Search

Стаття присвячена аналізу особливостей виникнення миттєвих контактних температур при тонкому ельборовому шліфуванні нових антифрикційних самозмащувальних композитів, синтезованих на основі регенерованих шліфувальних відходів високолегованих сталей з домішками твердого мастила фториду кальцію — Р6АМ5+(4‒8)%CaF2 та 8Х4В2МФС2+(4‒8)%CaF2. Показано, що фінішна обробка розроблених високолегованих композитів шліфувальними кругами з ельбору BN на еластичній Бр1 бакелітно-гумовій зв’язці за технологічних режимів: швидкість руху кругу 22 м/с і глибина різання в діапазоні 0,03–0,005 мм викликає появу найнижчих температурних величин (113‒300° С) в поверхневих локальних областях деталі. Це обумовлює формування найменших спотворень структури і фізичних властивостей поверхневого шару деталі, з якого відбувається зрізання надтонких мікростружок. Виявлено, що величини температур на оброблюваних поверхнях значно нижчі із застосуванням ельборових кругів на еластичній Бр1 зв’язці, ніж на керамічній К1 зв’язці. Це пояснюється тим, що бакелітно-гумова зв’язка більш еластична, ніж керамічна. Тому при застосуванні ельборових кругів на бакелітно-гумовій зв’язці Бр1 сили різання, які утворюються при зрізанні шліфувальним кругом тонких мікростружок, забезпечують меншу глибину проникнення інструменту у поверхню обробки композиту. Через це змінюються умови різання — суттєво зменшується переріз мікростружки, що призводить до зниження контактних температур та сприяє перерозподілу напружень у поверхневому шарі, при цьому поліпшуються умови формування геометрії поверхні з мінімальними величинами параметру шорсткості Ra. Дослідження впливу зернистості ельборового кругу на виникнення миттєвих контактних температур у зоні різання показали, що застосування дрібнозернистого ріжучого інструменту істотно, майже у 1,5–1,6 рази, знижує величини контактних температур у зоні різання. Дослідження показали, що у випадку обробки композитів з використанням кругів з ельбору підвищеної міцності ЛП спостерігається поява вищих температур у зоні різання на противагу використанню кругів звичайної міцності ЛО. Це пояснюється тим, що ельборові круги з більш міцними зернами поступово викришуються і частково руйнуються під дією сил різання через схильність ельбору ЛП до крихкості. Такі явища викликають збільшення миттєвих контактних температур через участь сколотих фрагментів ельборових зерен у процесі різання. Для мінімізації температурного впливу на структуру і властивості робочих поверхонь композитних деталей доцільно виконувати фінішне шліфування кругами з ельбору звичайної міцності ЛО на еластичній зв’язці Бр1, зернистістю від 14 до 20 мкм, за 100 % концентрації ельбору, що є передумовою забезпечення високих параметрів якості поверхонь. Результати досліджень показали, що мінімізація температури в зоні оброблення, яка не спричиняє зміни структури і зниження вихідних властивостей робочих поверхонь деталей, може бути забезпечена дотриманням наступних технологічних параметрів фінішного ельборового шліфування: швидкість руху кругу Vкр — 22,0 м/с, швидкість обертання композитної деталі Vв — 2,0 м/хв, глибина різання t = 2,0‒5,0 мкм, з безперервним охолодженням 3 % водяним розчином емульсії соди з мінеральним мастилом, які можуть бути рекомендовані для тонкої фінішної обробки деталей друкарського обладнання.

Об’єктом дослідження є процеси формування геометрії профілю та мікрорельєфного зміцнення, що впливають на зносостійкість пластин для фальцювання інтегральних обкладинок. Аналітичні та експериментальні дослідження базуються на розробці імітаційної моделі процесу зношування фальцювальних пластин. Основне припущення полягає в тому, що мікрорельєфне зміцнення підвищить зносостійкість фальцювальних пластин, покращуючи якість і довговічність процесу фальцювання. Дослідження показало значні відмінності в зносостійкості фальцювальних пластин з різними геометріями профілю. Профілі, утворені за допомогою евольвентної кривої, забезпечують більш рівномірний розподіл напружень, що зменшує концентрацію напружень та підвищує довговічність пластин. З іншого боку, профілі з осьовим вигином на 90⁰ мають вищу концентрацію напружень, що призводить до швидшого зношування та утворення мікротріщин. Запропонована методика оцінки мікроструктурних змін дозволяє визначити оптимальні геометричні параметри профілю, які підвищують зносостійкість фальцювальних пластин. Зокрема, рівномірний тензор напружень у евольвентних профілях сприяє кращій розподільній здатності механічних навантажень, що знижує ризик локальних перегрівів і покращує загальну якість фальцювання. Такі профілі є більш придатними для використання у високоточних і складних фальцювальних завданнях, забезпечуючи довготривалу і надійну експлуатацію.

Стаття присвячена розробленню математичної моделі, яка описує процес передачі та руху фарби від фарбоживильного пристрою до накочувальних валиків, передачу розчину від зволожувального апарата до форми, взаємодію фарби і розчину в зонах контакту валиків з друкарською формою, накочування фарби на друкувальні елементи та розчину на пробільні, та їх передачу поверхнею офсетного циліндра до відбитків та у зворотному напрямі. На основі математичної моделі з використанням програмного пакета Matlab Simulink побудовано симулятор, який відтворює процеси, що відбуваються у фарбодрукарській системі, і враховує режими роботи усіх її компонентів. Шляхом імітаційного моделювання виявлено зворотний рух емульгованої фарби до дукторного циліндра та її передачу на поверхню валиків зволожувального апарата. Підтверджено потребу у збільшенні кількості зволожувального розчину із зростанням площі заповнення форми друкувальними елементами. Встановлено, що із зменшенням площі заповнення форми товщина фарби на поверхнях валиків зволожувального апарата зростає, що зменшує товщину шару розчину, який подається у фарбодрукарську систему.

Схарактеризовано інструментально ефективні технічні засоби, які використовують для створення візуальних елементів. Зазначено, що візуалізація дає змогу систематизувати інформацію, перетворити складні для розуміння дані на більш прості й привабливі та завдяки цьому істотно покращує сприйняття інформації авдиторією, адже і зменшує її когнітивне перевантаження. За цих умов актуалізується потреба в ефективних інструментах для створення якісного візуального контенту, з-поміж яких важливо обрати саме той, який матиме всі необхідні для виконання тих чи інших завдань функції. На основі аналізу сервісів Inkscape, Canva, Piktochart, Venngage та Visme, призначених для візуалізації інформаційного контенту, зроблено висновок, що вони схожі між собою як за функціями, так і за пропонованими користувачам можливостями. Їхня популярність зумовлена передусім чималим добором шаблонів та інструментів для створення живописної змістовної інфографіки, які можна відредагувати на свій смак і побудувати на їх основі щось цілком оригінальне. Якщо є потреба працювати в команді та ділитися своєю роботою з іншими її членами, то можна скористатися будь-яким аналізованим тут сервісом, окрім Inkscape, адже в ньому немає функціоналу для співпраці над проєктом у реальному часі. Проте тільки Inkscape є повністю безкоштовною програмою, решта застосунків мають платні тарифи та безкоштовний план з обмеженими можливостями, у якому не можна скористатися шаблонами й елементами з позначкою «Pro», а деякі ілюстрації позначені водяними знаками. Хоча платні програми й забезпечують значно ширший функціонал для роботи, та, щоб оцінити їх зручність і можливості, варто все-таки розпочати з безкоштовної версії, функціоналу, якої зазвичай буває достатньо для виконання повсякденних завдань.

Проаналізовано актуальні дослідження в галузі електрофлокування, які торкаються різних сфер використання. Досліджено ринок флокованої пакувальної продукції і виділено її актуальні типи і види. Виявлено чинники впливу на максимальну щільність волокон в процесі електрофлокування (кінетична енергія поступального руху волокон, їх орієнтація, в’язкість клею, час флокування). Описано залежності щільності флокованого покриття від часу флокування та орієнтації флоку. На підставі аналізу результатів виявлено особливості поведінки волокон в процесі електрофлокування, доцільність додаткового контактного зарядження флоку та наявність високої концентрації орієнтованих волокон.

