Search

This article presents the analysis of the phraseological units (PhUs) with the somatiс component «hand» in Ukrainian, Turkish and English and they are abundant as a lexical group. A human learns the environment through the organs of the body. The somatic component hand, as a part of the human body, performs the most important functions of the human body. The purpose of this study is to demonstrate the data of comparative analysis of phraseology with the component «hand» in Ukrainian, Turkish and English. The objects of our study are Ukrainian, Turkish and English PhUs, which denote the emotional traits of human. Research material: phraseological and explanatory dictionaries of Ukrainian, Turkish and English languages. The subject of study is implementation of the culturological aspect of these PhUs with the somatiс component «hand» and the structural and semantic features of these units. The result of a comparative analysis of Turkish, English and Ukrainian equivalents of several groups of PhUs was classified by semantic groups. Conclusions. The analysis allows to divide these PhUs into four semantic groups: phraseological units with positive features of a person, and PhUs with negative features of a person: 1) performing an action or place of work; 2) help and respect, mutual relations; 3) benefit and ingratitude, dishonest lifestyle; 4) greed, carelessness, lack of common sense. The features of the worldview of different peoples affect the number of phraseology in semantic types and structure of somatisms in the language view of the world. Somatic phraseologies with the component “hand” in Ukrainian, Turkish and English reflect the traditions, culture and historical development of these languages. They are rarely characterized by complete coincidence in terms of different grammatical structures, but often coincide with the understanding of the environment, views on human relations, understanding of laws of the universe., В статье рассматриваются фразеологические единицы с соматическим компонентом «рука» в украинском, турецком и английском языках. Человек познаёт окружающий мир с помощью телесных органов. Cоматический компонент «рука» как часть человеческого тела выполняет важнейшие функции человеческого организма у христиан и мусульман. Цель данного исследования — сопоставить данные анализа фразеологизмов с соматизмом «рука» в указанных языках. Объектом изучения выступают украинские, турецкие и английские фразеологические единицы для обозначения эмоциональных черт человека. Материал исследования: статьи фразеологических и толковых словарей украинского, турецкого и английского языков. Предметом изучения являются особенности культурологического аспекта функционирования таких фразеологических единиц в указанных языках и их структурно-семантические особенности. Результатом проведения сопоставительного анализа турецких, английских и украинских соответствий нескольких групп фразеологических единиц стала их классификация по семантическим группам. Выводы: исследование позволило выделить четыре семантических группы, характеризующие положительные и отрицательные черты человека: 1) осуществление какого-либо действия, работы (то есть акциональные ФЕ); 2) взаимоуважение и взаимопомощь между людьми; 3) извлечение выгоды нечестными поступками, неблагодарность; 4) жадность, неосторожность, отсутствие здравого смысла. Особенности мировосприятия разных народов влияют на количество фразеологизмов в семантических группах и на место соматизмов в языковой картине мира. Фразеологизмы с соматизмом «рука» в украинском, турецком и английском языках отражают традиции, культуру и историческое развитие указанных языков. Они редко характеризуются полным совпадением, учитывая различия грамматических структур, однако часто наблюдаются совпадения при осмыслении окружающего мира, когда носители разных языков выражают одинаковые взгляды на отношения между людьми, понимают законы вселенной., У статті розглядаються фразеологічні одиниці із соматичним компонентом «рука» в українській, турецькій і англійській мовах. Людина пізнає навколишнє середовище за допомогою органів тілесності. Cоматичний компонент «рука» як частина людського тіла, виконує найважливіші функції людського організму у християн та мусульман. Мета дослідження – продемонструвати дані зіставного аналізу фразеологізмів із соматизмом «рука» у вказаних мовах. Об’єктом вивчення виступають українські, турецькі та англійські фразеологічні одиниці на позначення емоційних рис людини. Матеріал вивчення вибрано із фразеологічних і тлумачних словників української, турецької та англійської мов. Предметом вивчення є особливості культурологічного аспекту функціювання таких фразеологічних одиниць у зазначених мовах та їх структурно-семантичні особливості. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за семантичними групами. Дослідження соматичних фразеологізмів з компонентом «рука» в зазначених мовах дає змогу виокремити чотири семантичних групи, що характеризують позитивні і негативні риси людини: 1) здійснення якоїсь дії чи роботи; 2) допомога та повага, взаємні стосунки; 3) користь і невдячність, нечесний спосіб життя; 4) жадібність, необережність, відсутність здорового глузду. Особливості світосприйняття різних народів впливають на кількість фразеологізмів у семантичних групах та на структуру соматизмів у мовній картині світу. Соматичні фразеологізми з компонентом «рука» в українській, турецькій та англійській мовах віддзеркалюють традиції, культуру та історичний розвиток вказаних мов. Вони рідко характеризуються повним збігом з огляду на різні граматичні та синтаксичні структури, але часто збігаються з осмисленням довкілля, поглядами на стосунки між людьми, розумінням законів всесвіту.

