Search

Research objective: to increase the effectiveness of bacterial vaginosis (BV) treatment in women of reproductive age.Materials and methods. The study involved 64 women of reproductive age with BV. After a course of local antibiotic therapy participants were divided into 2 groups: patients of group I were not prescribed local remedies to restore the vaginal microflora, patients of group II were prescribed vaginal prebiotic suppositories Folial № 10. No additional drugs were used in subgroups IA and IIA, while oral probiotic Maxibalance was prescribed in subgroups IB and IIB. The effectiveness of BV treatment was evaluated at the first, third and sixth months of the observation period according to the results of clinical examination and vaginal pH evaluation by litmus strips.Results. The course of BV in subgroup IA was characterized by prevailing number of relapses and their early appearance. 1 case of BV recurrence was found among patients of subgroup IA at the 1st month of follow-up, 6 and 8 BV episodes were found at 3 and 6 months of follow-up respectively. Sequential treatment with antibiotics and oral probiotics (subgroup IIB) was associated with the onset of 3 BV relapses on 4–5 months from baseline. Local prebiotic (subgroup IIA) after the vaginal sanation was associated with BV reoccurrence in only one patient at the end of the study. No relapses of BV were detected in subgroup IIB during the study.Conclusions. Permanent imbalance of vaginal normocenosis creates optimal conditions for chronic and recurrent diseases of dysbiosis nature, especially BV. Despite the sensitivity of the anaerobic flora to the recommended antibacterial medications, their use as monotherapy in BV treatment is often insufficient. The results of the study demonstrate a significant anti-relapse efficiency of consecutive treatment by antibacterial drugs and a complex of probiotic + prebiotic. This effect is probably based on the restoration of vaginal immunity and metabolism by stable colonization of the vaginal mucosa with live lactobacilli of eubiotic origin., Цель исследования: повысить эффективность лечения бактериального вагиноза (БВ) у женщин репродуктивного возрастаМатериалы и методы. В исследовании приняли участие 64 женщины репродуктивного возраста с диагностированным БВ. После курса локальной антибиотикотерапии участницы были разделены на 2 группы: пациенткам І группы не назначали местные средства для восстановления вагинальной микрофлоры, пациентки IІ группы применяли интравагинально пребиотические суппозитории Фолиаль № 10. В каждой из двух групп были выделены подгруппы А и Б. В подгруппах ІА и ІІА не использовали дополнительные медикаментозные средства, тогда как в подгруппах ІБ и IIБ применяли пероральный пробиотик (Максибаланс). Эффективность лечения БВ оценивали на первом, третьем и шестом месяцах наблюдения по результатам клинического обследования и определения вагинального pH лакмусовыми полосками.Результаты. Наибольшее количество рецидивов БВ и раннее их появление зафиксированы в подгруппе ІА. На первом месяце наблюдения у пациенток группы ІА выявлен 1 случай рецидива БВ, количество повторных эпизодов БВ возросло до 6 и 8 случаев соответственно на 3 и 6 месяцах исследования. Последовательное лечение антибактериальными препаратами и пероральным пробиотиком (подгруппа IIБ) ассоциировалось с появлением 3 эпизодов БВ на 4–5 месяце от начала исследования. Применение локального пребиотика после санации половых путей (подгруппа ІІА) сопровождалось восстановлением патологического процесса только у одной пациентки в конце исследования. В подгруппе IIБ до завершения исследования рецидивов БВ обнаружено не было.Выводы. Перманентное нарушение вагинального нормоценоза создает благоприятные условия для хронических рецидивирующих заболеваний дисбиотической природы, в частности БВ. Несмотря на достаточную чувствительность анаэробной флоры к рекомендованным антибактериальным препаратам, использование их в качестве монотерапии при лечении БВ зачастую оказывается недостаточным. Полученные в ходе исследования результаты свидетельствуют о выраженной противорецидивной эффективности последовательного применения антибактериальных средств и комплекса пробиотик + пребиотик. В основе такого эффекта, вероятно, лежит восстановление вагинального иммунитета и метаболизма путем устойчивого заселения слизистой оболочки влагалища живыми лактобактериями эубиотического происхождения., Мета дослідження: підвищити ефективність лікування бактеріального вагінозу (БВ) у жінок репродуктивного віку.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 64 жінки репродуктивного віку з діагностованим БВ. Після курсу локальної антибіотикотерапії учасниці були розподілені на 2 групи: пацієнткам І групи не призначали місцевих засобів для відновлення вагінальної мікрофлори, пацієнтки ІІ групи застосовували інтравагінально пребіотичні супозиторії Фоліаль № 10. У кожній із двох груп було виділено підгрупи А і Б. У підгрупах ІА та ІІА не застосовували додаткових медикаментозних засобів, тоді як у підгрупах ІБ та ІІБ призначали пероральний пробіотичний засіб Максібаланс. Ефективність лікування БВ оцінювали на першому, третьому і шостому місяцях спостереження за результатами клінічного обстеження та визначення вагінального pH лакмусовими смужками.