У статті досліджено способи використання ChatGPT як асистента у творчому письмі. Штучний інтелект (ШІ) може допомогти письменникові знайти ідеї та альтернативні напрями розвитку сюжетів, розгортати різні сценарії, стилізувати тексти, створювати описи й діалоги, отримати зворотний зв’язок для попереднього оцінювання тексту. Чат-бот дозволяє скорочувати або розширювати текст, добирати влучні метафори, порівняння, синоніми, продовжувати речення тощо. Досліджено можливості та виклики у використанні чат-бота для вирішення письменницьких завдань, виокремлено різні підходи взаємодії людини та ШІ, порушено питання щодо авторства тексту, згенерованого за допомогою ШІ, акцентовано на обмеженнях мовної моделі: брак прозорості й генерування неправдивої інформації, нерозуміння семантики тексту, психологічних особливостей і комунікаційних практик, плутанина в поняттях, створення невідповідних зв’язків. Методика дослідження охоплює загальнонаукові методи та метод експерименту. Під час взаємодії із чат-ботом згенеровано три концепції видань: дитячого пізнавального видання про вивчення порід собак з допомогою магічного часового порталу, фантастичного роману на тему колонізації Марса та історичного роману про часи правління князя Володимира Великого. Виявлено генеративні можливості ChatGPT за шістьома функціями: формування ідей, розроблення сюжету, персонажів, створення описів, діалогів і художніх засобів. З’ясовано способи використання ChatGPT для генерації цілісної концепції твору в межах одного чата та його здатність виконувати завдання різної складності: від розроблення ідеї до стилістичного поліпшення уривка тексту. Наголошено на важливості виваженого підходу до використання мовної моделі та врахуванні особливостей функціонування системи під час виконання письменницьких завдань. Запропоновано методи використання ChatGPT авторами та редакторами, окреслено межі застосування технології у створенні проєктів з креативним складником, зазначено про можливість використання ШІ як допоміжного інструменту, що може надихнути людину на створення оригінального видавничого продукту та розкрити творчий потенціал особистості. Підкреслено, що ШІ теж навчається під час взаємодії з людиною.

У статті розглянуто юридичні та виробничі проблеми, можливості та перспективи застосування ШІ-систем у книжковому дизайні. У серпні–грудні 2023 р. проведено якісні та кількісні дослідження американського та українського книжкових ринків (моніторинг за ключовими словами на Amazon.com, нестандартизовані експертні інтерв’ю, дискурс-аналіз інтернет-ресурсів). Згідно із зібраними на сайті Amazon.com даними, у підготовці 261 видання, де для ілюстрування використано ШІ, найчастіше застосовано Midjourney AI, DALL-E 2 та DALL-E. Наразі ШІ-системи (Midjourney, DALL-E, Leonardo A.I., Adobe Firefly та ін.) не здатні створювати бездоганний та унікальний дизайн «під ключ». Серед виробничих проблем: функціональна обмеженість ШІ-систем, фактична недостовірність, брак індивідуального стилю, емоційної виразності в згенерованих зображеннях, несталість образів (проблема «катастрофічного забування») та ін. Крім того, ШІ-системи схильні до плагіату. Виявлено основні юридичні ризики застосування ШІ: навчання ШІ на чужому контенті без дозволів, використання неперевірених стокових фото, невизначена ситуація з авторством тощо, що призводить до звинувачень у плагіаті та репутаційних втрат. Однак мультимодальні ШІ-системи невпинно вдосконалюються, пропонуючи дизайнерам усе більші інструментальні можливості. Використання ШІ-систем у книжковому дизайні дає змогу: аналізувати тренди, знаходити ідеї та образи, які резонують з аудиторією; масштабувати робочі навантаження; заощаджувати час та кошти. Зроблено висновок про переважання можливостей над ризиками технології, тому колаборація дизайнерів та ШІ-систем ставатиме все тіснішою задля досягнення найкращих результатів. З огляду на відворотність подальшої інтеграції ШІ в редакційні процеси, артикульовано потребу масштабної фахової перепідготовки книжкових дизайнерів.

The modern world is undergoing rapid changes in various fields of activity, and development of board game design is no exception. One of the most exciting and promising directions in this field has become the use of neural networks for image generation, which has already received its own name — Generative Artificial Intelligence (GAI). This opens up new horizons for board game designers, allowing them to quickly and with minimal expenditure of money to create attractive design elements. GAI stands out as a tool capable of generating images based on text queries. The paper examines the decision-making process, that the designer and GAI specialist make during development of illustrations for a board game. In this process, the designer formulates a request and a technical task, based on which the GAI specialist creates a number of images, from which, under designer guidance, the most acceptable in terms of content, style and other special conditions of the image are selected, remaining for further refinement. After finishing with the help of a neural network the most acceptable images, the illustrations are refined by the designer himself to bring these images to look necessary for the task, but with those aspects, that the neural network is not able to solve due to technical limitations. So, thanks to the neural network, it is possible to quickly obtain unique images for a technical task; the chain of specialists needed to work on this task is reduced, thereby reducing financial and time costs for product production.

Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського має понад сторічну історію і зберігає в своїх фондах унікальні зразки науково-технічної літератури XVIII–початку ХХ ст. Дослідження рідкісних і цінних видань фахівцями бібліотеки триває постійно і стосуються окремих видань і цілих колекцій, а результати публікуються у фахових історичних і бібліотечних виданнях. Поступово формується каталог книжкових знаків, що збереглися на сторінках видань. Але до сьогодні дослідження не торкались книжкових оправ. Запропонована стаття є першою спробою показати найцінніші зразки вітчизняного і світового поліграфічного мистецтва, на прикладі яких можна прослідкувати розвиток палітурної справи протягом попередніх двох століть. В статті представлені численні зразки книжкових оправ, виготовлених з природніх матеріалів, різні варіанти оздоблення обох частин палітурки і корінців, деякі провенієнції, що збереглися на форзацах видань і корінцях. Опис палітурок подається за видами використаних матеріалів — пергамент, шкіра, папір, коленкор та їх поєднання. Окремі видання є унікальними пам’ятками мистецтва і дають уяву про рівень поліграфічного виробництва ХІХ–початку ХХ ст. в європейських країнах, переважно Німеччини, Франції, Великої Британії тощо. Також, предметом дослідження стали власницькі знаки палітурних закладів Києва початку ХХ ст., які зустрічаємо на сторінках багатьох книжкових видань. В результаті складено список київських майстерень, що мали ділові відношення з Київським політехнічним інститутом. За кількістю печаток палітурників, виявлено хто отримував найбільші замовлення від навчального закладу. Оскільки переважна більшість літератури з-за кордону надходила без палітурки, об’єм співпраці був досить великим. Запропонована робота має на меті дати уявлення потенціальним дослідникам історії книги і поліграфічної справи.

За останній час інтенсивно створюються нові аналітичні алгоритми для систем цифрової обробки графічних зображень — від схем, креслень, текстів, документації, рекламної продукції. Одним з важливих напрямів є створення теоретичної алгоритмічної бази для покращення якості оптичних зображень графічної інформації, що міститься на полімерних носіях. Актуальність цього обумовлена тим, що такі зображення містять декілька складових. Перша — інформаційна (у нашому випадку крупномасштабна модельна структура, яка сформована впорядкованими за напрямами двопроменезаломлюючими циліндрами — аналог графічної інформації). Друга — фонова (у нашому випадку дрібномасштабна модельна структура, яка сформована шаром двопроменезаломлюючих сферичних кульок — аналог розсіюючої полімерної підкладки). Для розвитку методів покращення якості графічних зображень актуальне завдання розроблення алгоритмічної бази для інструментально-оптичної диференціації таких складових. Зокрема, масштабно-селективного Фур’є аналізу для алгоритмічної диференціації різномасштабніх складових оптичного поля. Ідея такого, нового для графічної інформації, аналітичного підходу базується на просторово-частотній фільтрації різноманітних зображень топографічної інформації на різноманітних носіях. Алгоритмічна реалізація даного методу включає такі узгоджені аналітичні або інструментальні етапи: «пряме Фур’є-перетворення»; «просторово-частотна фільтрація»; «зворотне Фур’є-перетворення» лазерних зображень. Таким чином, актуальним є алгоритмічна розробка нових оптичних і поляризаційних методів обробки графічних зображень з використанням узгодженої просторово-частотної фільтрації для селекції інформаційної та фонової компонент. Наша стаття являє собою один з початкових (у рамках модельного аналізу) кроків у даному напрямі.

В роботі наведено результати дослідження сучасного стану технології зі створення кросмедійної рекламної продукції та чинників, що впливають на впізнаваність бренду. Виконано патентний пошук за чотирма тематичними напрямами та визначено тенденції розвитку кросмедійних технологій у галузі креативної реклами. Проаналізовано наповнення та цільову аудиторію кросмедійної рекламної продукції. На основі проведеного аналізу та патентного пошуку визначено тенденції розвитку технологій, програмного і апаратного забезпечення та дизайну кросмедійних рекламних продуктів. За результатами аналізу можна сказати, що кросмедійна рекламна продукція активно розвивається і впізнаваність бренду для цієї продукції є актуальною та перспективною тематикою. Патентний аналіз за останні десять років виявив сталий розвиток сучасних технологій, методів та апаратно-програмних засобів для створення кросмедійної рекламної продукції. У динаміці патентування стрімке зростання відзначено у 2018 р., що підтверджується великою кількістю виданих патентів в США, Японії, Польщі, Україні та Німеччині. Найбільш поширеними напрямами патентування є створення кросмедійної продукції, креативної реклами, загалом рекламної продукції та програних продуктів для розробки рекламної продукції. В роботі представлено авторську класифікацію рекламної продукції за методами розміщеннями і каналами розповсюдження, а також кросмедійних рекламних продуктів за цільовою аудиторією, циклічністю, часом сприйняття інформації та каналами розповсюдження. Проаналізовано процес створення дизайну для кросмедійної рекламної продукції та розроблено причинно-наслідкову діаграму, що систематизує та виокремлює фактори, які впливають на ефективність кросмедійної рекламної продукції. Серед факторів відібрано основні, що впливають на ефективність впізнаваності продукції та при створенні продукту.

