Search

Abstract Leucocyte subpopulations in both lymphoid and myeloid lineages have a significant impact on antitumor immune response. While radiation-induced lymphopenia is being studied extensively, radiation effects on lymphoid and myeloid subtypes have been relatively less addressed. Interactions between leucocyte subpopulations, their specific radiation sensitivity and the specific kinetics of each subpopulation can be modeled based on both experimental data and knowledge of physiological leucocyte depletion, production, proliferation, maturation and homeostasis. Modeling approaches of the leucocyte kinetics that may be used to unravel mechanisms underlying radiation induced-leucopenia and prediction of changes in cell counts and compositions after irradiation are presented in this review. The approaches described open up new possibilities for determining the influence of irradiation parameters both on a single-time point of acute effects and the subsequent recovery of leukocyte subpopulations. Utilization of these approaches to model kinetic data in post-radiotherapy states may be a useful tool for further development of new treatment strategies or for the combination of radiotherapy and immunotherapy.

Агресивне вторгнення російської федерації об’єднало українське суспільство та бізнес зокрема. Зовнішні загрози не виправдали сподівань країни-агресора, яка робила ставку на економічний крах України та, як наслідок, скорення нашого суспільства. Відповідно, метою цього дослідження є системний аналіз основних чинників зниження економічних показників від початку повномасштабного вторгнення та визначення засобів і механізмів подолання економічної кризи, зокрема й шляхом ухвалення дієвих державних рішень. Аналіз закордонних публікацій дав чітке розуміння, що економічна ситуація в Україні має безпосередній вплив на міжнародну економіку та світову геополітику. У цьому дослідженні проаналізовано основні чинники, які вплинули на падіння ВВП в Україні у 2022 році, та обставини, які стали причиною його стабілізації; виокремлено окремі галузі економіки, які, незважаючи на нищівні економічні втрати, виявили стійкість до викликів війни. Дано окрему оцінку ІТ-галузі, яка в сучасних реаліях виявилася для України найбільш адаптивною,що дозволило дійти висновку, що майбутнє України – саме за цифровими трансформаціями з поступовою інтеграцією до смарт-економіки. Водночас у ході дослідження визначені конкретні етапи, які має пройти Україна на шляху до свого економічного відновлення; виокремлено негативні чинники, які заважають цьому вже сьогодні. Зокрема однозначно встановлено, що корупція є ключовим гальмівним елементом економіки України; вона була до війни, існує і зараз, однак має зникнути після війни, оскільки її існування зведе до нуля перспективи створення правового, економічно стабільного суспільства та внеможливить реальну інтеграцію України до європейської спільноти.

Ukraine is currently facing an acute issue of economic recovery, as the country seeks to emerge from the devastating effects of the global pandemic and level out and overcome the negative impact of the intensification of military operations on its territory. Given the above, the purpose of the article is to study Ukraine's experience in strategic management of economic systems, taking into account the existing experience and accumulated practices, as well as to substantiate proposals for the development and implementation of progressive, innovative tools of public management in accordance with the challenges of our time. Methods - deduction, induction, analysis, synthesis, dialectical logic, system and dynamic analysis, software modelling. Through the prism of historical retrospectives, the practices accumulated in the country of designing strategies of economic development in the institutional, organizational and substantive context are described. The structurization and detailed elaboration of different archetypes of state economic management, and formalized guiding principles which should form the basis of the elaboration and realization of the strategy of economic systems development have been presented. Separate attention is paid to the disclosure of the content of the components of the innovative platform of value creation, which should form the basis of strategic management of economic systems in Ukraine. The scientific novelty proved that the basis of strategic management of the development of economic systems of Ukraine at the present stage should be the archetype of "centralized and global management", which should be based on an innovative platform of value creation, by supporting three key sectors of economic progress: society, industry and management. The conclusions obtained in the study can be used by the Government of Ukraine and responsible institutions, as well as the business environment in justifying the structural content of the model of strategic management of progressive economic development by assessing the new challenges generated by the challenges of our time. For the achievement of efficiency of management of strategic development of economic systems in Ukraine, it is necessary to provide a synergy of state institutions, representatives of business, and the public.

Російська збройна агресії спричинила глибоку соціально-економічну криза та має масштабні непередбачувані наслідки для національної економіки. Одним з ключових негативних наслідків російської збройної агресії є загроза для сталого розвитку національної економіки. Уражені всі аспекти сталого розвитку в Україні: економічний розвиток, захист довкілля, соціальна та гендерна рівність, інше. На тлі російської збройної агресії постає нагальна потреба в збалансованому та обґрунтованому стратегічному державному регулюванні, що покликано забезпечити сталий розвиток в Україні в коротко- та довгострокових аспектах. Метою статті є визначення особливостей стратегічного державного регулювання на тлі російської збройної агресії в площині розвитку національної економіки в координатах сталого розвитку. В статті розглянуто прогрес України в виконанні цілей сталого розвитку. Названо найбільш проблемні зони в розрізі цілей сталого розвитку, де ключовою причиною відставання є російська збройна агресія. Здійснено огляд ситуації в світі в розрізі рівня конфліктності та виділено спільні риси в площині проблем сталого розвитку в країнах, що зазнали збройної агресії. Наголошено на тому, що ускладнення у досягненні цілей сталого розвитку мають комплексну природу. Драйвери забезпечення сталого розвитку мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Розглянуто 4 ключові фактори, що утруднюють досягнення цілей сталого розвитку на сучасному етапі: 1. Звуження ліквідності в світі; 2. Ускладнення доступу до позикового фінансування; 3. Потреба в термінових фінансових заходах; 4. Потреба в рості продуктивності праці та зростанні виробничого потенціалу. Подано опис сценарію UNDP щодо розвитку наслідків російської збройної агресії в площині бідності в Україні. Названо ключові зони фокусу для комплексу заходів Уряду в контексті масштабної соціально-економічної кризи. Наголошено на важливості застосування скоординованої та обґрунтованої політики Уряду на тлі російської збройної агресії. Окрему увагу приділено потребі в використанні гнучкого підходу при розробці комплексу заходів зі стратегічного державного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку. Наголошено на важливості застосування здобутків діджиталізації в контексті реалізації програм підтримки громадян та бізнесу.

У статті розглянуто основні характерні риси інноваційної економіки. Виявлено, що ключовим елементом у структурі сучасної, розвинутої та конкурентоспроможної економіки є людина, яка здатна творити та створювати. Така людина повинна мати не тільки природні здібності та високий рівень свідомості, але й знаходитися в певних умовах (рівень життя, доходів, безпеки тощо), які, безумовно, повинні створюватися на рівні держави. На підставі проведених досліджень запропоновано авторську схему, яка визначає місце та роль людини в структурі сучасної інноваційної економіки. За результатами аналізу ТОП-10 країн-лідерів світу за чотирма глобальними індексами (Індекс глобальної конкурентоспроможності, Глобальний індекс інновацій, Світовий рейтинг добробуту, Індекс глобальної конкурентоспроможності талантів) за три роки виявлено, що існує взаємозв’язок між добробутом життя населення, продуктивністю талантів та, як наслідок, конкурентоспроможністю економіки країни в цілому.