Search

The article presents the genesis of the Mandyczewski family based on extensive source material; the factors of Eusebius Mandyczewski’s formation as a musician, conductor, and composer are characterized. Attention is focused on the significant influence on his professional development of the well-known church history teacher of Chernivtsi University Eusebius Popovych, music teacher Sydor Vorobkevych, and violin teacher Adalbert Hrimaly. The features of the talent of the future musician in his youth are revealed (he created 82 compositions between the ages of 14 and 17). Emphasis is placed on a significant event – receiving a scholarship at the competition of young talents in Leipzig, which was a significant financial support for his further studies at the University of Vienna. The “Viennese” period of E.Mandyczewski’s creativity, which lasted 54 years, is characterized. In Vienna, he studied German studies, philosophy, literature, art history, musical disciplines; his teachers were music critic Eduard Hanslick, musicologist Martin Gustav Notteb, composer Robert Fuchs. E. Mandyczewski’s professional growth was connected with activities at the Vienna Academy of Music, the Vienna Conservatory; he was the conductor of various choirs and orchestras, archivist and bibliographer of the Viennese “Society of Friends of Music” - one of the significant centers of European musical life. It was found that during many years of teaching activity, the Maestro trained a whole galaxy of composers, musicologists, teachers, most of whom became stars of the musical world of Austria, Italy, England, America... Among his students are Hans Gall, Karl Behm, Hilarion Verenko, Manolis Calomiris, George Sell, Leone Sinigaglia, Karel Prochazka (senior), Marcian Negria, Joseph Alois Krieps, Julius Patzak, Ferdinand Rebay, Rosario Scalero, Gustav Uwe Yenner, and Arthur Schnabel, Karl Garinger, Ignaz Brühl, Henry Kimball Hadlita, and others. The Austrian press deservedly called the honorary citizen of Vienna E. Mandyczewski “a living musical encyclopedia”. As a theoretician, he wrote many scientific studies on the work of W. Mozart, L. Beethoven, L. Bach, K. Czerny, A. Bruckner, Strauss, etc., compiled a complete edition of the works of J. Haydn, F. Schubert (in 42 volumes), J. Brahms (in 26 volumes). It is emphasized that E. Mandyczewski is the author of 11 Ukrainian choirs, the canon for three voices “And the day goes, and the night goes...” (to the words by T. Shevchenko), music to the lyrics by Yu. Fedkovich “Wake up, Boian!”, “Kobzar’s dawn” etc., vocal works written to the texts of Serbian, Hungarian, Ukrainian, Moldovan folk songs, author’s works written to the texts by Romanian and Moldovan poets M. Eminescu, H. Koshbuk, V. Aleksandr, O. Vlahutse, etc. Research attention is focused on the authorship of vocal works of a secular and spiritual nature, among which the most significant are: “Greek Mass” for solo, choir and orchestra, the cycle “Tuscan Songs”, church works – 12 liturgies, “Cherub” for mixed choir, “Our Father” for two children’s voices, carol “Silent night, holy night”, psalms, etc. On the basis of primary factual sources, the influence of E. Mandyczewski on the development of musical culture and education in Bukovyna is characterized., Articolul prezintă geneza familiei Mandicevschi pe baza unui material sursă extins; sunt caracterizați principalii factori ai formării lui Eusebie Mandicevschi ca muzician, dirijor și compozitor. Atenția se concentrează asupra influenței semnificative asupra dezvoltării sale profesionale a cunoscutului profesor de istorie a bisericii de la Universitatea Cernăuți Eusebie Popovici, a profesorului de muzică Isidor Vorobchievici și a profesorului de vioară Adalbert Grizimali. Se caracterizează perioada «vieneză» a creativității lui Eusebie Mandicevchi, care a durat 54 de ani. Creșterea sa profesională a fost asociată cu activități la Academia de Muzică din Viena, Conservatorul din Viena; a fost dirijorul diferitelor coruri și orchestre, arhivistul și bibliograful «Societății Prietenii Muzicii» vieneză, care a fost timp de decenii unul dintre centrele semnificative ale vieții muzicale din Europa. S-a dovedit că, pe parcursul multor ani de activitate didactică, a pregătit o întreagă pleiadă de compozitori, muzicologi, profesori, dintre care majoritatea au devenit vedete ale lumii muzicale din Austria, Italia, Anglia, America, România... Ca teoretician, a scris multe studii științifice despre opera muzicii clasice: V.Mozart, L.Beethoven, L.Bach, K.Czerny, A.Bruckner, Strauss etc., a alcătuit o ediție completă a lucrărilor lui J.Haydn, F.Schubert (în 42 de volume), J.Brahms (în 26 de volume). Se subliniază că Eusebie Mandicevchi este autorul a unsprezece coruri ucrainene, canonul pentru trei voci «Și ziua merge, și noaptea merge...» (după cuvintele lui Taras Șevcenko), muzică pe versurile lui Iurie Fedkovici «Trezește-te băiete!», «Zorile Kobzarului», etc., lucrările vocale scrise pe versurile cântecelor populare sârbe, maghiare, ucrainene, moldovenești, scrise pe vesurile poeților români M. Eminescu , George Cosbuc, Vasile Alecsandri, Alexandru Vlahuță etc. Pe baza surselor factuale primare, se caracterizează influența lui Eusebie Mandicevchi asupra dezvoltării culturii și educației muzicale în Bucovina., У статті на основі широкого джерелознавчого матеріалу представлено ґенезу родини Мандичевських; схарактеризовано чинники становлення Євсевія Мандичевського як музиканта, диригента, композитора. Акцентовано увагу на значному впливі на його професійнийи розвиток відомого викладача історії церкви Чернівецького університету Євсевія Поповича, вчителя музики Сидора Воробкевича, педагога-скрипаля Адальберта Гржімалі. Розкриваються особливості таланту майбутнього музиканта в юнацькому віці (у 14-17 років він створив 82 композиції). Наголошено на знаковій події – отриманні стипендії на конкурсі молодих талантів у Лейпцигу, яка була вагомою фінансовою підтримкою у його подальшому навчанні у Віденському університеті. Схарактеризовано «віденський» період творчості Є.Мандичевського, який тривав 54 роки. У Відні він студіював германістику, філософію, літературу, історію мистецтва, музичні дисципліни; його вчителями були музичний критик Едуард Ганслік, музикознавець Мартін Густав Ноттеб, композитор Роберт Фукса. Професійне зростання Є.Мандичевського було пов’язане з діяльністю у Віденській музичній академії, Віденській консерваторії; він був диригентом різних хорів й оркестрів, архіваріусом і бібліографом віденського «Товариства друзів музики» – одного із значних центрів музичного життя Європи. З’ясовано, що протягом багаторічної педагогічної діяльності Маестро виховав цілу плеяду композиторів, музикознавців, педагогів, більшість із яких стали зірками музичного світу Австрії, Італії, Англії, Америки… Серед його учнів – Ганс Ґаль, Карл Бем, Іларіон Веренко, Маноліс Каломіріс, Джордж Селл, Леоне Синіґалья, Карел Прохазка (старший), Марціан Неґря, Йозеф Алоїс Кріпс, Юліус Патцак, Фердинанд Ребай, Розаріо Скалеро, Ґустав Уве Єннер, Артур Шнабель, Карл Ґарінґер, Іґнац Брюлль, Генрі Кімболл Гедліта та ін. Австрійська преса заслужено називала почесного громадянина Відня Є.Мандичевського «живою музичною енциклопедією». Як учений-теоретик він написав чимало наукових досліджень про творчість В.Моцарта, Л.Бетховена, Л.Баха, К.Черні, А.Брукнера, Штрауса та ін., уклав повне видання творів Й.Гайдна, Ф.Шуберта (у 42-х томах), Й.Брамса (у 26-х томах). Наголошується, що Є.Мандичевський є автором 11 українських хорів, канону на три голоси «І день іде, і ніч іде...» (на слова Т.Шевченка), музики на тексти Ю.Федьковича «Оскресни, Бояне!», «Кобзарська зірниця» та ін., вокальних творів, написаних на тексти народних сербських, угорських, українських, молдавських пісень, авторських творів, написаних на тексти румунських і молдавських поетів М.Емінеску, Г.Кошбука, В.Александра, О.Влахуце та ін. Зосереджено дослідницьку увагу на авторстві вокальних творів світського і духовного характеру, серед яких найвизначнішими є: «Грецька меса» для соло, хору й оркестру, цикл «Тосканські пісні», церковні твори – 12 літургій, «Херувимська» для мішаного хору, «Отче наш» для двох дитячих голосів, коляда «Тиха ніч, свята ніч», псалми та ін. На основі первинних фактологічних джерел схарактеризовано вплив Є.Мандичевського на розвиток музичної культури та просвітництва Буковини.