This is an investigation of character-naming expressions in early Greek (ca. eighth–sixth c. BC) and Old Babylonian Akkadian narrative poetry (ca. nineteenth–seventeenth c. BC). It compares the mentions of Zeus and Enlil (the Babylonian chief god) in Iliad Book 8 and OB Atra-hasis, and proposes a three-layered classification system based on degrees of traditionality. The system involves metre and repetition parameters, and accounts for the techniques through which poets in both traditions made the mention sound venerable and ancient. Control cases include other characters in the Iliad (Diomedes, Hector) and OB Akkadian poetry (Isthar, Ea). The resulting figures are commensurate for the two traditions, supporting the hypothesis of a similar degree of orality-literacy interaction. The article seeks to offer a model for fine-grained cross-cultural literary criticism and verse study.

Since the invention of the Indian writing system around the third century BC, Sanskrit literature was no longer exclusively oral. However, not all genres immediately adopted the new possibilities. In order to fully understand the orality and writing of Sanskrit literature, I will first define a threefold division of what I call ‘the compositional complex’, the totality of processes involved in the creation of texts and their subsequent usages. The first stage is the composition of the text, the second is its preservation for the sake of future generations, and the third is its transmission to the audience. Each stage can be oral or written. After a brief discussion of secondary literature on the compositional complex of the Vedas, the Mahābhārata and the Purāṇas, I look for text-internal evidence for the compositional complex of Purāṇas in the Bhaviṣyapurāṇa, ‘the Purāṇa of the future’. On the basis of this single Purāṇa, it is possible to make a reconstruction of the composition, preservation, and transmission of Purāṇas, where orality and writing intertwine.

This paper investigates how Konan Bunzan 湖南文山 confronted the issue of oral effects in the 17 th-century translation Tsūzoku sangokushi 通俗三國志 , a widely-read Japanese serialization of Luo Guanzhong’s 羅貫中 14 th-century Romance of the Three Kingdoms. Despite being a famed written work, belonging to the ‘Four classic Chinese novels’ (si da qishu 四大奇書 ), Luo’s novel contains numerous oral elements which emulate domestic storytelling culture. The fecundity of the text for orality studies is thus apparent. In examining how the oral effects in Luo’s text were changed in translation into Japanese, I first use Idema’s model of the six markers of ‘the storyteller’s manner’ to evaluate how oral effects are mostly lost in translation, paying attention to certain aspects which are omitted over others. Second, I prove that certain oral elements, such as the inclusion of poems in parallel prose into the narrative, undergo less significant changes. Finally, I assess the usefulness of Idema’s framework beyond its original Sinological context, evaluating its applicability to Tsūzoku sangokushi.

Geoffrey Chaucer’s (1343–1400) repeated phrases are a conundrum. Nancy Mason Bradbury has referred to them as ‘formulas’; Derek Brewer has described Chaucer’s poems as having a ‘traditional formulaic style’. But why would a literate poet make use of a device that tends to be associated with orality? This paper offers an alternative comparandum for Chaucer’s repeated phrases: the refrain. As well as writing narrative poetry, Chaucer acknowledges at the end of The Canterbury tales that during his career he has written ‘many a song and many a leccherous lay’ (‘many a song and many a lascivious ditty’). Few of these songs survive, but one in particular—a ballade known as ‘To Rosemounde’—shows Chaucer to have a keen facility with the paradoxical potential of the refrain. ‘To Rosemounde’ survives in only one manuscript copy, paired with Chaucer’s narrative poem Troilus and Criseyde. This manuscript pairing, and Chaucer’s frequent presentation of Troilus and Criseyde itself as a ‘song’, invites a comparison of the poem’s repeated phrases to the refrains of a song lyric. In Troilus, phrases that are repeated at crucial moments—such as ‘I can no more’ and ‘without more’—emulate refrains by holding repetition and closure in an unstable synthesis.

Sermons are a type of text ideally suited for analyzing historical methods of writing orality as a rhetorical technique, illustrating the rhetorical techniques employed to invoke the spoken word on the written page and the responses that the impression of orality was intended to elicit from a sermon’s envisioned audiences. Artes praedicandi, guides to composing and performing sermons, flourished during the High Middle Ages; reading them alongside contemporary sermons allows us to explore how the advice that they gave was carried out in practice. By combining this theoretical approach with the study of the material text—looking at cues particular to the manuscripts in which these works were found, such as punctuation—we can consider how, why, and for whom these texts set out to construct themselves as oral, and perhaps learn something about the methods and intentions of writing (or, perhaps, ‘feigning’) orality in the process.

Poetry in early Germanic vernaculars exhibits variations on a metrical form predicated on a pattern of alliterating stressed syllables linking two halves of a line (in contrast to syllabic metres in which scansion requires a fixed number of syllables per line). This gave rise to the phenomenon of recurring alliterative collocations: the repeated combination of alliterating words or word-roots within a given poetic corpus. It is likely that such collocations originated, like formulae in oral-formulaic theory developed by Milman Parry and A.B. Lord, as building blocks for extempore composition during performance. However, there is strong evidence that Old Norse poetry was composed deliberatively and memorized for performance. Recurring collocations in Old Norse verse therefore reflect conscious artistic design rather than compositional expediency. This article focuses on one such collocation—the adjective vreiðr (angry) and the verb vega (to fight, to strike)—as a case study of the way in which composers of Old Norse eddic verse exploited the traditional resonances of certain collocations to shape audience understanding of character and plot.

This paper aims at broadening the scope of what the term ‘formula’ encompasses by studying a written context of formulaic applications and their complex connections to ritual performance. More specifically, it examines the interplay between the oral and the written in the language of the late Shang 商 (ca. 1230–1046 BC) oracle bone inscriptions (OBI). Drawing on the study on ‘formulaicity’ by Wray and Perkins, I propose a definition of formulae based on the OBI evidence and identify the structure-based formulaic types as found in the divinatory records. I then discuss the functions that formulae perform in the divinatory record. I suggest that formulae should be considered a scribal device, a set of stock phrases and technical words used by the scribes to record divination results. They formed a toolkit which was meant to facilitate the composition of written records on hard media. The writing act occurred after (and separately from) the oral divinatory act. Therefore, the oral and written coexisted but were independent from each other within the context of divinatory performance.

Substantial textual variation found across manuscripts of a Demotic Egyptian novella, The prebend of Amun, bears upon closer examination the features of mouvance, a kind of textual impermanence found in written versions of literature for which performance contexts are not only ongoing but are constitutive of their very textual shape. Alongside this mouvance, manuscripts of this work also maintain a high level of similarity and coherence down to the phrasal and word level. I argue that this unique combination of sameness and mouvance points to the desire of performers who possessed libretto-like copies of The prebend of Amun to tweak their texts in order to match their understanding of this work of prose fiction.

Наукове дослідження присвячене проєктуванню принципово нового високопродуктивного пристрою для транспортування картонних розгорток у зону технологічної обробки. На даний час транспортування картонних заготовок у пакувальному обладнанні реалізується каретками ланцюгового транспортера. Фіксація і транспортування картонної розгортки відбувається за переднє поле. Тому конструктивні особливості кареток та механізмів їх фіксування визначають кінематику переміщення масивних виконавчих механізмів. У більшості випадків продуктивність роботи поліграфічних і пакувальних машин обмежується можливостями системи подачі аркушів. Проєктується ряд пристроїв для виготовлення картонних паковань на основі допоміжних пневматичних модулів. Однак всі вони потребують удосконаленої транспортувальної системи. А саме: для подачі картонних розгорток у зону технологічної обробки, а в подальшому виведення їх на приймальний стіл. Метою цього дослідження є пропозиція транспортувального пристрою з комбінованою двокамерною пневматичною системою для переміщення картонних розгорток стисненим повітрям у технологічну зону обробки. Швидкість переміщення картонних розгорток залежить від часу обробки матеріалу в операційних секціях та їх технічних можливостей. Для переміщення картонних розгорток в зону технологічної обробки пропонується використати пристрій, що складається з комбінованого пневматичного транспортера та обертового барабана. У процесі дослідження виконавчих механізмів пристрою для транспортування картонних розгорток у зону видалення обрізків встановлено, що направлені потоки стисненого повітря частково витрачаються на подолання сил тертя і на місцеві опори. Можна стверджувати, що при переміщенні картону потоками стисненого повітря частина енергії витрачається на подолання сил тертя саме об відносно складну конструкцію стінок верхньої та нижньої пневматичних камер, а також розподілених шарів повітря, що зустрічаються один з одним. В роботі розраховані витрати стисненого повітря на прикладі газів з молекулярно-кінетичної теорії. Для обчислень використовується залежність, що характеризує витрати повітря за одиницю часу, середню швидкість повітря в перерізі та площу повітропроводу. Розглянутий пристрій може досить ефективно використовуватися для транспортування картонних розгорток у поліграфічній і пакувальній галузі.