The purpose of the research is to consider the history of words representing the concept LAZINESS, to analyze their inner form and modern meanings, and also to compare the obtained data with the semantics of Chinese characters. The object of the research is the semantics of words representing the concept LAZINESS. The subject is the inner form of words лень, ленивый, etc. The work uses the methods of semantic, etymological, comparative analysis. The comparative study of the internal form of Russian words and Chinese characters resulted in detecting their key cognitive features for both languages — ‘to lie’, ‘to sleep’, ‘to eat’ — to reconstruct the original archetypal concept. The inner form of the words reflects the results of the cognition process, which can be reflected in the cognitive scenario: ‘a lazy person is always in their bed, sleeps for a long time, never moves a lot nor fast, eats a lot, and therefore expects to live off the fruits of the work the other people do’. The specificity of the inner form of Chinese characters was revealed to be associated with the understanding of laziness as a property inherent in women. The radical ‘woman’ disappeared from the structure of the modern Chinese character. The original archetypal concept is realized in the conceptual meanings of the Russian words лень ‘laziness’, ленивый ‘lazy’, лентяй ‘lazy person’, etc.; in the protagonists of Russian fairy tales (the epic Ilya Muromets and the fabulous of Emelya the Fool); the literary protagonist Ilya Oblomov, which got a symbolic meaning. In contrast to the Russian linguoculture, the Chinese widely use the comparison ‘lazy as a pig’, and have the half-man halfpig Zhu Baze to symbolize laziness, gluttony, cowardice, and inactivity. The research results can be practically applied to translating Russian fiction, philosophical or religious literature into Chinese, Цель исследования – рассмотреть историю слов-репрезентантов концепта Лень, проанализировать их внутреннюю форму и современные значения, а также сопоставить полученные данные с семантикой китайских иероглифов. Объектом исследования является семантика слов-репрезентантов концепта Лень. Предметом – внутренняя форма слов лень, ленивый и др. В работе использованы методы семантического, этимологического, сравнительного анализа. В результате сопоставительного исследования внутренней формы русских слов и китайских иероглифов в материале и русского, и китайского языков выявлены ключевые когнитивные признаки: ‘лежать’, ‘спать’, ‘есть’, – на базе которых был реконструирован исходный концепт-архетип. Внутренняя форма слов отражает результаты процесса познания, которые можно представить в виде когнитивного сценария: ‘ленивый человек много лежит, долго спит, мало и медленно двигается, много ест и поэтому рассчитывает жить за счёт результатов труда других людей’. Была выявлена специфика внутренней формы китайских иероглифов: она связана с пониманием лени как свойства, присущего женщинам. Выводы. В структуре современного китайского иероглифа исчез элемент «женщина». Исходный концепт-архетип реализуется в понятийных значениях русских слов лень, ленивый, лентяй и др.; образах персонажей русских сказок (былинного персонажа Ильи Муромца и сказочного персонажа Емели-дурака); литературном образе Ильи Обломова, получившем символическое значение. В китайской лингвокультуре, в отличие от русской, распространено типовое сравнение ленивый как свинья, а также образ получеловека-полусвиньи Чжу Бацзе, который стал символом лени, обжорства, трусости и бездеятельности. Практическое применение результатов исследования состоит в том, что оно может быть использовано при переводе русской художественной, философской или религиозной литературы на китайский язык., Мета дослідження — розглянути історію слів-репрезентантів концепту Лінь, проаналізувати їх внутрішню форму і сучасні значення, а також зіставити отримані дані з семантикою китайських ієрогліфів. Об’єктом дослідження є семантика слів-репрезентантів концепту Лінь. Предметом — внутрішня форма слів лень, ленивый та ін. У роботі використані методи семантичного, етимологічних, порівняльного аналізу. Результат порівняльного дослідження внутрішньої форми російських слів і китайських ієрогліфів: в матеріалі і російської, і китайської мови виявлені ключові когнітивні ознаки ‘лежати’, ‘спати’, ‘їсти’, на базі яких був реконструйований вихідний концепт-архетип. Внутрішня форма слів відображає результати процесу пізнання, які можна