). Patietns in each group were divided into two subgroups: 1a (n = 31) – there was used ketamine, 1b (n = 31) – thyopental sodium, 2a (n = 31) – spinal puncture (SP) performed by central approach, 2b (n = 34) – 5 minutes before the SP, performed by paramedian approach, 8 mg of ondansetron was administered intravenously. Side effects, complications during the intraoperative (PI) and postoperative periods (PP) were assessed.Results and discussion. In group 1, the complications and side-effects rate in PI have reached 71,0 ± 5,8%, in group 2 – 81,5 ± 4,8% (arterial hypotension, chills, nausea, vomiting, paresthesias, pain in the right shoulder). During PP, in group 1, the adverse events and side effects were recorded (chills, nausea, vomiting, tachycardia) in 59,7 ± 6,2% of cases, in group 2 – in 41,5 ± 6,1% (chills, nausea, pain low back, postfunctional headache).Conclusions. Arterial hypotension at SA requires correction by the introduction of vasopressors, which have a negative effect. The intravenous injection of ondansetron during SA in the most cases provides the normodynamic type of hemodynamics., Введение. Риск материнской заболеваемости и смертности при кесаревом сечении (КС) превышает таковой в группе естественных родов приблизительно в пять раз.Летальность, связанная с анестезией– 1,6% от материнской. Следует уделять внимание предупреждению и своевременному выявлению осложнений и побочных действий различных видов анестезиологического пособия.Цель работы. Сравнительная оценка безопасности применения различных методов анестезии при операции КС.Материалы и методы. 127 родильниц разделены на 2 группы. Группа 1 – КС проводилось в условиях общей анестезии (ОА), группа 2 – в условиях спинальной анестезии (СА). Каждая группа разделена на две подгруппы: группа 1а (n=31) – использовался кетамин, группа 1б (n=31) – тиопентал натрий, группа 2а (n=31) – спинальная пункция выполнена центральным доступом, группа 2б (n=34) – за 5 минут до спинальной пункции, выполненой парамедианным доступом, внутривенно вводилось 8 мг ондансетрона. Оценивались побочные действия, осложнения в интраоперационный (ИП) и послеоперационный периоды (ПП).Результаты и обсуждение. В 1 группе частота осложнений и побочных эффектов в ИП (артериальная гипертензия, тахикардия, трудная интубация) достигала 71,0 ±5,8%, во 2 – 81,5 ± 4,8% (артериальная гипотензия, озноб, тошнота, рвота, парестезии, боль в правом плече). В ПП в 1 группе зафиксированы нежелательные явления и побочные эффекты (озноб, тошнота, рвота, тахикардия) в 59,7 ± 6,2% случаев, во 2 группе – в 41,5 ± 6,1% (озноб, тошнота, боль в пояснице, постпункционная головная боль).Выводы. Все виды анестезиологического пособия сопровождаются осложнениями и побочными эффектами. Артериальная гипертензия и тахикардия в ИП, являются неблагоприятным фоном для пациенток с преэклампсией и/или хронической артериальной гипертензией. Артериальная гипотензия при СА требует коррекции введением вазопрессоров, которые оказывают негативное влияние на состояние женщины и плода. Внутривенное введение ондансетрона при проведении СА в большинстве случаев обеспечивает нормодинамический тип гемодинамики.

Results of investigation of neurotransmitter pathways, practical approaches to the antiemetic use and frequency of side effects are present in the article. The study evaluated the prevalence of extrapyramidal disorders which may be possible in case of using antiemetics. Understanding of neurotransmitter pathways, physicians awareness about neurological disorders which may be possible in case of using antiemetics help clinicians to improve the effectiveness of treatment of different diseases with nausea and vomiting, it makes treatment safeness and cost-effectiveness., Цель — изучить частоту возникновения экстрапирамидных нарушений у детей при применении метоклопрамида.Пациенты и методы. Проанализированы случаи побочных действий метоклопрамида в виде экстрапирамидных нарушений, зафиксированные в документации разных отделений Винницкой областной детской клинической больницы и амбулаторных картах больных за 2016 г. Всего — 6 эпизодов побочных действий метоклопрамида у детей старшего возраста (10–15 лет). При сборе анамнеза обращено внимание на кратность назначения, дозировку, путь введения метоклопрамида, дату и форму выпуска, а также показания, которыми руководствовались врачи при выборе данного препарата. Проведены комплексные обследования детей: общеклинические анализы крови и мочи, биохимическое исследование с определением общего, прямого и непрямого билирубина, трансаминаз, белкового и электролитного спектра, глюкозы в плазме крови, исследования копроцитограми, анализ кала на наличие яиц гельминтов, анализ испражнений на скрытую кровь. Среди инструментальных методов — УЗИ сердца, органов брюшной болости и внебрюшного пространства, ЭКГ, МРТ для исключения объемно-очаговых заболеваний головного мозга. Дети консультованы смежными специалистами, в частности, нейрохирургом, неврологом и окулистом.Результаты. Учитывая частое возникновение экстрапирамидных нарушений у детей старшего возраста, целесообразно снизить частоту приема метоклопрамида в амбулаторных условиях и применять альтернативные препараты согласно рекомендациям протоколов МЗ Украины при лечении заболеваний, сопровождающихся тошнотой и рвотой.Выводы. Понимание работы нейротрансмиттеров, повышение информированности врачей о неврологических нарушениях, которые могут возникать при приеме антиэметических средств, поможет клиницистам повысить эффективность терапии заболеваний сопровождающихся тошнотой и рвотой, сделать лечение безопасным и экономически выгодным., Мета — вивчити частоту виникнення екстрапірамідних порушень у дітей при застосуванні метоклопраміду.Пацієнти та методи. Проаналізовано випадки побічних дій метоклопраміду у вигляді екстрапірамідних порушень, зафіксовані в документації різних відділень Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та амбулаторних картах хворих за 2016 р. Усього — 6 епізодів побічних дій метоклопраміду в дітей старшого віку (10–15 років). Під час збору анамнезу звернуто увагу на кратність призначення, дозування, шлях введення метоклопраміду, дату та форму випуску, а також показання, якими керувалися лікарі при виборі даного препарату. Проведено комплексні обстеження дітей: загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження з визначенням загального, прямого та непрямого білірубіну, трансаміназ, білкового та електролітного спектру, глюкози в плазмі крові, дослідження копроцитограми, аналіз калу на наявність яєць гельмінтів, аналіз випорожнень на приховану кров. Серед інструментальних методів — УЗД серця, органів черевної порожнини та заочеревинного простору, ЕКГ, МРТ для виключення об'ємно-вогнищевих захворювань головного мозку. Дітей консультовано суміжними спеціалістами, зокрема, нейрохірургом, неврологом та окулістом.Результати. Враховуючи часті виникнення екстрапірамідних порушень у дітей старшого віку, доцільно зменшити частоту застосування метоклопраміду в амбулаторних умовах та застосовувати альтернативні препарати відповідно до рекомендацій протоколів МОЗ України при лікуванні захворювань, які супроводжуються нудотою та блюванням.Висновки. Розуміння особливостей роботи нейротрансмітерів, втягнутих у різні типи нудоти, підвищення інформованості лікарів про неврологічні порушення, пов'язані із застосуванням метоклопраміду, мають життєво важливе значення та можуть вплинути на частоту призначень даного препарату в дітей, зробити лікування безпечним та ефективним.