Стаття присвячена визначенню впливу нових антифрикційних композитних деталей на основі регенерованих шліфувальних відходів сталей Р2АМ9К5 та 5Х3В3МФС з домішками твердого мастила CaF2, оброблених за розробленими режимами тонкого ельборового шліфування, на якість друкованої продукції. Розроблені ефективні технологічні заходи з тонкої механічної обробки нових композитів, зокрема, з використанням ельборового інструменту, дозволили одержати високі параметри якості робочих поверхонь антифрикційних композитних деталей. Це забезпечило реалізацію ефекту перманентного змащення контактних поверхонь всього високообертового вузла тертя. Порівняння параметрів якості друку при оцінюванні їх за розтискуванням та суміщенням фарб показало, що при застосуванні базових литих антифрикційних втулок з литої латуні CuZn37 у вузлах офсетних циліндрів друкарської машини KBA Rapida 105 спостерігається нерівномірність суміщення фарб та підвищення розтискування внаслідок інтенсивного зношення деталей з литої латуні, що призводить до зростання браку друкованої продукції до 5 %. А застосування нових антифрикційних композитів на основі шліфувальних відходів легованих сталей з твердим мастилом зменшує брак продукції до 2,8–3,0 % при друкуванні як на офсетному, так і на крейдованому папері. Це пов’язано зі стабілізацією вузла тертя через надійну роботу самозмащувальних композитних деталей, які не потребують додаткового змащення рідким мастилом. Одержані результати показали високу ефективність і доцільність застосування у вузлах офсетних, друкарських, формних циліндрів друкарських машин композитних антифрикційних деталей на основі відновлених шліфувальних відходів легованих сталей, що містять у своєму складі тверде мастило CaF2, і є попередньо обробленими за новими технологіями тонкого шліфування. Результати досліджень показали, що застосування нових антифрикційних композитних деталей сприяє підвищенню якості друкованої продукції та зменшенню браку як мінімум на 2,0–2,2 %. Отримані дані свідчать, що використання нових антифрикційних композитних деталей на основі шліфувальних відходів сталей у вузлах офсетних циліндрів як альтернатива деталям з литої латуні CuZn37 сприяє збільшенню продуктивності роботи друкарських машин через зменшення часу для технічних зупинок обладнання, заміни запасних частин, ремонту та обслуговування робочих органів, що сприяє збільшенню безупинного терміну служби машин, дозволяє збільшувати об’єми замовлень та обумовлює підвищення загального обсягу виробництва поліграфічної продукції.

Інтaглiодрук є одним з основних методiв друку цiнних пaперiв тa документiв суворого облiку, зокремa бaнкнот, в усьому свiтi. Технологічні чинники та реологічні властивості фарб, які використовуються при цьому методі друкування, дозволяють формувaти різнотовщинні, тактильно розпізнавані та зносостійкі фaрбові шaри. Об’єктом дослідження є товщина фарбового шару, нанесена методом інтагліодруку. Предметом дослідження є підвищення рівня автоматизації процесу визначення товщини фарбового шару інтагліодруку на основі даних профілографування задруковуваних поверхонь. Дослідження вирішує проблему часозатратності при обробці даних профілографування поверхні задрукованих штрихів та дає можливість підвищити рівень автоматизації процесу визначення товщини фарбових шарів інтагліодруку. У роботі наведено удосконалену методику визначення товщини фарбового шару інтагліодруку — профілометричний аналіз поверхні надрукованих тестових зразків, виготовлених при застосуванні друкарських форм із різним профілем та кутом нахилу бічних стінок гравійованих друкувальних елементів форми. Представлено розроблений алгоритм та прогрaмне зaбезпечення визначення товщини фaрбового шaру вiдбиткiв інтагліодруку зa отриманими профiлометричними дaними. Згiдно алгоритму обрaхунок проводився шляхом aнaлiзу кривої функцiї, що описує отримaний профiль поверхні нaдруковaних штрихiв інтагліодруку. За розробленою методикою визначено товщини фарбових шарів, отриманих при різних технологічних параметрах друкування. Визначено, що розроблене програмне забезпечення згідно удосконаленої методики, економить час на обробку даних профілографування майже у 2,7 разів, та підвищує точність обрахунків через усунення впливу людського чиннику на процес. Удосконалена методика підвищує точність, ефективність та автоматизацію процесів та може бути застосована у комплексі заходів, направлених на оцінювання якості продукції, виготовленої із застосуванням методу інтагліодруку.

У статті оцінюється тенденція з розвитку флексографічного друку із застосуванням фарб Pantone, чинники впливу на кольоровідтворення та методи контролю якістю на різних етапах виготовлення етикетки. В наведеній роботі застосовувалися такі методи досліджень: аналітичний метод аналізу фахової літератури, патентний пошук та статистична обробка даних. На основі патентного пошуку визначено основні напрями розвитку технологічного забезпечення флексографічного друку: технології друкування, методи і системи контролю якості, відтворення плашкових кольорів та кольорів палітри Pantone. На основі результатів патентного пошуку та аналітичного огляду джерел побудовано діаграми та графіки кумулятивної кривої згідно предмету пошуку, країн, що видавали патенти та років публікації патенту. В результаті аналітичного огляду фахової літератури та статистичної обробки даних розглянуто основні чинники впливу на якість кольоровідтворення, систематизовано напрями дослідження флексографічного друку та методику контролю за якістю відтворення на різних етапах виготовлення етикетки із зазначенням програмного забезпечення та засобів контролю. Зокрема, можна виділити кілька етапів контролю за якістю відтворення кольору: підготовка оригінал-макету, додрукарська підготовка, підготовка до друку, друк накладу. Окрім цього, було більш детально розглянуто процес замішування фарби. Це дослідження відображає сучасний стан досліджень у межах флексографічного друку з використанням фарб палітри Pantone. Результатом дослідження є систематизація існуючих наукових напрямів для флексографічного друку, а саме в галузі витратних матеріалів, контролю кольору, технологій кольороподілу та особливостей друкарського обладнання.

У статті досліджено, яким чином видавці планують діяльність свого бізнесу в кризових умовах пандемії та повномасштабного вторгнення. Також розглянуто шляхи формування видавничого портфеля та чинники, які впливають на вибір видавцями авторських оригіналів. Мета статті ¾ встановити принципи видавничого планування з урахуванням практичного досвіду українських видавців, набутого за кризових умов. Труднощі, з якими зіткнулися працівники видавничої галузі внаслідок пандемії та війни, вимагають змін у провадженні книжкового бізнесу. Потрібно шукати нові шляхи розвитку, способи налагодження зв’язків із закордонними видавництвами та добирати актуальні теми для видавничого портфеля, зважаючи на зміну контексту. Таким чином вдасться задовольнити попит читачів на український видавничий продукт та сприяти розвиткові економіки України. Результати проведеного дослідження допомогли з’ясувати стратегії видавців щодо планування своєї діяльності та чинники, що впливають на добір тем під час підготовки перекладних та питомо українських видань. Для ефективного провадження видавничого бізнесу видавці вивчають ринок та оцінюють загальний контекст, аналізують запити цільової аудиторії та прогнозують реакцію потенційних читачів на видавничі продукти, продумують наповнення видавничих серій та шукають нові формати для випуску видавничої продукції.

Об’єктом дослідження є процеси формування мікрорельєфних напрямних на профільних пластинах для фальцювання інтегральних обкладинок. Проведено аналітичні та експериментальні дослідження зосереджено на вивченні механізмів утворення мікрорельєфів та їх впливу на точність та ефективність фальцювання. Основне припущення дослідження полягає у тому, що оптимізація мікрорельєфних напрямних на профільних пластинах може значно покращити якість фальцювання обкладинок, забезпечуючи більш точний контроль над процесом та зменшуючи механічний знос інструменту. Вивчено вплив різних параметрів мікрорельєфних напрямних, включаючи їх глибину, ширину та кут нахилу, на процес фальцювання. З’ясовано, що застосування поверхневої обробки з нанесенням мікрорельєфу на профільні фальцювальні пластини підвищує їх зносостійкість, оптимізує просторову профільну геометрію та знижує швидкість зносу, підвищуючи ефективність інструменту. Виявлено, що ефективність мікрорельєфних напрямних залежить від типу матеріалу обкладинок. Налаштування параметрів фальцювання відповідно до характеристик палітурних матеріалів забезпечує оптимальні результати. Результати дослідження можуть бути використані для розробки нових технологій у виробництві профільних фальцювальних пластин, що підвищує якість кінцевого продукту.

The engineering and technical aspects of modeling the key procedures of combination of scientific, industrial and business printing organizations within local, national or international scale with the aim of creating innovative ecosystems are considered. The current state of materials and technologies for the wide range printing production is analyzed. The resources for the printing products are considered, taking into account the environmental aspect. The algorithm of the start-up valuation methodology has been developed. The methodology consists of a combination of steps, that experts perform in the process of evaluating a start-up and the main goal of the recommendations is to accelerate the growth of a startup by empowering its stakeholders: ‘creating the stakeholders’; ‘empowering the stakeholders’; ‘boosting the stakeholders’. The principle of HAB is proposed to build the structure of the innovation environment. The concept of an innovative environment creating process mathematical model is proposed. The model takes into account parameters that describe the functioning of the entrepreneurial ecosystem structural elements and a set of competences that correspond to an innovative idea. The mathematical model is represented by a system of functional dependencies: the number of competencies in the synchronization mode at all levels (elements) of the HUB, time interval for the synchronization of competencies of all levels (determined from the project success conditions), project execution time. Practical application of the proposed model allows developing problem-oriented tools in the form of start-ups. The life cycle of a start-up, its stages and components are considered. The elements of the start-up project space and potential stakeholders are identified.

