The article presents the genesis of the Mandyczewski family based on extensive source material; the factors of Eusebius Mandyczewski’s formation as a musician, conductor, and composer are characterized. Attention is focused on the significant influence on his professional development of the well-known church history teacher of Chernivtsi University Eusebius Popovych, music teacher Sydor Vorobkevych, and violin teacher Adalbert Hrimaly. The features of the talent of the future musician in his youth are revealed (he created 82 compositions between the ages of 14 and 17). Emphasis is placed on a significant event – receiving a scholarship at the competition of young talents in Leipzig, which was a significant financial support for his further studies at the University of Vienna. The “Viennese” period of E.Mandyczewski’s creativity, which lasted 54 years, is characterized. In Vienna, he studied German studies, philosophy, literature, art history, musical disciplines; his teachers were music critic Eduard Hanslick, musicologist Martin Gustav Notteb, composer Robert Fuchs. E. Mandyczewski’s professional growth was connected with activities at the Vienna Academy of Music, the Vienna Conservatory; he was the conductor of various choirs and orchestras, archivist and bibliographer of the Viennese “Society of Friends of Music” - one of the significant centers of European musical life. It was found that during many years of teaching activity, the Maestro trained a whole galaxy of composers, musicologists, teachers, most of whom became stars of the musical world of Austria, Italy, England, America... Among his students are Hans Gall, Karl Behm, Hilarion Verenko, Manolis Calomiris, George Sell, Leone Sinigaglia, Karel Prochazka (senior), Marcian Negria, Joseph Alois Krieps, Julius Patzak, Ferdinand Rebay, Rosario Scalero, Gustav Uwe Yenner, and Arthur Schnabel, Karl Garinger, Ignaz Brühl, Henry Kimball Hadlita, and others. The Austrian press deservedly called the honorary citizen of Vienna E. Mandyczewski “a living musical encyclopedia”. As a theoretician, he wrote many scientific studies on the work of W. Mozart, L. Beethoven, L. Bach, K. Czerny, A. Bruckner, Strauss, etc., compiled a complete edition of the works of J. Haydn, F. Schubert (in 42 volumes), J. Brahms (in 26 volumes). It is emphasized that E. Mandyczewski is the author of 11 Ukrainian choirs, the canon for three voices “And the day goes, and the night goes...” (to the words by T. Shevchenko), music to the lyrics by Yu. Fedkovich “Wake up, Boian!”, “Kobzar’s dawn” etc., vocal works written to the texts of Serbian, Hungarian, Ukrainian, Moldovan folk songs, author’s works written to the texts by Romanian and Moldovan poets M. Eminescu, H. Koshbuk, V. Aleksandr, O. Vlahutse, etc. Research attention is focused on the authorship of vocal works of a secular and spiritual nature, among which the most significant are: “Greek Mass” for solo, choir and orchestra, the cycle “Tuscan Songs”, church works – 12 liturgies, “Cherub” for mixed choir, “Our Father” for two children’s voices, carol “Silent night, holy night”, psalms, etc. On the basis of primary factual sources, the influence of E. Mandyczewski on the development of musical culture and education in Bukovyna is characterized., Articolul prezintă geneza familiei Mandicevschi pe baza unui material sursă extins; sunt caracterizați principalii factori ai formării lui Eusebie Mandicevschi ca muzician, dirijor și compozitor. Atenția se concentrează asupra influenței semnificative asupra dezvoltării sale profesionale a cunoscutului profesor de istorie a bisericii de la Universitatea Cernăuți Eusebie Popovici, a profesorului de muzică Isidor Vorobchievici și a profesorului de vioară Adalbert Grizimali. Se caracterizează perioada «vieneză» a creativității lui Eusebie Mandicevchi, care a durat 54 de ani. Creșterea sa profesională a fost asociată cu activități la Academia de Muzică din Viena, Conservatorul din Viena; a fost dirijorul diferitelor coruri și orchestre, arhivistul și bibliograful «Societății Prietenii Muzicii» vieneză, care a fost timp de decenii unul dintre centrele semnificative ale vieții muzicale din Europa. S-a