Search

The article deals with the importance of using self-assessment tables to develop future primary school teachers’ strategic competence. It emphasis that self-assessment tables encourage students to broaden their knowledge; increase motivation to language learning; develop students' autonomy through the development of skills of reflection, self-evaluation and planning of their own independent activities. Some self-assessment tables are given. У статті йдеться про важливість використання таблиць самооцінювання для розвитку стратегічної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Наголошується, що таблиці самооцінювання спонукають студентів до розширення знань; підвищення мотивації до вивчення мови; розвитку самостійності учнів через розвиток навичок рефлексії, самооцінки та планування власної самостійної діяльності. Наведено кілька таблиць самооцінювання.

Introduction. The article provides a constructive analysis of the self-esteem of the individual as an important criterion in the formation of an individual. The author’s definition of self-esteem is presented: giving an assessment of one’s actions, abilities, talents, mistakes, shortcomings, opportunities, understanding one’s personal individuality, originality and uniqueness. The work of modern scientists on the subject of research is presented, in particular, I.Levytska, E.Yakusheva, O.Malykhina, I.Stepanenko, O.Sudun, Yu.Panfilova, V.Tokareva, D.Polishchuk, O.Penkova, L.Papitchenko, I.Mostova, K.Kushnirenko. It is proved that the self-esteem of the individual is the defining criterion of its individuality, which carries out its formation under the influence and influence of various factors (I-real and I-ideal). I-real is how a person sees and evaluates himself/herself realistically, and I-ideal is how a person is seen by his/her social environment. Purpose – to analyze and highlight the issue of self-esteem of the individual as a problem of the theory of psychology in the context of its significance for the development and formation of the individual. Methods. Theoretical methods were used to reveal the stated topic, in particular, analysis, synthesis of scientific literature on personality psychology, systematization, deductive method, and generalization of theoretical assets in the field of psychology. Originality. The scientific novelty of the given topic consists in the author's interpretation of the understanding of the self-esteem of the individual, based on the scientific research of modern scientists. Practical significance of the research. The triad of self-esteem is revealed: overestimated, underestimated and adequate. It is noted that different aspects of self-esteem have a constructive effect on the life of an individual. When an individual is confident in his value, he/she has an adequate view, and therefore a positive attitude towards life with a harmonious psychological resource, so it is setting goals and achieving them, these are filled and emotionally colored relationships with others, etc. However, when an individual overestimates his/her potential, it borders on narcissism, self-centeredness, arrogance, and manipulation. This category of people does not want to analyze their mistakes and is not able to learn from them. And, conversely, if self-esteem borders on low self-esteem, this leads to depressive states, to an inadequate assessment of one’s potential, to the tolerance of cruel treatment of oneself with the use of manipulative techniques, etc. It is stated that an individual is not born with high or low self-esteem, it is formed by the surrounding environment. Conclusion. Summing up, we state that the individual is not born with high or low self-esteem, it forms the environment. Throughout life, self-assessment is variable, everything depends on the circumstances. However, there is a sense of self-worth as a person who has gained his or her status in the children's years, together with self-confidence and self-confidence. Confidence is a measure of trust, that is, how much personal confidence is trusted to feel confident in the team, whether to carry out its activity confidently, and therefore self-esteem will be in the norm. Further scientific research is planned to be carried out in the context of the influence of the appearance on the self-evaluation of the woman's personality., У статті здійснено конструктивний аналіз самооцінки особистості, як важливого критерію становлення індивіда. Аргументовано, що самооцінка особистості є визначальним критерієм її індивідуальності, яка здійснює своє формування під дією та впливом різних чинників (Я-реальне і Я-ідеальне). Розкрито тріаду самооцінки: завищена, занижена та адекватна. Констатовано, що індивід не народжується із високою чи низькою самооцінкою, її формує оточуюче середовище.

На сьогоднішній день самооцінка є важливим і актуальним розділом психологічних досліджень. Даний феномен має значний вплив на життєдіяльність особистості у всіх сферах її життя. Самооцінка є одним з ключових факторів, який вирішує як людина буде взаємодіяти із оточуючим її соціумом. Відомо, що від впевненості особистості в своїх власних силах залежить її психологічне здоров’я та успішність у всіх галузях життєдіяльності. Крім того існує багато підходів, згідно яких самооцінка має різне трактування і методи дослідження. Феномен самооцінки досліджували багато вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: А. Адлер, З. Фрейд, К. Левін, А. Маслоу, Ф. Франкл, Д. Уотсон, С. Кросс, М. Кляйн, Р. Ленг, Р. Берис, Б. Ананьєв, С. Рубіншейн та ін. Однак попри велику кількість досліджень феномену самооцінки вплив конформної поведінки на її формування досліджений недостатньо, що і зумовило вибір даної теми дослідження. Метою дослідження є визначення рівня самооцінки та конформності осіб юнацького вікового періоду з подальшим аналізом отриманої інформації, ціллю якого є виявлення тенденції до змін в самооцінці в залежності від рівня конформності.

The purpose of this study is to study the individual psychological qualities of a teenager as a component that affects various aspects of an individual's activity and interaction with others. A special issue is the study of the socio-psychological status among teenagers and the assessment of individual-psychological qualities that contribute to this. The following methods were used: Kettel's questionnaire for adolescents 14PF; the method "Definition of general self-esteem" by G.N. Kazantseva; test of interpersonal relations T. Leary; socio-psychological test "Sociometry" by J. Moreno.; the method of mathematical data processing - Spearman's rank correlation coefficient. The results. In the course of empirical research, it was established that this sample of teenagers is characterized by extroversion, a balanced level of emotional stability, shyness, energy, an average level of self-control, and weak motivational activity. At the same time, it was established that the largest number of respondents has an adequate self-esteem, followed by respondents with a low level of self-esteem, and the smallest number of respondents has a high level of self-esteem. According to the results of T. Leary's method of identifying the level of interpersonal relations, it was established that teenagers are characterized by such traits as dominance and friendliness. According to the results of the "Sociometry" method by J. Moreno, it was established that according to the results of group elections, the largest number of respondents is a positive choice of the group, and there are no respondents who do not have any choice in the group. Conclusions. Thus, the existence of two-way correlations between the scales of the specificity of the mutual relations of team members and the levels of interpersonal relations was established (р ≤ 0.05). It was also established the existence of two-way correlations between the "friendliness" scales and the number of positive group choices in sociometry (р ≤ 0.05), and between individual properties and character traits and the specifics of team members' relationships (р ≤ 0.05). Thus, it was concluded that the individual and psychological characteristics of adolescents have an impact on their status in the group Метою цього дослідження є вивчення індивідуально-психологічних якостей підлітка як складової, що впливає на різні аспекти діяльності особистості та взаємодії з оточуючими. Особливим постає питання дослідження соціально-психологічного статусу серед підлітків та оцінка індивідуально-психологічних якостей, які сприяють цьому. Застосовано такі методи: опитувальник Кеттела для підлітків 14PF; методика «Визначення загальної самооцінки» Г.НКазанцевої; тест міжособистісних відносин Т. Лірі; соціально-психологічний тест «Соціометрія» Дж. Морено; метод математичної обробки даних – коефіцієнту рангової кореляції Спірмена. Результати. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що для даної вибірки підлітків характерні екстравертованість, врівноважений рівень емоційної стійкості, сором’язливість, енергійність, середній рівень самоконтролю, слабка мотиваційна діяльність. В той же час було встановлено той факт, що найбільша кількість респондентів має адекватну самооцінку, далі за кількістю йдуть респонденти з низьким рівнем самооцінки, і найменша кількість респондентів має високий рівень самооцінки. За результатами методики виявлення рівня міжособистісних відносин Т. Лірі було встановлено, що для підлітків характерні такі риси, як домінантність та дружелюбність. За результатами методики «Соціометрія» Дж. Морено було встановлено, що за результатами групових виборів найбільша кількість респондентів є позитивним вибором групи, а респондентів, які не мають жодного вибору у групі немає. Висновки. Так, було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами специфіки взаємовідносин членів колективу та рівнями міжособистісних відносин (р ≤ 0,05). Також було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами «дружелюбність» та кількістю позитивних виборів групи в соціометрії (р ≤ 0,05), та між індивідуальними властивостями і рисами характеру та специфікою взаємовідносин членів колективу (р ≤ 0,05). Таким чином, було зроблено висновок, що індивідуально-психологічні особливості підлітків мають вплив на їх статус в групі