Сучасне українське шрифтове оформлення видань розвивається стрімкими темпами і все більше прагне підкреслити свою ідентичність та унікальність. Нині типографи, каліграфи та шрифтові дизайнери шукають натхнення у надбанні попередніх епох і насамперед звертаються до рукописних літер і шрифтового спадку початку ХХ ст. та насамперед до шрифтових рішень українських стародруків. Актуальність розгляду винесеної у заголовок теми полягає в тому, що за відсутності власної держави упродовж кількох попередніх століть, українське мистецтво не мало уповні умов для вільного розвитку, шрифтова галузь, як і інші, зазнавала впливу русифікації, упродовж ХХ ст. перебувала у полі радянських канонів творення, відтак занурення у минувшину, а саме у спадщину стародруків може внести новизну в шрифтовий дизайн. Мета роботи — провести аналіз графічних особливостей кириличних шрифтів українських стародруків останньої чверті XVI–першої половини XVIІ ст. на прикладах літер Острозької, Стрятинської, Крилоської, Києво-Печерської друкарень, друкарні Львівського братства та показати їх вплив на сучасні шрифти. На сьогоднішній день український шрифтовий дизайн переживає піднесення у своєму розвитку. Нам вдалося прослідкувати, що поступово він відходить від впливу російської шрифтової культури, бере за основу не тільки рукописні форми літер та шрифти минулого століття, але й шрифтову спадщину стародруків, яку покладено в основу цього дослідження, а саме — XVI–XVII ст. Проаналізовано шрифтові набори п’ятьох друкарень, що працювали в останній чверті XVI–першій половині XVII ст., а саме Острозької, Стрятинської, Крилоської, Києво-Печерської друкарень та друкарні Львівського братства, досліджено півуставні та скорописні набірні шрифти. Основними графічними формами для півуставів були стрятинський та острозький півустави, що мали в собі різні підходи до візуалізації літер. Скорописи у стародруках не вирізнялися таким різноманіттям, проте були прецеденти відходження від одного стилю. Вдалі та оригінальні шрифтові рішення того часу залишаються актуальними для сучасників та продовжують впливати на шрифтову справу.

В роботі розглядаються принципи використання мультимедійних засобів навчання в різних освітніх середовищах. Досліджується вплив мультимедіа на процес навчання у традиційних класичних навчальних ситуаціях, дистанційних курсах та віртуальних навчальних оточеннях. Розглядаються основні принципи ефективного використання зображень, звуку, відео та інших мультимедійних компонентів для забезпечення кращого розуміння та запам’ятовування навчального матеріалу. Дослідження спрямоване на з’ясування оптимальних підходів до інтеграції мультимедіа в навчальний процес залежно від контексту навчання. Аналізуються різноманітні методи та стратегії використання мультимедіа для стимулювання активності студентів, покращення їх здатності до критичного мислення та сприйняття інформації. Додатково досліджується роль інтерактивних елементів мультимедіа, таких як віртуальні лабораторії, симуляції та інтерактивні завдання, у сприянні активному навчанню та засвоєнню матеріалу. Аналізуються виклики та переваги використання мультимедіа в різних навчальних контекстах, таких як традиційні лекції, онлайн курси, віртуальні класи та інші. Обговорюються можливі обмеження та пастки, пов’язані з перенасиченістю інформацією та відволіканням від основного навчального завдання. Також розглядається питання доступності мультимедійних матеріалів для людей з різними видами обмежень (наприклад, зі зниженим зором чи, навіть, відсутністю слуху), а також методи забезпечення інклюзивного навчання за допомогою мультимедіа. Висновки дослідження допоможуть визначити оптимальні підходи до впровадження мультимедіа в різні навчальні сценарії та сприяти покращенню якості навчання та розумінню навчального матеріалу студентами.

Висвітлено трансформацію функціонування українських видавництв в умовах російсько-української війни. Розглянуто перехід видавничого бізнесу на нові формати роботи, спричинений обмеженими й розосередженими потужностями виробництва, зростанням цін на матеріали та зниженням купівельної спроможності населення. Визначено, що з початком повномасштабного вторгнення українська економіка зазнала значних збитків, і видавничо-поліграфічна галузь не стала винятком. З’ясовано, що потужні українські видавництва поступово змогли адаптуватися й відновили свою діяльність. Проте підприємства та книгарні, які опинились на тимчасово окупованих і прифронтових територіях, не можуть працювати в довоєнному режимі. Проаналізовано зміни в галузі книговидання, внесені до законодавства України після 24.02.2022 року. Зазначено, що ці зміни загалом стосуються підтримки національного видавничого ринку з боку держави, а також узаконили заборону на виготовлення та розповсюдження книг мовою держави-агресора, зокрема ввезення і вивезення цієї видавничої продукції. Визначено, що, зважаючи на велику кількість українських біженців за кордоном, вітчизняні видавництва працюють над налагодженням міжнародних зв’язків і популяризацією наших книг на всесвітніх ярмарках, виставках і конференціях. Зроблено висновок, що довготривала пандемія COVID-19 та повномасштабна російсько-українська війна стали для видавничого бізнесу серйозним викликом, який вимагає абсолютної трансформації форм, засобів і методів роботи, — зокрема нових підходів до створення, оформлення та поширення готової продукції. Реалії сьогодення встановлюють представникам цієї галузі жорсткі рамки існування і умови збереження позицій на ринку, утримання яких залежить від вивчення сучасних бізнес-процесів і опанування зарубіжного досвіду з налагодження роботи за воєнного стану.

Об’єктом дослідження є процеси просторового профільного фальцювання розгорток інтегральних обкладинок та адгезії їх конструктивних компонентів із застосуванням методики дискретного нанесення клею на дотичні поверхні. Проведені аналітичні та експериментальні дослідження ґрунтуються на визначенні об’єктивних індикаторів розрахунку міцності клеєних розгорток інтегральних обкладинок засобами просторового профільного фальцювання. Основне припущення дослідження полягає в тому, що формування подвійної анізотропної структури обкладинок за допомогою пристроїв просторового профільного фальцювання, в умовах технологічного зонального притиску, сприятиме удосконаленню конструктивно-технологічних характеристик подвійних клеєних обкладинок, посиленню ресурсоощадності, необхідній та достатній зносостійкості в процесі експлуатації. Цього неможливо досягнути без аналізу особливостей просторового профільного фальцювання клапанів обкладинок, з попередньо нанесеними дискретними шарами клею, вимог до зусиль стискання розгорток обкладинок для їх переміщення стрічковими транспортувальними пристроями, а також міцності адгезивних палітурних матеріалів, використовуваних при створенні обкладинок. Досліджено вплив дискретних шарів клею на процес фальцювання розгорток інтегральних обкладинок під час приклеювання клапанів, включаючи зміни в ефективності, точності та якості завершеного виробу. Розраховано параметри стискання розгорток інтегральних обкладинок для забезпечення технологічного переміщення вдовж профільних фальцювальних пластин. Використовуючи отримані дані, можна визначити технологічні параметри стискання для обкладинок різних типів і матеріалів.

The question of the efficiency of the use of printing equipment has become especially relevant in the conditions of competition and the general decline of the economy. In this regard, enterprises are interested in accelerating the process of replacing outdated and introducing new equipment and technologies in order to improve the use of fixed production assets and gain profit. The purpose of this article is to systematize the system of factors that shape the printing company’s need for basic technological equipment. A set of such factors has been determined, which can be classified into two groups. The first group includes external factors: the economic policy of the state, scientific and technological progress, competition, demand for products produced using the main technological equipment, and the second group includes internal factors: replacing physically and morally obsolete equipment with equipment, technical re-equipment of production, expansion or reorientation of production to new types of products. In the conditions of the economic downturn, the need for a printing company to work for a specific customer is increasing, whose main requirements include price, quality, and short order production times. Such requirements can be met only by modern types of equipment, as a rule, with the use of digital technologies. Digital printing facilitates the communication process, allows: to create direct contact between the customer and the manufacturer using the network, to reduce circulation without reducing the efficiency of the use of the main technological equipment, to increase the range of products, to shorten the production cycle, operational production (reduction of warehouse stocks, distribution through the network, production on places), direct marketing. A method of calculating the need for equipment for newly established and reconstructed enterprises is also proposed.