The reader's attention is offered to get acquainted with the ethnographic work of D. Dan “Sheephouse of Romanians of Bukovina”, published in 1934 in Chernivtsi. The purpose of the study is to analyze the work of D. Dan, and to translate into Ukrainian a fragment of this work for its introduction into scientific circulation in Ukraine. Enrichment of Ukrainian scientific circulation with new work of ethnographic nature – the event is relevant. It has receptive aspects of novelty in the disclosure of new values of intelligence in the 30s of the twentieth century. in the light of modern ethnographic discourse. Conclusions. We state that D. Dana's “Sheephouse in Romanians from Bukovina” is a unique work in the field of studying Romanian sheep breeding in its historical and ethnographic dimensions. The researcher revealed the activities of the Romanians of Bukovina in one of the most critical sectors of the economy, which at the time of writing (1934) preserved millennial traditions, as evidenced by magical practices and animistic reminiscences in the work of shepherds. The author perfectly reveals the process of organizing a sheepfold, making dairy products, shepherds' clothes, lighting a “live fire”, and protecting animals, and gives many examples of folk veterinary medicine. The 35-page paper uses almost 300 terms related to the research topic. The study is well decorated with drawings. For Bukovina, D. Dan’s “Romanian Sheephouse of Bukovina” should become an integral page in the history and ethnography of the region. Unfortunately, today the unique work has hardly entered the scientific circulation of either Romanian or Ukrainian ethnography. It is offered as an appendix a translation of the part “Sheephouse” for general use., L'attention du lecteur est offerte pour se familiariser avec le travail ethnographique de D. Dan "Berger des Roumains de Bucovine", publié en 1934 à Tchernivtsi. Le but de l'étude est d'analyser le travail de D. Dan, et de traduire en ukrainien un fragment de ce travail pour son introduction dans la circulation scientifique en Ukraine. Enrichissement de la circulation scientifique ukrainienne avec de nouveaux travaux de nature ethnographique – l'événement est d'actualité. Il a des aspects réceptifs de nouveauté dans la divulgation de nouvelles valeurs de l'intelligence dans les années 30 du XXe siècle. à la lumière du discours ethnographique moderne. Conclusions. Nous affirmons que la « Bergerie chez les Roumains de Bucovine » de D. Dana est une œuvre unique dans le domaine de l'étude de l'élevage ovin roumain dans ses dimensions historiques et ethnographiques. Le chercheur a révélé les activités des Roumains de Bucovine dans l'un des secteurs les plus critiques de l'économie, qui au moment de la rédaction (1934) préservait les traditions millénaires, comme en témoignent les pratiques magiques et les réminiscences animistes dans le travail des bergers. L'auteur révèle parfaitement le processus d'organisation d'une bergerie, de fabrication de produits laitiers, de vêtements de berger, d'allumage d'un "feu vif" et de protection des animaux, et donne de nombreux exemples de médecine vétérinaire populaire. Le document de 35 pages utilise près de 300 termes liés au sujet de recherche. L'étude est bien décorée avec des dessins. Pour la Bucovine, la « Bergerie roumaine de Bucovine » de D. Dan devrait devenir une page intégrante de l'histoire et de l'ethnographie de la région. Malheureusement, aujourd'hui, l'œuvre unique est à peine entrée dans la circulation scientifique de l'ethnographie roumaine ou ukrainienne. Il est proposé en annexe une traduction de la partie « Bergerie » à usage général, Вниманию читателя предлагается ознакомиться с этнографическим трудом Д. Дана «Овчарня румын Буковины», изданным в 1934 г. в Черновцах. Цель исследования - проанализировать произведение Д. Дана, а также перевести на украинский язык фрагмент этого произведения для введения его в научный оборот в Украине. Пополнение украинского научного оборота новыми работами этнографического характера – событие актуальное. Он имеет рецептивные аспекты новизны в раскрытии новых значений интеллекта в 30-е годы ХХ века, в свете современного этнографического дискурса. Выводы. Констатируем, что «Овчарня у румын с Буковины» Д. Дана является уникальным трудом в области изучения румынского овцеводства в его историко-этнографическом измерении. Исследователь выявил деятельность румын Буковины в одной из важнейших отраслей хозяйства, сохранявшей на момент написания (1934 г.) тысячелетние традиции, о чем свидетельствуют магические практики и анимистические реминисценции в работе пастухов. Автор прекрасно раскрывает процесс организации овчарни, изготовления молочных продуктов, пастушьей одежды, разведения «живого огня», защиты животных, приводит множество примеров народной ветеринарии. В 35-страничной статье используется около 300 терминов, относящихся к теме исследования. Кабинет хорошо украшен рисунками. Для Буковины «Румынская овчарня Буковины» Д. Дана должна стать неотъемлемой страницей истории и этнографии края. К сожалению, сегодня уникальный труд практически не вошел в научный оборот ни румынской, ни украинской этнографии. Предлагается в качестве приложения перевод части «Овчарня» для общего пользования., До уваги читача пропонується ознайомитися з етнографічною працею Д. Дана “Вівчарня румунів Буковини”, виданою 1934 р. у Чернівцях. Мета дослідження – проаналізувати творчість Д. Дана та перекласти українською мовою фрагмент цієї праці для введення її в науковий обіг в Україні. Збагачення українського наукового обігу новими працями етнографічного характеру – подія актуальна. Вона має рецептивні аспекти новизни у розкритті нових цінностей інтелекту 30-х років ХХ ст. у світлі сучасного етнографічного дискурсу. Висновки. Констатуємо, що «Вівчарня у румунів Буковини» Д. Дана є унікальною працею в галузі вивчення румунського вівчарства в його історико-етнографічному вимірах. Дослідниця розкрила діяльність румунів Буковини в одній із найважливіших галузей економіки, яка на час написання статті (1934 р.) зберігала тисячолітні традиції, про що свідчать магічні прийоми та анімістичні ремінісценції у творчості пастухів. Автор досконало розкриває процес організації вівчарні, виготовлення молочних продуктів, пастушого одягу, розпалювання «живого вогню», захисту тварин, наводить багато прикладів народної ветеринарії. У 35-сторінковій статті використано майже 300 термінів, пов’язаних з темою дослідження. Кабінет гарно оформлений малюнками. Для Буковини «Румунська вівчарня Буковини» Д. Дана має стати невід’ємною сторінкою в історії та етнографії краю. На жаль, сьогодні унікальна праця майже не увійшла в науковий обіг ні румунського, ні українського народознавства. У додатку пропонується переклад частини «Вівчарня» для загального користування.

The purpose of this work is to reveal the information obtained by the author about the lexical and semantic features of Indo-European origin of the Ukrainian language choronyms Bessarabia, Bukovina, Galicia, Hutsul Region, Carpathians, Tavria, the etymology of which is unclear and is at the level of unconvincing hypotheses.The research is based on the worldview scientifi c concepts of the outstanding Ukrainian linguist Ivan Ohіienko and the principles of the philosophy of language using a synergetic approach and methods of theoretical modeling and systems analysis.On this methodological and methodological basis, the signs of pre-written creation of tokens Bessarabia, Bukovina, Galicia, Hutsul Region, Carpathians, Tavria in the Indo-European language of proto-Ukrainian tribes are revealed. This word formation was an objective ethnolinguistic process that took place in the systemic relationship of linguistic and extralinguistic – natural and personal-social factors. The driving force of word formationwas, in the sense of the philosophy of language, the national spirit of the autochthonous proto Ukrainian population, which was manifested in its life in the developed macro-territories.The studied choronyms met vital social needs, serving in the pre-writing era as a means of identifying the tribes named by their priority type of grain farming – Bessarabia, Galicia, animal husbandry – the Carpathians (horse breeding) and Bukovina and Hutsul (cattle breeding). At the same time, the horonym Tavria (Tavrika) referred to the Scythian communities of herdsmen on the basis of their residence in the isthmus connecting the peninsula with the mainland, their use of this territory or possession of it for seasonal – spring and autumn – migration with herds cattle on the mainland and back. Each of the studied horonyms also enshrined the natural right of their creators to the designated areas. The inheritance of these names by Ukrainians, even in spite of the loss of the original semantics, testifi es to the ethnic and linguistic kinship of the prehistoric population of Proto-Ukraine and the Ukrainian people.The work proves the prospects of research in historical linguistics on the basis of the philosophy of language and with the use of methods of theoretical modeling and systematic analysis of past and non-reproducible by other means linguistic phenomena., У роботі на основі наукових позицій видатного мовознавця Івана Огієнка та засад філософії мови розкрито ознаки й чинники системного словотвору великими протоукраїнськими спільнотами їх індоєвропейських назв, успадкованих українською мовою як хороніми Бессарабія, Буковина, Галичина, Гуцульщина, Карпати, Таврія.

Summary. The purpose of the research is to analyze archeological materials discovered during the research of Ridkivtsi archeological complex of VIII–X centuries in Bukovyna. This settlement impresses with the originality, diversity and non-standard culture of the Early Middle Ages in the Prut-Dniester interfluve, unlike other settlements of this period in the region. The methodology of research consisted of the principles of historicism, systematicity and scientific objectivity. Theoretical and methodological tools are general scientific (reconstruction, synthesis, classification, logic), specific historical (structural analysis, problem-chronological, comparative, synchronous, critical), typological and retrospective methods of cognition. Scientific novelty: different categories of finds are characterized, which are chronological markers and allow more accurate dating of the period of existence of the Ridkivtsi settlement. In addition, the analyzed chronological markers allow dating of adjacent Slavic settlements in the Carpathian-Balkan region. These include tools, weapons, household items and jewelry. Of particular importance is the last category of finds, which includes lunulae, temple rings, details of the belt set, rings, medallions, pendants, etc. Conclusions: archaeological materials discovered during the excavations of the Slavic settlement near the village of Ridkivtsi allowed to obtain qualitatively new information about the population of the region in the VIII–X centuries. First of all, it was found out that the Slavic inhabitants of the region not only had ferrous metallurgy, but also developed blacksmithing. The found remains of a smithy and a wide range of iron products from the settlement testify to the European level of development of local blacksmithing. At the same time, the materials from the settlement, in particular the decorations, testify to the close economic ties of its population with the Podunavlje and Great Moravia. Identified and analyzed categories of things, in our opinion, are chronological markers and allow us to more accurately date the period of existence of Ridkivtsi settlement. In addition, the analyzed chronological markers allow dating of adjacent Slavic settlements in the Carpathian-Balkan region. The study of the settlement in Ridkivtsi is planned to continue in the future, which will answer a number of socio-political questions., Анотація. Мета дослідження – стаття присвячена аналізу археологічних матеріалів, виявлених під час дослідження Рідківецького археологічного комплексу VIII–X ст. на Буковині. Ця пам’ятка характеризується своєрідністю, різноманітністю та нестандартністю культури Раннього Середньовіччя на теренах Пруто-Дністровського межиріччя. Методологію дослідження склали принципи історизму, системності й наукової об’єктивності. Теоретико-методологічний інструментарій складають загальнонаукові (реконструкція, синтез, класифікація, логічний), конкретно-історичні (структурний аналіз, проблемно-хронологічний, порівняльний, синхронний, критичний), типологічний та ретроспективний методи пізнання. Наукова новизна – проаналізовано різні категорії знахідок, які є хронологічними маркерами і дають змогу більш точно датувати період існування Рідківецького поселення. Водночас ці маркери (знаряддя праці, предмети озброєння, побутові речі та прикраси) уможливлюють проведення датування інших слов’янських поселень у Карпато-Балканському регіоні. Особливе значення серед них належить прикрасам: лунницям, скроневим кільцям, деталям поясної гарнітури, персням, медальйонам-підвіскам тощо. Висновки – виявлені під час розкопок слов’янського поселення біля с. Рідківці археологічні матеріали дали можливість отримати якісно нову інформацію про населення регіону в VIII–X ст. Передовсім вдалося з’ясувати, що у слов’янських жителів регіону існувала не тільки чорна металургія, а й розвивалася ковальська справа. Знайдені рештки кузні й різноманітний асортимент залізних виробів із поселення засвідчує європейський рівень розвитку місцевого ковальства. Водночас матеріали з пам’ятки, зокрема прикраси, свідчать про тісні економічні зв’язки його населення із Подунав’ям та Великою Моравією. Виявлені й проаналізовані категорії речей, на нашу думку, є хронологічними маркерами, уможливлюють більш точне датування періоду існування Рідківецького поселення. Крім того, проаналізовані хронологічні маркери допомагають здійснити датування суміжних слов’янських поселень у Карпато-Балканському регіоні. Вивчення поселення у Рідківцях планується продовжити в майбутньому, що дасть змогу відповісти на низку питань соціально-політичного та культурного розвитку населення регіону у VIII–X ст.

The paper elucidates the main stages of the life and doctor's activity of surgeon Volodymyr Zalozets'kyi, – “one of the most outstanding Chernivtsi Rusyns” [Ukrainians], a brilliant representative of the medical community of the XIX century.The Ukrainian Government founded a prize named after Volodymyr Zalozets'kyi., В статье отображены основные этапы жизни и врачебной деяльности хирурга Владимира Залозецкого – “одного из наиболее значимых черновицких руссинов” [украинцев], яркого представителя Буковинского медицинскогообщества ХІХ века. Украинськой властью учреждена премия имени Владимира Залозецкого., У статті висвітлені основні етапи життя і лікарської діяльності хірурга Володимира Залозецького – “одного з визначніших чернівецьких русинів” [українців], яскравого представника Буковинського медичного товариства ХІХ століття. Українською владою заснована премія імені Володимира Залозецького.