The article examines the significance of the formation of schoolchildren’s ability to self-assess the results of educational activities. Self-assessment is an important component of the educational process, which determines the child’s personality. According to the results of the survey of research participants, it is shown that teachers support the use of self-assessment of learning outcomes by schoolchildren. If the evaluation system is limited only to checking knowledge and skills in the subject, it does not provide an opportunity to develop critical thinking skills, form motivation for learning, and develop the ability of students to objectively evaluate their results. Regarding the negative results of using the student self-assessment method in the educational process, teachers say that students may have difficulties in self-assessment of their learning results and may not be ready for self-determination and self-recognition of their assessment. Attention was paid to students’ understanding of the importance of self-assessment of educational activities.The results of the survey indicate a difference in the views of teachers and students on the formation of the ability to self- assess. Further research can be aimed at developing the internal system of quality assurance in educational institutions, evaluating its effectiveness, using methods of self-assessment of educational and management processes., У статті розглянуто значення сформованості в школярів здатності до самооцінювання результатів навчальної діяльності. Самооцінювання є важливим компонентом освітнього процесу, який визначає особистість дитини. За результатами опитування учасників дослідження показано, що вчителі підтримують використання школярами самооцінювання результатів навчання. Якщо систему оцінювання обмежити тільки перевіркою знань та умінь з предмету, то це не дає можливості розвивати навички критичного мислення, формувати мотивацію до навчання та розвивати уміння учнів об’єктивно оцінювати свої результати. Негативними результатами використання методу самооцінювання учнів в освітньому процесі педагогічні працівники називають те, що учні можуть мати труднощі в самооцінюванні своїх результатів навчання і бути не готовими до самовизначення та самовизнання своєї оцінки. Звернено увагу на розуміння учнями важливості самооцінювання навчальної діяльності, Результати опитування свідчать про різницю в поглядах педагогів та учнів на сформованість здатності до самооцінювання. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розвиток внутрішньої системи забезпечення якості в закладах освіти, оцінювання її ефективності, використовуючи методи самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

The problem of aggression and aggressive behavior in science becomes relevant when society is going through critical periods of development. The article examines problems and peculiarities in the school environment, namely in adolescence. The causes of aggression among teenagers are considered. The study of adolescent aggression has been described. The characteristic influence of relatives on the development of aggression in adolescent children has been analyzed. It has been revealed how an adult's aggression at home can affect a child's life. The topic of the social context that generates aggression has been problematized. The problem of aggression between teenagers has been studied more deeply. The study was aimed at the relationship between reducing the already high level of aggressiveness in the behavior of adolescents, the level of self-esteem and the type of upbringing in the family. In the course of the study, conclusions were drawn, and it turned out that in adolescence, the high level of aggression characteristic of children with emotional vulnerability is directly related to their fragile self-image., Проблема агресії і агресивної поведінки в науці стає актуальною, коли суспільство переживає критичні періоди розвитку. У статті розглядаються проблеми та особливості агресивності в шкільному середовищі, а саме в підлітковому віці. Розглянуто причини агресії серед підлітків. Підліткова агресія є предметом вивчення багатьох наукових дисциплін. Її рівні визначаються як навчанням в процесі соціалізації, так і орієнтацією на культурно-соціальні норми. Психологи і фізіологи вважають її характерною рисою перехідного віку, що виникає в результаті зміни гормонального фону, розвитку когнітивних процесів, інтелекту і здібностей. Для соціологів цікаво те, яких форм може набути підліткова агресія в процесі соціалізації. Серед агресивних підлітків виділяють три групи, які розрізняються по частоті і жорсткості агресивних дій. Першу групу складають діти, які найчастіше використовують агресію як засіб залучення уваги однолітків. Другу групу складають діти, які використовують агресію в основному як норму поведінки в спілкуванні з однолітками. У третю групу входять діти, для яких нанесення шкоди іншій виступає як самоціль. Вони відчувають задоволення від самих дій, що приносять біль і приниження одноліткам. Отже, проаналізувавши теоретичні аспекти проблеми агресії, можемо зробити висновки, що агресія – це форма поведінки, націлена на заподіяння кому-небудь фізичної або психологічної шкоди. Проаналізовано характерний вплив рідних на розвиток агресії в дітей-підлітків. Розкрито як саме агресія дорослого вдома може вплинути на життя дитини. Окреслено тематику соціального контексту, який саме і породжує агресію в цьому віці. Дослідження спрямоване на зниження підвищеного рівня агресивності у поведінці підлітків, впливу типу виховання в сім’ї на рівень самооцінки. У ході дослідження виявлено, що в підлітковому віці високий рівень агресії, характерний для дітей з емоційною вразливістю, безпосередньо пов’язаний з їх тендітним самозображенням.

Introduction. The problem of the phenomenon of self-esteem, as the most important component of self-awareness, in recent decades has attracted the attention of clinical psychologists, psychiatrists, specialists in various fields, including teachers and parents. The problem of forming self-esteem can be considered one of the key topics in psychology, because self-esteem, formed in childhood, is the foundation of personal development. Purpose. The purpose of the article: to carry out a theoretical analysis and conduct an empirical study of adolescent self-esteem. Methods. To solve this goal, the following methods were used: analysis of scientific psychological literature, comparison, generalization, systematization of information and its interpretation, observation and 3 psychodiagnostic techniques. The study was conducted on the basis of Sribnyanska Secondary School of 1-3 grades, Sribne village (Chernihiv region). The sample was made by pupils of 5-7 classes. The total number of respondents is 52 students. The study was conducted using "Methods for diagnosing interpersonal relationships and human perceptions of themselves" created by T. Leary, G. Leforge, R. Sazek, as well as to study relationships in small groups and the method "Scale for measuring self-esteem" T. Dembo, S. Ya Rubinstein. Methods of diagnosis of Dembo-Rubinstein self-assessment modified by AM Parafiyan. Methods for diagnosing the confidence of S. Reitus "Self-confidence". Originality. The practical significance of the article is that the results of the study can be used in further research and analysis of the results of self-esteem. Conclusion. The article analyzes the concept of personal self-esteem in domestic and foreign psychology, analyzes the features, types and functions of adolescent self-esteem, gender and age characteristics of self-esteem. The prospect of further research is expected in the continuation of the study of self-esteem of adolescents in wartime., Мета статті полягає у здійсненні теоретичного аналізу та проведенні емпіричного дослідження щодо проблеми самооцінки підлітків. Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз наукової психологічної літератури, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація, спостереження та 3 психодіагностичні методики. Досліджувану вибірку складало 52 учня 5-7 класів.