До 3D виробів, отриманих за допомогою адитивних технологій, встановлюється ряд вимог: якість та точність відтворення, відповідність геометричним та міцнісним параметрам, а також певним експлуатаційним властивостям. Підвищення якості сувенірної 3D продукції пов’язана із багатьма чинниками, починаючи від налаштувань в процесі моделювання та встановлених технологічних режимів 3D друку, закінчуючи особливостями витратних матеріалів та впливом зовнішнього середовища. Метою роботи є визначити технологічні параметри на етапі моделювання, що мають вагомий вплив на точність геометричних розмірів 3D виробів та моделей сувенірної продукції, встановлення оптимальних режимів 3D друку залежно від геометричних параметрів сувенірних виробів, виявити закономірності впливу технологічних параметрів процесу адитивного друку на формування шорсткості поверхневого шару 3D виробів. Після проведених експериментів із виготовлення сувенірних 3D виробів за FDM технологією було встановлено оптимальний показник висоти шару, що складає 200 мкм. Задана висота забезпечує утворення краплі оптимальних розмірів, що забезпечує з’єднання із попереднім шаром і надійну фіксацію на поверхні. Використання меншої висоти шару, наприклад, 100 мкм, призводить до збільшення часу друкування та робить об’єкт більш крихким. Врахування геометричних параметрів на етапі моделювання (товщини стінки та перекриття) впливає на міцність отриманого 3D виробу. Для друку сувенірних виробів, що мають різні розміри та вимоги до подальшої експлуатації, ці параметри підлягають коригуванню. Отже, однією із головних рекомендацій є те, що для підвищення точності друку, необхідно обирати товщину перекриття та товщину стінок виробу кратну діаметру сопла. Щодо швидкості, то її бажано коригувати залежно від кількості шарів з мінімальною площею, адже за надто низької площі поверхні на декількох шарах, що йдуть один за одним, виріб не встигатиме охолоджуватись і буде в подальшому вибракуваний.

Стаття висвітлює еволюцію українського книжкового руху на Кубані від виникнення цього явища у кінці XVIII ст. до початку 60-х рр. ХІХ ст. Дослідження ґрунтується на важливості недопущення присвоєння московськими очільниками української духовної культурної спадщини Кубані, яка через імперську політику опинилися поза межами кордонів сучасної України. Це питання особливо актуалізувалося з початком російської воєнної агресії проти України й висуванням як традиційних, так і нових претензій на українську культурну спадщину. У статті обґрунтовується український характер походження книжкового руху на Кубані, зокрема в такій її частині, як Чорноморія. Досліджується роль чорноморської козацької старшини в утвердженні українських книжкових традицій та взаємовпливи становлення українського книговидання на Кубані й українського національно-культурного руху цього регіону. Автор доводить, що Чорноморське козацьке військо за досить короткий час перебування на правобережжі Кубані не лише освоїло ці землі але й зуміло надати український характер краю, що отримав назву Чорноморія. Зокрема, був започаткований книжковий рух, що не лише мав українські національні особливості, але й створював освітню систему, яка зрештою формувала й читацьке середовище. У статті розглядаються зв’язки кубанських українців з українськими діячами та українофільськими громадами з інших українських земель. Відзначається, що вихідці із козацької старшини Чорноморії відіграли провідну роль у підтримуванні культурних зв’язків з іншими українськими землями та формуванні загального українського книжкового руху. Вони взяли безпосередню участь у становленні нової української літератури і поширенні українськомовних видань у краї, що вплинуло на формування самосвідомості та історичної пам’яті українців Чорноморії. Книговживання українських видань на Кубані, залученість діячів українського відродження з Кубані до загальноукраїнського літературного і видавничого процесів сприяли формуванню почуття національної єдності кубанців з іншими субетнічними групами українців. І хоча подальша цензурна політика Російської імперії та СРСР поступово знищувала українську самоідентифікацію кубанців, її колишнє побутування за умови певних комунікаційних зусиль України може стати основою для українського відродження на Кубані.

Зроблено критичний огляд видавничої продукції, яку створюють редакції галузевих медіа. Встановлено, що система редакцій галузевих періодик об’єднує не лише електронні, друковані журнали та газети, а й книжки, каталоги, плакати, сайти й інші електронні видання (зокрема, програмні продукти та маркетплейси, соціальні мережі). Аргументовано, що хоча друковані журнали та газети продовжують функціонувати для фахової спільноти, а вебсайти — як окреме гіпертекстове середовище для підвищення кваліфікації професіоналів, аналіз лише вищевказаних видань не є вичерпним задля розуміння специфіки функціонування суб’єктів цього ринку. Українські галузеві журнали та газети неодноразово були об’єктом наукових розвідок, проте в нинішніх кризових умовах для українського видавничого бізнесу дедалі більше уваги приділяється пошуку якомога комфортнішої форми подання інформації для аудиторії, дослідженню впливу нових технологій та змін у медіапросторі. Необхідність розглянути видання в контексті сучасності зумовлена зростанням їх ролі як суб’єкта фахової та позафахової комунікації. Кожен з інформаційних продуктів має власне унікальне функціональне призначення. Для більшості видань важливо слугувати джерелом доходів, привертати увагу до галузевого видання. Каталоги, соціальні мережі, виставкові газети спроможні забезпечити рекламну, іміджеву, фінансову взаємодію із суміжними аудиторіями періодичного видання. Книги, програмні продукти покликані задовольнити інтерес до певної теми чи явища, розширюючи можливості редакції з акумулювання інформації. У кризових умовах, якщо випуск електронного чи друкованого видання неможливий, інші видавничі продукти можуть стати основними для отримання доходів редакції та утримання цільової аудиторії видання.

We have proposed the use of a laser-polarimetric method, as more informative in terms of displaying optically inhomogeneous structures by using spatially coherent filtering. The filtering method consists in the fact that the spatial-frequency structure of the Fourier images of laser polarization images of the polycrystalline component of the polymer ball is different for its large-scale (with predominant linear birefringence) and small-scale (deep-like with predominant circular birefringence) components. By using spatial-frequency filtering, it was possible to isolate either low-frequency or high-frequency components, which, by means of the inverse Fourier transform, can be converted into the corresponding ‘filtered’ images of different-scale birefringent structures of various nature. The results of the development of a new method of Fourier-Stokes polarimetry of spatial-frequency spectra of laser polarization images of various model objects are also presented, which is based on the use of statistical analysis of polarization maps with the determination of statistical moments of 1–4 orders. The results obtained made it possible to identify the following diagnostically sensitive parameters to changes in birefringence (anisotropy). Differences in the statistical moments of the 3rd and 4th orders, which characterize the distribution of the large-scale component of the polarization azimuth map, for both types of networks, range from 2 to 3.5 times. Statistical moments of the 2nd–4th orders of polarization distributions of maps of the small-scale component of optically anisotropic cylinders range from 1.5 to 4 times.

Наукове дослідження присвячене проєктуванню принципово нового високопродуктивного привода натискної плити. Привод є невід’ємною важливою складовою поліграфічної машини, що відіграє важливу роль в якості виготовлення майбутньої поліграфічної продукції. Особливо це стосується пакувальної галузі — виробів з картону. Класичні приводні шарнірні важільні механізми натискної плити мають ряд недоліків: створюють надлишкові вібраційні навантаження, контактні елементи прискорено виходять з ладу та мають громіздкі конструкції загалом. Тому метою роботи є розробка нового пневматичного привода реверсивної дії натискної плити плоского штанцювального для виготовлення картонних розгорток. Завданням наукової роботи є детальний аналіз відомих класичних циклових приводів натискної плити та проєктування на їх основі принципово нового пневматичного механізму для висікання картонних паковань. Удосконалення та модернізація приводного механізму натискної плити для висікання розгорток реалізується за рахунок використання чотирьох опорних пневмоциліндрів. Проведені аналітичні розрахунки дають загальну характеристику технологічного процесу висікання картонних розгорток з використанням пневматичного привода. Підібрані силові показники пневмоциліндрів привода натискної плити дозволяють нам стверджувати про доцільність їх використання. Основними технічними показники вдосконаленої технології є: робочі об’єми пневматичних циліндрів, діаметри трубопроводів, розрахункові площі поршня та штока пневматичного циліндра. Перевірка працездатності пневматичного привода натискної плити здійснюється за рахунок критеріїв інерційності та швидкісних характеристик поршня. Рекомендовано використовувати пневматичні циліндри з відносно його найменшим робочим тиском і більшою площею поршня, так як вибрані дані позитивно впливатимуть на підготовчий часовий період. Крім того можна стверджувати, що пневматичний приводний механізм натискної плити буде високопродуктивним і може суттєво здешевити конструкцію.

У статті досліджено травмачутливі тексти в підручниках Нової української школи (НУШ) з української мови та читання, їх вплив на світосприйняття українських школярів, які стали свідками воєнних злочинів Російської Федерації. Мета статті полягає у виявленні травмачутливих аспектів у текстах підручників та пропонуванні методів покращення змісту навчальних видань. Унаслідок змін, пов’язаних із повномасштабною війною, в учнів спостерігається зниження рівня соціальної адаптивності, стресостійкості, що спричиняє потребу перегляду та доповнення підручників. Навчальні видання мають бути не лише освітнім засобом, з дотриманням усіх норм та стандартів, а й повинні позитивно впливати на психоемоційний стан дитини, допомогти пережити складні часи. З огляду на сучасний стан, у навчальних текстах підручників НУШ виявлено травматичний контент з таких тем, як сімейні стосунки, дружба, спілкування з однокласниками, спогади про довоєнне життя. За звичайних умов такі твори сприймалися б спокійно, проте зараз тексти не сприятимуть відновленню травмованої війною психіки учнів. Особливу увагу варто звернути на добір художніх творів, а також інформаційних текстів, в яких йдеться про зруйновані Російською Федерацією об’єкти інфраструктури. Запропоновано методи вдосконалення підручників для зниження травматичного ефекту на психіку учнів через введення казкотерапевтичних текстів на уроках чи під час позакласного читання. Застосовуючи казкотерапію, вдасться уникнути прямих натяків та повчань, стимулювати творчу активність школярів, донести до учнів потрібні настанови та сприяти їхньому психоемоційному відновленню.