Dariychuk Sergey Vasilyevich. Factors that influenced the intensification of physical culture and sports in the press of Bukovina in the second half of the nineteenth - early ywentieth century. Journal of Education, Health and Sport. 2020;10(3):333-339. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.03.036 https://apcz.umk.pl/czasopisma/index.php/JEHS/article/view/JEHS.2020.10.03.036 https://zenodo.org/record/4625451 The journal has had 5 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. § 8. 2) and § 12. 1. 2) 22.02.2019. © The Authors 2020; This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Nicolaus Copernicus University in Torun, Poland Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial u se, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author (s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non commercial license Share alike. (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper. Received: 09.03.2020. Revised: 18.03.2020. Accepted: 31.03.2020. UDC УДК 796.011.3:070 (477.85) «19/20» FACTORS THAT INFLUENCED THE INTENSIFICATION OF PHYSICAL CULTURE AND SPORTS IN THE PRESS OF BUKOVINA IN THE SECOND HALF OF THE NINETEENTH - EARLY TWENTIETH CENTURY Sergey Vasilyevich Dariychuk Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University Department of Physical Culture and Fundamentals of Health s.dariichuk@chnu.cv.ua orcid id 0000-0001-889-1293 Abstract The article identifies and substantiates the factors that influenced the intensification of physical culture and sports in the press of Bukovina in the second half of the nineteenth – early twentieth century. It is recognized that the view of physical education in one of the territorial units of modern Ukraine, and in the past – a separate crown land of the Austro-Hungarian Empire – Northern Bukovina (1849-1918) is timely. Physical education of children and youth, as well as the whole branch of physical culture and sports, in this period had a wide resonance, which is confirmed by numerous materials of Bukovinian periodicals. It is proved that the democratic principles of the Austro-Hungarian Empire, in particular to establish and publish the press in the state and native languages, to organize parties, public associations and other associations) contributed to the development of the press in Bukovina, expressed in increasing the number of publications and expanding the circle of subscribers and readers, the appearance of newspapers and magazines in different languages, including Ukrainian. The author emphasizes the experience of publishing periodicals in Western Ukraine and the impact of this experience on health issues in the pages of Bukovinian newspapers and magazines. Factors of influence inherent in Bukovina in the second half of the XIX – early XX centuries. administrative changes, development of physical culture and sports societies, editorial policy of the Ukrainian press of the region, which satisfied the social demands of readers. Factors of influence inherent in Bukovina dentified administrative changes, the development of physical culture and sports societies, the editorial policy of the Ukrainian press of the region, which satisfied the social needs of readers. Factors of influence inherent in Bukovina in the second half of the nineteenth – early twentieth century. identified administrative changes, the development of physical culture and sports societies, the editorial policy of the Ukrainian press of the region, which satisfied the social needs of readers. Keywords: Bukovyna; newspapers; press; societies; physical education; factors.

Пам’яткоохоронна діяльність – це важливі заходи, що здійснюються з метою збереження та захисту об’єктів історико-культурної спадщини та історичного середовища в цілому. Тривалий час, протягом першої половини ХІХ ст., заходи з охорони пам’яток історії та культури здійснювалися на громадських засадах. Пам’яткоохоронна робота на Закарпатті, Галичині та Буковині – українських землях, що входили до складу Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії контролювалася Центральною комісією, що була створена за наказом австрійського імператора 31 грудня 1850 року. В 1911 р. вона була реформована на Раду пам’яток та Державну раду пам’яток. Перша виконувала роль дорадчого органу, друга ж складалася з консерваторів, які мали великий штат помічників. Даний закон мав фундаментальне значення для становлення пам’яткоохоронної роботи даного регіону, адже він чітко прописував та означував коло питань, що стосувались даної теми.

The territory in Upper Suceava, Siret, Upper Popruttia and Middle Podnistrovya (Bukovyna) played an important part in international relations due to transcontinental trade routes connecting the north of Western Europe and the Black Sea. Moreover, it was a confluence of political and economic interests of current major countries of Central and Eastern Europe, mostly Poland and later Ottoman Empire which had been competing for the hegemony in the region and craved to be decisive in its history. During 1530, the Ottoman Empire and Poland wanted to extend their power to Moldavia and to Bukovina. The reason for this was that the region was at the forefront of the struggle between both countries. Frontier conflicts between Poland and Moldavia lasted until 1538 when Turkish sultan and Polish king arranged Tartar Horde to capture Moldavian lands and Polish troops which surrounded Khotyn fortress forced Petru Rares make a vassal oath to Zygmunt I. Still it did not help preserve Moldavian sovereignty as Turkish sultan occupied Suceava due to Moldavian boyars betrayal, while Petru Rares was compelled to escape to Transylvania. Thus, Moldavia and the territory of Bukovyna went over to Ottoman Empire, which had negative consequences on the situation of the local people, restricting its agricultural and demographic development. The borders of Bukovyna became, therefore, the borders of Ottoman Empire. Besides, eastern part of Bukovyna (with the centre in Khotyn) was subordinate to Turkish administration which created an important defense point that often became the location for battles in coming years. Thus, after the Moldavian state became dependent on the Ottoman state in 1538, the situation in Bukovynian lands deteriorated significantly. The consequence of this was that from the end of the XVI – the beginning of the XVII century Bukovyna was the object of military-political competition, and power over the region passed from hand to hand., У статті проаналізовано військово-політичне становище північномолдавських земель (Буковини) у 30-х рр. XVI ст. протягом польсько-молдавських військових конфліктів та посилення османської експансії у Центрально-Східній Європі. Під час боротьби між Польщею та Молдавією за Покуття, яке межувало з територією Буковини, правитель Османської імперії, домовившись із поляками, вирішує скинути непокірного господаря Петру Рареша та загарбати всю країну. Наслідком потрапляння держави у васальну залежність від Османської імперії в 1538 р. стало погіршення воєннополітичного становища буковинських земель, які опинилися

The article is the first part of a work conceived by the author, dedicated to the folk musical traditions of the ethnic group of Poles who migrated from the western Beskyds more than 200 years ago (namely, from the vicinity of the city of Chadca, located on the Kisuca River, northern Slovakia) to the Romanian part of the Carpathians, called Bukovyna. The name of this ethnic group in Poland is gorali czadecki = Chadian gurals. Their descendants still live in several settlements of the Carpathian Bukovyna: the villages of Plesha, Solonetul Nou and Poiana Mikuli, located in the basin of the Humora River in the Suceava region of Romania. The traditional culture of the Chadian highlanders, in particular their musical folklore, is still insufficiently studied by scientists. The material on which the ethnomusical part of the article is based was mainly collected by the author in the course of his own expeditionary research in these territories in the 2000s. A significant part of the article is a summary of the history of the origin and migrations of this group, as well as ethnographic information about it. After all, complex and varied historical events (mainly the so-called «Volosh colonization», which began in the XII century: the resettlement of the Romanian-speaking population to the Carpathian region from the Northern Balkans, historical Transylvania and Moldova), as well as natural landscape living conditions – cattle breeding in high-mountain pastures) identified some of the features of their traditional musical culture. The second section of the publication is a general overview of the main vocal genres of the Chadetsky gurals living in Bukovyna. A specific marker of the local singing repertoire is taidans (local name) – ritual (mostly wedding) or non-ritual (shepherd's) songs / choruses with verses 6 + 6 in a two-line stanza. Their texts are predominantly monostrophic, following in each performance in no particular order. The article examines the problematic aspects of the genre interpretation of these works: these are full-fledged songs or choruses, where words are more important. Memorial songs (of a religious nature) and lamentation over the departed still occupy an important place in traditional life. The memories of older respondents keep archaic games held at night near the dead. Christmas carols of various types, performed by different age groups of carol singers, are still an actively widespread genre: children, youth – the «young brotherhood» (with mummers), older men - the «old brotherhood». Also known is the children's ritual of sowing grain in houses on New Year's morning. Information about song genres is presented in the context of their functioning in everyday life and rituals, Статья является первой частью задуманной автором работы, посвященной народно-музыкальным традициям этнической группы поляков, более 200 лет назад переселившихся из западных Бескидов (а именно – из окрестностей вокруг города Чадца (Čadca), расположенного на реке Кисуца (Kysucа), северная Словакия) в румынскую часть Карпат, называемую Буковиной. Название этой этнической группы в Польше – gorali czadecki = гурали чадецкие (в украинском переводе они названы чадецкими горянами или горцами). Их потомки по-прежнему живут в одной из местностей Карпатской Буковины: селах Плеша (Plesza), Новый Солонец (Solonetul Nou) и Пояна Микули (Pojana Mikuli), расположенных в бассейне реки Хумора в Сучавском уезде Румынии. Традиционная культура чадецких горцев и, в частности, их музыкальный фольклор до сих пор недостаточно исследованы учеными. Материал, на котором базируется этномузыкальная часть статьи, главным образом собран автором в ходе собственных экспедиционных поездок в эти местности в 2000-х годах. Весомую часть статьи составляет краткая историческая сводка об истории переселений этой группы и этнографическая информация о ней. Ведь сложные и разнообразные исторические события (главным образом так называемая «волошская колонизация», начатая в ХІІ веке: переселение в регион Карпат румыноязычного населения из Северных Балкан, исторических Трансильвании и Молдовы), а также природно-ландшафтные условия проживания и хозяйствования чадецких горян с доминированием скотоводства отгонного типа) обусловили некоторые особенности их традиционной музыкальной культуры. Второй раздел публикации представляет собой общий обзор основных вокальных жанров чадецких гуралов, обитающих на Буковине. Стилевым маркером локального певческого репертуара являются тайданы – обрядовые (преимущественно свадебные) либо необрядовые (пастушеские) песни / припевки со стихом 6+6 в двухстрочной строфе. Их тексты, преимущественно однострофные, нанизываются в каждом исполнении в произвольном порядке. В статье обсуждаются проблемные моменты жанровой трактовки этих произведений: являются ли они песнями или припевками. Важное место в традиционном быту до сих пор занимают похоронные песни (религиозного характера) и плачи-причитания над покойником. В воспоминаниях сохраняются архаические игры при покойнике. Активно бытующим жанром остаются рождественские коляды разных видов, исполняемые различными возрастными группами колядующих: детьми, «молодым братством» (с ряженьем), «старым братством». Также известен детский обряд ритуального сеяния зерна в домах новогодним утром. Сведения о песенных жанрах представлены в контексте их функционирования в быту и ритуалах., Стаття є першою частиною задуманої автором роботи, присвяченої народно-музичним традиціям етнічної групи поляків, які понад 200 років тому переселилися із західних Бескидів (а саме – з околиць навколо міста Чадці (Čadca), розташованого на річці Кисуца (Kysucа), північна Словаччина), до румунської частини Карпат (Буковини). Назва цієї групи в Польщі – górali czadecki = гуралі чадецькі. У перекладі їх названо чадецькими горянами / гуралами. Їхні нащадки досі мешкають в одній із місцевостей Карпатської Буковини: селах Плеша (Plesza), Новий Солонець (Solonetul Nou) та Пояна Мікулі (Pojana Mikuli), розташованих у басейні ріки Хумору в Сучавському повіті Румунії. Традиційна культура чадецьких горян, зокрема, їх музичний фольклор досі недостатньо досліджені вченими. Матеріал, на якому базується етномузична частина статті, головним чином зібраний автором у ході його власних експедиційних обстежень цієї місцевості у 2000-х роках. Вагому частину статті складає історична розвідка й етнографічна інформація. Адже складні й різноманітні історичні події (головно так звана «волоська колонізація», розпочата в ХІІ столітті: переселення в регіон Карпат румуномовного населення з Північних Балкан, історичних Трансільванії та Молдови), а також природно-ландшафтні умови проживання й господарювання чадецьких горян (високогірні райони з домінуванням скотарства відгінного типу) обумовили деякі особливості їх традиційної музичної культури. Другий розділ публікації містить загальний огляд основних вокальних жанрів чадецьких гуралів, що мешкають на Буковині. Стильовим маркером локального співаного репертуару є тайдани – обрядові (переважно весільні) та необрядові (пастуші) пісні/приспівки з віршем 6+6 у дворядковій строфі. Важливе місце посідають похоронні пісні та голосіння, різдвяні коляди. Відомості про пісенні жанри подаються автором у контексті їх функціонування в побуті та ритуалах.

In 1984–2000, observations of wintering bats in underground cavities located in Chernivtsi, Ivano-Frankivsk, Khmelnytskyi and Ternopil regions were conducted. A total of 24 underground cavities of both natural and artificial origin were surveyed. In 18 of them, hibernating bats were found belonging to 9 species: R. hipposideros, M. myotis, M. bechsteinii, M. daubentonii, M. dasycneme, M. mystacinus, P. auritus, and B. barbastellus. Most of the specimens among wintering cave-dwelling bats were R. hipposideros and M. myotis. No abundant (more than 300 individuals) wintering colonies were found, although such colonies were mentioned earlier for Western Ukraine. Fragmentation of populations is a result of increase of human influence. Small colonies attract less attention of humans and predators thus they have more chances for successful wintering. As of 2000, 3 new underground shelters of key importance were discovered in Chernivtsi, Khmelnytskyi, and Ternopil regions. Some individuals were marked by rings in order to study their migration routes. In total, 89 bats were ringed in Verteba, Vitrova, and Zbruchanska caves. Subsequent catches testified the association of bats with these wintering shelters.