Transformational processes inherent in the economic and political life of Ukrainian society significantly affect the employment process of young people. Today, the main factor of social mobility of young people is the profession, because in a post-industrial society, where the development of advanced technologies leads to serious changes in the organization of work, graduates of higher education institutions need a high level of training and skills. As a result, the problem of career guidance work with young people becomes relevant and acute. Previous research has shown that only 10 % of high school students adequately assess their capabilities and are serious about choosing a future specialty. In most cases, the motives for choosing a profession were as follows: 25 % of students choose a profession on the advice of friends; 17 % on the advice of parents; 10 % of students choose a profession under the influence of the media; others are guided by interest in thecontent of labor The aim of the study is to determine the influence of social-psychological and personal factors on the process of professional adaptation of students majoring in “Social Work” and “Psychology” at the Faculty of Pedagogy, Psychology and Social Work of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University and prospects for further research. So, as we can see from the above results, the number of students with low adaptive abilities is close to the number of freshmen who answered that their choice of futureprofession was random. We were also able to partially confirm the hypothesis that individuals who have chosen a profession, guided by interest in the content of work and careful analysis of their capabilities, adapt much faster to the environment and learning conditions., Розглянуто проблему професійного самовизначення молодих людей у контексті вибору майбутньої професії. Результати дослідження дали змогу оцінити рівень адаптованості першокурсників до нових умов навчальної діяльності та нового колективу, також вдалось визначити, які фактори сприяли вибору майбутньої професії. З’ясовано проблему соціальних факторів як важливого чинника кар’єрних орієнтацій. Розглянуто ключові підходи до питання вибору майбутньої сфери професійної діяльності на базі особистісних характеристик студентів-першокурсників.

Modern requirements for the development of personality in the earlystages of ontogenesis provide for its diverse enrichment: spiritual, moral,intellectual, social and communicative, and others. A significant place inthis process is occupied by the child’s speech development, which in preparationfor the reform of preschool education is formed into a holisticeffective system that should successfully solve the problem of combiningspeech development and stimulating cognitive activity in different socialand psychological-pedagogical situations.But, despite the sufficient number of studies of the speech sphere ofpersonality in the Ukrainian psychological science, the issues of studyingthe cognitive activity of children with speech disorders remain out of theattention of scientists. This direction is especially important because anumber of scientists emphasize that the development of speech is closelylinked with the formation of the most important mental functions: sensation,perception, memory, attention, imagination, and through the stimulationof speech develops thinking and such important competencies asthe ability to awareness and expression of the perceived, etc.Thus, the importance of the problem of development of cognitive activityof children with speech disorders at different stages of preschoolage is relevant and practically significant.The purpose of the article: to identify the level of development ofcognitive activity of children with speech disorders and different stagesof preschool age.The objectives of the study at the ascertaining stage were: to investigatethe levels of development of cognitive activity of children of junior,middle and senior preschool age with speech disorders; identify levels ofcognitive activity of children with speech disorders.Object of research: the personality of a preschool child with speechdisorders. Subject of research: features of cognitive activity of preschoolchildren with speech disorders. The results of empirical research haveshown that preschool children with speech disorders have a low level ofcognitive activity (for all tasks assigned to children).Based on the results, we assume that special attention on the backgroundof the correction of speech disorders should be paid to the formationof the emotional component of cognitive activity of children; to formperception; expand the range of external and internal cognitive actions., Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку із системними порушеннями мовлення. Показано, що особливого значення ця проблема набуває в умовах підготовки реформи дошкільної освіти. Результати емпіричного дослідження довели, що діти дошкільного віку із системними порушеннями мовлення мають низький рівень пізнавальної активності (за всіма завданнями, які надавалися дітям). Виходячи з отриманих результатів, припускаємо, що особливу увагу на тлі корекції порушень мовленнєвого розвитку необхідно приділити формуванню емоційної складової пізнавальної активності дітей; формувати сприймання; розширювати спектр зовнішніх та внутрішніх пізнавальних дій.

Responsibility as a social phenomenon has powerful levers of influenceon the regulation of the subject’s behavior. This influence is especiallyimportant in the modern social space, because any transformationsand challenges of Ukrainian society are always most pronounced in thepersonal characteristics of young people, who often find themselves ina situation of moral choice and action, and the result of its activity acquiresa certain significance for others. on personal responsibility.For a modern young person to be responsible means to understandthe needs of others as their own, to be tolerant and respectful of thepersonal manifestations of others, to be able to manage their own actionsand desires, aligning them with moral norms. This problem becomes especiallyimportant in adolescence, when the child is most sensitive to theprocesses taking place in society.Purpose of the article: theoretical substantiation and empirical researchof personal determinants of responsibility in adolescence. Objectof research: responsibility of the individual. Subject of research: personaldeterminants of responsibility in adolescence. The results of the empiricalstudy confirmed that the value orientations of the individual areimportant for the formation of his psychological readiness to take moralresponsibility.An essential factor that determines the psychological readiness of theadolescent to take responsibility are self-esteem and the desire to maintainits positive value., Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку особистості у підлітковому віці — виявленню особистісних детермінант відповідальності у цьому періоді. Показано, що особливого значення ця властивість особистості набуває у сучасному соціальному просторі серед молоді, яка часто потрапляє у ситуації морального вибору та вчинку. Емпірично доведено, що основними особистісними детермінантами, що визначають готовність підлітків до прийняття на себе відповідальності, є ціннісні орієнтації та самооцінка власних моральних якостей (відповідальність, чесність, чуйність, дбайливість).