представити у вигляді когнітивного сценарію: ‘лінива людина багато лежить, довго спить, мало і повільно рухається, багато їсть, і тому розраховує жити за рахунок результатів праці інших людей’. Була виявлена специфіка внутрішньої форми китайських ієрогліфів: вона пов’язана з розумінням ліні як ознаки, властивій жінкам. У структурі сучасного китайського ієрогліфа зник елемент «жінка». Вихідний концепт-архетип реалізується в понятійних значеннях російських слів лень, ленивый, лентяй та ін.; образах персонажів російських казок (билинного персонажа Іллі Муромця та казкового персонажа Ємелі-дурня), літературному образі Іллі Обломова, який прийняв символічне значення. У китайській лінгвокультурі, на відміну від російської, поширене типове порівняння ледачий як свиня, а також образ напівлюдини-напівсвині Чжу Бацзе, який став символом ліні, ненажерливості, боягузтва і бездіяльності. Практичне застосування результатів дослідження полягає в тому, що воно може бути використано для перекладу російської художньої, філософської або релігійної літератури на китайську мову.

The purpose of the article is to to consider the interaction of language and society on the example of modern German in the context of general linguistics and philosophy, psychology, culture. The object of this study is the German language in the perspective of social differentiation in the German-speaking space.The subject of research is the functioning of the German language in the structure of social relations and functions of society. The research uses methods of structural, comparative and sociolinguistic analysis, psycholinguistic method of observation. Results: it was found that the structure of the German language is a reflection of the socio-cultural situation in the German-speaking area. The relationship between language and society can be traced at different levels of language: phonetic, morphological, lexical, syntactic. Language penetrates deeply into all spheres of society and largely determines the behavior of individuals in it. The practical value of the research lies in understanding the relationship between the structure of the German language and the use of the theoretical basis in practice. The research can be used in applied and theoretical sociolinguistics and system-structural linguistics. Conclusions. The structure of the German language correlates with the socio-cultural situation in the German-speaking area. The relationship between language and society is inseparable and can be traced at all levels of language. In turn, language penetrates deeply into all spheres of society and largely determines the behavior of individuals in it., Цель статьи — рассмотреть вопросы взаимодействия языка и общества на примере современного немецкого языка в контексте общего языкознания, философии, психологии и культуры. Объектом исследования является немецкий язык в ракурсе социальной дифференциации немецкоязычного пространства. Предмет исследования — функционирование немецкого языка в структуре социальных отношений и функций общества. В исследовании использованы методы структурного, сопоставительного и социолингвистического анализа, психолингвистический метод наблюдения. В результате было установлено, что структура немецкого языка является отражением социально-культурной ситуации в немецкоязычном пространстве. Взаимосвязь языка и общества прослеживается на разных уровнях языка: фонетическом, морфологическом, лексическом, синтаксическом. Язык глубоко проникает во все сферы деятельности общества и во многом предопределяет поведение индивидов в нём. Практическое значение состоит в понимании соотношения структуры немецкого языка и использования теоретической базы в практической деятельности. Исследование может использоваться в прикладной и теоретической социолингвистике, в системно-структурном языкознании. Выводы. Структура немецкого языка коррелирует с социально-культурной ситуацией в немецкоязычном пространстве. Взаимосвязь языка и общества является неразрывной и прослеживается на всех уровнях языка. В свою очередь, речь глубоко проникает во все сферы деятельности общества и во многом предопределяет поведение индивидов в нём., Мета цієї роботи — розглянути питання взаємодії мови й суспільства на прикладі сучасної німецької мови в контексті загального мовознавства та філософії, психології, культури. Об’єктом дослідження є німецька мова в ракурсі соціальної диференціації німецькомовного простору. Предмет дослідження — функціювання