Мета дослідження. Стаття присвячена особливостям побутування і функціонування весняних пісень (веснянок і гаївок) Буковини у всеукраїнському контексті дослідження жанрів весняного календарно-обрядного циклу. Методи дослідження. У статті в процесі обробки теоритической бази і розробки кваліфікаційних систем жанрів і мотивів було застосовано історико-типологічний метод. Динаміку побутування календарно-обрядове пісень простежено з помощ'ю функціонального методу. Об'єктивно оцінити якісні та кількісні показники жанрового розмаїття весняного календарно-обрядного фольклору Буковини, простежити його динамічні процеси допомогло застосування статистичного методу. Естетичний метод розкриває мистецтвознавчий рівень аналізованих пісень. Структурно-семантичний і метод реконструкції допомагають зрозуміти і в деякій мірі відтворити первісне значення і мета архаїчних обрядодійства і приурочених їм народнопоетичних творів. Наукова новизна. Пропоноване дослідження є першою спробою вирішення актуальних питань динаміки побутування, регіональну специфіку жанрової структури, системи мотивів і поетики весняного календарно-обрядного фольклору Буковини. У статті вказується на те, що К. Ластівка фактично був першим дослідником веснянок і гаївок Буковини (на відміну від П. Руснака, який став першим компетентним записувача цих жанрів і в 1910 році опублікував у Коломиї фольклорний збірник «Їде, їде Зельман, або Гаілкі , буковинсько-руський побут на Воскресіння Христове »з не-великим передмовою). А також представлено своєрідну власну жанрову класифікацію К. Ластівки зафіксованих в досліджуваному ареалі (в селах Горошівці і Чуньків Заставнівського району Чернівецької області) пісень весняного календарно-обрядного фольклору, проаналізовано їх якісні та кількісні показники в рамках одного циклу. Розкрито семантику та здійснено спробу історичної реконструкції архаїчних реліктових явищ весняної календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії Буковини в фіксаціях і тлумачення К. Ластівки. Додатковим ілюстративним матеріалом статті послужили сучасні веснянки і гаївки Буковини, які зібрав автор цієї праці і, в деякій мірі, вперше ввів в науковий обіг. Ключова концепція праці - конструктивний аналіз фольклорних явищ від окремих творів до теоритических узагальнень. У статті вперше проаналізовано цікаві сюжети і варіанти творів, зафіксованих в буковинському регіоні (загальне число яких більше 400 текстів). Висновки. На основі матеріалів, які зібрав і прокоментував К. Ластівка, а також текстів, які записав на протязі останніх двох-трьох десятиліть і проаналізував автор цих рядків констатується, що пропоноване дослідження є першим в українській фольклористиці цілісним дослідженням весняно-обрядного фольклору Буковини, в якому зроблено акцент на розкритті двох аспектів - регіональної специфіки і змін, котрі відбулися в побутування і функціонування календарної пісенності за останні роки., Objective. The paper deals with features existence and functioning of spring songs and haivkas in the national context of studying genres of the spring calendar ritual cycle. Methods. The historical-typological method was applied in the paper in the process of working out the theoretical basis and the development of classification systems of genres and motives. The dynamics of the existence of calendar-ritual works was traced using a functional method. Using the statistical method helped to evaluate objectively the qualitative and quantitative indicators of genre diversity of the spring calendar ritual folklore of Bukovyna, to trace its dynamic processes. The aesthetic method reveals the artistic level of the analyzed works. Structural-semantic methodand that of reconstruction help to understand and, to some extent, reproduce the original meaning and purpose of archaic rituals and folk-poetic works devoted to them. Scientific novelty. The study is the first attempt to solve topical issues of the dynamics of life, regional specificity of the genre structure, system of motives and poetics of the spring calendar ritual folklore of Bukovyna. The paper emphasizes that K. Lastivka was actually the first researcher of Bukovinian spring songs and haivkas (as opposed to P. Rusnak, who became the first competent recorder of these genres, and in 1910 he published a folk collection "Going, going Zelman, Ili Gailki, Bukovinian-Russ round at Easter" with a short preface in Kolomyia). Here we pre-sent K. Lastivka’s peculiar genre classification recorded in the studied area (in the villages of Horoshivtsi and Chunkiv of Zastavna district of Chernivtsi region), the works of spring calendar ritual folklore, as well as their quantitative and qualitative indices within one cycle have been analyzed. The semantics is revealed and an attempt is made to reconstruct the archaic relic phenomena of the spring calendar ritual and the calendar ritual poetry of Bukovyna in K. Lastivka’s records and interpretation. An additional illustrative material of the article was the modern spring songs and haivkas of Bukovyna, collected by the author of this paper and, to some extent, for the first time introduced into scientific circulation. The pivotal concept of the paper is the constructive analysis of folklore phenomena from individual works to theoretical generalizations. The paper is the first to analyze interesting plots and variants of the works recorded in the Bukovyna region (their total number is more than 400 texts). Conclusions. Based on the materials collected and com-mented by K.Lastivka, as well as the texts recorded during the last two or three decades and analyzed by the author of these paper, it is stated that the proposed research is the first holistic research of the spring-ritual folklore of Bukovyna in Ukrainian study of folklore, which concentrates on disclosing two aspects - regional specifics and changes that have taken place in the life and functioning of calendar songs in recent years., Le but de l'étude. L'article est consacré aux particularités de l'existence et du fonctionnement des chants de printemps (chants de printemps et haivks) de Bucovine dans le contexte panukrainien de l'étude des genres du cycle rituel calendrier-printemps. Méthodes de recherche. Dans l'article en cours de traitement de la base théorique et le développement des systèmes de qualification des genres et des motifs a été utilisé méthode historico-typologique. La dynamique de l'existence de chants calendrier-rituels est tracée à l'aide de la méthode fonctionnelle. Évaluer de manière objective les indicateurs qualitatifs et quantitatifs de la diversité des genres du folklore rituel et printanier du calendrier de printemps de Bucovine, l’utilisation d’une méthode statistique a permis de suivre ses processus dynamiques. La méthode esthétique révèle le niveau d'histoire de l'art des chansons analysées. La structure sémantique et la méthode de reconstruction aident à comprendre et, dans une certaine mesure, à reproduire la signification et le but primitifs des rites d’action archaïques et des œuvres de poésie folklorique qui leur sont associées. Nouveauté scientifique. L'étude proposée est la première tentative d'aborder des questions d'actualité concernant la dynamique de l'existence, les spécificités régionales de la structure de genre, le système de motifs et la poétique du folklore rituel du calendrier de printemps de Bucovine. L'article souligne que K. Lastiwka était en fait le premier chercheur de la végétation printanière et de la haivka de Bucovine (à la différence de P. Rusnak, qui est devenu le premier enregistreur compétent de ces genres et a publié en 1910 dans Kolomyia un recueil de folklore «Rides, Zelman Rides ou Gailki , Bucovine - utilisation russe pour la Résurrection du Christ "avec un petit avant-propos). Et présente également une sorte de classification de genre propre à K. Lastiki enregistrée dans la zone d’étude (dans les villages de Goroshivtsi et de Chunkov, district de Zastavnovsky, région de Tchernivtsi) des chansons du folklore rituel du calendrier de printemps, analysant leurs indicateurs qualitatifs et quantitatifs au cours d’un cycle. La sémantique est révélée et une tentative est faite pour reconstruire les phénomènes reliques historiques archaïques des rituels du calendrier de printemps et la poésie rituelle du calendrier de Bucovine dans les fixations et l'interprétation de K. Lastiki. Les punaises et les faucons modernes du printemps de Bucovine, que l’auteur de cet ouvrage a rassemblées et, dans une certaine mesure, introduites pour la première fois dans la vie scientifique quotidienne, ont également servi de matériel d’illustration. Le concept clé du travail est une analyse constructive des phénomènes populaires allant d'oeuvres individuelles à des généralisations théoriques. L'article analysait d'abord des tracés et des versions intéressantes d'œuvres enregistrées dans la région de Bucovine (dont le nombre total est supérieur à 400 textes). Conclusions. Sur la base de documents rassemblés et commentés par K. Lastika, ainsi que de textes enregistrés au cours des deux ou trois dernières décennies et analysés par l'auteur de ces lignes, il est précisé que l'étude proposée est la première étude complète du folklore rituel de printemps de Bukovyna dans le folklore ukrainien, dans laquelle L'accent est mis sur la divulgation de deux aspects: les spécificités régionales et les changements survenus dans l'existence et le fonctionnement de la chanson du calendrier au cours des dernières années., Цель исследования. Статья посвящена особенностям бытования и функционирования весенних песен (веснянок и гаивок) Буковины во всеукраинском контексте исследования жанров весеннего календарно-обрядного цикла. Методы исследования. В статье в процессе обработки теоритической базы и разработки квалификационных систем жанров и мотивов было применено историко-типологический метод. Динамику бытования календарно-обрядных песен прослежено с помощъю функционального метода. Объективно оценить качественные и количественные показатели жанрового разнообразия весеннего календарно-обрядного фольклора Буковины, проследить его динамические процессы помогло применение статистического метода. Эстетический метод раскрывает искусствоведческий уровень анализированных песен. Структурно-семантический и метод реконструкции помогают понять и в некоторой степени воспроизвести первобытное значение и цель архаических обрядодействий и приуроченных им народнопоэтических произведений. Научная новизна. Предлагаемое исследование является первой попыткой решения актуальных вопросов динамики бытования, региональной специфики жанровой структуры, системы мотивов и поэтики весеннего календарно-обрядного фольклора Буковины. В статье указывается на то, что К. Ластивка фактически был первым исследователем веснянок и гаивок Буковины (в отличии от П. Руснака, который стал первым компетентным записывателем этих жанров и в 1910 году опубликовал в Коломыи фольклорный сборник «Едет, едет Зельман, или Гаилки, буковинско-руский обиход на Воскресение Христово» с небольшим предисловием). А также представлено своеобразную собственную жанровую классификацию К. Ластивки зафиксированных в исследуемом ареале (в селах Горошивци и Чуньков Заставновского района Черновицкой области) песен весеннего календарно-обрядного фольклора, проанализировано их качественные и количественные показатели в рамках одного цикла. Раскрыто семантику и осуществлено попытку исторической реконструкции архаических реликтовых явлений весенней календарной обрядности и календарно-обрядной поэзии Буковины в фиксациях и толкованиии К. Ластивки. Дополнительным иллюстративным материалом статьи послужили современные веснянки и гаивки Буковины, которые собрал автор этого труда и, в некоторой степени, впервые ввел в научный обиход. Ключевая концепция труда – конструктивный анализ фольклорных явлений от отдельных произведений до теоритических обобщений. В статье впервые проанализировано интересные сюжеты и варианты произведений, зафиксированных в буковинском регионе (общее число которых более 400 текстов). Выводы. На основе материалов, которые собрал и прокомментировал К. Ластивка, а также текстов, которые записал на протяжении последних двух-трех десятилетий и проанализировал автор этих строк констатируется, что предлагаемое исследование есть первым в украинской фольклористике целостным исследованием весенне-обрядного фольклора Буковины, в котором сделано акцент на раскрытии двух аспектов – региональной специфики и изменений, которые произошли в бытовании и функционировании календарной песенности за последние годы.