MORSKA Liliya – PhD hab. (Education), Professor of Foreign Languages for Natural Sciences Department, Ivan Franko Lviv National University, 1 University Str., Lviv, 79000, Ukraine; University of Bielsko-Biala, 2 Willowa Str., Bielsko-Biała, 43-309, PolandE-mail address: liliya.morska@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-3834 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1686631/liliya-morska/To cite this article: Morska, L. (2020). Digital identity construction: challenges and pedagogical implications. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 25‒34. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798 Article historyReceived: December 27, 2019Received in revised form: January 21, 2019 Accepted: March 11, 2020Available online: April 28, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). The second decade of the 21st century has experienced a burst in the creation and use of interactive digital media. Bringing together the traditional media forms (photographs and moving images, music, and text) and computer and communication technologies, digital media causes certain bluring of the boundaries between real and virtual reality, creators and consumers, introducing a dynamic interactive computing environment that requires new theoretical approaches as well as practical methods for development and appropriate implementation in daily life of “digital natives”. Under such circumstances of society development, the issue of person’s identity (or identities) brings about totally new concepts, perceptions, and reasoning, which become especially up-to-date in relation to the education process of young people at the transition stage in their life.In pursuit of better understanding of digital identity that has recently become the subject matter of numerous studies in various domains, this paper aims to define the phenomenon under study and outline its key features in relation to Identity Theory. Drawing upon interdisciplinary research on digital identity and media discourse, this analysis begins with an overview of definitions of digital identity. Furthermore, the article traces the ways such identity is verified and performed, looking at possibilities provided by online communication platforms. Finally, based on the current literature analysis, the paper discusses the model of digital identity construction (created by Peter Burke and Jan Stets and consisting of four constituent elements: input, identity standard, comparator and output), its further implications for pedagogical contexts, with the purpose of establishing appropriate platforms for “healthy” (positive) identity construction process. The opportunities provided by online interaction for promotion of relatedness and self-determination as the most relevant phenomena to be forced in young adults for the coherent construction of their identity have been discussed in the article.Funding. The author received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article., МОРСЬКА Лілія – доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов для природничих факультетів, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна; Університет Бельсько-Бяла, вул. Вільова, 2, Бельсько-Бяла, 43-309, ПольщаE-mail address: liliya.morska@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-3834 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1686631/liliya-morska/To cite this article: Morska, L. (2020). Digital identity construction: challenges and pedagogical implications. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 25‒34. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798 Article historyReceived: December 27, 2019Received in revised form: January 21, 2019 Accepted: March 11, 2020Available online: April 28, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). Друга декада XXI ст. пережила сплеск у створенні та використанні інтерактивних цифрових носіїв інформації. Об’єднуючи традиційні засоби масової інформації (фотографії та рухомі зображення, музику та текст) і комп’ютерні й комунікаційні технології, цифрові медіа викликають певне розмивання меж між реальною й віртуальною реальністю, творцями та споживачами, запроваджуючи динамічне інтерактивне цифрове середовище, яке потребує нових теоретичних підходів, а також практичних методів розвитку і відповідного впровадження у повсякденне життя “цифрових тубільців”. За таких обставин розвитку суспільства питання про ідентичність особи (або її ідентичності) сприяє появі абсолютно нових понять, сприйнять та міркувань, які стають особливо актуальними стосовно навчального процесу молоді на перехідному етапі життя.Прагнучи кращого розуміння цифрової ідентичності, що нещодавно стала предметом численних досліджень у різних галузях, стаття має на меті визначити досліджуване явище й окреслити його ключові особливості стосовно теорії ідентичності. Спираючись на міждисциплінарне дослідження цифрової ідентичності та медійного дискурсу, аналіз починається з огляду визначень досліджуваного поняття. Крім того, у статті простежено способи перевірки та прояву такої ідентичності, розглядаючи можливості, що надаються платформами онлайн-комунікацій. Нарешті, спираючись на сучасний аналіз літератури, автор обговорює модель побудови цифрової ідентичності (створену Петер Бурке і Ян Стець, що складається з таких складових елементів: вхідна інформація, стандарт ідентичності, компаратор та вихідна поведінка), її подальший вплив на педагогічний контекст з метою створення відповідних платформ для “здорового” (позитивного) процесу побудови ідентичності. У статті проаналізовано можливості, що надаються Інтернет-взаємодією для просування спорідненості та самовизначення як найбільш релевантних явищ, які слід стимулювати в молодих людей для цілісного формування їхньої ідентичності.

Introduction. The results of theoretical and empirical research on the concept of self-esteem and motivation of students receiving psychological education. The structure and types of self-esteem, as well as factors influencing the formation of self-esteem are analyzed. The scientific value of personal characteristics in the profession of future psychologists is determined. The relevance of the influence of self-esteem on the motivational readiness of students for professional activity is substantiated. Features of professional self-assessment of future psychologists are outlined. Purpose. Thus, the pandemic and the war that affected Ukraine make clear the importance of psychological care and the impact of this profession on millions of people. It is also important to understand that the formation of self-esteem and motivation of modern youth is influenced by socio-cultural and political-economic processes in Ukraine. The demands placed on the new generation will have an impact on the future of society. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental) research methods are used. Originality. The efficiency and quality of work of any specialist, including a psychologist, largely depends on the established system of self-esteem and motivation . Because psychologists are in constant contact with people, it is very important to be guided by socially significant motives for their behavior. Сonsidering the economic orientation of the modern world, which is more self-centered, we were interested in how it affects the modern psychologist motivation system. The empirical study, which was conducted in two stages: in January 2022 and February 2022, allows us to determine the impact of war, as a socio-economic and political factor, on changing the hierarchy of professional motivation and self-esteem in students. Conclusion. Empirical research has shown what the respondents have an adequate level of self-esteem and low level of frustration. These are motivations about a high level of stress, a positive focus on success and average indicators of the need to achieve the goal. The majority of respondents showed a sufficient level of formation of all components of motivation. The need for professional activity is expressed stably, without sharp fluctuations. Average self-esteem is observed in the rest of the respondents and indicates overestimated or underestimated self-esteem. This, in turn, manifests itself in dissatisfaction with themselves, a categorical perception of the world around them, escape from trouble, refusal to fight. In this category of respondents, the motivational pole is not pronounced, or is aimed at waiting for the fear of failure, respectively, there is no stability and the need for professional activity ranges from too high to very low., У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження поняття самооцінки та мотивації студентів, котрі здобувають психологічну освіту. Проаналізовано структуру та види самооцінки, а також фактори, що впливають на формування самооцінки. Визначено наукову цінність особистісних характеристик в професії майбутніх психологів. Обґрунтовано актуальність впливу самооцінки на мотиваційну готовність студентів до професійної діяльності. Окреслено особливості професійної самооцінки майбутніх психологів.