німецької мови у структурі соціальних відносин і функцій суспільства. У дослідженні використано методи структурного, компаративного та соціолінгвістичного аналізу, психолінгвістичний метод спостереження. Результати: було встановлено, що структура німецької мови є відображенням соціально-культурної ситуації в німецькомовному просторі. Взаємозв’язок мови і суспільства прослідковується на різних рівнях мови: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному. Мова глибоко проникає у всі сфери діяльності суспільства та значною мірою зумовлює поведінку індивідів у ньому. Практичне значення полягає у розумінні співвідношення структури німецької мови та використання теоретичної бази під час практичної діяльності. Дослідження може використовуватися у прикладній і теоретичній соціолінгвістиці та системно-структурному мовознавстві. Висновки. Структура німецької мови корелює із соціально-культурною ситуацією в німецькомовному просторі. Взаємозв’язок мови і суспільства є нерозривним і прослідковується на різних рівняхмови: фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному. У свою чергу, мова глибоко проникає у всі сфери діяльності суспільства та значною мірою зумовлює поведінку індивідів у ньому.

У статті зіставлено фразеологізми, що містять найменування тварин в українській, турецькій і англійській мовах. Мета цього дослідження — продемонструвати дані зіставного аналізу фразеологізмів із зоонімічним компонентом «кінь» у вказаних мовах. Об’єктом вивчення виступають українські, турецькі та англійські фразеологічні одиниці на позначення емоційних рис людини. Усі ці одиниці містять зоонім «кінь». Матеріал дослідження: фразеологічні та тлумачні словники української, турецької та англійської мов. Предметом вивчення є особливості культуро-логічного аспекту функціонування таких фразеологічних одиниць у зазначених мовах та їх структурно-семантичні особливості. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за семантичними групами. Висновки. Дослідження фразеологізмів із зоонімом «кінь» дає змогу виокремити три семантичні групи, які характеризують позитивні і негативні риси людини. Особливості світосприйняття різних народів впливають на кількість фразеологізмів у семантичних типах та мовну організацію зоофразеологізмів., В статье рассматриваются фразеологизмы с наименованиями животных в украинском, турецком и английском языках, которые представляют большой слой лексики. Цель этого исследования — показать данные сравнительного анализа фразеологизмов с зоонимическим компонентом «конь» в украинском, турецком и английском языках. Объектом изучения выступают украинские, турецкие и английские фразеологические единицы, которые используют-ся для передачи эмоций человека и имеют в своём составе зооморфный компонент «конь». Материал исследования: фразеологические и толковые словари украинского, турецкого и английского языков. Предметом изучения являются особенности культурологического аспекта функционирования таких фразеологических единиц в указанных языкахи их структурно-семантические особенности. Результатом проведения сопоставительного анализа турецких, английских и украинских соответствий трёх групп фразеологических единиц стала их классификация по семантическим группам. Выводы. Исследование фразеологизмов с зоонимом «конь» позволяет выделить три семантические группы, характеризующие положительные и отрицательные черты человека. Особенности мировосприятия разных народов влияют на количество фразеологизмов в семантических группах и на языковую организацию зоофразеологизмов., This article is devoted to the study of the phraseological units with denominations of animals in Ukrainian, Turkish and English and they are abundant as a lexical group. The purpose of this study is to demonstrate the data of comparative analysis of phraseology with the zoonym component of the horse in Ukrainian, Turkish and English. The objects of our study are Ukrainian, Turkish and English FU, which denote the emotional traits of human and contain a zoomorphic component «horse». Research material: phraseological and explanatory dictionaries of Ukrainian, Turkish and English languages. The subject of study is the implementation of the culturological aspect of these FUs with the zoonym component «horse» and the structural and semantic features of these units. The result of a comparative analysis of Turkish, English and Ukrainian equivalents of several groups of phraseological units was their classification by semantic groups. Conclusions. The analysis of the phraseological units allows to divide them into three semantic groups: phraseological units with positive features of a person, phraseological units with negative features of a person. The features of the worldview of different peoples affect the number of phraseology in semantic types and the linguistic structure of zoophraseologisms.