Анотація. Актуальність дослідження регіональних особливостей розвитку методики навчання англійської мови на Буковині (кінець XIX – початок XX ст.) зумовлена сучасними вимогами суспільства до професійної компетентності учителів/викладачів англійської мови, потребою оновлення процесу підготовки студентів, магістрантів, аспірантів шляхом поглиблення знань з історії методики навчання англійської мови за допомогою конкретно-історичного матеріалу. Метою статті є висвітлення передумов розвитку методики навчання англійської мови на Буковині в зазначений відрізок часу. В процесі пошуку використано підходи, принципи і методи чотирьох рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового і технологічного. Встановлено, що досліджуваний період характеризується наявністю позитивних змін у суспільно-політичному і освітньому житті буковинського краю, що стало наслідком впливу історико-соціальних та освітньо-організаційних чинників. Розвитку методики навчання англійської мови на Буковині сприяло прийняття відповідних законів, які лібералізували освітню і соціальну політику в краї, а також поступ суміжних із методикою наук: порівняльного мовознавства та асоціативної психології, лінгвістичної теорії младограматиків, експериментальної психології, порівняльної психології, гештальтпсихології., The topicality of the study of the regional features of the development of English teaching methodology in Bukovyna (late XIX – early XX centuries) is due to the modern requirements of the society for the professional competence of the English language teachers, the need to update the process of training students, graduate students, postgraduates through deepening the knowledge of the history of teaching English methods using specific historical material. The purpose of the article is to reveal the preconditions for the development of the methodology of teaching English in Bukovyna over a specified period of time. In the search process, approaches, principles and methods of four levels have been used: philosophical, general-scientific, specific-scientific and technological. It was established that the period under investigation is characterized by the presence of positive changes in the socio-political and educational life of the Bukovyna region, which was the result of the influence of historical, social, educational and organizational factors. The development of the methodology of teaching English in Bukovyna was preconditioned by the adoption of the relevant laws which liberalized educational and social policies in the province. New schools and gymnasia opened which provided learning English according to the updated curricula. Besides, the progress of the sciences adjacent to the methodology (comparative linguistics, associative psychology, linguistic theories of the neogrammarians, experimental psychology, comparative psychology, Gestalt psychology) had its impact. The outcomes of the above mentioned fields created the theoretical basis for development of English teaching methods in the region which resulted in the use of the grammar-translation and direct methods of teaching English.

The article describes the features of teaching English in Bukovyna (a region in western Ukraine, which was a part of former Austro-Hungarian Empire) in the late 19 century and the manifestation of the European leading pedagogical ideas in English textbooks of the period. The emergence of the English language teaching methodology in Bukovyna is reflected in the school curricula of the region. The functions of foreign language textbooks are presented, which include: communicative; informational; organisational and managerial; developing and educating. English textbooks have been analysed according to these functions and criteria developed in modern methodology. The two main groups of English textbooks were differentiated: grammar references and readers. It was found that the structure and content of English textbooks corresponded to the curriculum approved by the Austro-Hungarian Ministry of Culture and Education. A lot of attention was paid to grammar material which was presented in German (the official language of the Empire) in the form of rules and commentaries; the exercises were mainly translational, reproductive and non-communicative. The reader included literary excerpts of different genres without providing pre-reading or post-reading tasks. The textbooks analysis proved the use of the approaches and principles of the grammar-translation method of teaching foreign languages which implied predominance of learning grammar, writing and translation over speaking.

Мойсей Антоний. Особенности совместного функционирования повитухи и акушерки в родильной обрядности украинского и румынского населения Буковины. В предлагаемом вниманию читателя исследовании, на основе этнографических и статистических данных, характерных для Буковины, отслеживается процесс исчезновения одного из действующих персонажей родильной обрядности повитухи (моши) под давлением новых реалий, созданных официальной медициной. Проблема рассматривается в компаративном ключе, с учетом многовекового сосуществования украинского и румынского населения в буковинской этнографической зоне. Ключевые слова: повитуха, Моша, акушерка, Буковина, Черновицкая область, родильная обрядность Moysey Antoniy. Specifics of the concurrent functioning of a midwives and obstetricians in maternity rites of Ukrainian and Romanian population in Bukovyna. The proposed research deals with the process of disappearance of the one of characters in maternity rituals - the midwife (Mosha) under the pressure of new realities created by official medicine. The article is based on ethnographic and historical data of the Bukovyna region. Historiography and Source investigate presented topics in comparative perspective, shows how it was described theese problems by Romanian and Ukrainian ethnographers. Some attention was paid to terminology midwife name and its etymology. For insight into the problem by using a building material obtained during field research. It allows to the author to indicate midwifes and obstetricians function in a traditional century’s period: medical, social and magical activities. The word Midwife is used for indication the person, who used own empirical knowledge before, during and after accouchement; performed special magical effect on the whole process of childbirth. As a result of her activities midwife acquired high social status in rural communities. Church cooperated with her and recognizes all midwife magical actions. Respect her job the village citizen have been protected and she enjoyed uncommon love their patients. She was one of the most respected persons for all village families, bathing, christenings, weddings and even burials. Along with the development of the official medicine, this became progress especially in the second half of the nineteenth century. Bukovyna as a part of the Austro-Hungarian Empire and its Bessarabian part (today’s Chernivtsi region), which administratively belonged to the Russian Empire, began a noticeable pressure on midwives as communities character. The article presents a statistical analysis of the growth of special medical establishmentsin the Bukovinian region during XIX - early XX centuries, until the complete disappearance of the midwife (Mosha) in public family rituals. At the same time the process followed to reduce the influence of this important character, and transformation its function and some elements of its activities. Key words: the midwife, “mosha”, the obstetrician, Bukovyna, Chernivtsi region, puerperal rites.

Гуйванюк Николай. Влияние литературной интеллигенции на забастовочное движение сельскохозяйственных рабочих Галичины и Буковины начала ХХ в. В статье раскрыто одно из событий отечественной истории начала ХХ в. – массовые забастовки украинского крестьянства Галичины и Буковины как средство отстаивания своих экономических прав. Показана ведущая роль в организации этих забастовок представителей светской интеллигенции, в частности активной ее части – писателей и публицистов. Отмечено значительный вклад организации забастовочного движения И. Франко, М. Павлика, В. Будзиновського, С. Даниловича, Леся Мартовича, А. Чайковского и К. Трилевского.Ключевые слова: агитация, крестьянские забастовки, Галичина, Буковина, украинские писатели. Mykola Guivaniuk. Literary intellectuals’ impact on farm laborers’ strike movement in Galicia and Bukovyna in early twentieth century. The article highlights one of the most crucial events in the course of the national history in early 20th century, namely, farm laborers’ strike movement in Galicia and Bukovyna, for defending their traditional rights to economic thriving. The secular intellectuals’ elite – men of letters and publicists – played an outstanding role in encouraging farm laborers to go on economical strike. The focus of the research revolves around push-and-pull factors of agrarian strikes. Furthermore, literary intellectuals, having public education and propaganda in their hands, considerably influenced strike movement organization and succored their immediate assistance. The author puts an emphasis on I. Franko, M. Pavlyk, V. Budzynovskyi, S. Danylovych, L. Martovych, A. Chaikovskyi, and K. Tryliovskyi’s significant contribution to organizing resistors’ movement. The researcher enhances the best value of literary intellectuals in the course of educative and agitation activities and favorably reflects intelligentsia’s role in urging farm laborers of 20 districts of Galicia and Bukovina to strike during the Harvest of 1902 and gain increase of wages. Consequently, agrarian strikes resulted in farmers’intimidation and prevention them from being engaged in further mass unrest. Importantly, the laborers’ turmoil was immediately counteracted by legal writers, deputies of the Austrian Parliament as well as Galician and Bukovina Diet. Key words: propaganda/agitation, farm laborer strike, Galicia, Bukovyna, Ukrainian men of letters.

Розглянуті особливості розвитку музичної культури Буковини другої половини XIX століття. Визначено, що даний період характеризується формуванням українського національного мистецтва. Активізація музичного життя відбувається завдяки діяльності різних музично-літературних товариств, які сприяють згуртуванню творчих сил, проведенню низки мистецьких заходів, заснуванню хорів. Відмічається провідне значення С. Воробкевича на становлення хорового мистецтва Буковини, що пов’язане з його композиторською, викладацькою та диригентською діяльністю. Жанрове різноманіття хорових творів Воробкевича, його робота з різноманітними хорами як аматорськими, так і професійними, створили підґрунтя, на якому базується сучасна хорова культура., This paper is about features of the development of musical culture of Bukovyna in the second half of the XIX-th century. It is determined that this period is characterized by the formation of Ukrainian national art. Musical life activates due to the various musical and literary societies, those were the driving force for creativity: hold a number of artistic activities and establish choirs. Author notes significance of S. Vorobkevych for the development of Bukovyna’s choral art, his activities as composer, teacher and conductor. Genre variety of Vorobkevych’ choral works, his work with various choruses, both amateur and professional, created the basis on which the modern choral culture is based., Рассмотрены особенности развития музыкальной культуры Буковины второй половины XIX века. Определено, что данный период характеризуется формированием украинского национального искусства. Активизация музыкальной жизни происходит благодаря деятельности различных музыкально-литературных обществ, которые способствуют сплочению творческих сил, проведению ряда художественных мероприятий, учреждению хоров. Отмечается ведущее влияние С. Воробкевича на становление хорового искусства Буковины, что связано с его композиторской, преподавательской и дирижёрской деятельностью. Жанровое многообразие хоровых произведений Воробкевича, его работа с различными хорами как любительскими, так и более профессиональными, стали основой, на которой базируется современная хоровая культура.

Тема внутрішньо переміщених осіб (вимушених переселенців) актуальна в Україні через збройні конфлікти та окупацію. Близько 4000 тис. вимушених переселенців з Луганська, Донецька та Криму нині живуть у Буковинському регіоні. Чернівецькі засоби масової інформації повідомляли про вимушених переселенців і закликали буковинців на допомогу. Найбільше матеріалів про внутрішньо переміщених осіб за 2014-2016 роки висвітлювало провідне чернівецьке видання «Молодий буковинець», яке завжди формувало стан суспільної свідомості буковинців. Завдання статті - медіатизувати життя вимушених переселенців у регіональній пресі, а саме через контент - аналіз видання «Молодий буковинець» за 2014–2016 рр. Здійснено цифровий фактаж - кількість матеріалів про кримчан, донеччан, луганчан, виведено тематичний відсоток висвітлення проблематики внутрішньо переміщених осіб, тональність, динаміку — коли найбільше писали, коли увага зменшувалася і чому, зазначено авторів матеріалів і рубрики, в яких вони писали на тему вимушених переселенців. The article analyses phenomena of the forced resettlers. The topic is of great significance for Ukraine, due to armed conflicts and occupation in parts of the country. About 4000 forced resettlers from Luhansk, Donetsk and Crimea currently live in the Bukovyna region. Chernivtsi mass media reported about forced resettlers and called Bukovinites to help. The most materials about forced resettlers were published in 2014–2016 in the leading Chernivtsi edition «Molodyy bukovynets» that has always shaped the state of the public conscience of the Bukovinites. The goal of the article is to medialize resettlers’ lives in the local press, specifically by means of the content analysis of the publication «Molodyy bukovynets» in 2014–2016. Digital factogue was baselined - number of materials about the migrants from Crimea, Donetsk and Luhansk regions, calculated the thematic percentage of internally displaced people problems coverage, the tone, the dynamics - when the attention was most attracted or reduced and why; determined the authors of the materials and the rubrics where topic of forced resettlers was covered.