Didactics of school education and practice confirm that learning becomes successful if the student has a positive attitude. The strength of the effort and productivity, and hence success, depends mainly on motivation for learning activities. A range of motives is influencing the student in learning. The dominant motive for learning motivation is the desire for knowledge and interest in obtaining them, and low motivation can lead to acquired helplessness., В статье представлены результаты которые подтверждают, что обучение становится успешным при положительном отношении школьника к обучению. От силы побуждения к учебной деятельности в значительной степени зависит сила приложенных усилий и производительность, а значит, и успеваемость. В процессе обучения на учащегося влияет целый комплекс мотивов, в котором доминирующим мотивом побуждения к обучению является стремление к знаниям и интерес к процессу их получения, а низкий уровень мотивации может привести к появлению приобретенной беспомощности., У статті подані результати які підтверджують, що навчання стає успішним за умови позитивного ставлення школяра до навчання. Від сили спонукання до навчальної діяльності значною мірою залежить сила прикладених зусиль та продуктивність, а отже, і успішність. У процесі навчання на учня впливає цілий комплекс мотивів, в якому домінуючим мотивом спонукання до навчання є прагнення до знань та цікавість до процесу їх отримання, а низький рівень мотивації може призвести до появи набутої безпорадності. Головною метою статті є вивчення мотивів навчання, що відіграють провідну роль у формування набутої безпорадності школярів, та встановлення відсоткового співвідношення їх рівнів серед учнів початкової школи. Аналіз наукових джерел. Проблема вивчення та дослідження мотивації та мотивів діяльності – одна з вагомих у галузі психологічних знань. Даній проблемі присвячено велика кількість досліджень як радянських (В. Вілюнас, Л. Виготський, В. Ковальов, К. Платонов, Д. Узнадзе, П. Якобсон та ін.), зарубіжних (Дж. Аткінсон, Г. Холл, К. Мадсен, А. Маслоу, X. Хекхаузен та ін.) та вітчизняних учених (М. Боришевський, П. Гончаренко, М. Дригус, С. Занюк, Г. Костюк, С. Максименко, Д. Ніколенко, Н. Пророк, Л. Проколієнко, О. Скрипченко, Ю. Швалб та ін.). Учені вважають, що саме у молодшому шкільному віці формуються основи мотивації навчальної діяльності і тому цей вік має важливі резерви розвитку мотиваційної сфери учнів. Педагоги наголошують, що у молодшому шкільному віці можна сформувати новий тип ставлення до навчання, наприклад, інтерес до способу набуття знань (В. Давидов, В. Рєпкін, Н. Бібік), зорієнтувати учнів на спосіб пізнання, що має безпосереднє відношення до оволодіння навичками XXI століття, зокрема, до готовності навчатися впродовж життя. Теоретичною основою дослідження безпорадності стала теорія вивченої (набутої, прищепленої) безпорадності, розроблена професором Пенсільванського Університету Мартіном Селігманом у 70-х роках минулого століття; підходи до її вивчення у зарубіжній та вітчизняній психології (Л. Абрамсон, Х. Хекхаузен, Д. Хірото, М. Батурін, Д. Цирінг, К. Вєдєнєєва, Т. Дучимінська, Л. Малімон, І. Зарубінська, В. Попов та інші). Виклад основного матеріалу. Серед мотивів навчальної діяльності є такі, які найбільш адекватні навчальним задачам. Якщо вони формуються у школяра, то його навчання стає осмисленим і адекватним. Д. Ельконін називає їх навчально-пізнавальними мотивами, в основі них є пізнавальна потреба і потреба у саморозвитку. Школяр повинен бути мотивований не лише результатом, а й самим процесом учіння. Якщо вчитель навчить молодшого школяра виконувати всі компоненти навчальної діяльності, то він сформує у них уміння самостійно вчитися – сформує навчальну діяльність. Мотив досягнення є стійкою характеристикою особистості та результатом когнітивного розвитку, дає можливість структурувати взаємодію особистості з середовищем, співвіднести результат діяльності з «Я». Прагнення якнайкраще виконати свою соціальну роль (роль учня) актуалізує мотивацію досягнення, в якій імпліцитно представлена «Я-концепція» школяра щодо своїх здібностей, умінь, установок не лише до себе та оточення, а й до того, як сприймає його оточення, що сприятиме попередженню та запобіганню появі набутої безпорадності. Висновки. Отже, результати нашої діагностики показали прямий причинно-наслідковай зв’язок академічної успішності з рівнем сформованості шкільної мотивації, у навчанні велика роль належить як соціальним, так і пізнавальним мотивам. Ми спрямуємо свої подальші дослідження на діагностику факторів, які впливають на формування позитивної мотивації до шкільного навчання. Проведене дослідження дозволило проаналізувати мотиви навчальної діяльності з точки зору набутої безпорадності. Отож, мотиви навчальної діяльності, як складова мотиваційного компоненту безпорадності, взаємозалежні з провідною діяльністю молодшого школяра та впливають на її успішність.

Introduction. The results of theoretical and empirical research of psychological phenomena of perfectionism and procrastination in student youth are presented in the article. The main approaches to understanding the essence of the phenomenon of procrastination are analyzed: psychodynamic, behavioral, cognitive. The main reasons for perfectionism are substantiated. The relationship between the level of perfectionism and the level of procrastination has been established. Purpose. The purpose of the article is theoretically analyze and on the basis of empirical research to determine the features of the relationship between perfectionism and procrastination in student youth. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental and statistical) research methods are used. Originality. The phenomenon of perfectionism has a complex nature, the development of which is determined by a group of factors: personal (needs, motives), family, society, culture. At the personal level, the needs for comfort, recognition, fear of being neglected, desire to appear perfect, attitude towards results, conservatism and conformism are important. It was found, as a result of an empirical study that more higher the level of perfectionism characteristic of the individual, the more likely it is that the individual is prone to procrastination. There is a clear feedback: the more prone to procrastination a person is, the more likely he or she is to be very diligent when it comes to performing his or her duties, and to strive for the best possible task. Conclusion. In modern psychology, perfectionism is understood as the psychological quality of individual and collective social subjects, which is manifested in the pursuit of excellence in personal and social life (high standards and requirements for themselves and others, their activities, the desire to bring the results of any activity to ideal , in need of constant development and improvement of themselves, the people around them, the world in general. To eliminate the external causes of procrastination, first of all, we need to learn to manage your own time, if you need to learn to have time to do in the shortest possible time the maximum number of the most important things to advance to vital goals. In the case of effective time management, a person will receive undeniable benefits and may even force time to work for themselves: to achieve more in less time; become more organized, which will reduce the time spent on distractions and trifles; learn to focus on the most important issues, which will increase the effectiveness of decisions, there will be more space for creativity and free time for yourself., В статье представлены результаты теоретического и эмпирического исследования психологических феноменов перфекционизма и прокрастинации у молодежи. Проанализированы основные подходы к пониманию сущности феномена о крастинации: психодинамический, поведенческий, когнитивный. Обоснованы основные причины перфекционизма. Установлена взаимосвязь между уровнем перфекционизма и уровнем прокрастинации., У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічних феноменів перфекціонізму та прокрастинації у студентської молоді. Проаналізовано основні підходи до розуміння суті феномену прокрастинації: психодинамічний, поведінковий, когнітивний. Обґрунтовано основні причини перфекціонізму. Встановлено взаємозвязок між рівнем перфекціонізму та рівнем прокрастинації. &nbsp

In modern conditions, when the process of integration of Ukrainian higher education into the European system takes place, and this is associated with improving the quality of training, of particular importance is the psychological adaptation of freshmen to the new conditions of learning. Adaptation of freshmen to the new conditions of higher education is associated with increased activity of the individual, with the formation of his new qualities, with a different attitude to the new world, and self-awareness in this world. Thus, this process will be successful if the student in the initial period of study can quickly and correctly understand the new requirements of learning, acquire the knowledge and skills necessary to function in a student environment, as well as hi focuses on the necessary values of his future professional and social activities. With the development of self-awareness, as a result of self-knowledge, during communication and activity, it appeares a self-concept in a person, which gradually improves and becomes an important structural element of his psychological state. Scientists distinguish two types of I-concept: positive and negative. Positive self-concept is regarded as positive attitude towards oneself, self-esteem, self-acceptance, and negative – as negative attitude towards oneself, rejection of oneself, feelings of inferiority. At discrepancy between a real situation and personal ideals various emotional reactions are possible. Differences between the real and the ideal, as well as between the real and the appropriate give rise to qualitatively different types of impaired adaptation of the individual to the conditions of activity. Self-awareness plays a significant role in the process of psychological adaptation of freshmen in the early stages of learning. And the correspondence of the real self to the ideal self, which forms a positive self-concept, is one of the important factors that help to optimize the process of adaptation of freshmen to study in higher educational institution., Рассмотрен один из аспектов адаптаци первокурсников к учебной деятельности в высшем учебном заведении. Определены понятия «самосознание» и «Я-концепция». Отмечено, что самосознание может влиять на адаптацию первокурсников к обучению. Выявлено, что соответствие Я-реального Я-идеальному формирует положительную Я-концепцию, а также способствует оптимизации процесса адаптации первокурсников к обучению в высшем учебном заведении., Розглянуто один із аспектів адаптації пешокурсників до навчальної діяльності у закладі вищої освіти. Визначено поняття «самосвідомість» та «Я-концепція». Зазначено, що самосвідомість може впливати на адаптацію перокурсників до навчання. Виявлено, що відповідність реального Я ідеальному Я формує позитивну Я-концепцію, а також сприяє оптимізації процесу адаптації першокурсників до навчання у вищому закладі освіти.