The purpose of this article is to describe the methodology for identifying types of phraseological units by the translation of cultural rhemes available in the languages involved, and the classification of these phraseological units. The object of study is Ukrainian, Turkish and English phraseological units with various scenarios of origin and functioning. The material was obtained by a continuous selection of several phraseological and explanatory dictionaries. The subject of the study is linguocultural typification and classification of phraseological units according to the features of derivation, interpretation and translation. The result of a comparative analysis of Turkish, English and Ukrainian correspondences of several phraseological units groups was their classification by types. Phraseologisms are also considered in the linguo-pragmatic aspect as a socially, culturally, nationally marked phenomenon of language nature. Conclusions: the choice of translating way of phraseological units into another language takes into account the uniqueness of their lexical composition, structure and semantics. Three types of phraseological units are identified by cultural rhemes translation: 1) with the exact translation of phraseological units and complete preservation of their structure; 2) with a partial change in the meaning or form of phraseological units of the original; 3) with the complete replacement of keywords with possible replacement of the structure by selecting semantic equivalents for translated phraseological units., Целью данной статьи является описание методики выявления типов фразеологизмов по куль- туремам перевода, имеющимся в задействованных языках, и классификация этих фразеологизмов. Объектом из- учения служат фразеологизмы украинского, турецкого и английского языков с различными сценариями про- исхождения и функционирования. Материал получен путем сплошной выборки из нескольких фразеологических и толковых словарей. Предмет исследования — лингвокультурная типизация и классификация фразеологических единиц по особенностям образования, трактовки и перевода. Результатом проведения сопоставительного ана- лиза турецких, английских и украинских соответствий нескольких групп фразеологических единиц стала их классификация по типам. Фразеологизмы рассмотрены также в лингвопрагматическом аспекте как социально, культурно, национально маркированный феномен языковой природы. Выводы: выбор перевода фразеологических единиц на другой язык учитывает своеобразие их лексического состава, структуры и семантики. Выделены три типа фразеологизмов по культуремам перевода: 1) с точным переводом фразеологизмов и полным сохранением их структуры; 2) с частичным изменением значения или формы фразеологических единиц оригинала; 3) с полной заменой ключевых слов при возможной замене структуры путём подбора семантических эквивалентов переводимым фразеологизмам., Метою цієї статті є опис методики виявлення типів фразеологізмів за культуремами перекладу, наявними в задіяних мовах, і класифікація цих фразеологізмів. Об’єктом вивчення служать фразеологізми укра- їнського, турецького та англійської мов з різними сценаріями походження і функціонування. Матеріал отримано шляхом суцільної вибірки з декількох фразеологічних і тлумачних словників. Предмет дослідження — лінгвокультурна типізація і класифікація фразеологічних одиниць за особливостями утворення, трактування та перекладу. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за типами. Фразеологізми розглянуто також у лінгвопрагматичному аспекті як соціально, культурно, національно маркований феномен мовної природи. Висновки: вибір перекладу фразеологічних одиниць на іншу мову враховує своєрідність їхнього лексичного складу, структури і семантики. Виокремлено три типи фразеологізмів за культуремами перекладу: 1) з точним перекладом фразеологізмів і повним збереженням їхньої структури; 2) з частковою зміною значення або форми фразеологічних одиниць оригіналу; 3) з повною заміною ключових слів за умови можливої заміни структури шляхом підбору оригіналам семантичних еквівалентів у мові перекладу.