The purpose of the articleis to highlight the transformational changes of the calendar ritualism of Ukrainians of Bukovyna Huzul region from the end of the 19thto the 21stcentury.The research methodologyconsisted in the analysis of ethnographic scientific works written by the researchers of Bukovyna Huzul region, and the collection of materials from field expeditions, which allowed for revealing new traditions and ceremonies of Ukrainians and their transformational changes in the 21stcentury.The scientific noveltyof the worklies in the first attempt to study national pre-Christmas and Christmas holidays and rites in the villages of Stebnia, Dovhopillia, and Shpetky of Bukovyna Huzul region. The research allows for reviving the integral calendar-ceremonial history of pre-Christmas and Christmas holidays of the inhabitants of Bukovyna Huzul region and understanding their original essence, revealing their genetic origins and stages of their development.Conclusions.The study showed that Huzul villages of Bukovyna are home to a great cultural heritage of calendar holidays and rites. They play an important role in the household life of the Huzul population. The most important holidays of the pre-Christmas cycle are Great Martyr Catherine’s Day, Andrii Pervozvannyi and St. Nicholas holidays, while the Christmas cycle includes Christmas Eve, Christmas, St. Basil’s Day, and Jordan’s Day. All these holidays are accompanied by a lot of mystical fun.

The purpose of the article is to highlight the transformational changes of the calendar ritualism of Ukrainians of Bukovyna Huzul region from the end of the 19th to the 21st century. The research methodology consisted in the analysis of ethnographic scientific works written by the researchers of Bukovyna Huzul region, and the collection of materials from field expeditions, which allowed for revealing new traditions and ceremonies of Ukrainians and their transformational changes in the 21st century. The scientific novelty of the work lies in the first attempt to study national pre-Christmas and Christmas holidays and rites in the villages of Stebnia, Dovhopillia, and Shpetky of Bukovyna Huzul region. The research allows for reviving the integral calendar-ceremonial history of pre-Christmas and Christmas holidays of the inhabitants of Bukovyna Huzul region and understanding their original essence, revealing their genetic origins and stages of their development. Conclusions. The study showed that Huzul villages of Bukovyna are home to a great cultural heritage of calendar holidays and rites. They play an important role in the household life of the Huzul population. The most important holidays of the pre-Christmas cycle are Great Martyr Catherine’s Day, Andrii Pervozvannyi and St. Nicholas holidays, while the Christmas cycle includes Christmas Eve, Christmas, St. Basil’s Day, and Jordan’s Day. All these holidays are accompanied by a lot of mystical fun., Цель работы заключается в освещении трансформационных изменений календарной обрядности украинский буковинской Гуцульщины с кон. XIX–XIX в. Методология исследования предполагает анализ этнографических научных трудов исследователей буковинской Гуцульщины и сбор материалов из полевых экспедиций, позволит выявить новые традиции и обряды украинцов и их трансформационные изменения в XXI в. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые были исследованы народные предрождественские и рождественские праздники и обряды в селах Стебни, Довгопилля, Шпетки буковинской Гуцульщины. Что дает возможность возродить целостную календарно-обрядовую историю предрождественских и рождественских праздников буковинских гуцулов и возможность постичь их первоначальную сущность, выявить генетические истоки, этапы развития. Выводы исследования показали, что в гуцульских селах на Буковине сегодня сохранилось большое культурное наследие календарных праздников и обрядов. Они играют важную роль в быту гуцульского населения. Важнейшими праздниками перед рождественского цикла являются праздники: Великомученицы Екатерины, Андрея Первозванного и Святого Николая, а рождественского цикла: Сочельник, Рождество Христово, Святого Василия и Иордана. Все эти праздники сопровождаются большим количеством мистических забав., Мета роботи полягає у висвітленні трансформаційних змін календарної обрядовості українців буковинської Гуцульщини з кін. ХІХ – ХІХ ст. Методи дослідження передбачає аналіз етнографічних наукових праць дослідників буковинської Гуцульщини та збір матеріалів із польових експедицій, що дозволить виявити нові традиції та обряди українців та їх трансформаційні зміни в ХХІ ст. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше були досліджені народні передріздвяні та різдвяні свята та обряди в селах Стебні, Довгопілля, Шпетки буковинської Гуцульщини. Що дає можливість відродити цілісну календарно-обрядову історію передріздвяних та різдвяних свят буковинських гуцулів та можливість осягнути їх первісну сутність, виявити генетичні витоки, етапи розвитку. Висновки. Дослідження показали, що сьогодні в гуцульських селах на Буковині збереглася велика культурна спадщина календарних свят і обрядів. Вони відіграють важливу роль у побуті та господарюванні гуцульського населення. Найважливішими святами передріздвяного циклу є свята: Великомучениці Катерини, Андрія Первозванного та Миколаєві свята, а різдвяного циклу: Святвечір, Різдво Христове, Святого Василя та Йордана. Усі ці свята супроводжуються великою кількістю містичних забав.

Описано клінічний випадок завізної малярії на Буковині, спричиненої Pl. vivax в трудового мігранта. Безконтрольне самолікування за відсутності «золотого стандарту» діагностики малярії призвело до тривалого паразитоносійства в тканині печінки у вигляді «дормантних форм». Насторожене відношення сімейних лікарів щодо малярії дозволить уникнути ускладнених форм і віддалених рецидивів цієї трансмісивної інфекції, Materials and methods. There were used clinical, general laboratory, parasitological (microscopy of a smear and thick drop of blood), instrumental, epidemiological research methods. The descriptive analysis of the medical documentation (outpatient and stationary card of a patient) was realized, clinical-epidemiological data of a patient were analyzed. Results of research and their discussion. At the admission of a patient of the infectious stationary of MCI “Regional clinical hospital of Chernyvtsi city” it was elucidated that he has been suffering from malaria attacks (ague-fever-perspiration) since 2013 after staying in Venezuela. He has the distinctly expressed positive epidemiological anamnesis, connected with a contract work. In the presented clinical case the patient was aware as to the malaria symptoms, because worked as a ship doctor. The uncontrolled self-treatment at the absence of the “gold standard” of laboratory diagnostics of malaria led to the long parasite-spreading in the liver tissue as “dormant forms”.Conclusions. 1. At the positive epidemic anamnesis all cases of fever of unexplained genesis must be diagnosed for the most socially important tropic disease of 21 century in the world scale – malaria.2. It is obligatory to establish the type of a malaria plasmodium by the repeated parasitoscopy of blood by the methods of thin smear, stained according to Gimza-Romanovsky and thick drop taking into account the predicted sensitivity to anti-malaria chemopreparations.3. The attentive attitude of family doctors of the first link of family medicine to malaria allows to avoid complicated forms and remote relapses of this inoculable infection, caused by different types of plasmodia

У статті на основі невідомих та маловідомих документальних матеріалів розкривається питання діяльності відділів УПА на Чернівеччині (1944 – 1945). У 1944 р. відбувалися наймасштабніші бойові дії ОУН і УПА на Буко­вині проти всіх підрозділів радянських репресивно-каральних органів і ЧА. Саме в цей час повстанці намагалися застосовувати наступальну тактику проти репресивно-каральних органів. З’ясовано, що відділи чисельно зросли особливо в час переходу фронту. Основою для творення та зросту відділів стали старі, добре вишколені частини., В статье на основе неизвестных и малоизвестных документальных материалов раскрываются вопро­сы деятельности отделов УПА в Черновицкой области (1944 – 1945). В 1944 г. происходила самая мас­штабная война ОУН и УПА на Буковине против всех подразделений советских репрессивно-карательных органов и КА. Именно в это время повстанцы пытались применять наступательную тактику против большевиков. Выяснено, что отделы численно возросли, особенно во время перехода фронта. Основой для создания и роста отделов стали старые, хорошо вышколенные части., In the article, on the basis of unknown and little-known documentary materials, the question of the activities of the UPA (Ukrainian Insurgent Army) squads in Chernivtsi oblast (1944 – 1945) is clarified. 1944 witnessed the most OUN and UPA operations on the largest scale in Bukovyna against all divisions of the Soviet repressive bodies and the Red Army. It was just at that time that the Ukrainian insurgents attempted to apply offensive tactics against the Soviet repressive bodies. As is now found out, the insurgent squads increased in number, especially, during the time of crossing of the battle-front. It was the old and well trained military departments that became the basis for the formation and growth of the insurgent squads.

Comprehensive analysis of sources and monographic literature enabled detailed coverage of military and political developments on the territory of the Moldavian State in the context of the Northern Bukovyna history. This article describes the peripeteia of the Moldovan-Polish and Moldovan-Turkish relations concerning Bukovna lands, the results of the then Moldovan hosts activities were found on the territory of Bukovyna. It is noted that after the Khotyn War in 1621 the military-political situation in Moldova was stabilized, but its relations with Poland were not regulated. Throughout the 17th century the Ottoman rulers continually increased responsibilities and limited vassal rights of the Moldavian owners. To strengthen Polish-Moldovan relations used master Myron Barnovskyy (1626-1629), ff the Mohy-la family, but the Turks dropped him from the throne in favor of Olexander Kokonul (1629-1630), the son of former master Radu Mikhna (1623-1626), and then Moses Mohyla reached the Moldavian throne (1630-1631, 1633-1634). The latter was eliminated by Olexander Iliash (1620-1621, 1631-1633), who, after ten years of absence returned to the Moldavian throne. After the Sultan threw Myron Barnovskyi and Moses Mohyla, the henchmen of Rzeczpospolita, Vasil Lupu came to power in Moldova (1634-1653), and pro-Polish position in the country weakened. Due to frequent rear-rangements on the Moldavian throne seven masters were replaced. At this time the Khotyn fortress continued to maintain its strategic importance. From the fortress the Turkish-Tatar troops raided the Polish territory of Galicia and Podillia. During the Polish-Turkish war of 1633-1634 the terri-tory of Bukovyna did not experience significant devastation. The border areas of Mold ova and Rzeczpospolita were not the object of attacks by Polish magnates and Tatars. In particular, events of local importance continued to take place in Chernivtsi. During V. Lupu's ruling relatively quiet times came to Bukovyna land resulting in a demographic situation stabilization after long fighting and regulating economic life.

Introduction: Hepatitis C is a disease with a significant global impact. It had estimated that there are 2–5 million HCV-positive persons in Europe. It is very difficult to predict the individual course of hepatitis C due to the many factors influencing the disease progression. Сell reactivity and level of adaptive tension had been considered as additional parameters for the evaluation of individual immune response and may assist to predict an intensity of autoimmune liver inflammation caused by HCV. Research purpose: This article discusses about investigation of cell reactivity and level of adaptation tension for better estimation of pathophysiology of chronic hepatitis C especially in prediction of it clinical course. Materials and methods. The article presents the results of determination of adaptation tension level and cell reactivity in 31 infected persons hospitalized in Hepatology Center of Chernivtsi Municipal Clinical Hospital in 2015. Parameters of immunocompetent cells and immune-hematologic indexes were calculated. Results. It had been established that in patients with chronic hepatitis С level of adaptation decreased on 12.20 %. Abnormalities of adaptation processes were determined in 70.97 % of enrolled patients : in 22.58 % of cases – adaptation level was determined in the zone of stress reaction, and in 48.39 % in the zone of reaction on training. Increase of intoxication index on 33.33 % was determined; proper endogenic intoxication triggered in chronic phase a certain hepatic cells cytolysis caused by viral reproduction with subsequent immune system reaction. Cellular reactivity of organism of patients with chronic hepatitis С decreased on 32.03 %, that was confirmed by elevation on 81.25 % of nuclear index of endotoxicosis level. Conclusions. Cell reactivity index in chronic hepatitis C patients decreased on 32.03 %, that leads to elevation of haematologic intoxication index on 32.25 %. This confirmed that intoxication had been going over interstitial space and manifested up to toxicosis in circulatory blood. Nevertheless, increased nuclear index on 81.25 % certified the presence of middle level of endotoxicosis. Parenchymal damage of cell membranes could lead to significant metabolic disorders, which plays a major role of liver fibrosis formation. It proved the important meaning of adaptive index in each individual patient to consider it for prediction of clinical course. hepatitis C; adaptive stress; cell reactivity; chronic course; immune response; Bukovyna