У статті розглянуто поняття «емоційної сфери», було досліджено вплив самооцінки на формування емоційної сфери осіб дорослого віку та сформовано групи самооцінки, що притаманні відповідним типам емоційної сфери. The article considers the concept of «affection», analyzed the influence of self-appraisal on the formation of the affection of teen-ager and determinated the types of affection inherent in the relevant types of emotional sphere.

Мета дослідження - виявити особливості прояву довіри до себе в кваліфікованих спортсменів різних видів спорту. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь представники спортивних єдиноборств (n = 23), складно-координаційних (n = 25), швидкісно-силових (n = 23) та циклічних видів спорту (n = 38). Загальна вибірка склала 109 спортсменів. Вік досліджуваних 16-18 років, рівень спортивної кваліфікації - кандидат і майстер спорту. Для визначення рівня довіри до себе і виразності особистісних якостей спортсменів в роботі використано батарею психодіагностичних методик. Діагностика рівня довіри до себе здійснювалася за допомогою опитувальника Н.Астаніної, спрямованого на рефлексивний аналіз міри довіри до себе. Для вивчення особистісних якостей в роботі використовувалися: опитувальник суб’єктивного контролю Б.Бажина, Є.Голинкіна, Л.Эткінда, методика самооцінки особистості С.Будассі та опитувальник рефлексивності А.Карпова. Результати. Зафіксовано статистично значущі відмінності у рівні прояву довіри до себе у спортсменів спортивних єдиноборств, складно-координаційних видів спорту і спортсменів циклічних і швидкісно-силових видів спорту. Встановлено, що у представників єдиноборств і складно-координаційних видів спорту рівень довіри до себе є вище за середній. Для спортсменів циклічних і швидкісно-силових видів спорту властивий середній рівень довіри до себе. Абсолютизація довіри до себе, яка призводить до зниження спортивних результатів, у досліджуваній вибірці спортсменів не була зафіксована. Емпіричним шляхом встановлено інгібуючий вплив рефлексії майбутньої діяльності на рівень довіри до себе у спортсменів. Виявлено, що самооцінка виступає тим особистісним утворенням, що актуалізує довіру до себе. Висновки. Довіра до себе є складним конструктом, який можна усвідомлювати під час рефлексивної роботи з самим собою. Цей внутрішньоособистісній конструкт емпірично можна вимірювати. Спортивні єдиноборства та складно-координаційні види спорту за специфікою прояву довіри до себе є найбільш близькими між собою, як у свою чергу, циклічні та швидкісно-силові види спорту. The purpose of the study is to identify the features of the manifestation of self-reliance among qualified athletes of different sports. Material and methods. The study participants were representatives of combat sports (boxing) n = 23, complex-coordination (gymnastics) n = 25, speed-strength (discus throw) n = 23, and also cyclic sports (swimming) n = 38. In total there were 109 sportsmen. The age of the respondents was from 16 to 18 years old. The self-reliance level was diagnosed using the questionnaire (author Astanina) aimed at reflective analysis of self-reliance measures. To study the personal qualities in the work the questionnaire of subjective control (by Bazhina, Golynkina, Etkind), the method of self-assessment of personality (by Budassi), and the questionnaire of self-reflection (by Karpova) were used. Results. There were recorded statistically significant differences in the level of self-reliance among representatives of combat sports, complex-coordination sports and cyclical and speed-strength sports athletes. It has been established that the level of trust in oneself is higher than average for representatives of combat sports and complex-coordinating sports. Representatives of cyclical and speed-strength sports are characterized by an average level of confidence in themselves. The absolutization of self-reliance, which leads to a decrease in athletic performance, was not recorded in this sample of athletes. Empirically, the inhibitory effect of future activity reflection on the level of self-reliance among athletes has been established. Self-esteem is a personal education that actualizes self-reliance. Conclusions. Self-reliance is a complex construct that can be recognized in reflective work with oneself. This inner personality construct can be empirically measured. Combat sports and complex-coordinated sports according to the specifics of self-reliance are the closest to each other, like cyclical and speed-strength types Цель исследования - выявить особенности проявления доверия к себе у квалифицированных спортсменов различных видов спорта. Материалы и методы. В исследовании приняли участие представители спортивных единоборств (n=23), сложно-координационных (n=25), скоростно-силовых (n=23) и циклических видов спорта (n=38). Общая выборка составила 109 спортсменов. Возраст испытуемых 16-18 лет, уровень спортивной квалификации – кандидат и мастер спорта. Для определения уровня доверия к себе и выраженности личностных качеств спортсменов в работе использована батарея психодиагностических методик. Диагностика уровня доверия к себе осуществлялась с помощью опросника Н.Астаниной, направленного на рефлексивный анализ меры доверия к себе. Для изучения личностных качеств в работе использованы: опросник субъективного контроля Б.Бажина, Е.Голынкина, Л.Эткинда, методика самооценка личности С.Будасси и опросник рефлексивности А.Карпова. Результаты. Зафиксированы статистически значимые различия в уровне проявления доверия к себе у представителей спортивных единоборств, сложно-координационных видов спорта и спортсменов циклических и скоростно-силовых видов спорта. Установлено, что представителям спортивных единоборств и сложно-координационных видов спорта присущ уровень доверия к себе выше среднего. Для представителей циклических и скоростно-силовых видов спорта характерен средний уровень доверия к себе. Абсолютизация доверия к себе, которая приводит к снижению спортивных результатов, в данной выборке спортсменов не была зафиксирована. Эмпирическим путем установлено ингибирующее влияние рефлексии будущей деятельности на уровень доверия к себе у спортсменов. Установлено, что самооценка выступает личностным образованием, актуализирующим доверие к себе. Выводы. Доверие к себе является сложным конструктом, который можно осознавать в рефлексивной работе с самим собой. Этот внутри личностный конструкт эмпирически можно измерить. Спортивные единоборства и сложно-координационные виды спорта по специфике проявления доверия к себе являются наиболее близки между собой, как в свою очередь, циклические и скоростно-силовые виды