The purpose of this article is to identify some essential coincidences and differences in word order in the Russian and Chinese simple sentences and determine how to use the established features in the study of these languages. The object of this research are simple sentence models in Russian and Chinese. The subject of the study is the structural, semantic and functional differences of the vocabulary in Russian and Chinese utterances. The methods of functional syntactic and lexical-semantic analysis, comparative and descriptive methods are used. As a result of the study, it was found that the Russian sentence of three words: subject, predicate and object, has all six possible variants of the word order, while its Chinese equivalent has only three variants. At the same time, in both Russian and Chinese, the main, namely expressively neutral model is “subject — predicate — object». The conclusions are that the change of words order in utterance is closely related to phrasal stress and actual division. Every change in direct words order usually indicates a change in the shades of meaning and the subtext of what is expressed, if the subject and object are unchanged in essence., Цель данной статьи — выявить некоторые сущностные совпадения и различия порядка слов в русском и китайском простом предложении и определить направления использования установленных особенностей при изучении этих языков. Объект исследования — конструкции простого предложения в русском и китайском языках. Предмет исследования — структурные, семантические и функциональные различия словорасположения в русском и китайском высказывании. Использованы методы функционально-синтаксического и лексико-семантического анализа, сопоставительный и описательный методы. В результате проведённого исследования установлено, что русское предложение из трёх слов: субъекта, предиката и объекта, — имеет все шесть возможных форм словорасположения, тогда как его китайский эквивалент — только три. В то же время, и в русском, и в китайском языках основным, экспрессивно нейтральным является модель «субъект — предикат — объект». Выводы заключаются в следующем: изменение порядка следования слов в высказывании тесно связано с фразовым ударением и актуальным членением. Изменение прямого порядка слов обычно указывает на изменение оттенков смысла и подтекст высказанного, если субъект и объект неизменны по сути., Мета цієї статті — виявити деякі сутнісні збіги й відмінності порядку слів у російському та китайському простому реченні та визначити способи використання виокремлених особливостей під час вивчення цих мов. Об’єкт дослідження — конструкції простого речення в російській і китайській мовах. Предмет дослідження — структурні, семантичні та функційні відмінності порядку слів у російському та китайському висловлюванні. Використано методи функційно-синтаксичного та лексико-семантичного аналізу, порівняльний та описовий методи. У результаті проведеного дослідження встановлено, що російське речення з трьох слів: суб’єкта, предиката й об’єкта, — має всі шість можливих форм розташування слів, а його китайський еквівалент — тільки три. У той же час, у російській і в китайській мовах основною, експресивно нейтральною є модель «суб’єкт — предикат — об’єкт». Висновки полягають у наступному: зміна порядку розташування слів у висловленні корелює з фразовим наголосом і актуальним членуванням. Зміна прямого порядку слів зазвичай вказує на зміну відтінків значення та підтекстів висловленого, якщо суб’єкт і об’єкт незмінні по суті.