Результати. Найбільша кількість рецидивів БВ і рання їхня поява зафіксовані в підгрупі ІА. На етапі першого місяця спостереження в пацієнток групи ІА було виявлено 1 випадок рецидиву БВ, кількість повторних епізодів БВ зросла до 6 і 8 випадків відповідно на третьому та шостому місяцях нагляду. Послідовне лікування антибактеріальними препаратами й пероральним пробіотиком (підгрупа ІІБ) асоціювалось із появою 3 рецидивів БВ на 4–5 місяці від початку дослідження. Застосування локального пребіотика (підгрупа ІІА) після санації статевих шляхів супроводжувалося відновленням патологічного процесу лише в однієї пацієнтки наприкінці випробування. У підгрупі ІІБ до кінця дослідження рецидивів БВ виявлено не було.Висновки. Перманентне порушення вагінального нормоценозу створює сприятливі умови для хронічних рецидивних захворювань дисбіотичної природи, зокрема БВ. Незважаючи на достатню чутливість анаеробної флори до рекомендованих антибактеріальних препаратів, використання їх як монотерапії при лікуванні БВ часто виявляється недостатнім. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про виражену протирецидивну ефективність підходу послідовного застосування антибактеріальних засобів і комплексу пробіотик + пребіотик. В основі такого ефекту, ймовірно, лежить відновлення вагінального імунітету й метаболізму завдяки стійкому заселенню слизової оболонки піхви живими лактобактеріями еубіотичного походження.

Research aim: to determine the clinical efficacy and safety of bioavailable curcumin Longimin® in the complex anti-relapse therapy of patients with extragenital endometriosis after surgery.Materials and methods. Study involved 45 women with a mean age of 29.3 ± 3.6 years with a diagnosis of extragenital endometriosis. After surgical treatment of this disease all patients were prescribed dienogest 2 mg/day for 6 months with anti-relapse purpose. After that, 22 patients did not receive drug treatment (group 1) and other 23 women started a six-month course of 400 mg bioavailable curcumin (group 2).Results. After 12 months of observation 3 cases (13.6%) of newly formed foci of endometriosis were found among patients of group 1, two of which were multi-endometriomas, and the third was retrocervical heterotopia. There were no signs of recurrence in the group of sequential use of dienogest and bioavailable curcumin. In addition, 6 months after completion of hormonal treatment the number of women with chronic pelvic pain in group 1 was increased and average score on a visual analogue scale (VAS) was increased by 80% (p ≤0.05). It was accompanied by a stable moderately high level of anxiety throughout the observation period. At the same time the number of women who complained of intermenstrual pain in group 2 decreased from 15 to 13, and the average VAS score decreased by 13% (p ≥0.05) during the treatment period. Patients in group 2 noted an improvement in emotional control during treatment, which resulted in the average score decrease on the scale of personal and situational anxiety of the Spielberg-Hanin's questionnaire (25% and 30% respectively, p ≤0.05).Conclusions. The nature of the endometriosis development and progression is multipathogenetic. Blocking only its hormonal link, especially in cases of extragenital forms, may not be sufficient to stop the pathological process and prevent recurrence in the long term. Оbtained results of sequential course of dienogest and bioavailable curcumin Longimin® with anti-relapse purpose showed the wider clinical effectiveness of this therapy, which is probably based on additional inhibition of systemic inflammation, proliferation, stroma and psychogenic component of disease., Цель исследования: определение клинической эффективности и безопасности биодоступного куркумина (препарат Лонгимин®) в комплексной противорецидивной терапии пациенток с внешнегенитальным эндометриозом после оперативного лечения.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 45 женщин в возрасте 29,3 ± 3,6 года с диагнозом внешнегенитального эндометриоза. После оперативного лечения данного заболевания всем пациенткам с противорецидивной целью был назначен диеногест 2 мг/сутки курсом 6 месяцев. После этого 22 пациентки не получали медикаментозного лечения (1 группа), а 23 женщины начали полугодовой курс приема 400 мг биодоступного куркумина (2 группа). Результаты. После 12 месяцев наблюдения у пациенток 1 группы было выявлено 3 случая (13,6%) вновь образованных очагов эндометриоза, в двух из которых имели место мультиэндометриомы, а в третьем наблюдалось развитие ретроцервикальной гетеротопии. В группе последовательного применения диеногеста и биодоступного куркумина появления признаков рецидивирования не наблюдалось. Кроме того, через 6 месяцев после завершения гормонального лечения среди пациенток 1 группы увеличилось количество женщин с хронической тазовой болью и выросло среднегрупповое значение визуально-аналоговой шкалы (ВАШ) на 80% (р ≤ 0,05), что сопровождалось стабильным умеренно высоким уровнем тревожности больных на протяжении всего периода наблюдения. В то же время за период лечения в группе 2 количество женщин, которые жаловались на проявления межменструальной боли, уменьшилось с 15 до 13, а средний балл по ВАШ снизился на 13% (р ≥ 0,05). Пациентки группы 2 на протяжении лечения отмечали улучшение эмоционального контроля, результатом чего стало снижение среднего балла по шкале личностной и ситуативной тревожности опросника Спилберга-Ханина на 25% и 30% соответственно (р ≤ 0,05).