Introduction: Hepatitis C is a disease with a significant global impact. It had estimated that there are 2–5 million HCV-positive persons in Europe. It is very difficult to predict the individual course of hepatitis C due to the many factors influencing the disease progression. Сell reactivity and level of adaptive tension had been considered as additional parameters for the evaluation of individual immune response and may assist to predict an intensity of autoimmune liver inflammation caused by HCV.Research purpose: This article discusses about investigation of cell reactivity and level of adaptation tension for better estimation of pathophysiology of chronic hepatitis C especially in prediction of it clinical course.Materials and methods. The article presents the results of determination of adaptation tension level and cell reactivity in 31 infected persons hospitalized in Hepatology Center of Chernivtsi Municipal Clinical Hospital in 2015. Parameters of immunocompetent cells and immune-hematologic indexes were calculated.Results. It had been established that in patients with chronic hepatitis С level of adaptation decreased on 12.20 %. Abnormalities of adaptation processes were determined in 70.97 % of enrolled patients : in 22.58 % of cases – adaptation level was determined in the zone of stress reaction, and in 48.39 % in the zone of reaction on training. Increase of intoxication index on 33.33 % was determined; proper endogenic intoxication triggered in chronic phase a certain hepatic cells cytolysis caused by viral reproduction with subsequent immune system reaction. Cellular reactivity of organism of patients with chronic hepatitis С decreased on 32.03 %, that was confirmed by elevation on 81.25 % of nuclear index of endotoxicosis level.Conclusions. Cell reactivity index in chronic hepatitis C patients decreased on 32.03 %, that leads to elevation of haematologic intoxication index on 32.25 %. This confirmed that intoxication had been going over interstitial space and manifested up to toxicosis in circulatory blood. Nevertheless, increased nuclear index on 81.25 % certified the presence of middle level of endotoxicosis. Parenchymal damage of cell membranes could lead to significant metabolic disorders, which plays a major role of liver fibrosis formation. It proved the important meaning of adaptive index in each individual patient to consider it for prediction of clinical course., Гепатит С является болезнью с важным мировым значением. Насчитывается около 2–5 миллионов гепатит С-положительных лиц в Европе. Очень тяжело предусмотреть индивидуальное течение гепатита С из-за того, что существует много факторов, которые влияют на прогрессирование болезни. Клеточная реактивность и уровень адаптационного напряжения считаются дополнительными параметрами для оценки индивидуального иммунного ответа, которые могут спрогнозировать интенсивность аутоиммунного воспаления в печени, вызванного вирусом гепатита С.Цель работы. В этой статье дискутируют об исследовании клеточной реактивности и уровня адаптационного напряжения для лучшего оценивания патофизиологии хронического гепатита С, особенно касательно прогнозирования его клинического течения.Материалы и методы. Статья представляет результаты детерминации уровня адаптационного напряжения и клеточной реактивности у 31 хронически инфицированного пациента, госпитализированного в областной гепатологический центр КМУ «Областная клиническая больница г. Черновцы» в 2015 году. Изучены показатели иммунокомпетентных клеток и рассчитаны соответствующие иммуногематологические индексы.Результаты. Установлено, что у пациентов с хроническим гепатитом С уровень адаптации снижен на 12,2 %. Детерминировано, что у 70,97 % обследованных пациентов есть нарушение адаптационных процессов: в 22,58 % случаев адаптационный уровень – в зоне стресса и в 48,39 % – в зоне реакции тренировки. Установлено достоверное увеличение интоксикационного индекса на 33,33 %; собственно эндогенная интоксикация запускает в хронической фазе цитолиз печёночных клеток, обусловленный вирусной репродукцией с последующей реакцией иммунной системы. Клеточная реактивность организма пациентов с хроническим гепатитом С снижена на 32,03 %, что подтверждено повышением на 81,25 % ядерного индекса уровня эндотоксикоза.Выводы. Клеточная реактивность у пациентов с хроническим гепатитом С снижена на 32,03 %, что приводит к росту гематологического индекса на 32,25 %. Это подтверждает то, что интоксикация выходит за пределы интерстиционного пространства и манифестирует в виде токсикоза, что наблюдаем в циркулирующей крови. Более того, рост ядерного индекса на 81,25 % свидетельствует о наличии среднего уровня эндотоксикоза. Паренхимальное повреждение клеточных мембран может приводить к существенным метаболическим сдвигам, играет большую роль в формировании фиброза печени. Это подтверждает важное значение адаптивного индекса в каждом индивидуальном случае для понимания прогнозирования клинического течения., Гепатит С – хвороба, що має суттєве світове значення. Нараховують майже 2–5 мільйонів гепатит С-позитивних осіб в Європі. Дуже важко передбачити індивідуальний перебіг гепатиту С, бо є багато факторів, що впливають на прогресування хвороби. Клітинна реактивність і рівень адаптаційного напруження вважаються додатковими параметрами для оцінювання індивідуальної імунної відповіді, які можуть спрогнозувати інтенсивність аутоімунного запалення в печінці, що спричинене вірусом гепатиту С.Мета роботи. У цій статті дискутують про дослідження клітинної реактивності та рівня адаптаційного напруження для кращого оцінювання патофізіології хронічного гепатиту С, особливо щодо прогнозування його клінічного перебігу.Матеріали та методи. Представлені результати детермінації рівня адаптаційного напруження та клітинної реактивності у 31 хронічно інфікованого пацієнта, які були ушпиталені до обласного гепатологічного центру при КМУ «Обласна клінічна лікарня м. Чернівці» у 2015 році. Вивчені показники імунокомпетентних клітин та розраховано відповідні імуногематологічні індекси.Результати. Встановили, що в пацієнтів із хронічним гепатитом С рівень адаптації знижений на 12,2 %. Детерміновано, що у 70,97 % залучених пацієнтів є порушення адаптаційних процесів: у 22,58 % випадків – адаптаційний рівень у зоні стресу, у 48,39 % – у зоні реакції тренування. Встановлене вірогідне зростання інтоксикаційного індексу на 33,33 %; власне ендогенна інтоксикація запускає у хронічній фазі цитоліз печінкових клітин, що зумовлений вірусною репродукцією з наступною реакцією імунної системи. Клітинна реактивність організму пацієнтів із хронічним гепатитом С знижена на 32,03 %, що підтверджено підвищенням на 81,25 % ядерного індексу рівня ендотоксикозу.Висновки. Клітинна реактивність у пацієнтів із хронічним гепатитом С знижена на 32,03 %, що призводить до зростання гематологічного індексу на 32,25 %. Це підтверджує те, що інтоксикація виходить за межі інтерсиційного простору та маніфестує у вигляді токсикозу, що спостерігаємо в циркулюючій крові. До того ж, зростання ядерного індексу на 81,25 % засвідчує наявність середнього рівня ендотоксикозу. Паренхімальне пошкодження клітинних мембран може призводити до істотних метаболічних зрушень, що відіграє велику роль у формуванні фіброзу печінки. Це підтверджує важливе значення адаптивного індексу в кожному індивідуальному випадку для розуміння прогнозування клінічного перебігу.

The article is devoted to the criteria for the determining main stages of the development of teaching English methods in Bukovyna in the late XIX – early XX century. To achieve this goal the author refers to the works of scientists-educators who were engaged in the research of the issues of the periodization of the educational thought in Ukraine. The definition of “stage” has been given and the approaches to understanding its importance have been highlighted. The classification of different types of the existing periodizations in pedagogy has been considered; its basic components have been revealed. The development of the criteria for the creation of the periodization was made possible due to the study of the works of scientists-methodologists who investigated methods of teaching foreign languages in a historical context. The author offers two major criteria which served as the basis for separating periods of the development of English teaching methods in Bukovyna in the late XIX – early XX century: 1) historical-social and educational-managing preconditions; 2) qualitative changes in the English teaching methods which took place in Bukovyna in the chosen chronological scope. As a result of the research there were defined three stages: I – (1872 – 1890) the origin of the English teaching methods, II – (1890 – 1908) the formation of English teaching methods, III – (1908 – 1918) the further development of English teaching methods in Bukovyna., Здійснено пошук критеріїв для визначення етапів розвитку методики навчання англійської мови (АМ) в Буковині у кінці ХІХ – на початку ХХ століть. Проаналізовано праці вчених-педагогів, які займалися питаннями періодизації розвитку педагогічної думки в Україні. Визначено поняття «етап», висвітлено підходи до розуміння його значення. Розглянуто класифікацію різних типів існуючих періодизацій в педагогіці, подано їх основні компоненти. Проаналізовано роботи вчених-методистів, які досліджували методику вивчення іноземних мов у історичному розрізі. Запропоновано два основні критерії: 1) історично-соціальні, освітньо-організаційні передумови навчання АМ; 2) якісні зміни в методиці навчання АМ на досліджуваній території та в обраних хронологічних межах, які послужили базисом для виокремлення періодів розвитку методики навчання АМ в Буковині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть. Визначено три основні етапи цього процесу в краї: І – 1872–1890 рр., ІІ – 1890–1908 рр., ІІІ – 1908–1918 рр.

On the basis of archival sources and materials the attempt is made to trace and analyse the implementation of process of spiritual enlightenment in Chernivtsi region in the first two decades of Ukraine independence, with the assistance of religious denominations of Bukovyna and influence of foreign religious centres in the religious atmosphere of the region in terms of missionary service.

The proposed research deals with the process of disappearance of the one of characters in maternity rituals - the midwife (Mosha) under the pressure of new realities created by official medicine. The article is based on ethnographic and historical data of the Bukovyna region. Historiography and Source investigate presented topics in comparative perspective, shows how it was described theese problems by Romanian and Ukrainian ethnographers. Some attention was paid to terminology midwife name and its etymology. For insight into the problem by using a building material obtained during field research. It allows to the author to indicate midwifes and obstetricians function in a traditional century’s period: medical, social and magical activities. The word Midwife is used for indication the person, who used own empirical knowledge before, during and after accouchement; performed special magical effect on the whole process of childbirth. As a result of her activities midwife acquired high social status in rural communities. Church cooperated with her and recognizes all midwife magical actions. Respect her job the village citizen have been protected and she enjoyed uncommon love their patients. She was one of the most respected persons for all village families, bathing, christenings, weddings and even burials. Along with the development of the official medicine, this became progress especially in the second half of the nineteenth century. Bukovyna as a part of the Austro-Hungarian Empire and its Bessarabian part (today’s Chernivtsi region), which administratively belonged to the Russian Empire, began a noticeable pressure on midwives as communities character. The article presents a statistical analysis of the growth of special medical establishmentsin the Bukovinian region during XIX - early XX centuries, until the complete disappearance of the midwife (Mosha) in public family rituals. At the same time the process followed to reduce the influence of this important character, and transformation its function and some elements of its activities., Dans la présente étude, le lecteur, en fonction des données statistiques et Bucovine caractéristique ethnographique est contrôlée disparition de processus d'un des personnages rituels puerpérale existants - sage-femme (Moshi) sous la pression des nouvelles réalités créées par la médecine officielle. Le problème est considéré d'une manière comparative, en tenant compte des pluriséculaire la coexistence de la population ukrainienne et roumaine dans la zone ethnographique Bucovine., В предлагаемом вниманию читателя исследовании, на основе этнографических и статистических данных, характерных для Буковины, отслеживается процесс исчезновения одного из действующих персонажей родильной обрядности - повитухи (моши) под давлением новых реалий, созданных официальной медициной. Проблема рассматривается в компаративном ключе, с учетом многовекового сосуществования украинского и румынского населения в буковинской этнографической зоне., У пропонованому увазі читача дослідженні, на основі етнографічних та статистичних даних, характерних для Буковини, відстежується процес зникнення одного з діючих персонажів пологової обрядовості - повитухи (моши) під тиском нових реалій, створених офіційною медициною. Проблема розглядається в компаративном ключі, з урахуванням багатовікового співіснування українського та румунського населення в буковинській етнографічній зоні.