The methodology of research of the future officers of the National Police personal component of managerial competence is substantiated in the article. The issue of increasing the efficiency of managerial activity due to the development of the personal component of managerial competence of cadets of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the course of training for professional activity is becoming increasingly important. Personal component (set of characteristics) is considered as a set of important individual and personal characteristics of a police officer-manager, which influence his professional and managerial activity. The characteristics of the personal component include the formation of important personal qualities for management: sociability, openness, balance, formation of personal self-concept, adequacy of self-esteem. Purpose of the research is to empirically study the personal component of managerial competence of future officers of the National Police; identify professionally significant personal characteristics that affect the effectiveness of the managerial activity of the future police officer. To diagnose the personal component of managerial competence, it is advisable to use the following methods: "Quantitative expression of self-esteem" by S. Budassi and Freiburg Multifactorial Personal Questionnaire (FPI). Analysis of the results of diagnosing the personal component of managerial competence of future and current officers made it possible to identify the psychological features of its development. Most of the respondents are characterized with an adequate self-esteem, which is expressed in a sufficiently critical attitude to themselves, the ability to predict the adequate attitude of others to the results of their activities, self-satisfaction and a developed sense of self-worth; the most pronounced personality traits that were diagnosed among the respondents are sociability, extraversion and masculinity. The indicators of emotional lability, neuroticism, spontaneous aggression, manifested in emotional instability, mood swings, irritability, high anxiety, irritability, fatigue, propensity to violent emotional reactions, the manifestation of uncontrollability gradually increase among respondents of the studied groups. The prospect of further research is seen in the development of a training program aimed at developing the personal component of managerial competence of future and current officers of the National Police. Key words: managerial competence; personal component; future police officer; personal qualities; self-esteem., В статье обоснована методология исследования личностного компонента управленческой компетентности будущих офицеров НПУ. Личностный или субъектный компонент включает сформированность важных для управления личностных качеств: общительности, открытости, уравновешенности, сформированность личной Я-концепции, адекватность самооценки. В результате анализа методов психологии и методик психодиагностики определены особенности эмпирического исследования личностного компонента будущих офицеров полиции: личностные свойства и самооценку. Анализ результатов диагностики личностного компонента управленческой компетентности будущих и действующих офицеров позволил выявить психологические особенности его развития. Ключевые слова: управленческая компетентность; личностный компонент; будущий офицер полиции; личностные свойства; самооценка., У статті обґрунтовано методологію дослідження особистісного компоненту управлінської компетентності майбутніх офіцерів НПУ. Особистісний чи суб’єктний компонент включає сформованість важливих для управління особистісних якостей: товариськості, відкритості, врівноваженості, сформованість особистої Я-концепції, адекватність самооцінки. В результаті аналізу методів психології та методик психодіагностики визначено особливості емпіричного дослідження особистісного компоненту майбутніх офіцерів поліції: особистісні властивості та самооцінку. Аналіз результатів діагностування особистісного компонента управлінської компетентності майбутніх та діючих офіцерів дав можливість виявити психологічні особливості його розвитку. Ключові слова: управлінська компетентність; особистісний компонент; майбутній офіцер поліції; особистісні властивості; самооцінка/

Аналізуються три важливі аспекти творчої діяльності Лесі Українки: динаміка творчого процесу, реакція на критичні зауваження, оцінка творів інших авторів, вплив стилю життя на втомлюваність нервової системи. Особлива увага звертається на зміст епістолярної спадщини поетеси. Підкреслюється висока самооцінка як один з аспектів творчої особистості. Як перспективні напрямки біографічних досліджень видатних особистостей, вивчення закономірностей творчого процесу виокремлено тему здорового способу життя людини, яка займається творчою діяльністю, психологічний захист, профілактику перевтоми і професійного вигорання. Для вирішення проблеми необхідна інтеграція зусиль представників провідних психологічних шкіл, медицини, а також філології, адже аналіз текстів, епістолярної спадщини, дозволить наблизитися до розуміння особливостей творчого процесу, розвинути здібності молодих людей, попередити ризики і загрози. Вивчення творчості видатних людей, почесне місце серед яких займає Леся Українка, сприятиме розвитку сучасної науки. It has been analyzed three important aspects of Lesya Ukrainka's creative activity i.e. the dynamics of the creative process, the reaction to critical remarks and evaluation of the works of other authors, the influence of lifestyle on the fatigue of the nervous system. Particular attention has been paid to the significance of the poet's epistolary legacy. Iit has also been emphasized the high self-esteem as one of the aspects of creative personality. As perspective directions of biographical researches of outstanding personalities, studying of laws of creative process the theme of a healthy way of life of the person who is engaged in creative activity it has been allocated the psychological protection, prevention of overfatigue and professional burnout. To solve the problem it is necessary to integrate the efforts of leading psychological schools, medicine and philology, as the analysis of texts and epistolary heritage will bring closer to understanding the features of the creative process, develop the abilities of young people, prevent risks and threats. One of the ways to solve the problem is to study the work of prominent people, among whom Lesya Ukrainka is one of the outstading.

Introduction. Person cannot be in complete control of his or her environment, he or she may be prone to unexpected decisions. Experimental research method refers to the basic research methods in psychology. At the same time, experimental research in itself is a complex system that reveals specific manifestations of synergetic orientation.Purpose. The purpose of this experimental study was to analyze the impact of environmental stimuli on the manifestations of self-esteem and risk-taking of adolescents. Hypothetically, we assume that watching videos with different content components has an impact on a person's propensity to take risks: videos with dynamic and intense content will increase a person's propensity to risk and reduce individual self-esteem, videos with calm content, on the contrary, determine risk and increased self-esteem of adolescents.Methods. The task of our experiment was to determine the impact of watching videos with different content on the risk appetite and self-esteem of adolescents. The essence of the experiment was to simulate risky life situations, which cannot be achieved only by testing. In parallel, the relationship between an individual's self-esteem and risk behaviour. In the course of the experiment, the methods of diagnostics of the degree of readiness for risk of Schubert and "Self-assessment of personality" were used. Motkova in the modification of BA Sosnowski. Originality. Thus, the experimental study is a synergetic system, in the process of its implementation there are transformations of the initial hypothetical assumptions, the expansion of the study area. The experiment allows not only to collect and analyze data, as in conventional testing, but also has an impact on the subjects, which, in turn, allowed to stimulate a sense of risk, ie better analyze the condition and risk propensity of student youth.Thus, the assumption of the impact of watching videos with different content on the individual's propensity to risk has not been confirmed. Despite the lack of statistically significant differences between boys and girls when watching intense videos, there are tendentious weighted group differences in risk propensity by gender.Conclusion. It was found that intense environmental influences can reduce the overall self-esteem, self-esteem, and extraversion in adolescents. The experimental study revealed the prospect of further studies of the hypothesis that young people are more likely to experience changes in self-esteem under the influence of external stimuli, but these assumptions are the prospect of further research., Рассмотрено влияние внешних факторов на склонность личности к риску и самооценку. Экспериментально определено взаимное внешних стимулов различной эмоциональной сущности на проявление склонности к риску и отдельные проявления самооценки лиц юношеского возраста. Проанализированы различия психической реакции на аудиовизуальные стимулы разного эмоционального содержания по гендерному признаку., Розглянуто вплив зовнішніх факторів на схильність особистості до ризику та самооцінку. Експериментально визначено взаємовпливи зовнішніх стимулів різної емоційної сутності на прояв схильності до ризику та окремі прояви самооцінки осіб юнацького віку. Проаналізовані відмінності психічних реакцій на аудіовізуальні стимули різного емоційного наповнення осіб юнацького віку за статтю.