dovedit că, pe parcursul multor ani de activitate didactică, a pregătit o întreagă pleiadă de compozitori, muzicologi, profesori, dintre care majoritatea au devenit vedete ale lumii muzicale din Austria, Italia, Anglia, America, România... Ca teoretician, a scris multe studii științifice despre opera muzicii clasice: V.Mozart, L.Beethoven, L.Bach, K.Czerny, A.Bruckner, Strauss etc., a alcătuit o ediție completă a lucrărilor lui J.Haydn, F.Schubert (în 42 de volume), J.Brahms (în 26 de volume). Se subliniază că Eusebie Mandicevchi este autorul a unsprezece coruri ucrainene, canonul pentru trei voci «Și ziua merge, și noaptea merge...» (după cuvintele lui Taras Șevcenko), muzică pe versurile lui Iurie Fedkovici «Trezește-te băiete!», «Zorile Kobzarului», etc., lucrările vocale scrise pe versurile cântecelor populare sârbe, maghiare, ucrainene, moldovenești, scrise pe vesurile poeților români M. Eminescu , George Cosbuc, Vasile Alecsandri, Alexandru Vlahuță etc. Pe baza surselor factuale primare, se caracterizează influența lui Eusebie Mandicevchi asupra dezvoltării culturii și educației muzicale în Bucovina., У статті на основі широкого джерелознавчого матеріалу представлено ґенезу родини Мандичевських; схарактеризовано чинники становлення Євсевія Мандичевського як музиканта, диригента, композитора. Акцентовано увагу на значному впливі на його професійнийи розвиток відомого викладача історії церкви Чернівецького університету Євсевія Поповича, вчителя музики Сидора Воробкевича, педагога-скрипаля Адальберта Гржімалі. Розкриваються особливості таланту майбутнього музиканта в юнацькому віці (у 14-17 років він створив 82 композиції). Наголошено на знаковій події – отриманні стипендії на конкурсі молодих талантів у Лейпцигу, яка була вагомою фінансовою підтримкою у його подальшому навчанні у Віденському університеті. Схарактеризовано «віденський» період творчості Є.Мандичевського, який тривав 54 роки. У Відні він студіював германістику, філософію, літературу, історію мистецтва, музичні дисципліни; його вчителями були музичний критик Едуард Ганслік, музикознавець Мартін Густав Ноттеб, композитор Роберт Фукса. Професійне зростання Є.Мандичевського було пов’язане з діяльністю у Віденській музичній академії, Віденській консерваторії; він був диригентом різних хорів й оркестрів, архіваріусом і бібліографом віденського «Товариства друзів музики» – одного із значних центрів музичного життя Європи. З’ясовано, що протягом багаторічної педагогічної діяльності Маестро виховав цілу плеяду композиторів, музикознавців, педагогів, більшість із яких стали зірками музичного світу Австрії, Італії, Англії, Америки… Серед його учнів – Ганс Ґаль, Карл Бем, Іларіон Веренко, Маноліс Каломіріс, Джордж Селл, Леоне Синіґалья, Карел Прохазка (старший), Марціан Неґря, Йозеф Алоїс Кріпс, Юліус Патцак, Фердинанд Ребай, Розаріо Скалеро, Ґустав Уве Єннер, Артур Шнабель, Карл Ґарінґер, Іґнац Брюлль, Генрі Кімболл Гедліта та ін. Австрійська преса заслужено називала почесного громадянина Відня Є.Мандичевського «живою музичною енциклопедією». Як учений-теоретик він написав чимало наукових досліджень про творчість В.Моцарта, Л.Бетховена, Л.Баха, К.Черні, А.Брукнера, Штрауса та ін., уклав повне видання творів Й.Гайдна, Ф.Шуберта (у 42-х томах), Й.Брамса (у 26-х томах). Наголошується, що Є.Мандичевський є автором 11 українських хорів, канону на три голоси «І день іде, і ніч іде...» (на слова Т.Шевченка), музики на тексти Ю.Федьковича «Оскресни, Бояне!», «Кобзарська зірниця» та ін., вокальних творів, написаних на тексти народних сербських, угорських, українських, молдавських пісень, авторських творів, написаних на тексти румунських і молдавських поетів М.Емінеску, Г.Кошбука, В.Александра, О.Влахуце та ін. Зосереджено дослідницьку увагу на авторстві вокальних творів світського і духовного характеру, серед яких найвизначнішими є: «Грецька меса» для соло, хору й оркестру, цикл «Тосканські пісні», церковні твори – 12 літургій, «Херувимська» для мішаного хору, «Отче наш» для двох дитячих голосів, коляда «Тиха ніч, свята ніч», псалми та ін. На основі первинних фактологічних джерел схарактеризовано вплив Є.Мандичевського на розвиток музичної культури та просвітництва Буковини.