The article highlights one of the most crucial events in the course of the national history in early 20th century, namely, farm laborers’ strike movement in Galicia and Bukovyna, for defending their traditional rights to economic thriving. The secular intellectuals’ elite – men of letters and publicists – played an outstanding role in encouraging farm laborers to go on economical strike. The focus of the research revolves around push-and-pull factors of agrarian strikes. Furthermore, literary intellectuals, having public education and propaganda in their hands, considerably influenced strike movement organization and succored their immediate assistance. The author puts an emphasis on I. Franko, M. Pavlyk, V. Budzynovskyi, S. Danylovych, L. Martovych, A. Chaikovskyi, and K. Tryliovskyi’s significant contribution to organizing resistors’ movement. The researcher enhances the best value of literary intellectuals in the course of educative and agitation activities and favorably reflects intelligentsia’s role in urging farm laborers of 20 districts ofGaliciaandBukovinato strike during the Harvest of 1902 and gain increase of wages. Consequently, agrarian strikes resulted in farmers’intimidation and prevention them from being engaged in further mass unrest. Importantly, the laborers’ turmoil was immediately counteracted by legal writers, deputies of the Austrian Parliament as well as Galician and Bukovina Diet., l'un des événements de l'histoire nationale du début du vingtième divulgués dans l'article. - frappe de masse paysannerie ukrainienne de la Galice et de Bucovine comme moyen de défendre leurs droits économiques. Le rôle de premier plan dans l'organisation de ces grèves, les représentants de l'intelligentsia laïque, en particulier sa partie active - écrivains et publicistes. Notant la contribution importante de l'organisation du mouvement de grève Franko, M. Pavlik, V. Budzinovskogo, S. Danilovich, Lesya Martovicha, A. Tchaïkovski et K. Trilevskogo., В статье раскрыто одно из событий отечественной истории начала ХХ в. – массовые забастовки украинского крестьянства Галичины и Буковины как средство отстаивания своих экономических прав. Показана ведущая роль в организации этих забастовок представителей светской интеллигенции, в частности активной ее части – писателей и публицистов. Отмечено значительный вклад организации забастовочного движения И. Франко, М. Павлика, В. Будзиновського, С. Даниловича, Леся Мартовича, А. Чайковского и К. Трилевского., У статті розкрито одне з подій вітчизняної історії початку ХХ ст. - масові страйки українського селянства Галичини і Буковини як засіб відстоювання своїх економічних прав. Показано провідну роль в організації цих страйків представників світської інтелігенції, зокрема активної її частини - письменників і публіцистів. Відзначено значний внесок організації страйкового руху І. Франко, М. Павлика, В. Будзиновського, С. Даниловича, Леся Мартовича, А. Чайковського та К. Трильовського.

У статті розкриваються етнотуристичні можливості і тенденції Буковини – історико-географічного регіону, що лежить в прикордонній зоні України та Румунії – музеїв, центрів народних ремесел, звичаїв і традицій, фестивалів. Розглядаються етнотуристичні ресурси Буковини як складова етнографічного туризму. Проаналізовані матеріальна та духовна культура буковинців у контексті етнотуризму. Подальшою реалізацією такої роботи стане розробка транскордонних тематичних маршрутів територією Чернівецької області України та Сучавського повіту Румунії., В статье раскрываются этнотуристические возможности и тенденции Буковины - трансграничного региона, расположенного в приграничной зоне Украины и Румынии - музеев, центров народных промыслов, обычаев и традиций, фестивалей. Рассматриваются этнотуристические ресурсы Буковины как составляющая этнографического туризма. Проанализирована материальная и духовная культура буковинцев в контексте этнотуризма. Дальнейшей реализацией такой работы будет разработка трансграничных тематических маршрутов территорией Черновицкой области Украины и Сучавского уезда Румынии., The goal of this paper is to study the prospects of use of ethnic and cultural potential at the trans-boundaryterritoryofChernivtsiregion inUkraineand Suceava region inRomania. (Ethnical and cultural region known asBukovina). Our work relies on systematization and synthesis of the empirical data about practical transboundary tourism projects inBukovina. The author was discovered general trends formation of conditions for improvement in the region ethnotourist routes broadest possible use of the existing network of museums, centers and folk venues ethnic holidays and festivals.Ethnic resources ofBukovinaas constituent of ethnographic tourism are observed. Material and spiritual culture of Bukovinians in the context of Ethnic tourism are analyzed. The scientific novelty of our work is evaluation of the use of museums and centers of handicrafts in tourism, retrospective analysis of folk-ethnographic holidaysBukovinaand evaluation for the purposes Ethnic tourism. The practical significance of this research is the possibility of implementation of the proposed concepts into the planned tourism activity in accordance with the formal development programs and strategies accepted in Chernivtsi region. Further implementation of our work will be development of transboundary routes in Chernivtsi and Suceava region based on the means of underlying theme.

The article investigates the peculiarities of the implementation of the mixed method of teaching English in Bukovyna in the 1930-s highlighting the prerequisites of its application. The analysis of such aspects of the language as phonetics, vocabulary, grammar and types of speaking activity (speaking, reading and writing) is carried out based on curricula and textbooks. The paper presents the comparative characteristic of teaching methods of foreign languages in Bukovyna and Halychyna. The approaches and principles of teaching English have been singled out. The basic principles of implementing the mixed method of teaching English in the region have been proved. There have been discovered the interconnected teaching of speech abilities and skills along with, the use of the native language and the importance of teaching grammar and applying intuition and understanding in combination. Theprospects of further research on methods of teaching foreign languages in the territory of Bukovyna have been outlined., Розглянуто особливості реалізації змішаного методу навчання англійської мови на Буковині впродовж 1933–1939 рр., відображено передумови його виникнення. Проаналізовано навчання аспектів мови (фонетики, лексики, граматики) і видів мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, письма) на основі навчальних програм та підручників. Здійснено порівняльну характеристику методики навчання іноземних мов на Буковині та Галичині. Виокремлено підходи та принципи навчання англійської мови на визначеній території і в окреслених часових межах. Обґрунтовано основні положення реалізації змішаного методу навчання англійської мови в досліджуваному регіоні. Виявлено взаємопов`язане навчання мовленнєвих навичок і вмінь, застосування рідної мови, важливість навчання граматики, поєднання інтуїції з усвідомленням. Окреслені перспективи подальших наукових досліджень з методики навчання іноземних мов на території Буковини.

У статті проаналізовано розвиток просвітництва на Буковині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., яке було складовою частиною національного руху. Значну увагу приділено осмисленню ідейних засад просвітницького руху, його організаційних форм і головних напрямів діяльності культурно-просвітніх товариств.The article analyzes the development of education in Bukovyna in the second half of the 19th and early 20th centuries which was an integral part of the national movement. Considerable attention is paid to understanding ideological foundations of the Enlightenment movement, the struggle of the national, Narodovskiy and Russophile (moskvofilskoy) ideologies in it. The latter was defeated without any chances to become popular among the people.

Chernivtsi region in Ukraine is a unique territory where the historical and cultural heritage of different time periods is represented: from Old Russian, Ottoman, Austro-Hungarian to Romanian and Ukrainian. The purpose of the article is a comprehensive assessment of the historical and cultural heritage of the Chernivtsi region for a more intensive further involvement in the tourism industry in the Carpathian region, together with neighboring EU countries: Romania, Slovakia, Poland. For this purpose, different status, state of preservation and spatial differences were taken into account together with the resources support throughout the territory under study. The article considers the theoretical and methodological foundations for studying the historical and cultural significant sites of the region, carries out a comprehensive assessment of the historical and cultural potential of the Chernivtsi region, analyzes its legacy through three factor components of ratings: the number, concentration and location of tourist destinations (archaeological sites, monuments of architecture, history and monumental art). The result is an integral grade rating of the Chernivtsi region and its regional taxonomic units of the lowest hierarchy, which have the greatest concentration of historical and cultural tourist destinations. According to the studies of the territory the most suitable for effective and perspective use in domestic and international tourist and excursion activities, but the North Bukovyna recreational supra-region occurred to be weak promotional and organizational component of the integral touristic product.

У статті на основі використання низки архівних джерел проаналізовано становлення й розвиток організаційних засад медичної допомоги населенню Буковини, яка в досліджуваний період входила до складу Австрій-ської монархії; окреслено розуміння керівництвом краю нагальної потреби в лікуванні міських і сільських мешканців. The article deals with the establishment and development of medical care organization principles for the Bukovyna population, which in the studied period was a part of the Austrian monarchy. The regional parliament understood the urgent needs of the urban and rural residents treatment.

In the article is examined the administrative-territorial division of Galychina and Bukovyna by Russian of occupation power in a period First world war. Traced a few periods of Russian occupation of territory in 1914-1918 and policy of tsar's government to these territories. In particular in the years of the first Russian occupation basic attention was directed on rusifikation of people who lives there and confluence of it with the Russian empire. During the second occupation, the occupation power sent the efforts to satisfaction of interests and necessities of army in the field avoidance of any actions which would disturb political and any other passions among a population, and the questions of the mode belonged on the second plan. The third period of Russian occupation is a period of adjusting of the new administrative system active realization of transformations, which cut successful counter-offensive short of opponent, that resulted in the considerable loss of part of the occupied territories of Galychina and Bukovyna and evacuation of central organs of management of the Regional commissariat to Kyiv. An author in the article lights up direction of Russian occupation policy and specifies about creation of the Regional commissariat of Galychina and Bukovyna. on April, 27, 1917 by the decree of the Provisional government over the signature of his head prince G.E. Lviv D.I. Doroshenko was appointed the regional commissar of the Provisional government in Galychina and Bukovyna with the parcel of land of him in relation to the civil management of governor general rights. At the end of July in 1917 the management of regional commissar of Galychina and Bukovyna was an evacuee in Kyiv. The office of commissariat remained in an inheritance the governments of Ukrainian Central Advice. D. Doroshenko laid down plenary powers of regional commissar only on April, 18 1918 in connection with disbandment of managements of commissariat., В статье рассматривается административно-территориальное разделение Галиции и Буковины русской оккупационной властью в период Первой мировой войны. Прослеживается несколько периодов русской оккупации территории края в 1914-1918 гг. и политика царского правительства относительно этих земель. Освещается направление политики русской оккупации и указывается на создание Областного комиссариата Галиции и Буковины., У статті розглядається адміністративно-територіальний поділ Галичини та Буковини російською окупаційною владою в період Першої світової війни. Простежується декілька періодів російської окупації території краю в 1914-1918 рр. та політика царського уряду щодо цих земель. Висвітлюється спрямування політики російської окупації та підкреслюється факт створення Обласного комісаріату Галичини й Буковини.

The abandoned quarries can represents a valuable from the environment protection point of view objects. The article is devoted to Skitskiy gypsum quarry located in the canyon of the Dniester River (Western Ukraine), which for over 50 years functions in the mode of renaturalization. The geological, geomorphological (karstic-speleological) and landscape-ecological values of the quarry, their protection, as well as possible ways to use this object are characterized.

У статті проаналізовано особливості імагологічного дискурсу роману Марії Матіос «Солодка Даруся». Акцентовано на значенні поняття «чужий» як чужорідний, іноземний. Зроблено висновки про неоднозначне ставлення героїв твору до окупаційної влади поляків, румунів, німців і «совєтів».The peculiarities of imagological discourse of the novel «Solodka Darusya» by Maria Matios. The meaning of «foreign» as strange, alien is emphasized. The conclusions about the ambiguous attitude of heroes to the occupation authorities of Poles, Romanians, Germans and «Soviets» are made. Якимович В. Імагологічний дискурс роману Марії Матіос «Солодка Даруся»: інонаціональна проблематика / Вікторія Якимович // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету. Сер. «Філологічні науки. Літературознавство». – 2013. – № 13 (262). – С. 131-135.