Стаття присвячена аспектам креативної трансформації та модернізації сучасної вищої освіти через прищеплення студентам умінь та навичок для здобуття психічного здоров'я під час професійної підготовки та в майбутній професійній діяльності. Ключові слова: акцентуації, психічнє здоров’я, креативна трансформація.

У ході дослідження встановлено пріоритети в мотивах та інтересах студентської молоді при заняттях фізичним вихованням. Визначено рівень фізичної підготовленості студентів за результатами рухових тестів. Визначено індивідуальний профіль фізичного «Я» особистості за допомогою теста-опитувальника Є.М. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку», який представляє собою модифікований варіант відомої методики А.М.Прихожан. Встановлено, що при низькому рівні «самооцінки» студенти загалом високо оцінюють «координацію рухів», «витривалість», «гнучкість». При низькій самооцінці «спортивних здібностей» та «фізичної активності» досліджені студенти високо оцінюють «зовнішній вигляд» і вважають себе досить привабливими. Загалом рівень самооцінки за деякими шкалами з віком зростає («глобальне фізичне Я», «сила», «витривалість»). Для формування індивідуальної культури здоров’я студентів потрібне засвоєння учасниками освітнього простору еталонів самозбережувальної поведінки і культури здорового способу життя, підвищення здоров’язберігаючої активності. Показано, що студенти із високим рівнем фізичної підготовленості мають вищі бали за всіма показниками шкали і у них вищий загальний рівень самооцінки. При цьому студенти із низьким рівнем фізичної підготовленості мають завищену самооцінку щодо «зовнішнього вигляду». Relevance. In the physical education of students during the formation of individual physical culture is relevant to the issue of self-assessment of physical development, the study of motivation to engage in various types of physical activity among students. The purpose of the work is to study the self-assessment of physical development and motivation in physical education among student youth in the process of formation of individual physical culture. Methods: analysis and generalization of data of scientific and methodical literature and sources of the Internet; sociological methods; psychological and diagnostic methods; pedagogical methods; methods of statistical data processing. Experimental studies were conducted at Borys Grinchenko Kyiv University. The study involved students of 1-3 grades, 105 people (58 boys and 47 girls). Results. In the course of the research, priorities were established in the motives and interests of student youth during physical education classes. The level of physical conditions of students according to the results of motor tests is determined. The individual profile of the physical «I» of the individual is determined with the help of the test-questionnaire EM Bochenkova «Self-description of physical development», which is a modified version of the known method of A.M. Parishioners. It is established that at a low level of «self-esteem» students generally rate «coordination of movements», «endurance», «flexibility». With a low self-esteem of «sports abilities» and «physical activity», the studied students rate the «appearance» and consider themselves quite attractive. In general, the level of self-esteem on some scales increases with age («global physical self», «strength», «endurance»). In order to form an individual culture of students’ health, it is necessary for the participants of the educational space to master the standards of self-preserving behavior and the culture of a healthy lifestyle to increase healthy activity. It is shown that students with a high level of physical fitness have higher scores on all indicators of the scale and they have a higher overall level of self-esteem. At the same time, students with a low level of physical fitness have an inflated self-esteem in relation to "appearance".

У статті здійснено теоретичний аналіз феномену самооцінки особистості та з’ясовано джерела її виникнення. Розкрито своєрідність самооцінки педагогічних працівників та осіб літнього віку. У результаті дослідження встановлено особливості самооцінки педагогічних працівників літнього віку. Виявлено, що в непрацюючих педагогічних працівників літнього віку спостерігається зниження високої самооцінки та зростає показник низької самооцінки в порівнянні з педагогами літнього віку, які продовжують здійснювати професійну діяльність. На прояв самооцінки педагогів літнього віку впливає професійна зайнятість, стать, місце проживання, сімейний стан тощо., The article provides a theoretical analysis of the phenomenon of self-esteem and clarifies the sources of its occurrence. The originality of pedagogical workers and elderly people self-esteem is revealed. As a result of the research, the peculiarities of self-esteem of elderly teachers were established. It was found that unemployed teachers of old ages show a decrease in high self-esteem and an increase in low self-esteem compared to elderly teachers who continue to carry out professional activities. The manifestation of self-esteem of elderly teachers is influenced by professional employment, gender, place of residence, marital status, etc.

The article is devoted to the theoretical and methodological study of the problem of experiencing loneliness in adolescence and empirical testing of the developed program of socio-psychological training to overcome and prevent the negative manifestations of loneliness.The purpose of the study was to test the effectiveness of the developed training, which was performed in three stages. At the ascertaining stage, the indicators of adolescents' loneliness, level of satisfaction with certain aspects of school life, level of development of vitality, self-esteem and emotional abilities (empathy, expression and management of emotions, acceptance of responsibility for one's emotions) were determined. At the formative stage, training was conducted with two groups of adolescents, each of which included 15 participants. At the control stage, the differences between the indicators of loneliness experienced by adolescents, the level of satisfaction with certain aspects of school life, the level of vitality, self-esteem and the level of development of emotional abilities before and after the study participants were tested. For the control group, the differences between the indicators of the first and second sections were also checked.The results of the formative stage of the study indicate the effectiveness of the implemented program of socio-psychological training for adolescents. Comparative analysis of the indicators of the first and second sections confirmed the positive changes in the experimental group after the training.

The scientific researches of the staff of the Psychology and Pedagogy Department of the National University of Physical Education and Sport of Ukraine devoted to solving the important task of sports psychology – the transition in the work of coaches from the instruction to achieve the maximum result to determination of the development and stabilization of the psychological qualities of the athlete necessary for each sports event, which ensures his formation in sport as a personality and a subject have been addressed. Objective. To determine the specifics of manifestating psychological features of the personality of the athlete and coach as subjects of sports activities. Methods. Analysis of scientific and methodological literature and data of the Internet, questionnaires, expert assessment, methods of psychological diagnosis, content analysis, semantic differential method. Results. The study found that the psychological characteristics of manifesting the personality of athletes and coaches as subjects of sports activities will contribute to the purposeful formation of athletes’ psychological qualities that will help to achieve success in training and competitive activities. Coaches will get the opportunity to successfully manage the training process with account for the required level of development of scientifically sound professional qualities of athletes., Розглянуто наукові дослідження співробітників кафедри психології і педагогіки Національного університету фізичного виховання і спорту України, присвячені вирішенню важливого завдання психології спорту – переходу в роботі тренерів від настанови на досягнення максимального результату до визначення розвитку і стабілізації необхідних для кожного виду спорту психологічних якостей спортсмена, що забезпечує його становлення в спорті як особистості і суб’єкта. Мета. Визначити специфіку прояву психологічних особливостей особистості спортсмена і тренера як суб’єктів спортивної діяльності. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, анкетування, експертна оцінка, методи психологічної діагностики, контент-аналіз, метод семантичного диференціалу. Результати. У ході дослідження виявлено, що психологічні особливості проявів особистості спортсменів та тренерів як суб’єктів спортивної діяльності сприятимуть цілеспрямованому формуванню у спортсменів психологічних якостей, які допоможуть досягненню успіхів у тренувальній і змагальній діяльності. Тренерам дадуть можливість успішно управляти процесом підготовки, враховуючи необхідний рівень розвитку науково обґрунтованих професійних якостей спортсменів.