Выводы. Природа развития и прогрессирования эндометриоза имеет мультипатогенетический характер. Блокировки только гормонального его звена, особенно в случаях внегенитальных форм, может быть недостаточно для приостановки патологического процесса и профилактики рецидивов в отдаленном периоде. Полученные результаты последовательного курсового применения диеногеста и биодоступного куркумина Лонгимин® с противорецидивной целью свидетельствуют о более широкой клинической эффективности такого рода терапии, в основе чего, вероятно, лежит дополнительное угнетение процессов системного воспаления, пролиферации, стромообразования и психогенного компонента болезни., Мета дослідження: визначення клінічної ефективності та безпечності біодоступного куркуміну (препарат Лонгімін®) у комплексній протирецидивній терапії пацієнток із зовнішньогенітальним ендометріозом після оперативного лікування. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 45 жінок віком 29,3 ± 3,6 року з діагнозом зовнішньогенітального ендометріозу. Після оперативного лікування даного захворювання всім пацієнткам із протирецидивною метою було призначено дієногест 2 мг/доба курсом 6 місяців, після чого 22 пацієнтки не отримували медикаментозного лікування (1 група), а 23 жінки розпочали піврічний курс прийому 400 мг біодоступного куркуміну (2 група).Результати. Після 12 місяців спостереження у пацієнток 1 групи було виявлено 3 випадки (13,6%) новоутворених вогнищ ендометріозу, у двох із них мали місце мультиендометріоми, а в третьої спостерігався розвиток ретроцервікальної гетеротопії. В групі послідовного застосування дієногесту та біодоступного куркуміну появи ознак рецидивування не спостерігалось. Крім того, через 6 місяців після завершення гормонального лікування серед пацієнток 1 групи збільшилась кількість жінок із хронічним тазовим болем та підвищилось середньогрупове значення за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) на 80% (р ≤ 0,05), що супроводжувалось стабільним помірно-високим рівнем тривожності хворих упродовж усього періоду спостереження. Водночас за період лікування в 2 групі кількість жінок, які скаржились на прояви міжменструального болю, зменшилась з 15 до 13, а середній бал за ВАШ знизився на 13% (р ≥ 0,05). Пацієнтки 2 групи впродовж лікування відмічали покращення емоційного контролю, результатом чого стало зниження середнього балу за шкалою особистісної та ситуативної тривожності опитувальника Спілберга-Ханіна на 25% та 30% відповідно (р ≤ 0,05).Висновки. Природа розвитку та прогресування ендометріозу має мультипатогенетичний характер. Блокування лише гормональної його ланки, особливо у випадках позагенітальних форм, може бути недостатньо для призупинення патологічного процесу і профілактики рецидивів у віддаленому періоді. Отримані результати послідовного курсового застосування дієногесту та біодоступного куркуміну Лонгімін® із протирецидивною метою свідчать про ширшу клінічну ефективність такого роду терапії, в основі чого, вірогідно, лежить додаткове пригнічення процесів системного запалення, проліферації, стромоутворення і психогенного компоненту хвороби.

The article presents the standards of diagnosis and treatment of chronic calculous prostatitis, according to modern views on etiolo gy, pathogenesis and clinical manifestations of the disease. Groups of drugs and other medical technology, which are proposed for the treatment of a specified condition, usually in combinations naz nachayutsya aimed at dissolving concrements or reduction in size of the prostate gland ducts. A test sample of tasks in order to improve the knowledge of experts on the subject., В статье приведены стандарты лечении и диагностики хронического калькулезного простатита согласно современным взглядам на этиологию, патогенез и клинические проявления данного заболевания. Группы препаратов и другие медицинские технологии, которые предлагаются для лечении указанного состояния, как правило, назначают в комбинациях, направленных на растворение или уменьшение размеров конкрементов в протоках предстательной железы. Приведены образцы тестовых заданий с целью улучшения знаний специалистов по данной теме., У статті надано стандарти лікування та діагностики хронічного калькульозного простатиту згідно сучасних поглядів на етіологію, патогенез та клінічні прояви даного захворювання. Групи препаратів та інші медичні заходи, що пропонують для лікування наведеного стану, як правило, призначають у комбінаціях, складають з курсів протирецидивної терапії, спрямованих на розчинення або зменшення конкрементів у протоках передміхурової залози. Надано тестові завдання з метою опанування даної теми спеціалістами.