Широкий спектр витратних матеріалів та обладнання, високі вимоги до якості друкованої продукції, використання тріадних та сумішевих фарб при друкуванні флексографічним способом, призводять до необхідності здійснювати ретельний вхідний контроль нової сировини та проводити тестове друкування, отримувати еталонний відбиток перед запуском накладу. У зв’язку з цим, завжди актуальними завданням є дослідження кольоровітворення в системі «друкарська форма—відбиток» при використанні у технологічному процесі нових витратних матеріалів для флексографічного друку. Для проведення дослідження відібрано відбитки із реального замовлення. Як тестові фрагменти використано віддруковані профілі на різних невсотувальних задруковуваних матеріалах та зразки гнучкого паковання. Візуально та інструментально досліджено стабільність кольоровідтворення при задруковуванні гнучкого паковання та етикетки флексографічним способом. Визначено залежності оптичної густини фарб CMYK та Pantone на відбитку від використаних задруковуваних матеріалів та наявності білої підкладки. Попереднє задруковування невсотувального матеріалу білою фарбою впливає на подальші показники оптичної густини фарби на відбитку та покращує колірні характеристики. Вивчено зміну оптичної густини фарб на відбитку залежно від накладу, за допомогою візуального та інструментального контролю досліджено спотворення градаційної передачі в системі «друкарська форма—відбиток» в інтервалах відносної площі растрових елементів 70 % та 40 % для фарб CMYK.

A study of the modern state of technologies for the production of flexible packages by gravure printing was carried out. The analysis of patent information over the past ten years has revealed the constant development of technologies for ensuring the quality of printing, new materials — inks and films. According to the received data, the main number of patents is registered in the USA, Japan and China. Total number of patents devoted to new polymeric materials for printing is more than twice as large as the number of patents for gravure printing inks. From the obtained data, it can be concluded that this area has many unexplored points, and therefore it has a development perspective and space for various researches. The occurrence of defects, as well as the quality of products, is influenced by three main factors: manufacturing, technological, raw material. Another human factor can also influence the occurrence of defects. As a defect caused by the human factor, the most common is the use of the wrong series of ink, abuse of solvents, failure to carry out timely washing and cleaning of form cylinders and squeegees, failure to comply with approved technological regimes (drying temperature, pressure, speed, amount of glue application, etc.). According to the results of the printing of flexible packages, the types of defects caused by the production factor can include: insufficient tension of the canvas, insufficient alignment, insufficient drying of the ink. As a raw’ material shortage, the most common are: sagging of the canvas, non-fixation of ink, non-printing of a shallow raster, low intensity of ink, insufficient activation of the material. The most common printing defects of flexible packages have been determined: no small raster printing, different tone (in one edition), non-combination of design elements, not gluing laminates, layering of laminates, insufficient film activation, stains and splashes, drying of the ink (non-uniform application of the ink layer), ‘Stairs’, Stripes, no printing/poor printing of design elements. According to the results of the analysis of the wastes, no-good of print circulation, the main reasons for its occurrence were analyzed and the primary reason were identified. According to the identified types of defects, possible ways to eliminate each of these types of defects are proposed.

Показано стан поліграфічної галузі у воєнний час. Проаналізовано важливість математичних знань для аналізу достовірності отриманих виробничих, експериментальних даних, їх статистичного опрацювання, побудови математичних моделей для видавничо-поліграфічної галузі тощо. Показано сутність застосування програмних документів для дослідження виробничих задач в ракурсі інноваційних інформаційних технологій. Зокрема, на прикладі застосування програмного пакету STATISTICA розглянуто можливий варіант опрацювання експериментальних, економічних, статистичних числових даних, отриманих в результаті дослідження процесів та явищ видавничо-поліграфічного виробництва, можливість графічної візуалізації засобами програмного середовища тощо. Статистична обробка експериментальних даних є важливою та передбачає вирішення ряду задач: досягнення оптимізації у виборі альтернативних рішень; покращення виробництва за рахунок відновлення зруйнованого війною чи створення за новими форматами більш сучасних ліній; запровадження нових методик дослідження, опрацювання експериментальних даних для подальшого їх аналізу та засвідчення їх достовірності при подальших обчисленнях.

Проаналізовано діяльність різних кластерів українських медіа в контексті їх адаптації до кризових умов воєнного часу. Виокремлено такі складники діяльності медіа як дистанційна робота, залучення коштів читачів, орієнтація на новинні матеріали. Вказані засоби можуть сприяти адаптації галузевих медіа до кризових умов, реалізовувати нові інформаційні запити авдиторії. Осмислення досвіду редакцій медіа воєнного часу є важливим з точки зору фіксування змін, які раніше відбулися в українських медіа. Попри те, що українські науковці неодноразово зверталися до теми діяльності медіа у кризових умовах, осмислення досвіду українських медіабрендів є нагальним з точки зору адаптування медіа до несприятливих умов для функціонування медіа. Проаналізовано діяльність різних кластерів українських медіа в контексті адаптації до кризових умов воєнного часу. Виокремлено такі складники діяльності медіа як дистанційна робота, залучення коштів читачів, орієнтація на новинні матеріали. Вказані засоби можуть сприяти адаптації галузевих медіа до кризових умов, реалізовувати нові інформаційні запити авдиторії. Виокремлено зростання ролі передплати й благодійних внесків як джерел доходів для редакцій як провідну тенденцію на фоні зниження рекламної активності медіа. Редакції медіа з великими показниками охоплення прагнуть залучити читачів до фінансування видання через механізми передплати доступу або створення преференцій, редакції локальних видань залучають благодійну допомогу. Встановлено, що медіа змінюють тематику відповідно до обставин, в яких перебуває їх авдиторія: зміни соціального статусу, місцеперебування читачів видання мотивують редакції локальних медіа зважати на нові обставини при публікації контенту. Ключовими для видань залишаються теми функціонування органів державної влади та перебігу подій на фронті, але актуалізовано в медіапросторі і питання збереження національної пам’яті про події, формування української ідентичності, збереження здоров’я та життя читачів. У багатьох медіа відбувається розширення тематики за рахунок детальнішого висвітлення питань залучення громадян до оборони України. У статтях жіночих медіа нові публікації присвячені благодійним ініціативам, діяльності українських діячів. Ключовими викликами для медіа залишаються конкуренція за увагу читача у полі соціальних мереж, боротьба з дезінформацією та пошук фінансування.

Об’єктом дослідження є процеси мікрорельєфного зміцнення фальцювальних пластин, які підлягають подальшому формуванню профілю. Встановлено динаміку виникнення дефектів зміцненої робочої поверхні пластин з ідентифікацією моментів виникнення дефектів. Основне припущення дослідження полягає в тому, що оптимальне управління параметрами процесу зміцнення та оптимізація послідовності зміцнювальних й формувальних операцій дозволяють зберегти інтегральність мікрорельєфу та якість поверхні після формування профілю. До аналітичних та експериментальних методів дослідження інтегровано використання передових технік візуалізації, вимірювального обладнання та моделювання процесів зміцнення для аналізу впливу різних чинників. Розглянуто поширені методи поверхневого зміцнення, серед яких технології хімічного та фізичного осадження, механічної та лазерної обробки, іонне імплантування та термічна обробка, з метою визначення їх впливу на мікроструктуру поверхні та геометрію профілю пластин. Досліджено взаємодію між зміцненим шаром та матеріалами обкладинок, з метою виявлення оптимальних параметрів фальцювання без ризику пошкодження обкладинок. Результати дослідження можуть бути використані як основа у розробці нових технологій виробництва фальцювальних пластин зі спеціалізованим профілем, що сприятиме підвищенню загальної якості фальцювальних процесів та зниженню витрат на технічне обслуговування та заміну обладнання.

У статті подано ґрунтовну класифікацію основ, чорнил і методів друку в контексті друкованої електроніки. У статті систематично класифіковано різні типи основ, включаючи органічні, неорганічні та синтетичні матеріали, серед яких папір, пластик ((поліетилентерефталат (ПЕТ) і поліімід)), текстиль та інші, оцінюючи їхню придатність для друку електроніки. Дослідження також вивчає різні рецептури чорнил, зосереджуючись на їхніх електричних властивостях і сумісності з основами, розглядаються такі матеріали як наночастинки срібла, вуглецеві нанотрубки, графен та інші. Крім того, досліджуються методи друку, які розбиті в класифікації як такі, що потребуютиь використання форми, безформні методи, та недрукарські методи. Серед методів зазначаються струминний, трафаретний, флексографічний друк та інші, аналізуючи їхню застосовність у виробництві електроніки, підкреслюється їхня сумісність з різними матеріалами. У статті визначено найпоширеніші методи друку в друкованій електроніці, відзначено трафаретний друк як найпоширеніший, струминний — за його точність, флексографічний — за швидкість, а глибокий — за високу роздільну здатність. Паперові основи, особливо після обробки, стають стійкими, економічно ефективними варіантами (завдяки своїй низькій вартості порівняно з іншими варіантами), що відповідають екологічним і практичним потребам у різних сферах застосування. Вибір сумісних чорнил — наприклад, срібла для струминного друку на папері або міді для флексографічного друку на пластику — має вирішальне значення для продуктивності пристрою. Складність вибору зумовлює необхідність подальших досліджень методів нанесення елементів для друкованої електроніки. Це дослідження є ключовим для розуміння взаємодії між основами, чорнилами/фарбами та методами друку, керуючи процесом вибору у виробництві друкованої електроніки.

Досліджено зміни в споживацьких звичках авдиторії відеоконтенту під впливом пандемії COVID-19. Зазначено, що глядачі стали проводити більше часу для перегляду відеоматеріалів, вони виявляють значний інтерес до нейтральної та об’єктивної інформації й уникають контенту з фейками і маніпуляціями. В умовах посткризової реальності різко зростає попит на оригінальний продукт. Глядачі обирають саме той медіапродукт, який вирізняється серед інших за концепцією, сценарієм і підходом. Вони також цінують своєчасну публікацію відео в мережі та легку доступність до нього, тому важливо підтримувати високий стандарт мобільної оптимізації відеоконтенту та презентувати його вчасно для забезпечення зручного перегляду. Дослідження засвідчило бажання глядачів бути залученими до певної соціальної групи, об’єднаної спільними інтересами чи вподобаннями, що вказує на формування абсолютно нової тенденції, викликаної безпосередньо пандемією COVID-19, яка свого часу деформувала раніше створені соціальні зв’язки. З урахуванням обмежень соціального дистанціювання, цифровий відеосвіт стає форматом комунікації, який допомагає зменшити розрив між бажаним і реальним. На численних відеоплатформах глядачі матимуть можливість взаємодіяти один з одним, формуючи стійкі соціальні зв’язки. Щоб бути ефективними в посткарантинний період, відеовиробники повинні активно моніторити будь-які посткризові коливання та реакцію споживачів на той чи інший контент. Вони мають інтегрувати контент під нові формати, проявляючи при тому нестaндaртний пiдхiд дo вiдеoвирoбництвa, творчу гнучкість, креатив та індивідуальний стиль.

Об’єктом дослідження є процеси розробки та аналізу конструктивних варіантів просторової конфігурації обкладинок з метою оптимізації їх ергономічності при використанні. Важливим аспектом дослідження є ідентифікація ключових параметрів, що впливають на зручність користування обкладинками та розробка методології для їх оцінки та покращення. Аналітичні дослідження спрямовано на вивчення взаємозв’язку між формою, розміром, матеріалами та іншими конструктивними елементами обкладинок із їх ергономічними характеристиками. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що інноваційні конструктивні рішення можуть значно покращити ергономічність обкладинок, забезпечуючи вищий рівень комфорту та зручності для користувачів. В роботі досліджуються різні конструктивні підходи та їх вплив на ергономічні властивості обкладинок, включаючи аналіз потенційних переваг та недоліків кожного з них. Встановлено, що застосування комплексного підходу до розробки обкладинок, що враховує ергономічні вимоги на рівні концепції та конструкції, може значно підвищити зручність і комфорт користувачів, сприяючи покращенню загального досвіду використання. Ефективність впровадження ергономічних рішень у конструкції обкладинок залежить від глибини розуміння потреб користувачів та особливостей взаємодії з продуктом.

У статті описано етапи, які проводять під час проєктування конструкцій і розроблення дизайну паковань, які ґрунтуються на аналізі таких чинників як цільова аудиторія, методи досліджень цільової аудиторії, кольорова палітра та тренди, вид паковання, методи вдосконалення брендів, асортимент продуктів, інгредієнти та формули, цінова стратегія, маркетинг і позиціонування, інновації, екологічність і сталий розвиток, роль відгуків. Для проєктування власного подарункового паковання проаналізовано чинники двох фірм виготовлення косметики. Актуальність цієї роботи полягає у розробленні етапів для попереднього виготовлення паковання для декоративної косметики, адже аналіз наукових досліджень показав, що чіткого алгоритму підготовчих робіт перед проєктуванням конструкції і розробленням дизайну паковань наразі немає. Під час роботи над розробленням дизайну подарункового паковання на прикладі декоративної косметики залучено респондентів — вони оцінювали концепцію, логотип, колірне рішення та шрифтове оформлення паковання. На основі досліджень вибору, який зробили респонденти, наведено розробки конструкцій паковань та обрано цільову аудиторію. У процесі проєктуванні подарункового паковання визначено габаритні розміри, тип продуктів у пакованні, їх розміри і форми; розміщення продуктів у пакованні; наявність захисних елементів, наприклад тішью; необхідну площу для всіх запроєктованих елементів, наприклад додаткове застосування візитівок, листівок, пробників тощо. У статті на основі запропонованих етапів і досліджень інформації від респондентів запроєктовано чотири конструкції подарункових паковань із розробленим дизайном, наведено оцінки респондентів, які обрали найбільш доцільну. Розраховано конструктивну складність ексклюзивної конструкції для простіших аналогів, визначено трудомісткість паковання, яке розробляється з коефіцієнтом конструктивної складності.

У питанні використання доповненої реальності як засобу увиразнення друкованої поліграфічної продукції вагому роль відіграє відповідність готового відбитка маркеру його цифровому оригіналу, адже на етапі його розробки програмою фіксуються його параметри, які потім зчитуються з надрукованого зображення (колір, кути, краї, контури, важливі точки тощо) та співставляються з цифровим оригіналом. При цьому особливо важливими є колірні характеристики AR-маркеру, оскільки колірна відмінність та недостатня контрастність між фоном та надрукованим зображенням може призвести у подальшому до погіршення зчитування при різних особливостях освітлення та характеристиках задруковуваного матеріалу, зокрема глянцю, що у свою чергу може призвести до погіршення показників надійності процесу відтворення додаткового контенту при використанні друкованої продукції, що може унеможливити її використання. Особливо це стосується друкованої продукції з інтенсивними умовами використання, зокрема елементів вуличної реклами (бігборди, плакати, сітілайти тощо). У цій роботі висвітлено результати проведеного експерименту з визначення раціонального кольору для друку маркеру доповненої реальності, що дозволить забезпечувати стабільне відтворення маркерів при більшості умов використання друкованої продукції з AR-елементами та суттєво зменшить їх вплив протягом всього терміну експлуатації цієї друкованої продукції. Досліджено вплив умов експлуатації та зміни колірних характеристик маркерів на стабільність відтворення додаткового контенту для друкованої продукції із доповненою реальністю та встановлено раціональні колірні характеристики маркерів доповненої реальності для друкованої продукції із інтенсивними умовами експлуатації. На основі чого сформовано рекомендації щодо їх особливостей застосування. Встановлено, що за умов довготривалого використання (3–4 місяці) найбільш раціональним кольором є чорний. Він є найбільш стабільним до дії зовнішніх умов та майже не змінюється протягом усього досліджуваного терміну. Найменш стабільним кольором для глянцевого матеріалу виявився жовтий.

Метою цієї роботи є дослідження параметрів якості тиснення фольгою та визначення оптимальних режимів, що дозволять забезпечити якісне перенесення та закріплення фольги на різних видах картону. З метою визначення сучасного стану розвитку технології, матеріалів та обладнання для гарячого тиснення фольгою проведено патентний пошук за період 2013–2023 рр. Проаналізувавши отриману інформацію, виявлено, що основна частка патентів припадає на розробку та вдосконалення матеріалів для тиснення та вдосконалення обладнання і його робочих вузлів. Досліджено вплив зміни температури робочої зони пресу для тиснення на якісні параметри тиснення фольгою. Проаналізовано чіткість контурів зображення, рівномірність покриття фольгою. Для дослідження обрано чотири види картону різної маси метру квадратного, товщини, фактури. В ході експериментального дослідження процесу плоского гарячого тиснення фольгою тиск був сталим, а температурний режим поступово змінювався за принципом зростання, починаючи з 110° С і закінчуючи — 140° С. Для кожного виду картону розглянуто по п’ять зразків, отриманих при різних технологічних параметрах. Зразки оцінено візуально як без додаткових оптичних інструментів, так і при збільшенні під мікроскопом. Для оцінювання залучено п’ять експертів. За результатами експерименту та наведеними експертними оцінками побудовано графіки залежності якісних параметрів фольгованого відбитка від температури тиснення. Виявлено, що найкращий результат досягнуто при температурі тиснення від 130–136° С для картонів без покриття, та при 120° С для картону хром-ерзац, що має поверхневий крейдований шар.